Країна проживає складні, але історичні моменти: досягнення України проаналізували експерти

Україна відзначає День Незалежності в умовах повномасштабної російської агресії вже третій рік. З 2014 року дата 24 серпня набула ще більшої знаковості, адже за волю, свободу та незалежність українцям доводиться протистояти російській агресії.

Знаковий день назавжди

Уже десятий рік як у країні пролягає лінія фронту, а Крим і частина Донбасу окуповані. Жителі цих територій і тих, що були захоплені Росією пізніше, сьогодні теж показують, що чекають на об’єднання країни під українським суверенітетом.

Організація “Жовта стрічка” опублікувала фото мешканців окупованих міст і сіл, які вірять у єдину Україну.

Українські захисники теж зробили символічний жест — вивісили синьо-жовтий прапор у самому серці тимчасово окупованого росіянами міста Олешки на лівобережжі Херсонської області.

Данину поваги нескореному духу українського народу сьогодні висловлюють і в світі. Так, синьо-жовтими кольорами підсвітять статую Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро, головний міст Будапешта, будівлі фінського міста Тампере та інші пам’ятки.

Світові лідери звернулися до українців зі словами привітань на честь святкової дати. Особисто Київ відвідали президент Польщі Анджей Дуда і прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте. Напередодні українську столицю відвідав прем’єр-міністр Індії Наренда Моді.

З нагоди свята до українців звернувся президент Володимир Зеленський. Він наголосив, що 33 роки тому Україна відродилася на картах світу, а сьогодні підкорює серця всього світу. Надихає сміливістю. Слугує прикладом, як не боятися Путіна і таких, як він. І об’єднує Землю навколо свого, українського світогляду.

“І ніхто у світі більше не скаже: “Where is Ukraine?”. Бо на кожному континенті тепер кажуть: “Ukraine must win”. Це заряджає нашу незалежність. Нашу Україну. Їй не треба чужих областей. Нам потрібен мир і спокій на наших землях. Уздовж усього нашого кордону протяжністю 6 992 кілометри. На суходолі, на морі, у повітрі, всередині країни – усюди, де ми стоятимемо на сторожі своїх цінностей”, — сказав український лідер.

Він подякував захисникам за важку працю на фронті та додав: українці знають, що таке незалежність, і як важко її відродити та захистити.

https://youtu.be/9-EKZENhrD8

На честь Дня Незалежності України телеканал FREEДОМ провів тематичний марафон. Експерти та гості сконцентрувалися на питаннях: як розвивається українська армія, військово-промисловий комплекс, обороноздатність країни загалом, як Україна вибудовує взаємини з партнерами, хто її союзники.

На ці теми міркували:

• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії “Південь”;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил Збройних сил України;
• Євгенія Кравчук, членкиня української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи;
• Ольга Трофімцева, в.о. міністра аграрної політики та продовольства (2019 р.), посолка з особливих доручень у МЗС України (2022-2023 рр.);
• Володимир Фесенко, політолог;
• Олександр Мережко, голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва;
• Марія Мезенцева, голова постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ, заступниця голови комітету ВРУ з питань інтеграції до Європейського Союзу.

Україна навчилася захищати себе

Оборонно-промисловий комплекс України сьогодні виробляє зброю, яка захищає країну в морі, на землі та в повітрі. Завдяки дронам вразливими стали російські нафтозаводи, військові бази та аеродроми, розташовані за сотні кілометрів від українського кордону. А ще українська зброя перетворює на “підводні човни” кораблі противника. Саме за допомогою українського берегового ракетного комплексу “Нептун” було знищено флагман Чорноморського флоту Російської Федерації крейсер “Москва”, а після модернізації “Нептун” почав вражати і наземні цілі.

24 серпня ЗСУ вперше застосували новий клас зброї — українську ракету-дрон “Паляниця”. Перше застосування проти російських окупантів було успішним, заявив президент Володимир Зеленський. При цьому глава держави не назвав об’єкт і місце ураження.

На території України зброю сьогодні виготовляють понад 500 приватних і державних компаній.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Саме Україна закладає фундамент світової безпеки

— Складно пригадати, щоб за останні десятки років у світових театрах воєнних дій армія діяла так, як діють ЗСУ. Ця рішучість, бажання боротися до перемоги сьогодні багатьох наших союзників піднімає на повний зріст, вони теж хочуть бути причетними до перемоги українського народу.

