Китай хотів би зберегти обличчя Путіна, і чекає моменту, щоб зіграти для себе у своїх інтересах, — експертка про позицію Пекіна щодо України

Китай, як сторона, що закликає до миру, прагне посадити РФ і Україну за стіл перемовин. Водночас Китай у конкуренції зі США вишукує для себе різні можливості і дуже хотів би через миротворчі можливості налагодити відносини з ЄС. Про це сьогодні, 29 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла сходознавиця, експертка з питань Східної Азії, магістерка зовнішньої політики Наталія Плаксієнко-Бутирська.

“Китай застряг у своєму баченні, у баченні того, що зараз на території України Сполучені Штати руками українців воюють із Росією, і вони розв’язують свої проблеми тут. Саме з точки зору Китаю, саме Сполучені Штати, надаючи зброю, розпалюють вогонь, у той час, як сторони — Росія і Україна — могли б знайти порозуміння. Ось це позиція Китаю. Це перше. Друге — Китай за плечима України розвиває дуже активну свою миротворчу діяльність”, — сказала вона.

Експертка звернула увагу, що в Китаї відбулося два саміти.

“Один саміт розвитку, на якому Китай запросив країни і говорить про те, що він країна, яка зараз рухатиме світову економіку, і він виступає за те, щоб у глобальному світі країни об’єдналися і працювали над стабільністю. Тобто Китай зараз у нас за плечима і, використовуючи ситуацію, що відбувається, своє протистояння зі США, намагається і розіграти ситуацію на свій бік. В економічному плані розповідає про те, що ось ми можемо зараз, на відміну від США, які використовують односторонні санкції, заважають відновлюватися економіці після пандемії, підігрівають українську кризу (як називають китайці), ось ми зараз готові відкритися і розвивати весь світ. І другий саміт — бал-форум називається. І там обговорювали, зокрема, й українську кризу (як вони це називають). І запрошені сторони теж звертаються до того, що Китай як сторона, яка закликає до миру, могла зіграти дуже важливу посередницьку роль, щоб посадити сторони за стіл перемовин”, — каже Плаксієнко-Бутирська.

Вона зазначила, що в цьому випадку Китай знову ж таки набирає свої очки, використовуючи ситуацію, використовуючи риторику з метою об’єднувати навколо себе і країни Глобального півдня, і ті, хто намагається знайти можливості для своїх економік країни, і можливості на китайських ринках. Багато цих країн дотримуються так званої нейтральності, які закликають до миру, не називаючи агресора і не закликаючи Росію вийти з території України.

“Ось це коло країн активно обговорюють разом із Китаєм ці проблеми світові, зокрема й те, що стосується ситуації в Україні. І Китай, з одного боку, створює собі такий майданчик гарний для своєї глобальної стратегії, протиставляючи Сполученим Штатам як гегемону, який в односторонньому порядку намагається і втримати владу, і розігрівати різні конфлікти та кольорові революції, ось Китай — це країна, яка за мир. Вона хоче брати участь у глобальних процесах, пропонує свою глобальну безпекову ініціативу і притягує до себе ті сторони, які ще не визначилися, або які певною мірою, наприклад, не потрапили на саміт демократії, який був у США. Виходить, що Китай відсиджується до хорошого моменту, коли він зможе докластися до так званого врегулювання української кризи і зможе набрати очки. Тому що в будь-якому разі в китайській пресі і з вуст китайських експертів ми читаємо про те, що Китай перебуває в такому унікальному становищі, коли він і за його сприяння може вирішитися українська криза. Ось він у цьому унікальному становищі й вишукує для себе можливості різні”, — пояснила експертка.

За словами сходознавиці, президент України Володимир Зеленський активно доносить позицію України всіма можливими каналами.

