Краще торгувати з ЄС, ніж воювати на боці РФ: підсумки візиту Макрона і фон дер Ляєн до Китаю в огляді експертів

Президент Франції Еммануель Макрон і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснили офіційний візит до Китаю, де провели зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном.

У Пекіні сторони обговорили питання поліпшення співпраці між Китаєм і Євросоюзом, ядром якого називають економічне партнерство.

Еммануель Макрон, Урсула фон дер Ляєн і Сі Цзіньпін також обговорили можливості припинення війни, яку розв’язала Росія проти України.

Подробиці візиту та основні тези

Переговори Макрона, фон дер Ляєн і Сі проходили як тет-а-тет, так і в тристоронньому форматі, повідомляє Euronews. Перед зустріччю з китайським лідером у кожного з гостей був свій порядок денний і своя тактика.

Так, 5 квітня президент Франції зустрівся спочатку з прем’єр-міністром Лі Цяном, а потім провів переговори вже з Сі Цзіньпіном. За словами Макрона, російська агресія в Україні завдала удару по стабільності і поклала кінець десятиліттям миру в Європі.

Президент Франції переконаний, що “Китай має відіграти важливу роль у побудові миру”. Макрон закликав лідера КНР засудити російську агресію в Україні, а також скористатися своїм впливом на президента РФ Володимира Путіна, щоб допомогти покласти край цій війні, передає Politico.

“Говорити про мир і стабільність — значить, говорити про війну, яку Росія веде проти України. Російська агресія в Україні завдала удару по цій стабільності. Це війна, до якої залучені всі ми, тому що член Ради безпеки вирішив порушити статут ООН. Ми не можемо цього прийняти, але нам потрібно знайти міцний мир. Знаю, що можу на вас розраховувати в тому, щоб привести Росію до тями і повернути всіх за стіл переговорів. Я вважаю, що це важливе питання і для Китаю, і для Франції, і для Європи”, — звернувся Макрон до Сі Цзіньпіна.

Урсула фон дер Ляєн напередодні візиту говорила, що основною метою її поїздки є обговорення подальшого спільного економічного життя Європи та Китаю.

“Китай є важливим торговельним партнером, але підприємства ЄС стикаються з багатьма дискримінаційними перешкодами. Європейські компанії можуть багато чого запропонувати Китаю. Але їм потрібні рівні умови для інвестування та надання своїх товарів і послуг”, — написала фон дер Ляєн у Twitter.

Глава Єврокомісії під час переговорів з лідером КНР не могла не торкнутися теми війни РФ проти України. Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Україна стала важливою темою її зустрічей із Сі Цзіньпіном і Лі Цяном.

“У мене була телефонна розмова з президентом Зеленським перед моїм візитом до Китаю… ЄС прагне справедливого миру, який поважає суверенітет і територіальну цілісність України”, — повідомила президентка Єврокомісії у Twitter.

Зі свого боку, глава КНР заявив, що Китай готовий бути частиною глобальної безпеки, але зберігаючи при цьому свої інтереси.

“Сучасний світ зазнає глибоких історичних змін. Будучи постійними членами Ради безпеки ООН і великими країнами з традиціями незалежності, Китай і Франція, як прихильники багатополярності світу і демократизації міжнародних відносин, можуть долати розбіжності та обмеження. Ми дотримуємося принципів всеосяжного стратегічного партнерства і співробітництва між Китаєм і Францією на основі стабільності, взаємності, розвитку і прогресу. І підтримуємо мир, стабільність і процвітання в усьому світі”, — зазначив Сі Цзіньпін.

Він заявив про необхідність мирних переговорів щодо України та закликав уряди інших країн уникати кроків, які можуть “призвести до погіршення кризової ситуації або навіть вивести її з-під контролю”.

“Мирні переговори мають відновитися якомога швидше”, — сказав Сі Цзіньпін.

Візит президента Франції та глави Єврокомісії до Пекіна — не єдина зустріч європейських політиків із керівництвом КНР останнім часом. Цього року Китай уже відвідали прем’єр-міністри Німеччини та Іспанії, які також порушували під час переговорів тему війни Росії проти України.

Крім цього, наступного тижня до Китаю має приїхати верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель, візит якого триватиме з 13 по 15 квітня, інформує Reuters.

На думку аналітиків, візити європейських лідерів до Китаю — це реакція на поїздку Сі Цзіньпіна до Москви. І основне завдання — переконати Пекін стати на бік країн Заходу в питанні війни Росії проти України, що вже впливає на публічну позицію КНР. 

