Круте піке: куди летить економіка Росії і чи буде дефолт — прогнози

Курс долара злетів. А разом із ним захмарними стали і ціни. Рубль визнано однією з найслабших валют у світі. Росіяни стають дедалі біднішими. Зате рекордними темпами зростають витрати на війну.

Кожен третій рубль, який витратить держава “Россия”, піде на оборонний комплекс. Так прописано в бюджеті на наступний рік. Витрати на медицину, освіту — пішли “під ніж”.

Тарифи на комуналку підвищать, а рубль і далі стрімко знецінюватиметься. Як Кремль жертвує добробутом своїх громадян заради продовження війни? І наскільки ще впаде рівень життя росіян найближчим часом? Про це в спеціальному репортажі на телеканалі FREEДОМ розповів журналіст Максим Урлапов.

Мем — смішний, реальність — сумна

“Просто грошей немає” — фраза, яка стала мемом. Хоча вона виголошена Дмитром Медведєвим майже вісім років тому, саме зараз вона стала особливо актуальною для Росії. Економіка країни тріщить по швах.

На початку року курс був близько 70 рублів за долар. Восени долар уже перевалив за 100. Тобто падіння відбулося більше, ніж на 30%.

За даними агентства “Блумберг”, це зробило рубль однією з найслабших валют у світі. Поставивши його в один ряд з аргентинським песо і турецькою лірою.

І ось з’являється вже свіжий мем — “А ви просто не турбуйтеся” — таку пораду дав росіянам прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. Мовляв, чого панікуєте? Переживати через курс — це рудимент. У Росії ж живемо, в магазинах рублями платимо.

“Потрібно звикати жити в рубльовій зоні і не відчувати себе настільки залежними від курсу долара”, — заявив Пєсков.

Але в зоні — рубльовій — жити буде зовсім несолодко. І люди всупереч порадам Пєскова турбуються.

Через стрибок курсу подорожчав імпорт. Наприклад, ціни на апельсини з початку року злетіли більше, ніж на 70%. Такий приріст — рекордний з початку століття. Ще дорожчими стали ліки. Навіть провладні російські ЗМІ визнають, що багато медикаментів зросли в ціні вдвічі. Адже виробляють їх з імпортної сировини.

Курс зріс, а з логістикою, доставкою — великі проблеми. Ось і отримали росіяни шокуючі цінники в аптеках. Дорожчають із кожним днем побутова техніка, смартфони. Не так швидко, як імпортні продукти та ліки, адже є ще запаси на складах. Але все ще попереду.

“До Нового року вичерпаються запаси, куплені ще за старого курсу рубля, і в торгівлю підуть товари, куплені, виходячи з нового курсу, рубля, що девальвував, і, значить, ми побачимо, найімовірніше, дуже сильний стрибок інфляції”, — прогнозує російський економіст Ігор Ліпсиц.

І подорожчає не тільки імпорт, а й товари, і продукти, які виробляються в Росії. Рубль упав на 30%. На стільки ж зростуть і ціни буквально на все.

“Інфляція наздожене такий показник. Спочатку дорожчають імпортні товари, вони впливають на зарплати, на доходи і на інші товари, а потім і всі товари та послуги дорожчають приблизно до такого ж рівня”, — каже економіст Олександр Савченко.

Тим більше, що поняття “Зроблено в Росії” — дуже відносне.

“Річ у тім, що всі переробні підприємства працюють на верстатному парку, який свого часу завозився з Європи. Це імпортний верстатний парк і на запчастини там введено санкційні обмеження. І на сьогоднішній момент вже є досить часті приклади, коли досить великі лінії простоюють, тому що немає запчастин для того, щоб відновити цю справу”, — каже економіст Олег Пендзин.

А отже, вже зовсім скоро ціни стрімко злетять угору. І тривожний для росіян дзвіночок пролунав уже зараз.

Росстат — контора, яка звикла прикрашати статистику на догоду владі. Але навіть він змушений констатувати — “зростання споживчих цін встановило рекорд із грудня минулого року”. Помідори рік до року подорожчали на 45%, огірки — на 53%, капуста — на 46%, морква — на 33%, курятина — на 23%.

І на тлі всього цього Путін порадував росіян ось такою фразою: “Інфляція почала трошки підніматися — 5,4%, не пам’ятаю”.

І, звичайно ж, такі цифри господар Кремля накаже намалювати і Держстату за підсумками року.

“Офіційні результати статистичних досліджень фальсифікуються — занижуються щодо інфляції. Таким чином, щоб представити перед населенням ситуацію як кращу, ніж вона є насправді. Тобто, вселити людям, що нічого страшного не відбувається”, — зазначив російський соціолог Ігор Ейдман.

