Поліція та фахівці з евакуації під ударами дронів та артилерії російської армії вивозять на безпечнішу територію мешканців прифронтових населених пунктів. Один з таких — місто Красногорівка Донецької області. Останніми тижнями обстріли там значно посилилися. Тому виїхати тепер намагаються навіть ті, хто раніше відмовлявся залишати будинки чи квартири, повідомляє FREEДОМ.
Попри вибухи бригади з евакуації разом із поліцією забирають тих, хто все-таки вирішив виїхати з-під обстрілів. Здебільшого це літні та маломобільні люди.
“Вся квартира, балкон, двері знесені. А я така хвора”, — зі сльозами каже мешканка.
Через близькість лінії фронту евакуація з Красногорівки вкрай важка. Проте поліцейським та волонтерам щодня вдається вивозити від 10 до 20 мешканців.
Серед евакуйованих — Олександр. Чоловіку 59 років. У нього тяжке захворювання ніг. Каже: після початку повномасштабної війни із Красногорівки виїжджати навіть не думав. Пристосувався жити без води, газу та електрики. Але протягом останніх тижнів місто перебуває під постійними обстрілами російської армії — Олександр вирішив звернутися по допомогу.
“Далі залишатися було дуже небезпечно. Постійні обстріли, дуже багато руйнувань у місті, будинки горять. Терпів скільки міг, але вже не витерпів, довелося виїжджати”, — каже переселенець із Красногорівки Олександр.
Поліція, а згодом група евакуації вивезли Олександра 19 квітня. За кілька днів знайомі повідомили, що в його будинок було пряме влучення. Олександра тимчасово поселили у центрі для маломобільних та літніх людей у Дніпрі. Тут перебуватиме, доки йому не підберуть нове житло.
Нещодавно вивезли з Красногорівки й 83-річну Валентину.
“Дуже сильно почали стріляти. То було так: вистрілять — і все. А це як розійшлися. Ми, вважай, у кільці живемо, нас оточили. І звідти стріляють, і звідти стріляють, і стріляють навколо. І почали будинки розбивати”, — розповідає переселенка із Красногорівки Валентина.
За словами жінки, через обстріли доводилося постійно сидіти у підвалі. В евакуацію вона встигла взяти лише найнеобхідніше: документи та літні речі. Про те, що наважилася поїхати, не шкодує. Каже, у Дніпрі вперше за останні два роки змогла відпочити.
“Добре, ви що! Бо сидиш у підвалі та не знаєш, що зараз смерть буде тобі”, — зізнається вона.
Водночас фахівці з евакуації констатують: навіть у такій ситуації не всі хочуть виїжджати. Багатьох лякає невідомість, особливо людей похилого віку.
“Доводиться вмовляти людей, щоб вони евакуювалися. Коли ми пояснюємо, які умови на них чекають і де ми можемо їх поселити, вони їдуть”, — розповів фахівець з евакуації благодійної організації ”Схід-SOS” Роман Бугаєв.
У центрі, куди привозять евакуйованих літніх та маломобільних людей, кажуть: за їхньою кількістю почали розуміти ситуацію на фронті.
“Стоїть фронт, і в нас до 35 [осіб]. Найменше, що було, — це 35 осіб. Щойно фронт рухається — все, у нас до ста”, — пояснила керівниця центру для тимчасового перебування маломобільних людей Ольга Волкова.
Деякі евакуйовані залишаються у центрі кілька тижнів, деякі — до пів року, допоки їм не знайдуть постійне житло.
Читайте також: З-під обстрілів — велосипедом: історія мешканця Часового Яру та ситуація в місті (ВІДЕО)
Нагадаємо, на Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російських окупантів поблизу населених пунктів Красногорівка, Георгіївка, Водяне, Парасковіївка та західніше Побєди Донецької області, де ворог 13 разів намагався прорвати оборону.