Своєю антизахідною риторикою, зближенням з Росією і масовим порушенням прав людини Китай налаштував проти себе більшість демократичних країн. Захід уже відкрито говорить про необхідність стримування Китаю. Своєю чергою, Київ розраховує на те, що лідер КНР Сі Цзіньпін відвідає Україну, щоб особисто побачити наслідки злочинів росіян.

Читайте також: Візит Макрона і фон дер Ляєн до Китаю — як звучить тема війни Росії проти України на переговорах із Сі (ВІДЕО)

Як можна оцінювати підсумки візиту Еммануеля Макрона та Урсули фон дер Ляєн до Китаю? Чи зможуть вплинути лідери ЄС на позицію КНР щодо війни РФ проти України? Чи зміняться відносини Пекіна і Москви після зустрічей європейських політиків із Сі Цзіньпіном? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Дмитро Єфремов, експерт Української асоціації китаєзнавців;
• Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень;
• Іван Преображенський, політолог, експерт з країн Центральної Європи;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Ігор Рейтерович, політолог.

ДМИТРО ЄФРЕМОВ: У плані вирішення питання припинення війни в Україні візит лідерів ЄС до КНР успішним не назвеш

— Президент Макрон говорить про суверенітет і про принципи Організації Об’єднаних Націй, у якому право країн на суверенітет і територіальну цілісність якраз закріплено. Це ж саме присутнє і в китайському мирному плані.

Але наскільки я бачив, китайський лідер якраз цього пункту з мирного плану під час переговорів із Макроном і Урсулою фон дер Ляєн якраз і не озвучив. Він згадав ті речі, які зручні Росії. Тобто про стурбованість безпекою, про яку Росія постійно твердить.

Він згадав про те, що треба припиняти військові дії, відновлювати діалог і шляхом переговорів досягати миру. Він згадав про ядерну зброю, і те, що її не можна використовувати під час війни, зокрема, на території України.

Але те, що хотіла б почути Україна — саме те, що Китай підтримує збереження територіальної цілісності та суверенітету України — китайський лідер якраз і не озвучив. І з цього погляду я б оцінював візит президента Франції та глави Єврокомісії до Китаю як не дуже успішний, принаймні в частині питання припинення війни Росії проти України.

Можливо, там були якісь досягнення на іншому фронті, пов’язані з переговорами економічного характеру, адже він туди брав розширену делегацію своїх представників. Але поки що про це сказати складно.

Що ще важливо відзначити. У заяві була згадка про архітектуру європейської безпеки. Це термін, який часто присутній у китайському порядку денному, і озвучується китайцями. І, звісно, Китай хотів би реструктурувати цю архітектуру безпеки, прибравши звідти Сполучені Штати.

Найімовірніше, передбачається, що Росія має набути більшого впливу в китайському сприйнятті ситуації на систему безпеки в Європі, а США її мають знизити. І що важливо, президент Макрон під час цього візиту наголосив, що архітектура європейської безпеки буде неможлива, поки частина території України контролюється Росією.

Щойно це припиниться, то нам можна починати переговори й намагатися якось модифікувати цю архітектуру. На цей час це неможливо, і це можна оцінювати як проукраїнську позицію.

ІГОРЬ СЕМИВОЛОС: Сі Цзіньпін поки що не має що запропонувати Україні

— Відносини Китаю і Євросоюзу багатогранні, і вони мають і економічні виміри, і питання, що стосуються безпеки. Як мінімум, існує маса міжнародних угод між Європейським Союзом і Китаєм.

На відміну від Сполучених Штатів Америки, Європа завжди ставилася до Китаю як до досить цікавого ринку.

Якщо говорити про інновації, про технології, то можна згадати про те, що саме Німеччина була для Китаю основним джерелом отримання технологій та інновацій.

З іншого боку, звичайно ж, Європейський Союз розглядав Китай як величезний ринок для своїх товарів. І це проникнення, ця взаємодія була досить глибокою. І щобільше, вся стратегія Китаю була спрямована на те, щоб створити стійкі транспортні маршрути саме до європейського ринку.

Візит і Еммануеля Макрона, і Урсули фон дер Ляєн — це важливий момент у європейській дипломатії та взаємовідносинах із Китаєм.

Очевидно, там є економічні устремління Китаю, тобто формування одного поясу, одного шляху, однієї стратегії, яка значною мірою спрямована саме на Європейський Союз.