Влада запевняє росіян, що інфляція за підсумками року буде меншою за шість відсотків. Але ж люди все бачать, просто приходячи в магазини.

Реальна інфляція в Росії зовсім не 7%, як стверджує влада, а мінімум 15%. Таку цифру озвучив дослідницький центр “Ромир”. Для цього він проаналізував чеки 40 тисяч росіян у різних містах країни. Порівняв ціни на початку року і зараз.

А ще “Ромир” з’ясував, що кожен п’ятий росіянин почав економити на їжі, купуючи дешевші та менш якісні продукти.

У Росії подорожчали навіть бензин і дизпаливо

З початку року приблизно на 10% у РФ подорожчали бензин і дизельне паливо. А у вересні і зовсім виник дефіцит. Без палива опинилися навіть фермери прямо в розпал посівної кампанії озимих. Дизпаливо — або дуже дороге, або його просто ніде купити.

І це в країні, яка володіє одними з найбільших у світі запасів нафти. Зникає паливо із заправок навіть у тих регіонах, де стоять великі нафтопереробні заводи, як, наприклад, в Омську.

І тут мимоволі згадується старий жарт — якщо радянських чиновників відправити в Сахару, там почнеться дефіцит піску. З нинішньою російською владою — теж щось подібне. Путін наказав уряду терміново вирішити проблему. Влада то вводила заборону на експорт палива, то її скасовувала. Але повністю проблеми з дефіцитом так і не вдалося вирішити. Та й ціна до колишнього рівня не знизиться.

“Не те, що не подешевшає, все дорожчатиме. Досягнута на сьогоднішній момент оптова ціна не буде знижуватися. Вона відповідає рівню витрат у нових умовах”, — каже Пендзин.

Так, Росія має величезні запаси нафти. Але вона переважно продає нафту за кордон як сировину. Адже так можна заробляти великі гроші. А бензину і дизпалива для свого населення виробляється відносно небагато. Ось і виник дефіцит піску в Сахарі… тобто бензину в Росії.

А доходи від продажу нафти падають. Росія продає її з величезною знижкою в основному в Китай та Індію. Але справа навіть не в знижці. А в тому, що отримує за свою нафту РФ не долари, а китайські юані та індійські рупії.

Але на відміну від долара юані та рупії — це не вільно конвертована валюта.

І тому нібито валютна виручка є, але продати на ринку вони її не можуть. Тобто її фактично немає, пояснює економіст Олександр Савченко.

А влада продовжує метатися. Путін підписав указ, яким зобов’язав російські компанії-експортери продавати валютну виручку. Щоб долари залишалися в країні. Сподіваються так курс зміцнити хоча б до 80 рублів за долар. Але в те, що це спрацює, не вірить навіть глава російського Центробанку Ельвіра Набіулліна. Адже експортери зараз отримують значну частину своєї виручки не в доларах, а в юанях, рупіях і тих же рублях. Тож врятувати так російську валюту навряд чи вдасться. Так вперше в історії склалася унікальна ситуація — ціни на нафту зросли, а рубль упав.

“За всі 30 років існування незалежної Росії завжди був стовідсотковий зв’язок між ціною на нафту і курсом. Нафта зростає — курс рубля зростає, нафта падає — курс рубля падає. А тут було з точністю до навпаки. Нафта зростала в ціні, а курс падав. Це говорить про те, що не все гаразд”, — коментує Савченко.

Курс валюти як індикатор здоров’я економіки

Зараз у Росії — повзуча інфляція. Але вона може перетворитися на галопуючу. Це коли ціни за рік зростають на десятки відсотків, а то й удвічі. І росіяни вже передчувають це — поки рублі остаточно не перетворилися на папірці, краще швидше обміняти їх на що-небудь відчутне.

Ось і кинулися росіяни купувати телевізори, холодильники, автомобілі. А хто багатший — намагається вкластися в нерухомість. Але тут — все та ж проблема — не вистачає грошей. Тому люди намагаються взяти кредит — краще позичити в банку і купити житло, ніж опинитися ні з чим, коли рубль впаде. Ось тільки влада робить усе, щоб кредит було взяти дедалі важче. Відмов у кредитуванні стає дедалі більше. Відсоткові ставки — зростають. Центробанк різко підняв один із ключових показників — облікову ставку.

Облікова ставка — це процентна ставка, за якою Центробанк країни видає кредити комерційним банкам. І якщо ця ставка дуже висока, як тепер у Росії, 13%, то і комерційні банки теж змушені видавати кредити населенню і бізнесу під ще вищий відсоток.

Для влади підвищити облікову ставку — це все одно, що смикнути ручку стоп-крана.

