Країни Балтії не впевнені, що механізми НАТО їх захистять від агресії Росії, вони сподіваються на Польщу та Україну, — Загородній

У Європі насамперед розуміють і відчувають загрозу з боку Росії країни Балтії. Тому дуже правильний хід, що ці країни та Україна актуалізували всі питання співпраці. Таку думку сьогодні, 12 січня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив керуючий партнер Національної антикризової групи, політолог і політтехнолог Тарас Загородній, коментуючи головні підсумки зустрічей президента Зеленського з лідерами Естонії, Литви та Латвії.

“Упевнений, що там була публічна і непублічна частина. Країнам Балтії нічого пояснювати не треба. Їм реально страшно. Ба більше, вони не дуже впевнені, що механізми НАТО будуть здатні їх захистити. У них надія є тільки на великі країни-сусіди, які можуть надати їм підтримку. Насамперед, це Польща і, звісно ж, Україна. Тому в цьому випадку актуалізували всі питання співпраці”, — сказав він.

Політолог припустив, що можливо, щось буде ще непублічно в оборонній сфері.

“Тому що я знаю, є литовські виробники, які активно цікавляться спільними виробництвами, і у них є на території Литви виробництва, які цікаві Україні. І так далі. Тому вважаю, що це дуже правильний хід”, — уточнив Загородній.

Крім того, зазначив він, ці три країни є головними союзниками Києва щодо вступу до ЄС і лобістами вступу України до НАТО.

На думку політтехнолога, ймовірність, що наступними після України цілями для Путіна стануть країни Балтії, дуже висока за двома країнами — Естонією і Латвією.

“З Литвою легше, тому що у них є кордон із Польщею, а Польща точно заступиться за Литву. Я думаю, вони це вже розуміють. Взагалі росіяни від самого початку розглядали Естонію. Ще в нульових розроблялася концепція знищення структури НАТО якраз насамперед Естонія. На кордоні з Росією є місто Нарва, де майже не існує кордону. Вони виходили з того, що таку гібридну агресію організувати, як вони потім зробили в Криму, а потім погрожувати ядерною зброєю, паралізувати НАТО тощо. Імовірність не 5 років, як багато хто думає, а я думаю, що це дуже ймовірно”, — пояснив він.

Тим більше, додав політолог, що руйнування НАТО — це ще в інтересах партнера Росії Китаю.

“Він хоче показати союзникам США в Азії, що США ненадійні. Російська армія з бойовим досвідом, вони багато чому навчилися. А країни Балтії дуже маленькі і за населенням, і за територією. Скільки потрібно часу, щоб, наприклад, окупувати Естонію проксісилами, припустимо, “Вагнером”. Досить швидко, поки підійде допомога НАТО. Чи буде вона так швидко. А далі всі бачили, що означає окупація якоїсь території Росією. Поки розгорнеться НАТО, поки підтягнуться американці, чи підтягнуться, чи встигнуть. Можна встигнути вивести в Сибір половину населення. Тому ризики дуже великі”, — вважає Загородній.

Також під час візиту до країн Балтії Зеленський сказав, що Європа потребує значно продуктивнішої роботи своїх оборонних секторів, тож Україна докладе максимум зусиль, щоб створити з партнерами у 2024 році новий європейський військово-виробничий арсенал.

“Думаю, багато країн Європи до цього вже під’єднуються. Насамперед ті, які вже мають досить потужний ВПК. У Європі таких країн кілька: Франція, Британія, Швеція, активно працює в цьому напрямку Польща (переозброюється, модернізує сили, будує спільні виробництва). Потрібно шукати точки дотику, які дадуть синергію. Упевнений, що багатьом країнам були б цікаві спільні ракетні програми. Тому що, наприклад, у Польщі та Швеції немає далекобійних ракет, американські партнери їм не передають таку зброю з різних причин. Тут Україна могла б стати таким центром, зокрема зі спільного розроблення ракетного озброєння і дронів нового покоління, і багато чого іншого”, — прокоментував Тарас Загородній.

Читайте також: “Ми в цій війні союзники”: Зеленський відвідав Естонію і Латвію (ВІДЕО)

Нагадаємо, 10-11 січня 2024 року президент України Володимир Зеленський провів зустрічі із зарубіжними лідерами. Він здійснив дипломатичне турне країнами Балтії та зустрівся з керівництвом Литви, Латвії та Естонії. Від своїх балтійських колег Зеленський отримав запевнення про подальшу фінансову та військову підтримку України. Обговорювали питання безпеки та євроінтеграції України.