Крим готується до звільнення: прогнози та ризики озвучили експерти

За 2023 рік військові бази російської армії на окупованому півострові десятки разів зазнавали ударів з боку українських військових. Новий, 2024 рік, буде не менш “гарячим” для окупантів у Криму, впевнені військові експерти та політики.

Крим і прилегла акваторія Чорного моря можуть стати центром війни Росії проти України, вважає президент України Володимир Зеленський. В інтерв’ю виданню The Economist глава держави підкреслив, що ізоляція Криму надзвичайно важлива для України.

Зеленський нагадав, що Україна запросила у Німеччині, як допомогу, малопомітну крилату ракету дальньої дії Taurus. Вона може дозволити Україні зруйнувати Керченський міст вартістю 4 мільярди доларів, фактично ізолюючи Кримський півострів від Росії.

Україна відігнала російські кораблі в морі та налякала окупантів на суші

Росія втратила три великі десантні кораблі з моменту вторгнення:

• “Саратов” затонув 24 березня 2022 року;
• “Минск” був функціонально знищений у сухому доці 13 вересня 2023 року;
• “Новочеркаськ” було повністю знищено внаслідок українського удару під час стоянки в порту Феодосії 25 грудня 2023 року.

У британській розвідці зазначають, що в міру того, як війна затягувалася, такі кораблі все частіше використовувала Росія для надання матеріально-технічної підтримки.

“Це дуже важлива роль, оскільки вона сприяє зміцненню життєво важливого і відносно тендітного автомобільного та залізничного сполучення Кримського мосту, який пов’язує Крим з Росією”, — зазначають у Міністерстві оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Керченський міст, як і раніше, є об’єктом, який Росія посилено охороняє. Кремль вкрай не зацікавлений у пошкодженні і тим більше руйнуванні мосту. Усі можливі наслідки враховують і військові, які поки що перебувають на території півострова.

Водночас Володимир Зеленський поставив завдання зробити так, щоб Україна домінувала в Чорному морі.

“Для СБУ цей напрямок — один із пріоритетних. Зокрема, нашими цілями стали ракетоносії, за допомогою яких ворог обстрілював українські території”, — сказав голова СБУ Василь Малюк в інтерв’ю “Українській правді”.

Для операцій у морі українська спецслужба використовує два дрони власного виробництва. Перший — “Sea Baby”, який несе 850 кг заряду, оснащений зв’язком вартістю 300 тисяч доларів, а також вогнеметною системою. Другий — “Мамай”, є дроном-камікадзе, який може донести 450 кг вибухівки в будь-яку точку Чорного моря.

Українські військові зазначають, що Сили оборони готують нові операції в тимчасово окупованому Криму. Про їхнє проведення та результати світ дізнається вже за фактом.

Читайте також: “Новочеркаськ” знищено: поступовий розгром Чорноморського флоту РФ аналізували військові експерти

Росія не керує, а розпоряджається Кримом і кримчанами

За час окупації Росією 2023-й став роком найбільшого спротиву українського населення півострова Крим російській агресії. Кримські татари стали частіше висловлювати протест кремлівському режиму: одиночні пікети, вивішування українських прапорів, псування окупаційної символіки. Однак і більша частина політв’язнів на півострові — кримські татари.

За офіційними даними, в Криму значиться 191 політв’язень, з них 123 — кримські татари.

Що стосується мілітаризації півострова, починаючи з 2014 року, у Криму відбулося 18 “призовних кампаній”, унаслідок яких насильно було призвано 44,5 тис. жителів, із них 5,5 тис. — цього року.

Росія не просто перетворила півострів на плацдарм для війни проти України, а й зробила місцем для утримання цивільних в’язнів із новоокупованих територій Херсонської, Запорізької областей. У представництві працюють над збором даних усіх злочинів РФ на території тимчасово окупованого Криму.