Кредити, гроші стають менш доступними. Витрачати люди можуть дедалі менше. А отже, і ціни зростають повільніше.

Підвищуючи облікову ставку, глава Центробанку Набіулліна намагається сповільнити, відтягнути момент, коли ціни повністю вийдуть з-під контролю і почнеться галопуюча інфляція.

Але підвищення облікової ставки — це стоп-кран і для розвитку країни. Дорогі кредити — це шок для бізнесу, адже він не може розвиватися. Економіка сповільнюється. Її колапс стане ще більш незворотнім. Просто переноситься на потім. І відома навіть точна дата ось цього “потім”.

Потрібно дотягнути до виборів президента Росії 17 березня наступного року. А далі — хоч потоп. Ось таке завдання Набіулліній поставив Путін.

“Тому що психологічно йти на вибори, коли курс впаде, припустимо, перед виборами до 150 рублів, дуже теж важко. І говорити, що в нас усе добре, теж не доводиться”, — пояснює Савченко.

А поки у Путіна все добре, він каже, що санкції та міжнародна ізоляція Росії не страшні.

І як апофеоз — Путін заявив, що Росія входить до п’ятірки найбільших економік світу. Чим розсмішив незалежних від Кремля економістів і соціологів, зокрема й російських.

“В оточенні Путіна прекрасно знають, що дідусь щасливий і терпить і любить тільки хорошу, позитивну інформацію. Його в жодному разі не можна засмучувати, тому що, переставши бути щасливим, може тебе звільнити або навіть посадити. Тому вони йому надають такі звіти, на яких теж на папері в них усе добре”, — розповів російський соціолог Ігор Ейдман.

Але іноді з необережності чиновники повідомляють Путіну погані новини. Ось головний судовий пристав країни Дмитро Арістов нарікає господареві Кремля, що зростає кількість людей, які не можуть розплатитися за боргами. А Путін — дивується. Відчувши недобре, чиновник відразу в усьому звинувачує людей. Мовляв, не працюють вони. І житло у них — тільки одне, на яке за цивільно-процесуальним законом звертати стягнення не можна.

“Шукати провину в людях — “ось вони не працювали, їм давали кредити. А вони працювати не хочуть”… Та не те, що не хочуть працювати, загнали їх у ці кредити з шаленими відсотками, які зростають, до того ж і зменшуються їхні реальні доходи. При цьому підвищуються ціни в магазинах. У них фізично не вистачає грошей ні на їжу, у них не вистачає грошей оплачувати ту ж саму іпотеку”, — каже економіст Олег Пендзин.

Зате Путін хвалиться, що в країні падає рівень безробіття. І це правда. Просто в Росії вже не вистачає не тільки грошей, а й робочих рук. Величезну кількість працездатних чоловіків мобілізували і відправили на фронт. За найскромнішими оцінками, 300 тисяч осіб. Ще щонайменше 500 тисяч, рятуючись від тієї самої мобілізації, виїхали за кордон, шикуючись у величезні черги на кордоні з Грузією, Казахстаном, Монголією, Фінляндією.

Війна з’їдає гроші росіян

Кремль виділяє все більше грошей на оборонний комплекс. Зарплати там вищі і туди пішло перекачування фахівців. Цивільні галузі втратили через це щонайменше 2 мільйони працівників.

“Відтворюватиметься дедалі сильніше модель Радянського Союзу — роздута величезна гіпертрофована військова промисловість при дуже слабкій цивільній економіці, дефіциті товарів і, загалом, низькій оплаті праці людей, які працюють у цивільній сфері”, — прогнозує Ігор Ліпсіц.

Дедалі більше людей працюють на війну, і дедалі менше на те, щоб у країні було що їсти й у що вдягнутися. І це також один із важливих чинників, чому зростають ціни на все найнеобхідніше.

“Ці люди не виробляють нічого суспільно корисного. Вони виробляють знаряддя вбивства, залізяки, які вбивають інших, і в них гинуть і самі російські солдати, офіцери. Що називається, артіль “Марна праця”. Ось це безробіття ліквідовано за рахунок того, що люди займаються марною працею”, — вважає Ейдман.

Витрати на війну — величезні. За даними Forbes, Росія за півтора року від початку повномасштабного вторгнення витратила на так звану “СВО” 167 мільярдів доларів. А щоб було наочніше, що ця цифра означає для росіян, агентство Reuters уже підрахувало:

Весь бюджет на сферу охорони здоров’я Росії за весь 2023 рік — це два місяці війни. Вартість будівництва Кримського мосту — це 9 днів війни. Уся космічна програма “Луна-25” — це 12 годин війни. Весь річний бюджет Калмикії — це один день війни.

