11 липня долар на “Московській біржі” торгується на рівні 90,41 рублів, євро — 99,6 рублів. Це наслідок насамперед скорочення експортної виручки та високих бюджетних видатків, у тому числі на повномасштабну війну проти України.
Російська влада приводів для занепокоєння не бачить. Вона наповнює рекордно дефіцитний бюджет своєю дешевою національною валютою.
Патовість ситуації
Тим часом, за прогнозами, подальше падіння курсу рубля до осені може вийти за планку 100 рублів за долар, що веде до прискорення інфляції. А вона, у свою чергу, може призвести до зниження купівельної спроможності громадян.
На виході — збідніння населення, заморожування інфраструктурних проєктів та недофінансування соціальної сфери загалом.
На цьому фоні прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін у своєму звіті про ситуацію в російській економіці розповідає президенту РФ Володимиру Путіну про зростання ВВП з травня 2022 року по травень 2023 року, яке склало вражаючі майже 5,5%.
Про те, що високі темпи зростання у травні цього року пов’язані з ефектом “низької бази”, Мішустін промовчав. Адже травень 2022 року був провальним, а ВВП (валовий внутрішній продукт — ред.) лише за місяць скоротився майже на 4,5% у річному вираженні.
“Ми знаємо, що більша частина статистики засекречена, тому що Росія не хоче показувати, як на неї справді впливають санкції. Усі будь-які цифри, які озвучуватимуть російські чиновники, потрібно трактувати насамперед через призму пропаганди, а вже потім базуватися на цих цифрах і говорити про якісь економічні показники. Тому це, найімовірніше, елементи пропаганди. Росія дуже хоче, щоби санкції скасували, а тому вона транслює на весь світ картинку, що санкції не працюють”, — пояснює фінансист Сергій Фурса.
Різке падіння російського рубля почалося з 24 червня. Стимулом став оголошений головою ПВК “Вагнер” Євгеном Пригожиним похід на Москву. Цього дня вартість долара у банках перевищила 90 рублів, євро – 100 рублів. За день до цього — 83 руб/дол., 91 руб/євро.
Заяви про ймовірний початок перевороту в Росії вдарили також по акціях найбільших російських компаній.
Зазначимо, реакцією на вторгнення РФ на територію України в лютому 2022 року був обвал курсу рубля до долара та євро до рекордних позначок, що сягали 170 рублів.
Тоді російський Центробанк припинив торги на всіх ринках “Московської біржі”.
На сьогодні видання Bloomberg називає рубль однією з найслабших валют серед країн, що розвиваються.
Читайте також: Рубль продовжує падати: росіяни зіткнулися з загрозою інфляції та дефіциту товарів — подробиці (ВІДЕО)
Розбір експертів
Детальніше, про те, що сьогодні має вплив на курс російської валюти, і як він відіб’ється на житті жителів країни — в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорювали:
- Олег Устенко, радник президента України з економічних питань;
- Ілля Несходовський, керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів АНТС;
- Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України;
- Ігор Ліпсіц, доктор економічних наук, професор;
- Максим Миронов, професор у IE Business School (Мадрид).
ОЛЕГ УСТЕНКО: Ще більше падіння рубля неминуче
— На те, що рубль почав так глобально просідати та девальвувати, є системні причини.
Курс — це така дуже чутлива матерія, яка залежить від настроїв споживачів, від настроїв взагалі всіх економічних аспектів.
І коли був ось цей а-ля “марш справедливості”, то він показав, що система настільки нестійка, що може звалитися в будь-який момент часу.
Тому коригування, звісно, було внесено. Налякані інвестори, налякані власники капіталу.
Зараз ми спостерігаємо підвищений попит на долар без можливості фактично гасити цей спалах додаткового попиту.
Це означає, що рубль продовжуватиме просідати. І незабаром ми побачимо куди більш катастрофічні значення.
Просідання рубля означає, що, зрештою, зовсім скоро в Росії буде масова втеча депозитів. Ті, які розумніші, вже знімають та закривають свої депозитні рахунки.
З іншого боку, який сенс тримати на руках рубль, коли ти бачиш, що курс до початку війни був на рівні близько 50 руб/дол, а зараз фактично мало не вдвічі вище, на рівні 90 руб/дол. Навіть в окремі моменти дня підвищується, переходить цю позначку, причому переходить її значно.
Загальне очікування на новий психологічний бар’єр — це 100 руб/дол.
Народ і підприємства, компанії намагатимуться активно акумулювати готівку в іноземну валюту і виходити з рубля. Це означає, що обвал рубля все наближається, і з цим ніхто нічого не зможе зробити.
ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Немає приходу відповідної валютної маси від реалізації нафти та газу
— Ситуація з рублем очевидна. Перший, найголовніші й фактор — це те, що їхня зовнішня торгівля грає не на їхню користь.
Споживання російської нафти та газу зменшується. Ціни з великим дисконтом також призводять до того, що надходження валюти суттєво зменшується.