Росія послідовно проводить політику зміни демографічного складу тимчасово окупованих територій України, заміщуючи місцеве населення громадянами РФ, а іноді — країн Центральної Азії. До такої політики РФ вдалася одразу після окупації Криму. За різними оцінками, на півострів з 2014 року незаконно прибуло до 800 тис. громадян Росії, а близько 100 тис. українців навпаки виїхали. Ключовими елементами політики зміни демографічного складу були пільгове іпотечне кредитування, переміщення до Криму російських силовиків і чиновників, видворення українців і стимулювання їх до переїзду на російську територію.

Читайте також: Росіяни у Криму після деокупації: що пропонує міжнародне право, відповів експерт

Коментарі експертів

Яким стане новий рік для окупованого Криму, чим живуть на півострові росіяни, українці та кримські татари — на ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу;
• Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу;
• Гаяна Юксель, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу;
• Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії “Південь”.

РЕФАТ ЧУБАРОВ: Ми ще побачимо по-справжньому масовий виїзд росіян із Криму

— Із серпня 2022 року, коли почали завдавати ударів по військових об’єктах Криму, росіяни, які приїхали, відчули шок. Перші удари були — аеродром Новофедорівка біля міста Саки. Тоді якась частина людей терміново виїхала з Криму. Головна тенденція для нас у тому, що попит на нерухомість різко впав.

Крим уже не розглядається громадянами Росії як територія, де вони хотіли б жити, де вони б почувалися в безпеці. Але говорити про масовий виїзд громадян Росії, які раніше незаконно оселилися, поки що не доводиться. Думаю, що все попереду.

Росія зміцнює свої війська на окупованій території, особливо на Кримському півострові. Це очевидно. Їй це робити все важче, тому що у ЗСУ є зброя, яка може досягати практично будь-якого об’єкта на території Криму.

З одного боку, вони будували фортифікаційні споруди, укріплювали їх, особливо в північній і західній частинах півострова і на лінії, яка примикає до окупованої Херсонської області. А з іншого боку, вони розосереджували військові кораблі, тому що база в Севастополі кілька разів була атакована і з дуже суттєвими втратами для російських окупантів.

РФ намагається максимально використати людський ресурс окупованого Криму для поповнення російської армії. А в умовах війни, як тільки молода людина потрапляє за призовом в армію, з нею вже починають дуже щільно працювати для того, щоб вона підписала контракт. І частина з них одразу переходить у стан контрактної служби.

Дуже багато військовозобов’язаних минулого року покинули Крим. Ми закликали людей уникати будь-якими способами мобілізації. Тільки кримських татар, щонайменше 6 тис. осіб, терміново виїхали з Криму в треті країни. Деякі з них через треті країни повернулися на материкову частину Української держави і вступили до Збройних сил України.

Ще один спосіб набору військових у Криму — військові підрозділи, куди людей заманюють дуже високим грошовим утриманням. У Російській Федерації зараз використовується практика, коли кожен регіон для того, щоб виконати спущені Москвою плани з мобілізації, додає власні виплати до тих, які встановлені на рівні російської держави. І те ж саме робиться в окупованому Криму. Ці регіональні підрозділи одразу ж вирушають на фронт, де тривають бойові дії. Але цей ресурс вони вже вичерпали. І навіть ті, які якоюсь мірою залишалися прихильниками російської окупації, побачили наслідки цієї війни в Криму. Як би окупанти не приховували, але дуже помітні ті церемонії похорону, коли привозять вбитих місцевих жителів.

Крим розглядається Москвою як прифронтова територія, і на ній вони налаштовані максимально здійснювати контроль над поведінкою людей, над їхніми настроями.

Контроль над населенням Криму домагається двома методами. Перше — це пропаганда, яка не переривається ні на один день. Це демонізація України, залякування населення терористами, як правило, терористи — це кримські татари. І друге — це репресії, тому що пропаганди недостатньо.

Ці репресії здійснюються в масштабних формах, навіть тоді, коли застосування сили не виправдане. Це все робиться для того, щоб налякати всіх.

Окупанти оформили Росгвардію, оснастили її всією необхідною технікою.

