Країна-ізгой під тисячами санкцій: Росія відчуває наслідки розв’язаної війни (ВІДЕО)

За 1000 днів повномасштабної війни проти України Росія з сильного гравця на світовій арені перетворилася на країну-ізгоя. З РФ уникають контактів навіть країни, колись лояльні до неї, побоюючись вторинних санкцій. У відповідь на вторгнення Росія зазнала дипломатичного бойкоту з боку низки міжнародних організацій і держав. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна. Парламентська асамблея Ради Європи закликала країни Європейського Союзу припинити з ним будь-які контакти, повідомляє FREEДОМ.

РФ — найбільш підсанкційна країна у світі. Станом на березень поточного року проти фізичних і юридичних осіб із Росії введено понад 14 тис. обмежень. Показник зріс у п’ять разів із лютого 2022 року. Російські дипломати нерукостислі в усіх цивілізованих країнах. Усе це — відповідь світу на повномасштабну війну, розв’язану Кремлем проти України. Однак тримання Росії в їжакових рукавицях санкцій роками може призвести до того, що країна-ізгой стане ще агресивнішою, припускають експерти.

“Необхідно розуміти, що ті санкції, які запроваджувалися проти РФ, дійсно були ефективними. Санкційні удари по нафтовому сегменту на перших порах були дуже болючими для РФ. Однак незабаром руку допомоги Росії простягнули країни, які відмовилися приєднуватися до санкцій — Індія, Китай. Саме вони почали в масових обсягах купувати російську нафту… І саме ці країни почали виплачувати величезні суми РФ, які й підтримали російську економіку на плаву в 2023-2024 роках… Дедалі більше російських галузей стикаються з економічними проблемами. Спочатку це були основні галузі: авіа-, автомобільне будівництво. РФ не змогла відновити це”, — прокоментував економічний експерт Ілля Несходовський.

Країни Заходу після повномасштабного вторгнення заморозили сотні мільярдів російських активів. Заморожені активи Центробанку РФ становлять близько 300 млрд євро. Більша їхня частина зберігається в Європейському Союзі.

З перших місяців повномасштабного вторгнення Україна та її міжнародні партнери працюють над створенням механізму передання цих коштів на відновлення зруйнованих російською армією мирних українських міст. У 2024 році “Група семи” (G7) досягла остаточної угоди про виділення Україні позики в 50 млрд дол. Погашати цей кредит будуть із доходів від заморожених російських активів. При цьому кожна країна підпише з Україною індивідуальну кредитну угоду. Кошти виділятимуть частинами в період із кінця 2024-го до кінця 2027 року.

“Загалом Україна отримає близько 50 млрд доларів від G7 і ЄС, і ці кошти мають бути доступні вже цього року. Навесні 2022 року, коли вперше було озвучено принцип “Росія має заплатити”, нам говорили, що це неможливо. Що російські заморожені активи захищені “суверенним імунітетом”. Що не існує створеного правового механізму, як ці кошти можна використати або конфіскувати. Тисячі годин роботи сотень людей — і тепер у нас є відповідні рішення”, — зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду.

Крім того, питання передачі заморожених російських коштів Україні може бути однією з умов при створенні спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії. Київ наполягає на необхідності притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва Росії. Без належного покарання Росії за військову агресію, виплат репарацій, суду над тими, хто розв’язав війну, мир у Європі буде хитким, а політика реваншизму в Росії може взяти гору, впевнені експерти.

Путін в агонії намагається створити видимість, що Росія нібито не перебуває в міжнародній ізоляції, а навпаки — у клубі держав, які набувають впливу. Так, у російській Казані в жовтні відбувся 16-й саміт БРІКС. Це перший саміт після масштабного розширення блоку, коли 1 січня 2024 року до нього вступили Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ефіопія та Іран. Заявки на вступ до БРІКС подали ще чотири країни: Туреччина, Азербайджан, Малайзія і Сирія. При цьому частина лідерів цього року не приїхали на саміт з різних причин, а замість себе відправили чиновників рангом нижче. У результаті учасникам саміту не вдалося ухвалити спільних рішень — як політичних, так і економічних.

“Коли справа дійшла до загального результату саміту БРІКС, ми звернули увагу на казанську декларацію, і можемо тільки повторити, що весь саміт був спробою Путіна зловживати ротаційним головуванням у цій організації, щоб вийти з міжнародної ізоляції. І розглянувши казанську декларацію, побачили, що там не було єдиної позиції щодо агресивної війни Росії проти України, але було посилання на національні позиції окремих країн. Це свідчить про те, що спроба Росії отримати будь-яку підтримку у форматі БРІКС знову провалилася, і це є ще одним доказом і ще одним прикладом міжнародної ізоляції Росії внаслідок її незаконної агресивної війни проти українського народу”, — заявив представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.

Якими будуть відносини післявоєнної Росії з цивілізованим світом, залежить від того, хто буде при владі. Політологи наводять три можливі сценарії. Якщо Путіна усунуть і на зміну йому прийде хтось із найближчого оточення, Європа і США навряд чи вестимуть діалог із Кремлем. Репресії режиму призвели до того, що всередині Росії опозиції майже не залишилося, а ті, хто виїхав за кордон, довго діяли розрізнено. Як зазначають аналітики, навіть у разі приходу до влади ліберальних сил на відновлення відносин із Заходом і зняття санкцій можуть піти десятиліття.

Читайте також: Війна триває 1000 днів: шлях України до справедливого та сталого миру (ВІДЕО)