Кримська платформа: як працює майданчик для міжнародного реагування на окупацію Росією Криму (ВІДЕО)

Воєнна агресія Росії проти України зруйнувала систему безпеки в Чорноморсько-Азовському регіоні. Щоб знайти дієві інструменти впливу на ситуацію та забезпечити безпеку всіх країн регіону, Україна ініціювала Чорноморську безпекову конференцію Міжнародної Кримської платформи. 2024 року вона відбудеться у столиці Болгарії — Софії. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України. У серпні 2021 року в Києві провели перший установчий саміт Кримської платформи. Відтоді вона стала впливовим майданчиком для міжнародного реагування на російську тимчасову окупацію Криму, повідомляє FREEДОМ.

Як заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи стане майданчиком для напрацювання рішень щодо відповіді на російську агресію в регіоні. Вона переконана, що деокупація українського півострова має вирішальне значення для безпеки Чорного моря.

“Дотримання свободи судноплавства, забезпечення роботи морських портів України, функціонування зернового коридору — все це є запорукою стабільності та продовольчої безпеки далеко за межами чорноморської акваторії”, — написала Джапарова в Facebook.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії до України Москва прагнула заблокувати українські чорноморські порти. Для цього збільшила свою військову присутність і поставила під загрозу судноплавство. Угруповання російського Чорноморського флоту військові аналітики назвали “безпрецедентним”. Як наслідок 2022 року 20 млн тонн українського зерна не потрапили на світові продовольчі ринки. Про загрозу голоду в найбідніших країнах світу заявили в ООН. Але вже 2023 року міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс заявив, що панування Російської Федерації в Чорному морі — під питанням.

“Це останнє знищення путінського флоту показує, що ті, хто вважає, що у війні в Україні склалася патова ситуація, помиляються! Вони не помітили, що за останні 4 місяці було знищено 20% Чорноморського флоту Росії”, — написав Шаппс у соцмережі Х.

Фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що Росії вже навряд чи вдасться реалізувати блокаду Чорного моря. Регулярне знищення українськими військовими російських кораблів змушує Москву до обачності. Але досягти стабільності без деокупації Кримського півострова неможливо. Крим — це ключ до безпеки в Чорному морі, наголосив президент України Володимир Зеленський.

“Ми довели, що глобальна стабільність можлива тільки за участю України і тільки коли російські агресивні наміри програють. Доказ цього — на обідніх столах усіх родин на землі. Коли нам вдалося очистити частину Чорного моря від російських окупантів і запустити наш зерновий експорт морем, продовольчі ціни на світовому ринку знову знизилися. Чорне море — це ключ до світової продовольчої, а, отже, і соціальної стабільності. Крим — це ключ до безпеки в Чорному морі. Не можна залишати ключі в руках терористів, і ми не залишимо”, — заявив глава Української держави.

Після одностороннього виходу з Чорноморської зернової ініціативи, яка давала змогу експортувати українську агропродукцію, РФ почала масовані обстріли українських портів і зерносховищ. Однак, невдовзі Київ оголосив про створення нового “морського коридору”. А ефективна робота українських воїнів забезпечила його безпеку. Також Україна поступово розширила експорт зерна наземним транспортом до країн Євросоюзу. За оцінками Єврокомісії, у такий спосіб від 2022 року з України вивезли 60% зерна, тоді як морем — 40%. До початку повномасштабного вторгнення Росії до України через українські чорноморські порти експортували 90-95% зернових і олійних культур.

“Від початку повномасштабного нападу Росії в лютому ми значно посилили нашу економічну, гуманітарну та військову підтримку. Лінії солідарності ЄС допомогли експортувати понад 10 млн тонн українського зерна. І ми продовжуватимемо допомагати вам вивозити зерно, яке застрягло в українських портах через цинічну блокаду Росії. Європейський Союз підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно”, — запевнила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Щоб об’єднати і координувати всі зусилля з деокупації Криму, Україна створила Кримську платформу — міжнародний консультаційно-координаційний формат. Він покликаний підвищити ефективність міжнародного реагування на окупацію Росією півострова. Насамперед, збільшити тиск на Кремль.

“Ми не визнаємо незаконну спробу анексії з боку Росії. Міжнародна спільнота продовжить працювати через Кримську платформу, щоб підтримати відновлення контролю України над усією її територією, включно з Кримом, привернути увагу до свавілля Росії в Криму, усунути загрози безпеці та економічну шкоду, заподіяну вторгненням та окупацією Росії, закликати до звільнення всіх політичних в’язнів, яких утримує Росія”, — повідомив державний секретар США Ентоні Блінкен.

У вересні 2020 року президент Зеленський під час виступу на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН закликав узяти участь у створенні Міжнародної Кримської платформи. 2021 року в першому саміті платформи брали участь 43 держави та 4 міжнародні організації. Учасники ухвалили спільну декларацію, в якій окреслили основні параметри міжнародної політики щодо Криму, стратегії деокупації та реінтеграції півострова. А вже 2023 року до формату приєдналися 63 країни. Серед них — держави Африки та Латинської Америки.

“Кримська платформа відіграє важливу роль, інформаційно-аналітичну роль у політичному плані. Оскільки парламентарі потім приїжджають до своїх столиць, просувають думку повернення Криму, голосують за резолюції у власних парламентах, голосують за допомогу Україні як політичну, дипломатичну, так і військову”, — коментує експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара.

Міжнародна Кримська платформа стала важливим майданчиком підтримки України та деокупації Криму через парламентські структури. І оскільки санкційна політика держав щодо Росії та подальша військова підтримка України потребують рішень законодавців, то саме парламентарі відіграють у цьому ключову роль.

Читайте також: Чорноморський флот Росії йде на дно — як змінилася ситуація за 10 років окупації Криму (ВІДЕО)

Нагадаємо, 26 лютого 2014 року кримчани зібралися на мітинг біля будівлі парламенту в Сімферополі. Це стало початком спротиву російській окупації півострова. Тоді активістам вдалося не допустити проведення позачергового засідання парламенту і перегляду статусу Автономної Республіки Крим у складі України. Однак уже в ніч проти 27 лютого будівлю захопили російські військові.