Крим — не ваш: шляхи звільнення півострова обговорили експерти

Україна успішно поєднує бойові дії на суходолі та на морі й змушує Росію передислокувати свої сили в східну частину Чорного моря. Чорноморський флот відійшов подалі від окупованого Криму, частково покинувши військову базу в тимчасово окупованому російською армією Севастополі.

Проте на суші в окупованому Криму російські окупаційні війська почуваються досі впевнено. Військові експерти не беруться прогнозувати, коли ситуація зміниться на користь України. Дуже важливу роль відіграє далекобійна зброя, якої наразі у ЗСУ немає, щоб, наприклад, пошкодити або знищити Кримський (Керченський) міст.

Проте боротьба за Крим, який був окупований Росією десять років тому, триває.

Десять років окупації: яким бачать звільнення півострова політики

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов повідомив, що своїми успіхами в Криму Україна зобов’язана жителям півострова, а також порекомендував цивільному населенню не користуватися Кримським мостом.

“Війна Росії проти України почалася далеко не два роки тому, а десять — з окупації українського Криму. Однак ані українська держава, ані українці не погодилися визнати право агресора на кримську землю. І опір місцевого українського населення проти окупантів не вщухав ні на хвилину, незважаючи на репресії”, — написав Буданов у своєму Telegram-каналі.

Він підкреслив, що Україна для успішної оборони і контрнаступу повинна контролювати акваторію Чорного моря, а також бути присутньою на півострові.

Кримський міст — важливий канал постачання озброєнь до тимчасово окупованого Росією Криму і один із символів окупації півострова. У жовтні 2022 року внаслідок вибуху на мосту обвалилися дві напівсекції автомобільної частини та було пошкоджено залізничну колію. Операція Служби безпеки України (СБУ) стала болючим ударом по сакральному для Кремля об’єкту. Другий підрив стався 17 липня 2023 року. Цього разу використовували надводні безпілотники.

У Міністерстві оборони Великої Британії заявили, що “Україна досягла функціонального ураження російського Чорноморського флоту”. Понад десять кораблів РФ перебазувалися в Новоросійськ. За словами аналітиків, це не тільки завдає репутаційного удару по Путіну, а й значно ускладнює можливості Росії ремонтувати судна.

“Окупанти усвідомлюють ту загрозу, яку може нести для них відкрите море, і намагаються триматися зараз більш сконцентровано в пункті базування “Новоросійськ”, який для них стає поступово основним на Чорному морі. При цьому ми бачимо, що, як правило, два кораблі виконують функцію охорони пункту базування. Вони курсують у Чорному морі неподалік від бухти. При цьому інших активностей і зокрема активності ракетоносіїв, ми не спостерігаємо вже тиждень. Їх немає на бойовому чергуванні, вони не виходять в акваторію, у відкрите море. І тому можемо констатувати, що зосередженість сил і засобів Чорноморського флоту зараз більше на внутрішній підготовці. Очевидно, що навіть в умовах початку навчального року вони не проводять розгорнуті заняття великою кількістю корабельного складу на відкритих водах, оскільки розуміють, що привид “Цезаря Кунікова” дуже близько”, — констатує начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.

Вона додала, що “сезон бавовни”, тобто вибухів на військових об’єктах РФ у Криму не закінчиться доти, доки півострів не буде звільнено.

26 лютого, у День спротиву окупації Криму, президент України Володимир Зеленський закликав світову спільноту та українців боротися за півострів.

“Ми маємо нарощувати реальну протидію російському злу. На всіх рівнях. У всьому світі. Ми маємо боротися за людей у Криму та в усіх інших окупованих частинах України. Ми повинні боротися за повне відновлення сили міжнародного права — сили щодо Криму, а значить, і будь-якої іншої землі. Ми повинні боротися за фундаментальне право кримськотатарського народу, як і будь-якого іншого народу, — право жити у своєму домі. Вигравати в кожному з цих пунктів — це гасити російський реваншизм, тобто фактично завершувати війну”, — сказав президент.

Крим буде деокуповано. Є кілька шляхів для цього: як військовий, так і військово-дипломатичний. Україна обере той, який зрештою приведе до потрібного результату. Про це у програмі “Високий кабінет” телеканалу FREEДOM сказала перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

“У світі визнають право України самостійно визначати шлях повернення Криму. Оскільки тема Криму нерозривно пов’язана з поверненням інших територій, з подіями на полі бою і з тим, як наша армія буде ефективно справлятися з тими чи іншими завданнями, то я думаю, що це буде якийсь гібридний варіант повернення. Ніхто не виключає дипломатію як інструмент. Наприклад, Хорватія дві третини своєї території повернула у воєнний спосіб, а одну третину — у дипломатичний спосіб. Думаю, що для України це теж може бути кейс, що коли частину території повертати у воєнний спосіб, частину — у дипломатичний. Але Україна повинна мати сильну позицію для того, щоб запускати будь-які дипломатичні переговори”, — сказала Джапарова.

