Українці ще більше згуртувалися після російських обстрілів. Очевидці ракетних ударів по Києву розповідають, як громадяни хоробро відреагували на атаку — допомагали один одному добратися до безпечних місць та бомбосховищ. Деякі ціною власного життя прикривали від обстрілу жінок. Волонтери також продовжують роботу в умовах воєнних дій і не припиняють евакуацію мирного населення, повідомляє FREEДОМ.
Так, від першого дня повномасштабного вторгнення російських військ українці об’єдналися та допомагають один одному, армії та волонтерам. За майже 8 місяців війни тисячі дали прихисток у себе тим, хто втратив житло, а деякі, ризикуючи життям, вивозили незнайомих людей з-під обстрілів.
Центр столиці опинився під масованим обстрілом російських ракет 10 жовтня. Киянка Лілія у той час їхала на роботу і перебувала за кілька десятків метрів до перехрестя вулиці Володимирської та бульвару Тараса Шевченка, де сталося пряме влучення. Згадує, як у стані шоку вибралася із пошкодженої машини:
“Вибух був достатньо сильний, в мене навіть від цієї хвилі пластик у салоні автомобіля повилітав, але, дякувати богу, він мене не травмував. Я стояла в метрах 20-30 від цього вибуху і десь за секунди 2-3, коли я не розуміла, що відбувається, прилетіла друга ракета. Я вибігла з машини, намагалася переховуватися, там був парканчик, укриття поруч ніде не було, і я просто лягла під цей парканчик. Чоловік, який проходив повз, він побачив мій стан шоку. Він підійшов до мене, прикрив мене і став заспокоювати”.
Лілія не пам’ятає, як сіла в машину та доїхала до найближчого укриття. Там незнайомі люди, бачачи її стан, пропонували ліки, воду та їжу.
“В укритті також мені зустрічались люди, які допомагали, підтримували, вони бачили, що зі мною щось не так, пропонували допомогу. І після цього я розумію — які ж ми сильні, українці”, — поділилася киянка.
Іноземні фотографи зняли чоловіка, який біжить на допомогу жінці, яка не може вийти з пошкодженої машини. Його звуть Максад. Він відмовився давати на відео коментарі про те, чому кинувся на допомогу, але написав про це у повідомленні:
“Їхав на роботу, почув вибухи, зрозумів, що це поряд. Побачив дим, прибіг надати першу допомогу постраждалим. Я побачив, що у машині сидить дівчина і не може вийти. Відчинив силою двері, витяг її та допомагав дійти до найближчого безпечного місця. Потім надав першу допомогу. З нею все було, дякувати богу, нормально, але вона була дуже налякана. На місце оперативно приїхали усі служби, правоохоронці. Її я віддав під відповідальність поліції, і сам побіг до укриття, бо поліція попросила відійти у безпечне місце”.
Житель Чернігова Ігор Погодін майже місяць вивозив людей у напрямку Києва з міста, коли він перебував під масованим обстрілом російської армії. Найчастіше рятував літніх та матерів з дітьми. Скільки людей встиг вивезти, чоловік не пам’ятає.
“Якось на той момент не замислюєшся, найголовніше — вивезти. Про себе якось не думаєш. Головне — люди, щоб їм було добре. Вони, чесно скажу, таку радість відчували, коли вибиралися з цього кошмару. Ми востаннє коли їхали, перед Києвом уже побачили, я побачив перший світлофор, що працював, і щоб підбадьорити людей, які сиділи в мене в машині, я кажу: “Хлопці, пасажири салону бізнес-класу, вітаю з першим світлофором, що працює”. І ззаду почув оплески”, — згадує Ігор.
Волонтерській групі вдавалося уникати обстрілів до 30 березня. Цього дня чотири машини поверталися з боку Києва із гуманітарними вантажами, щоб у зворотному напрямку вивезти групу людей. Дорогою зупинилися, щоб накрити авто маскувальними сітками. Противник відкрив вогонь по волонтерах.
“Мене ударною хвилею з уламками втовкло в землю, я подивився нагору, побачив, що машина горить, і почав відповзати вбік. І в цей момент слідом прилетіла друга міна”, — розповів Ігор.
Двоє волонтерів згоріли живцем. Інші зазнали тяжких поранень. Поранених урятували капелани, відвезли до київської лікарні. Там Ігореві зробили операцію — витягли уламки з шиї та руки.
Щодня тисячі українців допомагають одне одному після обстрілів, жертвують гроші до благодійних фондів, дають дах над головою тим, хто втратив житло, підтримують один одного під час атак із повітря в укриттях.
“Кожен перший щось робить, щоб наблизити нашу перемогу, тому кожен з нас — це волонтер: хтось витрачає свій час, хтось — свої ресурси. І я думаю, що саме волонтери в цій повномасштабній війні роблять дуже вагомий внесок для стримання ворога в тилу, для допомоги нашій армії, для допомоги всім, хто цього потребує. І без людей, без громадськості ми вже давно б програли, це 100% можу сказати”, — коментує голова Координаційного штабу волонтерів Дніпра Юлія Дмитрова.
Читайте також: Громадяни економлять електрику, влада справляється з наслідками — Україна швидко відновлюється після атак Росії (ВІДЕО)
Нагадаємо, Європейський Союз подовжив дію директиви щодо тимчасового захисту біженців з України до березня 2024 року. До цього часу українці зможуть отримати захист за спрощеною процедурою, користуватися необхідними послугами та працювати у всіх країнах-членах ЄС.