Країни Балтії готові надавати підтримку Україні — заяви політиків (ВІДЕО)

Лідери країн Балтії провели онлайн-переговори із президентом України Володимиром Зеленським. Сторони говорили про мир в Україні, повідомив у соціальній мережі Х президент Латвії Едгарс Рінкевичс. Необхідно розробити спільний план дій, який наблизить Україну до реальних гарантій безпеки, зазначив Володимир Зеленський. Як Київ зміцнює співпрацю з європейськими партнерами — у матеріалі FREEДОМ.

Литва розгляне можливість приєднання до коаліції, запропонованої Великою Британією та Францією для досягнення миру в Україні, заявив президент Гітанас Науседа.

“Велика Британія і Франція хочуть відігравати провідну роль у розгортанні своєї потенційної військової потужності для забезпечення миру, вони готові надати для цього значні сили та створюють так звану коаліцію охочих — вони запрошують країни, які можуть зробити в цю коаліцію посильний внесок. Литва готова розглянути можливість формування такого миротворчого корпусу відповідно до своїх можливостей”, — цитує видання LRT Науседу.

Виконавчий директор Європейського політичного центру Фабіан Зуліг зауважив, що Франція та Велика Британія, звісно, є надзвичайно важливими в цьому питанні не в останню чергу, тому що вони володіють ядерним потенціалом.

“Це дві держави, які, ймовірно, в плані оборони та безпеки мають вирішальне значення в цей момент. Але самих по собі їх недостатньо. Очевидно, що йдеться про набагато ширшу коаліцію охочих, про країни, які відчувають загрозу з боку Росії”, — висловив думку Зуліг.

Європа планує посилити військову допомогу Україні. Наразі країна виробляє або фінансує виробництво понад половини необхідного озброєння, ще чверть постачає Європа і близько 20% — Вашингтон. Про це, посилаючись на коментар американського чиновника на умовах анонімності, пише The Wall Street Journal. У 2024 році Євросоюз, Велика Британія і Норвегія сумарно поставили Україні зброю і боєприпаси на 25 млрд доларів більше, ніж США за аналогічний період.

“Європейці могли б просто ухвалити рішення про більшу стратегічну автономію. Знаєте, якби вони були готові витрачати більше коштів на власну оборону, їм не довелося б так залежати від позиції США. Європейська дилема значною мірою є продуктом накопиченої за багато десятиліть свободи дій. Обирали або воліли витрачати гроші на внутрішні товари, добробут, інші аспекти внутрішньої економіки, а не на оборону”, — пояснив доцент кафедри міжнародної безпеки та стратегії Університету Екстера Девід Благден.

Партнери Києва також розглядають можливість відправки свого контингенту в Україну. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про готовність направити миротворців в Україну для забезпечення дотримання умов майбутньої мирної угоди. У Нідерландах парламент ухвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців. Уряд Ірландії планує змінити правила відправки миротворчих сил за кордон, щоб узяти участь у майбутній місії. Підтримали ініціативу і країни Балтії.

“Що стосується мирних переговорів в Україні, то нам потрібно спочатку домогтися припинення вогню, а потім якоїсь мирної угоди. Рамки цієї мирної угоди визначать, що таке миротворча місія, і з чого вона складається. Тому таке рішення справді доведеться ухвалювати в рамках Європи та НАТО. Говорячи про реальні гарантії безпеки, миротворча місія без підтримки США, навіть якщо вона не буде безпосередньо включати їхні війська, не буде достатньо сильною, щоб мати стримувальний ефект і уникнути відновлення бойових дій”, — упевнений прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас.

Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня вважає, що занадто рано говорити про конкретну кількість військ, тому що ситуація може змінитися.

“Це не НАТО або це НАТО, або це коаліція доброї волі, або це якийсь інший формат. Звісно, країни Північної Європи та Балтії, включно з Данією, Естонією, Фінляндією, Ісландією, Латвією, Литвою, Норвегією та Швецією, включно з нашими литовськими колегами, ми всі цілком готові мати справу з різними сценаріями”, — запевнила вона.

Євросоюз готовий інвестувати значні кошти для зміцнення обороноздатності та підтримки України. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила п’ятиступеневий план переозброєння Євросоюзу. Ця ініціатива покликана мобілізувати сотні мільярдів євро для розвитку оборонно-промислового комплексу держав-членів Євросоюзу та військової допомоги Києву. Глава Єврокомісії вважає, що ініціатива дасть змогу збільшити підтримку України та продемонструвати світові, що Брюссель готовий узяти на себе відповідальність за свою оборону і безпеку.

Читайте також: Євросоюз зміцнюватиме обороноздатність для захисту від агресії РФ — подробиці (ВІДЕО)