Читайте також: Чорноморський флот Росії йде на дно — як змінилася ситуація за 10 років окупації Криму

Коментарі експертів

Наскільки актуально говорити зараз про деокупацію Криму з огляду на ситуацію на Східному фронті, а також брак військової техніки? До чого готуватися Силам оборони? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу;
• Іван Ступак, військовий аналітик, співробітник СБУ (2004-2015 рр.);
• Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії “Південь”.

РЕФАТ ЧУБАРОВ: Уроки російської агресії були засвоєні з великим запізненням

— Наші сусіди, політики, люди загалом дуже важко засвоюють уроки. Не було засвоєно уроків серпня 2008 року, коли Росія здійснила вторгнення на територію Грузії, звідси і виникли подальші події. І могло б і не бути, можливо, і 2014 року для Криму, для України, якби міжнародне співтовариство знайшло б ефективні механізми та інструменти для того, щоб присікати агресії, коли їх здійснює постійний член Ради Безпеки ООН, держава, що володіє потужним ядерним арсеналом.

Оскільки з кримського вторгнення російських військ у 2014 році тривалий час не було винесено уроків, насамперед західними політиками, ми отримали 24 лютого 2022 року.

І сьогодні ми ж бачимо, як дуже складно йде узгодження багатьох позицій щодо сучасних видів далекобійної зброї. Ці ракети були б дуже доречні для звільнення Криму. Там є такі військові об’єкти, яких по-іншому не дістати, зокрема, Керченський міст.

Нам варто переконувати наших партнерів у тому, що спроби якимось чином вплинути на Росію поза військовими діями якраз і заохочують агресора… Я не думаю про якісь конспірологічні версії, коли хтось або група держав зацікавлені в затягуванні цієї війни.

Російсько-українська війна, яка триває вже 10 років, з них 2 останні роки в такій жорстокій формі, нещадно б’є і по світовій економіці. І тому в припиненні війни зацікавлені, принаймні, всі провідні держави. Інша річ, що вони все ще, скажімо так, відчувають занепокоєння з приводу того, як Росія розпорядиться своєю ядерною зброєю… Люди бояться подальшої ескалації.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Коли Крим перестане бути військовою базою РФ завершення війни наблизиться

— За всі ці роки, починаючи з 2014 року, ворогу вдалося створити з Криму мілітарний хаб, який сьогодні потужно підживлює ресурсами підрозділи збройних сил РФ на Запорізькому та Херсонському напрямках. І знову ж таки, це база Чорноморського флоту РФ.

Коли Крим перестане виконувати ці функції, завершення війни відбуватиметься в більш прискореному темпі.

Результати, які Сили оборони показують у тимчасово окупованому Криму, однозначно впливають на всю ситуацію на лінії бойового зіткнення. Подивіться, де сьогодні перебуває ракетоносій ворога — у порту “Новоросійськ”. Подивіться, наскільки “ефективно” функціонує Кримський міст. Чи могли ми думати про те, що сигнали повітряної тривоги лунатимуть у Криму? І це не просто “музичний супровід” усієї окупаційної діяльності Росії в Криму. Це конкретна бойова робота наших підрозділів.

Результати, які демонструють Сили оборони України в Криму, вже, забігаючи наперед, увійдуть в історію сучасних війн і військового мистецтва. Тому що є про що говорити. І адже, за великим рахунком, сьогодні триває тільки планова робота, а всі сюрпризи попереду. Я думаю, їх буде дуже багато.

ІВАН СТУПАК: До Криму ще далеко

— До Криму, давайте будемо відвертими, ми не дійшли. Ми все ще перебуваємо дуже далеко. Ми бачимо постійний наступ російських військ. У нас немає такої кількості боєприпасів і техніки. Тому передчасно говорити про деокупацію Криму. Зараз нам потрібно вирішити питання з поставками зброї, щоб вони в нас були, відбити наступальні хвилі РФ. А після цього ми підійдемо до цієї частини слона і будемо теж доїдати його по частинах.

Чорноморський флот за допомогою дронів загнали за Можайськ, Новоросійськ – він там захований, але він ще залишається. Там більше половини флоту є. Є наземні з’єднання в значній кількості. На суші російських військ більше. Можна поки ще насичувати Крим російськими військами.

Так, ми можемо зараз із вами вже підняти гіпотетичний прапор над набережною Ялти, але, на жаль, до нього дуже далеко. Російські окупаційні війська розставили величезну кількість мінних укріплень, фортифікаційних споруд. Тому це потрібно сприймати все дуже серйозно.

Жодних хвастощів і бравади немає, тому що минулого року ми з вами дуже сильно обпеклися на темі контрнаступу. Він виявився не таким простим, як би ми хотіли. Так, постійно завдається шкода військам РФ, але, на жаль, поки критичної шкоди не завдано.

Якщо Кримського мосту не стане, все навантаження на логістику лягає на сухопутний коридор. А це цивільні люди й автомобілі, і військовий транспорт. Зрозуміло, що там буде колапс. Ми не можемо поки що спрогнозувати, чи буде він тотальним, чи тимчасовим, але те, що росіянам буде важко, це факт.

Читайте також: Опір у Криму діє з перших днів російської окупації: про партизанів, репресії та незламність розповів Барієв