Крах “резидентів” чи провал дипломатів під прикриттям: ліквідація шпигунської мережі РФ на Заході в огляді експертів

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну шпигунська мережа Російської Федерації в країнах Заходу істотно скоротилася.

Причиною цього стали масштабні заходи спеціальних служб європейських країн і США з виявлення ворожих агентів в органах державної влади, засобах масової інформації та в керівництві різних громадських організацій.

Шпигунські скандали

Викриття російської агентури в країнах Євросоюзу стало найпотужнішим ударом по шпигунській мережі РФ з часів “холодної війни”. Тільки за минулий рік із країн ЄС було видворено понад 600 співробітників дипломатичних відомств Росії, підозрюваних у роботі на російські спецслужби.

Так, у середині квітня в Норвегії оголосили персонами нон ґрата 15 співробітників російської розвідки, які працювали в цій країні під дипломатичним прикриттям.

Утім, видворення російських шпигунів із Норвегії було не першим подібним випадком. Так, у жовтні 2022 року в Осло заарештували “співробітника” норвезького Арктичного університету Тромсе, який видавав себе за громадянина Бразилії. За даними Bellingcat, “вченим” насправді виявився офіцер Головного розвідувального управління (ГРУ) Михайло Мікушин.

“Наразі Росія становить найбільшу розвідувальну загрозу для Норвегії. Ми дуже серйозно ставимося до цього і зараз вживаємо заходів щодо протидії діяльності російської розвідки в нашій країні”, — заявила міністерка закордонних справ Норвегії Аннікен Хюітфельдт.

Наприкінці грудня в Німеччині за підозрою в шпигунстві на користь РФ заарештували співробітника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Карстена Лінке. Через місяць заарештували його ймовірного спільника.

Як повідомляє Der Spiegel, Лінке передавав до Москви секретну інформацію, якою з BND ділилися розвідслужби інших країн НАТО, зокрема, ЦРУ.

У січні поточного року Служба розвідки і безпеки Словенії виявила і затримала в Любляні двох іноземців, які шпигували на користь Росії, передає Slovenia Posts. У виданні зазначають, що обидва агенти були співробітниками ГРУ і працювали під вигаданими іменами, а один із них мав документи громадянина Аргентини.

У березні в Польщі було затримано шістьох осіб за підозрою в шпигунстві на користь Росії. У Deutsche Welle інформують, що підозрювані встановлювали приховані камери на залізничних коліях і в районі аеропорту, який використовується для постачання зброї в Україну.

Великий резонанс викликав також витік секретних документів спецслужб США, які детально інформують про перебіг війни Росії проти України.

Документи, які виклали у відкритий доступ в інтернеті, нібито містили інформацію про постачання озброєння Україні. У них також були дані про внутрішньополітичну ситуацію в країнах-союзниках США — у Великій Британії, Канаді, Ізраїлі та інших державах.

Попри те, що “злив” даних свідчить про проблеми в роботі американських спецслужб, багато експертів вважають, що США мають практично необмежений доступ до секретної інформації РФ.

Читайте також: Кремль під ковпаком США, або Хто стоїть за витоком даних із Пентагону

Думки експертів

Як “велика війна” вплинула на роботу російської шпигунської мережі в ЄС і США? Чи залишилися якісь важелі впливу на західних політиків в агентурному середовищі РФ? Чи є якісь перспективи успішної роботи в агентів ФСБ і ГРУ в країнах Заходу? Відповіді на ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали:

• Володимир Єльченко, колишній постійний представник України при ООН, надзвичайний і повноважний посол України в США;
• Віктор Ягун, військовий і громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.);
• Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи;
• Андреас Умланд, німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи;
• Ігор Ейдман, політичний експерт, російський соціолог, публіцист.

ВОЛОДИМИР ЄЛЬЧЕНКО: Половина персоналу російських посольств — шпигуни

— Кожне російське посольство або дипломатична установа — це шпигунське гніздо. Кожне з російських посольств — це бункер, тобто скрізь паркан, колючий дріт, десятки камер і антени.

Тож, я б не сказав, що Брюссель чи Варшава є чимось унікальним для РФ. Брюссель, як і Відень, – це дуже ласе місце для шпигунства, воно ним було традиційно і за часів Радянського Союзу.

Там штаб-квартира НАТО і Європейського Союзу, і один шпигун одразу може виконувати кілька робіт. Тобто це дешевше, загалом, виходить.

Не менше 50% персоналу будь-якого російського посольства — це агентура. Причому це різні спецслужби: це і Міністерство оборони, і ФСБ, звісно під прикриттям і без прикриття.

І ситуація в Норвегії — не унікальна. Вони зберегли й, напевно, навіть розвинули найкращі радянські практики: скрізь впроваджувати свою агентуру, скрізь насадити, як гриби після дощу, своїх агентів.

