Країни Балтії готуються відбивати російські гібридні атаки — деталі (ВІДЕО)

В умовах ескалації гібридних загроз з боку Росії країни Балтії послідовно посилюють заходи національної безпеки та внутрішньої політики, прагнучи мінімізувати потенційні ризики. Останні рішення Латвії та Естонії демонструють посилення оборонної та законодавчої протидії, що відображає загальну тенденцію регіону до захисту суверенітету і зниження впливу Кремля. Подробиці того, як країни Балтії посилюють свою безпеку, з’ясовував телеканал FREEДOM.

Парламент Естонії проголосував за позбавлення громадян Росії та Білорусі права голосу на муніципальних виборах. Тепер, згідно з поправками до Конституції, голосувати зможуть тільки громадяни Естонії та держав Євросоюзу. Власники так званих сірих паспортів (переважно російськомовні жителі) востаннє проголосують на найближчих виборах 19 жовтня 2025 року. У сусідній Латвії мають намір заборонити поїздки в Росію і Білорусь з метою безпеки, пояснили в уряді.

У лютому 2025 року Сейм Латвії у першому читанні схвалив поправки, що забороняють організовані туристичні поїздки громадян країни в Росію і Білорусь. А 27 березня, теж у першому читанні, ухвалив законопроєкт про заборону поїздок і для низки держслужбовців. До слова, заборона поширюватиметься і на транзит через територію Росії та Білорусі. Голова комісії Сейму з національної безпеки наголосив: за нинішніх умов подорожувати до цих країн украй небезпечно, але, на жаль, не всі це усвідомлюють.

 “Не секрет, що Росія і Білорусь дедалі активніше проводять розвідувальні заходи проти Латвії, і для цих цілей їм може стати в пригоді будь-який громадянин Латвії, який перетнув кордон цих країн”, — попередив у коментарі агентству Delfi голова комісії Сейму Латвії з національної безпеки Айнар Латковскіс.

Того ж дня Сейм Латвії дозволив Силам оборони збивати російські безпілотники в повітряному просторі країни. Раніше військові та поліцейські могли ідентифікувати дрони, відстежувати їхній маршрут і висоту польоту. Але приземляти або збивати їх дозволялося тільки в разі потенційної загрози. Після двох інцидентів ситуація змінилася. Так, 13 січня 2025 року Агентство цивільної авіації Латвії повідомило, що над аеропортом Риги зафіксували кілька безпілотних літальних апаратів (БпЛА). А 2024 року російський безпілотник перетнув кордон з боку Росії й упав на території Латвії.

“Ми повинні бути готові до різного роду ризиків. Ось чому зараз на порядку денному Європи — безпека й оборона. Ця проблема набагато серйозніша, ніж ще два або три роки тому”, — заявила прем’єр-міністрка Латвії Евіка Сіліня.

Як зазначили у звіті аналітики американського Центру аналізу європейської політики (The Center for European Policy Analysis, CEPA), Росія в країнах Балтії не обмежується саботажем і пропагандою. Москва займається розвідкою і зондуванням у різних сферах.

“Росія перевіряє масштаб свого потенційного впливу на країни, орієнтовані на Захід, реакцію влади та інститутів, а також стійкість їхніх суспільств, які вона щодня забруднює неабиякими порціями дезінформації”, — пишуть у звіті.

18 березня міністри оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі заявили про намір вийти з Оттавської конвенції. Цей договір забороняє зберігання, застосування і виробництво протипіхотних мін. Учасниками Оттавської конвенції є всі країни Європейського Союзу. Китай, Росія, США, Індія і Пакистан до конвенції так і не приєдналися.

“Ми посилаємо ясний сигнал: наші країни готові та можуть використовувати всі необхідні заходи для захисту нашої території та свободи. Попри наш відхід, ми залишаємося відданими міжнародному гуманітарному праву, включно із захистом цивільних осіб під час збройного конфлікту. Наші країни продовжать дотримуватися цих принципів, одночасно вирішуючи наші потреби в безпеці”, — ідеться у спільній заяві міністрів оборони Естонії, Литви, Латвії та Польщі.

Заступник міністра оборони Польщі Павел Бейда наголосив, що на польсько-білоруському та польсько-російському кордонах склалася дуже серйозна ситуація.

“У нас є побоювання, які межують з упевненістю, що Білорусь іде по п’ятах за Росією. Що б не сказав Путін, Лукашенко погодиться. Зверніть увагу, з якого боку було здійснено атаку на Україну. З боку Білорусі. У нас немає протипіхотних мін, але є можливості їх виробляти”, — повідомив він.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна поінформував, що його відомство вже працює над відповідним законопроєктом. Рішення про вихід з Оттавської конвенції ухвалюватимуть національні парламенти чотирьох країн. За словами глави естонського МЗС, неправильно і несправедливо відмовлятися від використання зброї, яку Росія готова застосувати.  

За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкур, Таллінн поки що не планує виробляти, накопичувати або використовувати протипіхотні міни.

У Міністерстві оборони Латвії пояснили, що прямо зараз не планують розміщувати протипіхотні міни, але готові їх використовувати в будь-який момент.

“Прямо зараз ми не плануємо розміщувати міни. Це стосується вже наявних протитанкових і протипіхотних мін. Безумовно, нам ці міни необхідні. Вони перебувають на наших складах і, якщо йтиметься про кризу, що наближається, і реальну військову загрозу, буде вжито додаткових заходів на кордоні”, — пояснив у коментарі виданню “Настоящее Время” міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.

Читайте також: 15 можливих військових конфліктів до 2045 року спрогнозувала РФ — дані української розвідки

Нагадаємо, Польща та Литва заявили про намір розмістити протипіхотні міни на кордонах з Росією і Білоруссю в межах проєкту “Східний щит”.

Читайте також: Операція “Східний щит”: країни Балтії та Польща зміцнюють свої кордони з РФ і Білоруссю (ВІДЕО)