“Щодо нашого президента, звісно, я вважаю, що Україна має свою позицію і проголошувати, і доносити до Китаю, попри те, що він активно поки що не бере участі в тих процесах, у тій активності, яку б ми хотіли бачити. Але в будь-якому разі, звісно, Україна як країна має доносити свою позицію всіма можливими каналами і використовувати ситуацію для того, щоб принаймні підтягнути Китай до тих кроків, які сприяли б миру. Щодо дій у майбутньому Китаю, ось цей мирний план — це позиція, це було певною мірою і коло порятунку для Путіна, тому що в будь-якому разі Китай хотів би зберегти обличчя Путіна і своєю азійською такою дипломатією намагався це зробити, зокрема, під час візиту Сі Цзіньпіна”, — висловила думку Плаксієнко-Бутирська.

Бо, уточнила вона, візит Сі до Москви відбувся в той час, коли Росія потрапила і президент особисто в ще більшу ізоляцію.

“І це певні репутаційні ризики, звісно, для Сі Цзіньпіна щодо того, як розвиватиметься ситуація в майбутньому, і що він у будь-якому разі поставив на Путіна та здійснив цей візит у такий час, коли багато країн уже переглядають свою позицію або з побоюванням ставляться. І цей рятувальний круг по ходу ми бачимо дії Путіна після, Путін не прийняв. Можливо, Китай побачив, що Росія не готова зараз до відступів і більше налаштована на ескалацію. Тому в розмові між двома лідерами був акцент більше на економічному співробітництві, ніж на питаннях розв’язання, як вони називають, українського конфлікту. Але Китай усе-таки стратегічний партнер Росії, і він чекає часу, коли все-таки Росія дозріє і, можливо, їй знадобиться це рятувальне коло з боку Китаю, з яким він і допомагатиме Росії вийти із ситуації”, — каже сходознавиця.

Вона констатувала, що в будь-якому разі будь-яка війна закінчується перемовинами. І Китай у цьому випадку хоче відігравати активну роль.

“І не тільки як країна, яка намагається втримати Росію від тотальної поразки, а й, перш за все, як глобальний гравець зі своїми власними амбіціями. І той гравець, який стратегічно бачить, що архітектура безпеки у світі змінюється, і вона перебудовуватиметься. І тому Китаю хочеться активно в цьому брати участь, і не тільки брати участь, а задавати свої правила. Тому вони опрацьовують і свою роботу з країнами Глобального півдня, але й водночас свою позицію вони висловили у вигляді цих пропозицій. До того ж зараз Китай в очікуванні візитів європейських лідерів, тому що до них з візитом готується і прем’єр-міністр Іспанії, і президент Франції, і Урсула фон дер Ляєн голова Єврокомісії”, — додала Плаксієнко-Бутирська.

Експертка зазначає, що це дуже важливі візити для Китаю.

“Тому що паралельно з тим, що Китай дуже хотів би налагодити свої відносини з Євросоюзом, з яким вони зіпсувалися саме через позицію Китаю щодо російської агресії, але також щодо питань, які раніше стосувалися прав національних меншин. І Китаю дуже хочеться використати ці можливості, щоб налагодити відносини з ЄС через так звані можливості миротворчості з боку Китаю. Але й економічні відносини, тому що в Китаю з ЄС досі не розв’язано питання серйозного інвестиційного договору, який зупинився через зіпсовані відносини. І Китаю дуже сильно не подобається зближення США і ЄС, яке відбулося теж через цю агресію, і він всіляко намагається впливати зі свого боку і перетягнути Євросоюз на свій бік або, принаймні, створити такі умови, за яких би ЄС не розглядав Китай у тому ключі, в якому розглядає США. І тому в Китаю буде і опрацьовано багато чого ще й у цьому напрямку. Тобто він повільними кроками використовує цю ситуацію у своїх цілях. І в будь-якому разі, розуміючи, що він — глобальна держава і його допомога потрібна, буде його участь буде, і тільки чекає моменту, щоб зіграти для себе у своїх інтересах”, — резюмувала Плаксієнко-Бутирська.

Читайте також: Перспективу перемовин Зеленського і Сі оцінила сходознавиця