Але якщо за радянських часів за цим стояла якась ідеологія, то сьогодні я не розумію, яка ідеологія стоїть за цим шпигунством. Ну, крім претензії на світове панування.

Свого часу я був у Центральноафриканській республіці (ЦАР), то тепер вона є одним із гнізд ПВК “Вагнер. Я тоді не розумів, що це за люди, але здогадувався. А ще є Малі, Ангола, Мозамбік і ціла низка інших країн лівого спрямування, з якими Радянський Союз активно завжди працював, а сьогодні Росія, загалом-то, продовжує співпрацювати.

Ну а Європі, як то кажуть, сам Бог велів за росіянами слідкувати, бо сьогодні головне завдання для російського шпигунського співтовариства — це відслідковувати постачання зброї в Україну.

ВІКТОР ЯГУН: Спецслужби США мають доступ до будь-якої російської інформації

— Те, що спецслужби США мають доступ до інформації російського керівництва, це однозначно. Навіть та інформація, пов’язана з цим скандалом, показала, що поінформованість в американських спецслужб дуже висока, і джерела в них є в усіх спецслужбах Російської Федерації.

Більшу частину інформації вони отримують технічним шляхом. Але незважаючи на це, я думаю, що агентурна розвідка теж працює.

Що стосується Путіна можна, то він просто перебуває у своєму ним самим окресленому світі без доступу реальної інформації, без можливості її аналізувати особисто. І він вірить у ті витяги, які йому дають. Ось і все.

Я так думаю, що його просто обмежують у доступі до інформації. Хоч як дивно це звучить, але йому створили таку “теплу ванну”. І ось він теплий чекає, коли нарешті його армія переможе Україну.

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: На Заході проти російських шпигунів починають діяти, коли є докази

— Коли росіяни приїжджають [на Захід] як дипломати, на них же не написано, що вони є шпигунами. Фіксація протиправної діяльності, яка не сумісна з дипломатичною діяльністю, відбувається протягом якогось періоду часу.

Так, вони потрапляють під поле зору контррозвідки в країні перебування, і там накопичується на них достатньо матеріалу. А потім, коли вже настає якесь політичне рішення, коли влада країни вже має на руках якісь вагомі докази, тоді вони починають діяти.

Західна система не працює на припущенні про те, що якась людина може скоїти злочин на території цієї країни. Вони спочатку ретельно фіксують [всі докази], збирають докази, а на це може піти навіть не один місяць, і навіть роки.

Тому що ці люди, які приїжджають як представники спецслужб, теж навчені необхідній поведінці. Зазвичай вони діють у групах: одні займаються прикриттям, інші займаються вербуванням, треті займаються зв’язком. І для того, щоб усе це звести воєдино, в одну цілісну картину, контррозвідці реально потрібна достатня кількість часу.

АНДРЕАС УМЛАНД: У Німеччині вже немає “теплих” відносин із Росією

— У принципі, завжди було зрозуміло, що частина цих дипломатів займаються не тільки дипломатією, але на це нібито заплющували очі довгі роки, тому що відносини між Німеччиною і Росією були хороші. Ну, а зараз ніби відпала потреба таких ось компромісів.

Зараз є вже новий міністр закордонних справ Німеччини від “Зеленої партії”, є нова політика. І стільки дипломатів для Росії вже й не потрібно в Берліні, тому що відносини в усіх сферах — в економіці, в політиці, в культурі, в науці — скоротилися.

Наразі є охолодження у відносинах між Німеччиною та РФ, яке триває понад рік, і є якась мінімальна присутність як німецької дипломатії в Москві, так і російської дипломатії в Берліні.

І цих інтенсивних відносин, на які раніше робили ставку в Кремлі, більше немає. Усі ці акції означають те, що швидкого відновлення російсько-німецьких відносин не буде.

ІГОР ЕЙДМАН: Європа очищається від російських шпигунських мереж

— Висилка російських дипломатів — це не ізольована якась подія, це все в комплексі. Після 24 лютого ставлення до Росії та її представників різко змінилося. Час потурання, звичайно ж, минув, коли з цим усім світом мирилися, і вважали, що нічого страшного, а економіка важливіша.

Зараз усього цього немає і в помині, зокрема, і в економічній сфері, тому що все це завершилося: все це підживлення Росії нафтодоларами й газом закінчилося. У Німеччині, наприклад, закупівля нафти, газу і вугілля з Росії знизилася практично до нуля.

Європа очищається від російського впливу і російських шпигунських мереж. Наскільки це ефективно зараз проходить цей процес, мені здається, сказати дуже складно.

З кожним днем висилається все більше агентів кремлівського впливу яких беруть, що називається, за руку на цьому. І за цей період явно підвищилася опірність європейського організму до цього руйнівного впливу з Росії.

Читайте також: Кожне посольство РФ — це шпигунське гніздо: за чим і ким стежать російські спецслужби, розповів Єльченко