А наступного року Кремль витрачатиме на війну ще більше. І це вже прописали в проєкті бюджету на наступний рік. Витрати на оборону сягнуть астрономічної суми — майже 11 трильйонів рублів. Це на 40% більше, ніж цього року. І втричі більше, ніж у довоєнному 2021 році.

Тепер кожен третій рубль із російського бюджету буде йти на війну. А для простих росіян — усе те саме гасло: “Просто грошей немає. Ви тримайтеся тут”.

Витрати на оборону уряд рекордно збільшує за рахунок економії на людях. Пускає “під ніж” усі статті на медицину. Витрати скарбниці на нацпроєкт “Охорона здоров’я” наступного року буде урізано на 10%. Витрати на розвиток дитячої охорони здоров’я скоротяться майже вдвічі. Ще більше урізали програму боротьби з раком і розвиток поліклінік. Держпрограму підтримки виробництва ліків зовсім ліквідували. Та й усі інші статті фінансування національної економіки скоротили більш ніж на 20%. Урізали фінансування дорожнього будівництва та благоустрою міст. А на ЖКГ у наступні два роки уряд вирішив скоротити витрати вдвічі.

“Це страшнувата цифра, тому що це означає, що в російському ЖКГ наближається період дуже великої кількості аварій, техногенних катастроф. Знос комунальних мереж навіть за більш-менш офіційними оцінками — 58%. Є міста, де знос — під 90%, тобто майже вся система водопостачання, теплопостачання, електропостачання — аварійна. За останні роки в Росії сталося понад 7 тисяч аварій у сфері ЖКГ. А тепер, судячи з усього, буде ще більше, тому що зношеність зростає, а гроші на ремонт не виділяються. Тому це дуже небезпечна міна, закладена під благоустрій російського життя”, — побоюється Ліпсиц.

А росіянам ще й суттєво піднімуть тарифи наступного року приблизно на 10%. Найбіднішим — матерям-одиначкам, пенсіонерам — Кремль обіцяє проіндексувати виплати. Влада запевняє, що ціни наступного року зростатимуть повільніше — лише на 4,5%.

“Пенсіонерам із гордістю кажуть, то проіндексують їхні пенсії на 4,8%. При тому, що інфляція становить 4,5%, тобто їхні реальні доходи зростуть. Нічого подібного, товариші пенсіонери, ваші реальні доходи скоротяться, тому що ви платитимете більше за комунальні послуги”, — міркує російський економіст Сергій Алексашенко.

Дорожчати все буде на десятки відсотків, кажуть економісти. А курс долара зросте далеко за сто рублів. Російська економіка падатиме ще стрімкіше, круте піке — і потім крах. І влада лише намагається відтермінувати момент падіння, щоб продовжити собі життя і можливість вести безглузду війну.

І роблять це коштом своїх громадян і бізнесу. Будуть піднімати податки. А ще уряд підвищив плани зі збору штрафів до рекордних 440 мільярдів рублів. Інакше — ніяк. Про те, що грошей немає, кажуть уже й наближені до Путіна олігархи. Наприклад Олег Дерипаска.

“Грошей не буде вже наступного року. У країні з грошима вже серйозні проблеми. Тому почали трясти бізнес як липку”, — заявив мільярдер.

Росія вже в стані дефолту. Ще з літа минулого року країна не здатна розплатитися за зовнішнім боргом. А росіяни добре пам’ятають дефолт 1998-го року, коли ціни підскочили більше, ніж удвічі. ВВП країни впав на 5%. Люди стрімко збідніли. Але цього разу буде ще гірше. Банкрутство Росії — лише питання часу, тому що країна тепер перебуває в міжнародній ізоляції, не може брати позики на зовнішніх ринках. І головне — витрачає величезні гроші на війну.

“Гармати замість олії” — таке гасло було у гітлерівської пропаганди — всі ресурси країни мали йти на війну, а інтереси народу — в останню чергу. Цим же керується і путінський режим. Війна робитиме росіян дедалі біднішими. Але люди можуть хоча б не вірити в брехню влади. Не відкладати на потім важливі покупки. Адже потім гроші просто знеціняться. Не зберігати гроші на депозитах. А якщо вони вже там — забрати їх. І головне — розуміти, що ціна війни — не абстрактне поняття.

Це те, що відчує на собі кожен громадянин РФ — доходи зменшаться, продукти зростуть у ціні, послуги ЖКГ стануть ще дорожчими. Інтереси простого жителя Росії та інтереси путінського режиму суперечать один одному. І що довше триває війна, то більше вони будуть розходитися.

Читайте також: У Росії відсутній як такий протестний рух проти війни, — військово-політичний оглядач