Гуманітарна ситуація в Бахмуті, який постійно перебуває під вогнем російської окупаційної армії, уже критична. Про це говорить представник Міжнародного комітету Червоного Хреста Умар Хан, який особисто допомагає мирним жителям, що залишаються в місті, повідомляє FREEДОМ.
Десятки людей з порожніми баклажками стоять у черзі, щоб набрати хоча б пару літрів питної води. Жителі українського Бахмута помітно нервують, адже необхідно встигнути до наступного залпу росіян.
За даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, на сьогодні в Бахмуті залишаються тисячі мирних. Серед них переважно літні люди та ті, кому складно піклуватися про себе самостійно. В обложеному місті їм доводиться буквально чіплятися за життя.
“Усі, хто там є, це люди, доведені до межі своїх можливостей виживання і стійкості. У Бахмуті досі проживає кілька тисяч людей. А якщо говорити про сусідні містечка, то цифра може сягати 10 тисяч”, — розповів представник Червоного Хреста в Бахмуті Умар Хан.
За його словами, гуманітарна ситуація там уже критична. Російські обстріли не припиняються, а цивільними доводиться практично весь час перебувати в підземних сховищах.
“Скільки б разів я не був там або поблизу прифронтових міст за останні 13 місяців, я все одно відчуваю той самий шок, що й під час перших відвідин. Будинки розчавлені бойовим вогнем. Дахи зірвані. Житлові будинки всіяні дірками. Постійна загроза через снаряди, що не розірвалися, бомби. А деякі люди все ще залишаються в притулку, намагаючись вижити в цьому кошмарі”, — сказав Умар Хан.
Російський наступ перетворив місто буквально на випалену землю. На кадрах з безпілотника не видно жодного вцілілого будинку. Довоєнний Бахмут із населенням близько 75 тисяч унаслідок штурму російської армії став містом-примарою. Тут немає електрики, газу, тепла та води. Щодня продовжують гинути місцеві. Наразі в Бахмуті ще залишається близько 30 дітей. За словами представників Червоного Хреста, вони роблять усе, щоб полегшити життя тих, хто залишився.
“Для цих людей ми нещодавно доставили гігієнічні набори, сонячні лампи, контейнери для води, необхідне ремонтне приладдя та інші інструменти”, — сказав Умар Хан.
У Бахмуті залишаються ті, хто навідріз відмовляються від евакуації. Для декого виїхати, рятуючи своє життя, означало б зрадити рідне місто. Бахмутянин Олександр Ткаченко з журналістами спілкується взутим в один черевик. Інша нога в нього поранена після чергового нальоту.
“Я корінний житель, корінний із корінних. Я не можу кинути місто. Йому взагалі кранти”, — сказав він.
Попри критичну ситуацію, місцеві пристосувалися до неї. Російські обстріли щодня руйнують залишки інфраструктури, місцеві ж власними силами ремонтують те, що можна відновити вручну.
Читайте також: ПВК “Вагнер” зазнала серйозних втрат у боях, але й далі воює під Бахмутом, — військовий оглядач