Усе це створює хороші передумови для взаємодії. Щонайменше у відносинах з Китаєм ЄС видається вкрай важливим елементом будь-якої стратегії.

Що стосується візиту Сі Цзіньпіна в Україну і телефонних переговорів із Володимиром Зеленським, то основна причина, чому цього не відбувається, крім питання безпеки, це те, що Сі Цзіньпін не має нічого такого, що він може запропонувати українцям.

Найімовірніше, що ідеї, озвучені лідером КНР, не знайшли великої підтримки з боку Путіна. І, власне, немає нічого такого, що Пекін може сформулювати як пропозицію Україні.

І, щоб не втратити обличчя і ніби тримати певну паузу, китайці не контактують з українцями. Але тут можна припустити, що Китай зараз дійсно намагатиметься взаємодіяти з Україною через ЄС. Тобто, вирішуючи свої власні економічні та політичні задачі, вони будуть зондувати можливості якоїсь більш активної участі у врегулюванні через європейських лідерів.

ІВАН ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ: Якщо Китай не почує стурбованість ЄС, КНР стане для Євросоюзу недружньою країною

— У Європейського Союзу, за великим рахунком, не так багато аргументів і важелів, щоб відмовити Сі Цзіньпіна від зближення з Путіним. Звісно, йдеться насамперед про економічну політику.

Чутливі технології ЄС і так намагається Китаю не постачати. Не стільки з політичної причини, скільки через те, що КНР є економічним конкурентом для багатьох європейських країн. Нехай навіть китайські технології за багатьма параметрами вторинні, але вже не скрізь. У будь-якому разі китайські товари, безумовно, за ціною виграють у європейських.

З урахуванням того, що війна йде на кордонах ЄС, і саме держави Євросоюзу безпосередньо підтримують Україну, постачають військову техніку через свої кордони в Україну тощо, це, по суті справи, для Європи майже внутрішня війна.

Відповідно, якщо Китай не почує занепокоєння Європейського Союзу тим, що Росія веде війну в Європі, то ЄС залишає за собою можливість як завгодно відповідати й, очевидно, вважатиме КНР недружньою державою. З цього можна буде робити досить далекосяжні висновки.

Ми знаємо, що з минулого року європейські військові судна стали регулярно з’являтися в регіоні Південно-Східної Азії, куди раніше вони не особливо прагнули плавати. Це означає, що Європейський Союз разом з іншими союзниками — США, Японією, Австралією, Південною Кореєю тощо — готовий у разі військового конфлікту безпосередньо виступити проти Китаю. Це досить жорсткий, ясний сигнал, і він, у принципі, був неминучий.

Китай ніколи й не приховував, що саме Росію він розглядає як свого основного військового союзника, і в цій якості вона для нього цінна. І саме тому Сі Цзіньпін намагався переконати Володимира Путіна не вплутуватися у військову агресію проти України, а потім якомога швидше спробувати з неї вийти.

Сі Цзіньпін очевидно незадоволений Путіним і тими рішеннями, які він приймав останнім часом. Агресія проти України почалася абсолютно точно без обговорювання з КНР, коли Китай намагався тиснути і як мінімум відтерміновувати російський напад на Україну під час Олімпіади.

Очевидно, що Путін і російські представники говорили китайцям, що ніякого нападу не готують, хоча ті бачили протилежне. Тобто обдурили довіру своїх союзників.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Китай дивиться на війну в Україні через призму суперництва між США та ЄС

— Дії [після візиту Макрона до Китаю] будуть, але не відразу. Треба розуміти особливість, я б навіть сказав, стиль китайської політики. Те, що ми бачимо зараз — я маю на увазі не тільки візит Макрона і Урсули фон дер Ляєн до Пекіна — це спроба налагодити конструктивні відносини з КНР, спроба переконати Китай вести конструктивну політику.

Якщо спростити й трохи передати суть послання, яке привезли Макрон і фон дер Ляєн у Пекін, то краще торгувати, ніж воювати. І краще розвивати конструктивні відносини із Заходом, ніж вступати у війну на боці Росії. Ось два головних послання, які прозвучали.

І заява посла Китаю при Європейському Союзі не випадково була зроблена напередодні візиту Макрона і фон дер Ляєн до Пекіна. Це заява про те, що слова “про партнерство без кордонів” стосовно Росії не треба розуміти буквально. Тому що, якщо “без кордонів”, то це стосується всього — військового співробітництва, постачання зброї тощо.