Сьогодні всі цивілізовані країни розуміють: Україна виконує, в тому числі бойове завдання інших держав. Ми намагаємося і зламаємо хребет цій “осі зла”. Ми показали, що цих “червоних ліній” немає. Ми перемогли цей страх і в наших союзників.

Україна сьогодні створює фундамент нової системи світової безпеки.

Усі люди втомилися від воєн, і це зрозуміло. Але сьогодні Україна показує, що ми зробимо все для того, щоб світовий порядок працював для людей і на людей. І союзники на це реагують — для багатьох “червоні лінії” потихеньку зникають.

Допомога буде, і я впевнений, що вона буде прискорена. І всі хочуть побачити, як Росія підписує капітуляцію перед Україною, наприклад, у Курську.

Я можу порівнювати українську армію періоду 1990-х з тим, якою вона стала сьогодні. Це не просто небо і земля. Сьогодні це захоплення і гордість. Виросли нові кадри, бойові офіцери, які знають, як воювати, і вміють воювати. Креативність у військовій справі, вміння ухвалювати рішення і брати на себе відповідальність — це те, чого не було в 1990-х роках. І це дозволяє нам сьогодні стримувати натиск ворога.

Це ми бачимо сьогодні і по операції в Курській області Російської Федерації. Ми це бачили і по попередньому звільненню великої частини території України. Так буде і на інших напрямках, у цьому немає жодних сумнівів.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Україна отримала досвід ведення бойових дій, якого більше немає ні в кого

— Українська армія почала розвиватися ще з 2014 року, оскільки тоді вже вона отримала досвід, якого не мала жодна з країн світу. Тобто це досвід ведення гібридної війни проти противника, який за всіх умов є набагато сильнішим за тебе. А Росія вела з 2014 року проти України саме гібридний формат війни.

З 2022 року ми стали отримувати досвід ведення війни повномасштабного формату, найбільшої війни з часів Другої світової на Європейському континенті. Противник набагато сильніший за нас — кількісно, якісно, я маю на увазі технології, авіаційні та морські засоби ураження, ракетні технології тощо. Більш-менш умовно, у сухопутній компоненті ми були рівноцінні. У такому становищі не опинялася жодна сучасна армія.

Україна має унікальний досвід знищення ворожого флоту на морі, не маючи свого власного флоту. Або знищення повітряних цілей у небі, не маючи повноцінного ешелонованого ППО.

Україна зараз є лідером у питаннях морських дронів. Тобто до 2022 року ми чули про турецькі, німецькі, британські дрони, але не про українські. Після 2022 року Україна займається провідними проєктами. Аналогічно ми зараз випереджаємо Росію в питаннях використання дронів-камікадзе, знищуючи її військові об’єкти.

ДМИТРО ПЛЕТЕНЧУК: Військово-морські сили ЗСУ розвиваються колосальними темпами

— За ці два роки багато підрозділів Військово-морських сил ЗСУ було створено, багато — змінено, починаючи з річкової флотилії, корпусу морської піхоти, бригади дронів, протимінного дивізіону, закінчуючи морською авіацією і, звичайно ж, безпосередньо морською флотилією, яка теж зазнала чимало змін. У ВМС ЗСУ вчаться працювати на нових одиницях. Стратегія розвитку флоту — це завжди на роки. І те домашнє завдання, яке ми мали виконати, умовно, на вчора, ми вчора і виконали.

Українська морська піхота сьогодні присутня практично на всіх театрах бойових дій, і своїм духом, і своїм стилем ведення бойових дій показує високий рівень.

Морська піхота Військово-морських сил і в Курській області працює, і на Донеччині, і на півдні України. І так, і ініціатива, — найголовніше. Бажання йти вперед і бажання щось робити.

Українську економіку підтримують різні країни світу, надалі — допоможуть заморожені активи РФ

Оборонна підтримка — зараз одна з основних, поки Україна не здобула повну перемогу над РФ. Це розуміють і західні партнери Києва. Приміром, досі залишається актуальним питання використання заморожених активів РФ. Про це президент України Володимир Зеленський говорив із федеральним канцлером ФРН Олафом Шольцем телефоном 24 серпня.

“Розповів про обстановку на лінії фронту та поточні потреби Сил оборони України, зокрема в бронетехніці та засобах ППО. Принагідно обговорили продовження фінансування оборонної підтримки України та використання заморожених активів РФ, а також співробітництво та подальші контакти в рамках “Рамштайн”, — зазначив президент.

