Курс на “самодостатність”: як новий шлях Комуністичної партії Китаю вплине на геополітику (ВІДЕО)

18 липня в Китайській Народній Республіці (КНР) завершився третій пленум Центрального комітету Комуністичної партії Китаю (ЦК КПК) 20-го скликання. Про це повідомляє державне телеграфне агентство Сіньхуа. У Комюніке за підсумками пленуму йдеться, що країна взяла курс на “самодостатність”, що має на увазі незалежність від західних технологій і розвиток власних, повідомляє FREEДОМ.

Між скликаннями КПК проводить сім пленумів. Традиційно третій із них присвячений питанням економіки. Але як зазначають експерти, все змінилося з приходом Сі Цзіньпіна. Після того як він став керувати Компартією, подібні заходи стали служити лише зміцненню його влади та просуванню його політики.

“Перед обличчям складної й заплутаної міжнародної та внутрішньої ситуації, нового витка науково-технічної революції та промислових перетворень, а також нових очікувань народних мас нам необхідно свідомо відводити більш значуще місце реформам і продовжувати їхнє всебічне поглиблення у тісній ув’язці з просуванням китайської модернізації”, — з тексту комюніке третього пленуму ЦК КПК на сайті телеграфного агентства Сіньхуа.

Пекін дедалі більше зближується з Москвою. На початку липня Сі Цзіньпін зустрічався з Володимиром Путіним на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де глава Кремля заявив, що відносини між країнами “переживають свої найкращі часи”. Також у перший день відкриття саміту НАТО у Вашингтоні Пекін провів спільні військові навчання з Москвою на півдні Китаю. Крім того, Альянс визнав КНР “вирішальним фактором, який сприяє” війні Росії проти України. Експерти стверджують, що курсом на самодостатність у технологіях і зближення з Москвою Китай нарощує сили для майбутнього протистояння із Заходом.

“Китай робить усе для того, щоб створити системи, які б дозволяли йому уникати будь-якого тиску. Ми бачимо, що відбувається на рівні ШОС, БРІКС, тому що ШОС — це утворення ресурсно-військового союзу, і він тепер має своїм кордоном Білорусь. Тобто Китай уже на кордоні з Україною і НАТО. А те, що НАТО історично визнало у своїй декларації КНР ключовим фактором російської війни в Україні — це абсолютно фундаментальний зсув тієї системи безпеки в Європі та світі загалом”, — пояснив президент громадської організації “Ліберально-демократична ліга України” Артур Харитонов.

Ще одним аспектом напруження відносин між Заходом і Китаєм є Тайвань. 11 липня Міністерство оборони Тайваню повідомило про військову присутність Китаю, яка наростає навколо острова. А голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що недопущення захоплення острова буде одним із напрямів зовнішньої політики ЄС у найближчі роки.

“Індо-Тихоокеанський регіон став вирішальним регіоном, від якого залежить майбутнє світу. Спираючись на нашу наявну стратегію, ми будемо поглиблювати взаємодію з нашими партнерами в регіоні… Це включає наші колективні зусилля з використання всього спектра наших об’єднаних державних сил, щоб утримати Китай від односторонньої зміни статус-кво за допомогою військових засобів, особливо щодо Тайваню”, — заявила дер Ляєн.

20 березня в інтерв’ю Bloomberg глава Індо-Тихоокеанського командування США Джон Акіліно повідомив про рекордне нарощування військового і ядерного арсеналу Китаю з часів Другої світової війни. Оборонний бюджет країни зріс на 16% за останні кілька років, зараз він становить 226 млрд доларів. Адмірал також зазначає: на своїх навчаннях китайська армія репетирувала оточення і блокаду острова. На думку Акіліно, сукупність цих факторів дає змогу припустити, що Китай готується до конфронтації з Тайванем у 2027 році.

Читайте також: Пекін формує небезпеку для НАТО, але двері для діалогу ще відкриті, — Кулик