При цьому, вони все одно продовжують бути імпортозалежними, купують зарубіжну продукцію. Ціна на цю імпортну продукцію у зв’язку з тим, що необхідно постачати її вже не звичайним шляхом, як вони робили раніше, а через різні канали-посередники, збільшується.
Збільшення рублевої маси, яка надходитиме до бюджету Росії у довгостроковій перспективі, лише погіршує стан економіки.
Хоч би що робив Центробанк, він може пом’якшити ситуацію, але в жодному разі не виправити.
Треба розуміти, що російська економіка жила за рахунок енергоресурсів, за рахунок їхньої ціни та за рахунок тих обсягів, які вона постачала на світовий ринок. Нині ситуація змінилася: санкції, ембарго та, відповідно, дуже низькі ціни.
Немає приходу відповідної валютної маси від реалізації нафти та газу.
Зростання курсу долара по відношенню до рубля, яке відбувається зараз, призведе до того, що ціни на продукти почнуть зростати, і це породить інфляцію.
Очікувано до кінця цього літа курс буде 100 руб/дол. Відповідно ціни збільшаться десь приблизно на 15-20%.
ОЛЕКСІЙ ПЛОТНИКОВ: Розрахунки в національних валютах не спрацювали
— Падіння курсу рубля свідчить про те, що використовується певний емісійний механізм Російської Федерації і нарощується внутрішній борг.
Це ще свідчення того, що не спрацьовують до кінця розрахунки в національних валютах. Умовно кажучи, з Китайською Народною Республікою у юанях розрахунки ще якось виходять. А ось, наприклад, з Індією тут повна зупинка.
Була статистика, за якою величезна сума накопичується на рахунках російських експортерів у рупіях, і вони не знають, що з цими рупіями робити.
Це причина, чому пішов попит на долар, і чому долар почав дорожчати у Російській Федерації.
Безперечно, стан на фронті також впливає на курс національної одиниці. Він впливає і на споживчі настрої, на виробництво, на решту.
І в принципі поки вони мають те, що мають, але я думаю, що буде ще гірше.
ІГОР ЛІПСІЦ: Росіянам кажуть, що не в їхніх умах, як формується курс
— У нас [у Росії] виступив заступник голови ЦБ і сказав: “А чого ви тут цікавитеся, громадяни, курсом? Ви маєте нам вірити. Ви ж коли сідаєте в літак, не знаєте, як він летить. Ось і не цікавитеся, як формується курс. Це не ваша справа, не у ваших умах такі проблеми”.
Тим часом, зі знецінюванням рубля споживчий кошик росіянина подорожчав у середньому на 18%. Реальні прибутки населення впали.
Уникнути цього не можна. Насправді підвищення цін вже до осені буде суттєво вищим, можливо, більше 25%.
Швидше за все, ніхто особливо ціни не знижуватиме. Інша річ, що вони можуть перестати рости просто тому, що біднішає населення, і воно не зможе платити високі ціни. Але тоді банкрутуватимуть ті, хто торгує, тоді звужуватиметься асортимент. Тоді будуть порожні полиці.
У російського бізнесу відбирають гроші всіма можливими способами. Весь час з’являються якісь податкові новації по відбиранню грошей.
Забирають усілякі дотації, субсидії, які, наприклад, давали авіакомпаніям, щоб вони возили, і скасовують уже сьогодні регіональні рейси.
МАКСИМ МИРОНОВ: Центробанк не має можливості впливати на курс
— У російського Центробанку, як і будь-якого Центробанку країни, що розвивається, є два важелі регулювання курсу.
Це операції з валютою — якщо, наприклад, хочеться, щоб курс не так сильно падав, можна спрямовувати частину резервів. Якщо не хочеться, навпаки, щоби сильно зміцнювався, можна купити долар і випустити рублі.
Друге — це відсоткова ставка. Коли підвищується відсоткова ставка, агентам стає трохи вигідніше зберігати гроші в рублях. Зростає попит на рублі та, відповідно, зменшується попит на валюту.
Але минулого року резерви російського Центробанку були заарештовані в доларах і євро, що фактично звело нанівець ці можливості Центробанку.
У першому-другому кварталі доходи за нафту та газ сильно впали. І, нарешті, санкції почали діяти, приплив виручки впав.
Відповідно, Центробанк не має можливості продати долар на ринку, щоб якось уповільнити падіння рубля. Маніпуляції, з погляду методів, дуже обмежені.
Якщо почати різко підвищувати ставку рефінансування, це зажене в рецесію і той невеликий реальний сектор, який дихає на ладан. Тому Центробанк дуже акуратно підвищує процентну ставку.
Те, що ми зараз бачимо, це просто такий вільний ринок без контролю за Центробанком.
Читайте також: Економіку Росії штормить, але Путіну повідомляють про “успіхи” – подробиці (ВІДЕО)