Як повідомлялося, країни “Великої сімки” (G7) підтвердили готовність виділити до кінця року Україні кредит на загальну суму 50 мільярдів доларів, використовуючи як забезпечення доходи від заморожених у країнах Заходу російських активів.

Раніше Україна отримала від Євросоюзу 4,2 млрд євро в рамках кредитної програми Ukraine Facility. Від США Україна отримала майже 4 мільярди доларів як безповоротний грант.

Крім донорської допомоги та зобов’язань партнерів, на фінансовий сектор України впливають й інші чинники. Наприклад, можливість експортувати сільськогосподарську продукцію.

ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК: Військові технології зроблять українську економіку сильною

— Українська економіка не тільки адаптувалася, а й уже демонструє невелике зростання. У нас навіть відкриваються нові підприємства і приходять інвестиції.

До речі, частина з пакета програми Ukrain Facility йде на страховку для західних інвесторів. Умовно, коли західний інвестор відкриває завод, то Європейський Союз, офіційний Брюссель, страхує його ризики, тому що він усе-таки інвестує в країну, де в будь-який момент може щось прилетіти. Ще один приклад: Норвегія віддала ліцензію, свій патент на виготовлення 155-го калібру артилерійських снарядів і профінансує це виробництво в Україні.

Я впевнена, що військові технології залишаться сильною частиною української економіки після нашої перемоги. І ми вже будемо експортувати снаряди, технології, дрони. Зараз ми фінансуємо виробництво для власних військових потреб, і нам потрібні ще гроші для того, щоб викупити все, що виробляють українські виробники в Україні.

Від країн “Великої сімки” як аванс для України будуть доступні 50 мільярдів доларів, а потім погашені коштом податків із заморожених активів РФ. Тобто це не Україна буде виплачувати, а Росія. Ці кошти можна буде витратити на військові потреби, тобто замовити виробництво озброєння. Що швидше буде ухвалено це рішення, то краще для України.

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Українські фермери — унікальні

— За ці страшні два з половиною роки повномасштабної війни український агросектор, українські агровиробники показали мікс стійкості, з одного боку, і гнучкості — з іншого.

Усе починається з поля. У полях Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської та інших областей фермери продовжують працювати, попри всі складнощі, попри часткове замінування.

Дехто каже, що ринки все вирівняють і місце України займуть. Адже країна сьогодні, наприклад, одну третину своєї ріллі не контролює, тому що це окуповані землі. Це, знову ж таки, заміновані поля. Але при цьому все одно всі сходяться на думці, що місце України ніхто не може зайняти.

Тому що в нас є унікальне поєднання природно-кліматичних, географічних умов і стійкість наших людей.

Відповідно, будь-яка нестабільність у виробництві чи вирощуванні Україною зернових чи олійних видів продукції впливає на стабільність ринків у всьому світі.

Крім цього дуже багато українського продовольства постачається в рамках гуманітарних програм ООН. Відповідно, це прямий фактор впливу на соціальну та на політичну стабільність у деяких регіонах світу.

Формула миру України актуальна для безпеки цілих континентів

Україна прагне переговорів, заснованих на принципі справедливості, і шукає важелі тиску на Росію. Для цього Київ організував Глобальний саміт миру, який відбувся в червні 2024 року в Швейцарії. На ньому було викладено головні принципи завершення війни РФ проти України, а також запропоновано рішення для досягнення глобальної безпеки — ядерної, продовольчої, зокрема.

Серед підписантів підсумкового комюніке — понад 90 країн. З низкою держав, які утрималися від підписання документа, Київ продовжує вести діалог.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Україна здатна досягти згоди з такими країнами як Індія

— Візити очільників різних держав світу до України в День незалежності стали для нас уже доброю, і дуже важливою, традицією.

Це не просто символічні візити, а візити, під час яких вирішуються дуже важливі питання. Це питання підтримки України у протистоянні російській агресії, а також розвиток двосторонніх відносин з нашою країною. У випадку з візитом президента Польщі Анджея Дуди це і питання європейської інтеграції України.

Те, що прем’єр-міністр Індії приїхав до Києва, обговорював тему мирного процесу з нашим президентом, уже свідчить про конструктивність. Є відмінності в позиціях, це теж треба розуміти. Індія завжди балансувала свої відносини між протилежними політичними таборами.

Індія шукає паритет, рівновагу у відносинах і з Росією, на якій вона заробляє. І водночас Індія розуміє, що підтримувати агресора, підтримувати війну проти України просто неприпустимо.