У перші роки окупації, коли вони здійснювали обшуки, арешти в місцях компактного проживання кримських татар, люди давали їм відсіч. Тому що кримські татари в таких ситуаціях об’єднуються. Вони намагаються не дати тим, хто увірвався до кримських татар, чинити таке свавілля. І от коли окупанти зіткнулися з таким явищем, після цього абсолютно змінили тактику. І коли вони вриваються в місця компактного проживання кримських татар, до конкретної людини, до конкретної сім’ї, вони, як правило, блокують весь рух.

Кримські татари на півострові становлять не більше 13% від усієї чисельності населення. Тобто в абсолютній етнічній меншості. Це говорить про те, що стосовно кримських татар триває цілеспрямоване, системне переслідування. Мета для нас очевидна. Ми ж не вперше з цим зіткнулися. Те, що переживали наші прадіди з початку 19-го століття і особливо в другій половині 19-го століття. Коли Російська імперія захопила Крим уперше в 1783 році та ліквідувала державність кримських татар — Кримське ханство, населення Криму практично було моноетнічним.

Імперська політика Росії призвела до того, що Крим тоді заселили етнічними росіянами і максимально видавили кримських татар. Використовували ті ж самі прийоми і методи, які використовуються сьогодні вже Путіним і російською державою.

АХТЕМ ЧИЙГОЗ: Крим поступово переходить у статус “сірої зони”

— Крим уже не розглядається Росією з точки зору привабливого регіону. І з одного боку, це створює проблему нашим громадянам, тому що ціни зросли. До весни за зиму, природно, і запаси “підсядуть”. Але, розмовляючи з місцевими жителями, чуєш тільки позитив. Вони готові заради свободи й далі терпіти всі ці обмеження в їхніх зручностях. Тому що основне — це воля, свобода, майбутнє дітей.

А що стосується окупантів, уже немає істерії, а є неминучість, вони до неї звикли. Основні дії і думки окупантів спрямовані на те, як розпродати те, що вони награбували і не можуть вивезти. І це зайвий раз підкреслює те, що вони вже не розраховують перебувати в Криму довго. А я завжди наголошую, що дистанційне звільнення Криму йде дуже успішно.

Нам усім хочеться, щоб це було дуже часто, і воно в часовому відрізку ще більше вплинуло на втечу окупантів з нашої території. Але все-таки символічні удари ламають мізки росіян. Тому що стільки часу вони твердили, що Крим надійно захищений, а ми показуємо, як ми приходимо і б’ємо по місцях, які вони вважають захищеними: Феодосія, Керч, суднобудівні заводи, штаб Чорноморського флоту РФ. І, звісно ж, це все сильно впливає на наших ворогів усередині Криму.

Символізм у принципі зруйнувався. Крим поступово переходить у статус “сірої зони”. І це і є обважнення самого Криму для окупанта з економічної точки зору.

Руйнується стереотип, що Крим це частинка незайманого Радянського Союзу з теплим морем, красивими пейзажами, піском, горами. Це приваблює тільки тоді, коли там безпечно. А тепер немає такого поняття. Тому нам ці дії треба продовжувати. До мосту ми теж дістанемо. І росіяни до цього готуються.

Коли людину і всіх її близьких, особливо дітей, тероризують вранці, серед дня, йдуть масштабні облави, зачистки посеред вулиць — це терор. Це природна форма російської терористичної держави. З історії ми завжди бачимо, що масштаби знищення груп населення, а то й цілих народів — це досвід проведення геноциду. Цей досвід широко застосовують на території Криму.

Усіх знищити не вийде, усіх змусити виїхати з території Криму не вийде. Люди демонструють свою рішучість і надію.

Ті, хто чекав збільшення зарплат, грошей і кращих умов життя, глибоко розчаровані. У кого немає на руках крові, їм боятися нічого, а хто так чи інакше причетний до цього терору, шукає можливості виїжджати з Криму і готує своє майбутнє на території Росії. Але це не означає, що вони отримають гарантії і безкарність за свої злодіяння. Усіх дістанемо.

