Кордон у Балтійському морі по-путінськи та цілі шпигунів Кремля в Європі: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною

Провокації з боку Москви не закінчуються. Тишком-нишком РФ зазіхнула на кордони в Балтійському морі. Росія показала план розширення своїх територіальних вод біля кордонів Литви та Фінляндії. А у Швеції стверджують, що Путін поклав око на їхній острів. Що означають вкиди Росії і чи є загрози для країн Балтії?

Військова розвідка Росії стала активніше працювати в країнах Європи. Для здійснення диверсій Головне розвідуправління (ГРУ) наймає молодих людей через інтернет. Чим займається російська агентура в країнах Європи, і якими будуть наслідки таких дій для кожної зі сторін?

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проєкті “Все так однозначно” телеканалу FREEДОМ.

Ведучий — Єгор Скоріна.

Кордон у Балтійському морі по-путінськи

Балтійський регіон став об’єктом для чергової провокації з боку російського керівництва.

Путін поклав око на шведський острів Готланд. Це найбільший острів Швеції. Він стратегічно розташований серед Балтійського моря — між Стокгольмом і російським ексклавом Кенінгсберг (Калінінград).

“Я впевнений, що Путін навіть поклав обидва ока на Готланд. Мета Путіна — отримати контроль над Балтійським морем”, — заявив головнокомандувач збройних сил Швеції Мікаель Бюден в інтерв’ю німецькому виданню RND.

Він вважає, що якщо Росія зможе взяти під контроль і перекрити Балтійське море, це призведе до втрати стабільності у Швеції та всіх інших країнах, що межують із Балтійським морем.

“Ми не можемо цього допустити. Балтійське море не має стати ігровим майданчиком Путіна, де він залякує членів НАТО… Якщо Путін захопить Готланд, він зможе погрожувати країнам НАТО з моря. Це був би кінець миру і стабільності в Північному і Балтійському регіонах”, — додав Бюден.

Усе почалося з документа, який було опубліковано 21 травня на російському офіційному порталі проєктів нормативних правових актів. У ньому, як звернули увагу журналісти The Moscow Times, йшлося про те, що Росія має намір трохи “посунути” свій кордон у Балтійському морі поруч із Литвою та Фінляндією й оголосити своїми внутрішніми морськими водами частину акваторії. Російські чиновники заявили, що координати, які було встановлено ще 1985 року, нібито “не повною мірою відповідають сучасній географічній обстановці”.

А в результаті запропонованих змін “буде встановлено відсутню раніше систему прямих вихідних ліній… що дає змогу використовувати відповідну акваторію як внутрішні морські води Російської Федерації; зміниться проходження державного кордону Російської Федерації на морі у зв’язку зі зміною положення зовнішньої межі територіального моря“, цитують документ журналісти.

Для чого це необхідно Росії, крім очевидного — вкотре загарбати чужі території?

Готланд — це не просто найбільший острів Швеції. Вступ Стокгольма до НАТО в березні 2024 року став знаменною подією, яка розширила вплив Альянсу в Північній Європі. Сьогодні Готланд — стратегічно важливий форпост у Балтійському морі для країн НАТО. Але напруженість у цьому регіоні виникла ще в січні 2022 року, коли Росія сконцентрувала біля узбережжя острова десантні кораблі. Тоді це змусило шведський уряд терміново перекинути війська на Готланд.

Острів розташований поблизу важливих морських шляхів, що пов’язують країни Балтії з рештою світу, а також він може служити плацдармом для контролю над судноплавством у регіоні. На Готланді розташована велика шведська військова база. Отже, флот Росії в Балтійському морі і маршрути експорту її нафти опинилися в безпосередньо біля території НАТО.

“Зараз ми охороняємо острів за допомогою постійно дислокованих підрозділів і тимчасово перекидаємо туди додаткові сили, якщо ситуація із загрозою зростає. Той, хто контролює Готланд, контролює Балтійське море. На даний момент це ми”, — заявив виданню RND Мікаель Бюден.

Путін дуже любить розповідати про те, як санкції через війну проти України нібито абсолютно не впливають на російську економіку. Але з острова Готланд чітко видно, як Росія намагається знайти лазівки, щоб ці санкції обійти. Саме перед островом провертається схема з тіньовим флотом, коли російську нафту переливають на судна під чужим прапором, намагаючись приховати її російське походження.

“Насамперед, ці російські нафтові танкери становлять реальну загрозу для довкілля в Європі… Росія може спричинити екологічну катастрофу просто на нашому порозі і зробити її схожою на нещасний випадок. Наслідки для довкілля були б руйнівними. Росіяни також можуть використати ці кораблі іншим чином — для ведення війни проти НАТО. Немає кращого способу для Росії підкрастися до нас, ніж замаскуватися під старий нафтовий танкер. З кораблів вони можуть підслухати нас, таємно перевозити що завгодно або використовувати їх для саботажу”, — заявив головком Швеції.

Ініціатором російського документа стало Міністерство оборони. Таким чином Росія прямо заявляє, що розглядає цю історію як військову. Це фактично пряма загроза країнам Балтійського регіону і це частина плану Кремля з дестабілізації обстановки в країнах НАТО. Зараз іде промацування того, що в Альянсі готові “проковтнути” і на що не відреагувати. Як це було, наприклад, з історією, коли Росія глушила сигнал GPS у Балтійському морі, чим наражала на небезпеку пасажирів літаків.

Голова комітету у закордонних справах парламенту Естонії Марко Міхкельсон заявив, що НАТО час “прокидатися” і довести здатність адекватно реагувати на загрози, зокрема після прямих натяків Москви на плани перекроїти кордон у Балтійському морі.

