Кремлю складно вибудовувати якісь контакти з новою владою в Сирії — Сулейманов

Після повалення режиму Башара Асада Російська Федерація опинилася в дуже невигідному дипломатичному становищі. Втрата впливу в Сирії та послаблення здатності розширювати свою присутність в Африці ставлять під сумнів її здатність проводити активну зовнішню політику в регіоні. Про це сьогодні, 11 січня, в ефірі телеканалу FREEДOM розповів сходознавець Руслан Сулейманов.

Військове співробітництво Росії з Асадом та її участь у придушенні опозиції створюють складні умови для дипломатичних зусиль з новою сирійською владою, яка прагне розвивати відносини з Туреччиною та країнами Заходу.

“Ці відносини не можуть бути простими, тому що буквально за добу до повалення Асада російське Міноборони відзвітувало про те, як регулярно завдає ударів по сирійських повстанцях, які, по суті, зараз при владі в цій країні”, — сказав експерт.

Нова сирійська влада зацікавлена в підтримці різних міжнародних гравців, таких як країни Перської затоки, Європейський Союз і Туреччина, що ставить під сумнів можливість довгострокових зв’язків з Москвою.

“Нова сирійська влада хоче активно взаємодіяти як з арабськими країнами Перської затоки, так і з країнами ЄС, які, можливо, в першу чергу наполягають на тому, щоб Дамаск не встановлював ніяких довгострокових контактів з Кремлем“, — пояснив Сулейманов.

Туреччина, яка має значний вплив у Сирії, відіграє важливу роль у зміні політичного ландшафту.

“Москва почувається дуже некомфортно і змушена вести переговори, насамперед з Анкарою. Але і президент Туреччини Ердоган не поспішає приходити на допомогу Росії, щоб Кремль тепер міг налагодити тісні й дружні контакти з новою сирійською владою. Російській стороні доводиться терпіти таке ставлення“, — додав спікер.

Новий сирійський уряд використовує наявність російських баз для підтримки балансу сил, що не дозволяє Росії повністю вийти з регіону.

“Ми не бачили жодних жорстких заяв [від нового сирійського уряду], жодних вимог до того, що Москва має нарешті вийти з Сирії. Ми не побачили жодних дій проти російського посольства в Дамаску, як це було у випадку з іранським посольством, яке зазнало нападу. Це прагнення зберегти якийсь баланс, який включає і Туреччину, і Європейський Союз, і арабські країни Перської затоки. А Росія, хоч і номінально, але залишається і в Сирії, що частково необхідно новій сирійській владі лише для балансу. У Кремля зараз точно не буде якихось далекосяжних планів в Сирії”, — підкреслив Сулейманов.

Росія намагається посилити свої позиції в Африці, особливо в країнах, які переживають політичні та військові кризи. Однак можливості Росії обмежені, особливо з погляду логістики та ресурсів. Втрата транзитного пункту в Сирії ускладнює процес перекидання військ до Африки.

“Росія, безсумнівно, хотіла б зберегти й Лівію, й частково Судан, який зараз перебуває в загальному сум’ятті та громадянській війні, і Кремль намагається там взаємодіяти з тією чи іншою стороною. Москва також зосереджується на африканських країнах, де відбулися військові перевороти, і де зовнішня політика переорієнтовується з Франції на інших партнерів, включно з Росією. Але чи може Кремль собі це дозволити? Враховуючи, що транзитний пункт у Сирії втрачено, а потрапити безпосередньо до Африки Москві практично неможливо”, —  наголосив сходознавець.

Обмеженість ресурсів та ослаблення впливу Росії на світовій арені також обмежують її здатність розширювати свою присутність в Африці.

“Москва, яка сьогодні шукає допомоги в живій силі від Північної Кореї, — це явно не та Москва, яка 10 років тому активно розгорталася на Близькому Сході та в Північній Африці. У РФ зараз просто немає таких ресурсів, як раніше. Крім того, після повалення режиму Асада весь світ побачив слабкість Путіна, побачив його нездатність прийти на допомогу своїм друзям і партнерам. І, звичайно, в тій же Африці вони тепер кілька разів подумають, перш ніж звертатися до Кремля за будь-якою допомогою. Це величезний удар по престижу Москви й особисто Путіна”, — резюмував Руслан Сулейманов.

Читайте також: Дамаск не співпрацюватиме з Кремлем, сирійці пам’ятають російські бомбардування, — Семиволос

Нагадаємо, Росія бере участь у громадянській війні в Сирії з 2015 року і допомогла силам Башара Асада здобути перемогу. Після цього у 2017 році Дамаск підписав угоду про використання військових баз Москви в Тартусі та Хмеймімі терміном на 49 років — до 2066 року. Але в результаті збройних дій сирійських опозиційних сил 8 грудня впав режим президента-диктатора Башара Асада (сім’я Асада правила Сирією понад 50 років), а сам Асад із сім’єю втік до Москви.

Як повідомлялося раніше, під загрозою евакуація російської зброї та техніки з Сирії. Сирійська влада не дозволяє російським військовим кораблям пришвартуватися в порту Тартуса.

Читайте також: Відсутність у Сирії створює Росії величезні проблеми: аспекти висвітлив Ягун