ГАЯНА ЮКСЕЛЬ: Росія нічого не привнесла в культурне розмаїття Криму

— Кримські татари не бачать свого майбутнього в Російській Федерації. Контроль цієї території де-факто з боку РФ — це шлях у нікуди. Це шлях до знищення та асиміляції кримських татар.

Якщо логічно, раціонально підходити до ситуації в Криму з точки зору розвитку культурного простору і взагалі збереження культури корінного народу, там нічого не було зроблено. Якщо вони такі розумні, сильні і красиві, покажіть мені хоча б один серйозний історичний культурний проєкт, який би вони зробили.

Усе те, що вони демонструють — мечеть Джума-Джамі, політичний центр культури Кримського інженерно-педагогічного університету, інші об’єкти — це все було закладено, коли там була Україна де-юре і де-факто. Вони нічого не створили за ці 10 років. Якщо ви такі розумні й такі сильні, так дбаєте про кримських татар, що ви можете показати? Нуль на масу.

У РФ ухвалили указ про реабілітацію кримськотатарського народу. Тепер вони цим указом розмахують і говорять про те, що піклуються про кримських татар. Але якщо розглянути ситуацію з освітою, культурою, розвитком мови — нічого немає. Школи збільшилися? Музеї відкрилися? Відкрилися культурні центри? Створено театри?

За 10 років окупації все те, що є в Криму, було зроблено за України, а окупаційна влада просто продовжує ці проєкти і позиціонує їх своїми.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Україна знизила потенціал Чорноморського флоту РФ приблизно на 25%

— У битві за Чорне море складається унікальна ситуація. Є конкретний результат того, що російський флот на сьогодні не може виконувати свої функціональні обов’язки.

Важливо, що Чорноморський флот РФ не стоїть біля берегів України, не може проводити жодних військово-морських десантних операцій. І найголовніше, не може сьогодні підтримувати своїми системами протиповітряної оборони та ударними системами те, що відбувається на суші.

Чорноморський флот не проводить наземні операції, які агресор проводить сьогодні в Україні, особливо на найактивніших ділянках, починаючи від Куп’янська і закінчуючи, звичайно ж, півднем нашої країни.

Цю морську битву однозначно сьогодні виграла Україна. Битва, звісно, буде ще тривати, тому що Чорноморський флот РФ перебуває в акваторії Чорного моря, але його домінуюча роль сьогодні, звісно, знижена. Якщо говорити про потенціал, я думаю, що протягом 2023 року нам вдалося знизити потенціал флоту приблизно на 25%.

Йдеться не тільки про знищення бойових морських кораблів. Йдеться про знищення інфраструктури. Але, звичайно ж, ідеться про знищення Головного штабу командування Військово-морського флоту в Севастополі. Тому що інфраструктура флоту працює не тільки на сам флот, а й на ті сухопутні частини, які знаходяться в окупованому Криму, на Херсонському напрямку.

Коли в нас з’явилися “Нептуни”, “Гарпуни” та інше відповідне морське озброєння, це погано закінчилося для росіян. Для того, щоб проводити операції, щоб і далі продовжувати знищення об’єктів, так чи інакше пов’язаних із війною, нам потрібні чітке планування і ресурси.

З іншого боку, поступово номенклатура озброєнь розширюється. Ми бачимо, що сьогодні на території тимчасово окупованого Криму немає жодної точки, до якої не могли б дістати наші засоби ураження.

Давайте згадаємо хоча б Керч, де, напевно, вперше в історії морських битв сухопутними силами було знищено підводний човен. Йдеться про застосування крилатих ракет “Скальп”, які справді як скальп розкрили Керченський завод “Залив”, де знищено бойові кораблі Чорноморського флоту РФ.

Кримський міст очікує така ж доля. Але має бути чітке планування, цим займаються відповідні структури Сил оборони.

Читайте також: Боротьба з російським флотом: у агресора залишається все менше кораблів (ВІДЕО)