Саміт “Кримської платформи” відбудеться в Києві 23 серпня. Однак уже зараз триває активна підготовча робота до саміту. Зокрема, створено експертну мережу “Кримської платформи”.
Чим вона займається та які питання розглядає – розповіла керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник в програмі “5 вопросов” телеканалу UA.
– Ви, як і інші правозахисні організації, готуєтеся до “Кримської платформи”. Як саме відбувається ця підготовка?
– Почну з того, що платформа передбачає кілька рівнів. Це урядовий, і ми всі в очікуванні 23 серпня. Це буде саме урядовий рівень з главами держав, які підпишуть Кримську хартію. Але, крім цього, є перший рівень “Кримської платформи”.
Наша організація, Кримська правозахисна група, входить до коаліції організацій, які створили експертну мережу “Кримської платформи”. У п’ятницю, 6 серпня, в Києві пройде перший форум цієї експертної мережі.
По суті, ми говоримо про створення аналітичного центру, який буде працювати для того, щоб знайти рішення, щоб досягти деокупації Криму. Щоб зрозуміти, як захищати права людини, як захистити культурну спадщину, яка залишилася в Криму, як протидіяти мілітаризації, політиці колонізації Російської Федерації тощо. Це об’єднання національних і міжнародних експертів і організацій, які будуть займатися експертизою, підготовкою аналітики для того, щоб “Кримська платформа” не стала одноразовою подією, а щоб ця робота тривала постійно.
– Хто буде там присутній і які теми обговорять?
– Захід розпочнеться 6 серпня в готелі Radisson о 10:00. Ми очікуємо, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зможе відкрити наш захід. Також у нас буде панель за участю представників “Кримської платформи”, тобто будуть представники Міністерства закордонних справ, парламенту та Представництва президента України в Автономній Республіці Крим.
Будуть представлені офіційні документи експертної мережі, щоб зрозуміти, чим же є ця мережа, як вона працює. Далі буде представлено тематичні напрями, тому що експертна мережа працює в семи тематичних групах. Це права людини, міжнародне гуманітарне право, політика невизнання і питання санкцій. Це група, яка займається питаннями безпеки в регіоні. Також це група захисту культурної спадщини Криму, гуманітарна група й група, яка займається питаннями економіки та екології.
Усі ці напрями будуть представлені, щоб і міжнародні експерти, і національні експерти дізналися, в яких напрямах можна брати участь.
Крім того, буде третя частина за участю іноземних експертів з Естонії, Польщі, Великої Британії. Буде дискусія за участю міжнародних колег про те, як протидіяти дезінформації Російської Федерації на міжнародному рівні. Як боротися з гібридною війною, яку Російська Федерація веде не тільки проти України, а й проти інших країн, використовуючи різні методи пропаганди й інші гібридні форми.
– Ваша організація спілкується з людьми, які живуть в окупованому Криму. Які проблеми їх найбільше турбують?
– Одне з найболісніших питань – питання звільнення ув’язнених. Тих людей, які були незаконно позбавлені волі за злочини, яких не скоювали. Понад 100 політичних в’язнів, а також родичів та друзів цих людей насамперед хвилює питання їхнього звільнення. Вони покладають великі надії на те, що “Кримська платформа” знайде механізми тиску на Російську Федерацію, щоб ці люди були на волі.
Інше питання – як загалом зберегти громадянське суспільство. Як, наприклад, передавати інформацію, як захистити людей, які намагаються, повідомляють нам про те, що насправді відбувається. Тому що Росія блокує сайти, блокує українське радіо, тому тільки самі люди через соціальні мережі дають нам можливість дізнатися, що там відбувається. Ці люди піддаються переслідуванням і тиску. Тому для людей дуже важливо розуміти, як же можна їх захистити.
Ще одне питання – очікування від української сторони. Людей завжди турбує питання перетину КПВВ, люди завжди ставлять питання про те, які зміни з російської сторони, які контролюють КПВВ, і які зміни з української сторони. Для людей дуже важливо зберегти можливість зв’язку з підконтрольною Україні територією. Тому це ті питання, які до нашої організації надходять щодня.
– Про які саме інструменти тиску на РФ може йтися?
– Для нас дуже важливо проговорити конкретні кроки, конкретні інструменти, що ж потрібно робити з Російською Федерацією. Тому, крім санкцій, які все одно будуть обговорювати, будуть обговорювати також, наприклад, питання використання міжнародних судів. Тобто те, які ще судові інстанції можна використовувати для того, щоб змусити Російську Федерацію виконувати резолюції, які були ухвалені.
Обговорюватимуться різні економічні форми, наприклад, як можна тиснути на Росію за допомогою певних економічних відносин, шляхом відмови від якихось партнерських відносин з Росією. Що робити з тим, як Росія обходить санкції. Тому що дуже важливо домогтися того, щоб ці санкції дійсно працювали. Ми знаємо, що Росія використовує дуже багато різних способів, щоб ці санкції обійти. Тому ці форми, звичайно, будуть обговорюватися.
Безумовно, будуть обговорювати конкретні країни та їхні можливості, що кожна країна, скажімо так, може привнести і що вона може використовувати для впливу на Російську Федерацію. І будуть обговорювати питання, пов’язане з тим, як об’єднати зусилля, щоб на міжнародному рівні протистояти дезінформації. Тому що, насправді, російський інформаційний вплив потужний не тільки на території окупованої України, а й в інших країнах. Ми хочемо поділитися досвідом, як, наприклад, Велика Британія цьому протидіє, як Сполучені Штати борються зі спробами Росії захопити певні ресурси в країні, щоб впливати на думку людей. Ці питання обов’язково будуть обговорювати.