Ні, тут був сигнал про те, що цю заяву, яка звучала і напередодні поїздки Сі Цзіньпіна до Москви, і під час цього візиту, не треба розглядати буквально, це риторичний прийом. Це сигнал Заходу, що не йдеться про військовий союз Китаю з Росією. Знову-таки, конкретно не спростовується така можливість, але показується, що не треба розуміти буквально слова “без кордонів”.

По-друге, це готовність до діалогу щонайменше з Європейським Союзом. Але треба враховувати, що Китай має довготривале стратегічне суперництво зі Сполученими Штатами. Це вже боротьба за лідерство в сучасному світі. І на війну в Україні між Росією та Україною вони дивляться через фокус ось цього суперництва. Ось це головна проблема.

Навряд чи Китай буде, як у нас іноді люблять говорити, переходити на бік добра, на бік світла. Китай діятиме у своїх політичних інтересах, і він не буде переходити на бік Росії, найімовірніше.

І якщо цього не станеться, то тоді візит Макрона і фон дер Ляєн виконає своє завдання-мінімум, яке полягає саме в тому, щоб не допустити подальшого зближення КНР з Росією, і щоб Китай все-таки більше сконцентрувався на економічних інтересах, менше демонстрував свою агресивність.

І ще одне завдання: щоб Китай, раз уже він заявив про своє прагнення до миротворчої ролі, більш активно діяв як миротворець, стримував Путіна від ескалації війни та починав переговори з Україною.

Якщо через якийсь час дійсно відбудеться діалог між Сі Цзіньпіном і Володимиром Зеленським, тоді буде виконано ще одне завдання цього візиту. До речі, Макрон поговорив із Зеленським напередодні цього візиту. Я думаю, він узгодив інтереси України, Франції та Європейського Союзу, готовність до переговорів із китайським лідером. Отже, він цю позицію України Сі Цзіньпіну передав.

Але Китай, я думаю, буде йти на такий діалог через деякий час, він візьме паузу — це китайський стиль. До того ж вони сприймають Україну як союзника США. Це теж їх стримує.

Але в будь-якому разі, якщо Китай реально хоче проявляти свою амбіцію як миротворця, то треба починати активні переговори. Я думаю, вони будуть узгоджуватися, тому просто треба набратися терпіння. І за деякий час, скоріш за все, ця розмова в онлайн-режимі відбудеться.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Китай дослухається до заяв президента Франції

— Поки що ми можемо зі стриманим оптимізмом говорити про цей візит, тому що ті заяви, які звучали, насправді свідчать про те, що Китай дуже виважено підходить до питання російсько-української війни, але не боїться при цьому коментувати цю тему.

Заяви поки що мають досить розпливчастий характер, але, проте, навіть Сі Цзіньпін сказав, що він найближчим часом вибере зручний час і обов’язково зв’яжеться з Володимиром Зеленським. Тобто він уже готовий навіть говорити телефоном, що дуже важливо.

У китайців просто свої підходи, вони дуже довго можуть тягнути з якимись офіційними заявами, розглядати ще інші різні варіанти. Але загалом видно, що Пекін цим візитом продемонстрував, що Європа, Європейський Союз, окремі країни ЄС для Китаю надзвичайно важливі. Насамперед з точки зору економічного співробітництва і через різні політичні чинники.

Я думаю, що в Китаї дослухалися до тих заяв, які озвучував президент Франції. І в китайській зовнішній політиці, безумовно, відбуватимуться якісь зміни за європейським напрямком.

Тут треба віддати належне Еммануелю Макрону, який дуже багато говорив про Україну, і намагався різні питання так чи інакше прив’язати до України. Він постійно наголошував, що йдеться не просто про те, щоб припинити війну і сідати за стіл перемовин, а про те, що вести перемовини вже на певних умовах, які висунула Україна, і які повністю підтримують наші західні партнери.

І ось по Китаю кілька разів, якщо можна так сказати, вдарили його ж зброєю. Китай дуже любить посилатися на Організацію Об’єднаних Націй, на те, що світові відносини мають будуватися, виходячи з принципів і цінностей ООН.

І тут виходить, що всі питання про мир в Україні французький президент прив’язав до міжнародно визнаних договорів і міжнародно визнаних кордонів. Це найважливіший момент на сьогодні.

Читайте також: Візит Макрона і фон дер Ляєн до Китаю: яких сигналів очікувати Україні, відповів експерт