Індія брала участь у першому Саміті миру, але утрималася від підписання спільного документа. І я думаю, що в принципі, якщо вона буде йти послідовно, то в принципі я не бачу нічого такого, що суперечить інтересам Індії, в тому, щоб підписати цей документ.

Шлях України до ЄС і НАТО триває

Для того, щоб стати повноправним членом Європейського Союзу і Північноатлантичного альянсу, Україна мала і ще має виконати низку вимог від західних партнерів. З більшістю з них країна успішно справляється. Однією з головних проблем залишається агресивна війна, яку Росія веде проти України. Експерти прямо кажуть, що в такому статусі країні складно стати частиною НАТО і ЄС, адже є низка нюансів, пов’язаних із погрозами Кремля і ризиками ескалації.

Проте не можна сказати, що між Україною, ЄС і НАТО немає взаємодії вже зараз. Це насамперед обмін досвідом.

ОЛЕКСАНДР МЕРЕЖКО: Відносини України і НАТО — взаємовигідні та партнерські

— НАТО, за своєю ідеєю, це оборонний альянс, який спрямований якраз на захист безпеки і миру, зокрема в Європі і в Північноатлантичному регіоні загалом. Так от, майбутнє миру і безпеки всього Північноатлантичного регіону залежить зараз від України. Усі це прекрасно розуміють.

Підтримуючи Україну, надаючи необхідну військово-технічну допомогу, матеріальну допомогу, країни НАТО захищають себе. Ми захищаємо Європейський Союз і НАТО, тому що всі прекрасно усвідомлюють, що Росія несе загрозу не тільки Україні.

Україна вже використовує стандарти НАТО. І де-факто ми вже інтегруємося в НАТО. І ми розуміємо, що як тільки Україна приєднається до Альянсу як повноправний член, це значно посилить НАТО. І українська армія — це перлина системи оборони, яка була створена Північноатлантичним договором.

Для нас принципово важливим є вступ до НАТО в тих кордонах, які визнаються усією міжнародною спільнотою, тобто в кордонах 1991 року України.

Відкритим залишається питання щодо 5-ї статті договору НАТО. Чи буде вона поширюватися на всю територію України в міжнародно визнаних кордонах, чи буде охоплювати територію, яка зараз повністю перебуває під нашим контролем? Це складне питання, і дискусії на цю тему тривають. Однозначної відповіді на сьогодні немає.

МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА: Євроінтеграція України найбільш активна зараз — у період війни

— Дуже цікаві процеси ми пройшли за останні 11 років життя держави, але ми завжди були в треку євроатлантичної інтеграції. В останні три роки ці процеси були найбільш інтенсивними — у найскладніший період існування нашої держави. Раніше такої позитивної інтенсивності не було. Ми почали цей шлях із 1990-х років, із самого початку нашої незалежності дуже багато було правильних кроків. До слова, команда президента-втікача Януковича приготувала чудовий документ [Угоду про асоціацію з Євросоюзом], який він, на жаль, не підписав у Вільнюсі [2013 року]. Це призвело до Майдану.

За останні три роки ми: подали заявку на членство в ЄС [28 лютого 2022 року], за пів року отримали статус кандидата, уже відкрито переговори з ЄС щодо членства.

Українці на місцях розуміють важливість євроінтеграції. Уже йде обговорення, як ми можемо експортувати українську продукцію в ЄС, наскільки чистим є сам продукт, як ми можемо підвищити статус експорту наших продуктів. І вже зараз країни-колеги з Євросоюзу починають калькулювати, а скільки ж вони втратять у субсидіях, наприклад, в аграрній сфері? Скільки отримає Україна? Це означає, що дуже серйозно готуються до переговорів щодо повноцінного членства.

Україна вже провела частину необхідних реформ.

Однією з найуспішніших реформ в Україні за останні 10 років була реформа з децентралізації — передача прийняття рішень на рівні громад, регіонів, міст, сіл. Не потрібно забувати про важливість і складність судової, антикорупційної реформ. Ми — єдина країна, яка побудувала таку колосальну систему антикорупційних органів. Віримо, що це дасть свої плоди і зараз, і в майбутньому.

І дуже важливо, що президента Зеленського приймають як не майбутнього лідера спільноти, а чинного лідера спільноти.

Читайте також: 115 військовополонених вдалося повернути з російської неволі у День Незалежності України — подробиці (ФОТО, ВІДЕО)