“Такими кроками Росія випробовує готовність НАТО захищатися. Досі він (Путін, — ред.) отримував сигнал, що НАТО не наважується сваритися з Росією, як-от допомога Україні “наполовину” та обмеження на застосування західної зброї, заплющування очей на залітання російських ракет і дронів, масштабне глушіння сигналу GPS, створення проблем для життєво важливої інфраструктури”, — зазначив Міхкельсон.

На думку естонського політика, Москва сьогодні намагається зруйнувати світовий порядок і підірвати авторитет НАТО.

“Уже час союзникам у НАТО прокинутися і визначитися, якими симетричними або асиметричними кроками відповідати Росії. Інакше ми побачимо з боку Росії нові провокації, які, зрештою, можуть призвести до безпосереднього збройного конфлікту”, — заявив Міхкельсон.

Міністерство закордонних справ Литви заявило, що такі дії Росії розцінюють як свідому, цілеспрямовану, ескалаційну провокацію, спрямовану на залякування сусідніх країн. А очільник МЗС Естонії Маргус Тсахкна не виключає, що повідомлення в ЗМІ про нібито наміри Росії змінити морські кордони в Балтійському морі — це спроба посіяти сум’яття серед союзників альянсу.

“Ми очікуємо, що їхні кроки відповідатимуть міжнародному праву. Я не можу виключити, що повідомлення є спробою посіяти сум’яття, але ми зберігаємо розум холодним”, — зазначив міністр закордонних справ Естонії.

Зберігати потрібно не тільки розум холодним, а й тримати таким порох. Заколисування агресора, як показує історія, як показує війна Росії проти України, — не працюють.

Документ про перекроювання кордонів сплив практично одночасно з початком російських навчань із застосування тактичної ядерної зброї. А після того, як проєкт закону стали бурхливо обговорювати в суспільстві, документ прибрали з сайту уряду. Що в комплексі говорить про те, що це був жирний натяк із черговими погрозами Кремля.

Але як можливо запобігти цьому шантажу? Українська влада дає рецепт із трьох пунктів:

• перше — дати можливість Україні для своєї оборони завдавати ударів західною зброєю по військових об’єктах на території Росії;
• друге — не давати можливості Росії тероризувати українське цивільне суспільство шляхом регулярних повітряних обстрілів;
• третє — зупинити путінську армію в Україні.

“Обмеження [щодо ударів західною зброєю по Росії] є однією з причин, чому Харків так страждає. Якби Україна могла наносити удари по російських військах, які стоять прямо біля кордону, Росія мала б набагато більші матеріально-технічні проблеми перед початком цього наступу. Якби ми дозволили Україні стріляти по російських літаках, які перебувають у російському повітряному просторі й запускають крилаті бомби, що вбивають людей, у Харкові загинуло б менше людей”, — зазначив директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст у коментарі українській службі “Голос Америки”.

Аналітики американського Інституту вивчення війни також наголошують, що російський наступ на Харківську область значною мірою є наслідком політики Заходу щодо обмеження використання зброї для ударів по законних військових цілях на території Росії.

Зі свого боку, президент України Володимир Зеленський вважає, що союзники по НАТО здатні збивати російські ракети, які б’ють по мирних українцях. На його думку, це дало б змогу компенсувати дефіцит протиповітряної оборони України і не означало б втягування НАТО у війну.

Ба більше, у НАТО вже є дієва модель захисту неба України від російських атак. Цю модель світ спостерігав під час іранської атаки на Ізраїль у квітні. Як повідомляє видання Business Insider, колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен висловив переконання, що ракети-перехоплювачі можуть запускатися з території сусідніх з Україною країн НАТО, як-от Польща та Румунія, щоб прикрити хоча б західні області України. А видання Frankfurter Allgemeine Zeitung повідомило, що правлячі та опозиційні партії Німеччини висловлюють підтримку ідеї захисту прикордонних до НАТО регіонів України.

“Західні країни могли б захистити частину повітряного простору України поблизу території НАТО і збивати російські безпілотники та ракети. Це знизило б навантаження на українську протиповітряну оборону і дозволило б їм захистити фронт. Як у випадку з Ізраїлем, де допомагали Франція, Велика Британія та інші, вони не стали б воюючими сторонами”, — заявив Родеріх Кізеветтер, політик опозиційного Християнсько-демократичного союзу і колишній офіцер генерального штабу Бундесверу.

Ба більше, прикриття західних областей України, ймовірно, дало б змогу розгорнути там плацдарм для навчання українських військових і забезпечити захист для інструкторів країн-союзників. Адже розмови про те, що в Україну може зайти військовий контингент із західних країн, можливо і членів НАТО, дедалі частішають.

Нещодавно відправку військ в Україну підтримала прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, зазначивши, що західні країни не повинні цього боятися, а атака російських військових на навчальний персонал не повинна призвести до автоматичного введення в дію п’ятої статті НАТО.

“Я не можу собі уявити, що якщо там хтось постраждає, то ті, хто відправив своїх людей, скажуть: “Це стаття 5. Нумо… розбомбимо Росію”. Це не так працює. Це не відбувається автоматично. Тому ці страхи не мають під собою підстави”, — цитує Каллас видання Financial Times.

Раніше генсек НАТО Єнс Столтенберг і лідери країн Альянсу заявили, що спільного рішення щодо відправлення військ в Україну поки що не ухвалено, а в Росії назвали такий крок “оголошенням війни”.

Утім, члени Північноатлантичного альянсу, схоже, поступово наближаються до рішення про введення військ в Україну. Зокрема, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Сі Кей Браун також наголосив, що західні лідери зрештою дійдуть до рішення щодо відправки солдатів в Україну. Наприклад, для навчання військових, що покращить цей процес.

Водночас радник президента Естонії з національної безпеки Мадіс Ролл повідомив, що уряд його країни серйозно обговорює можливість відправки військ в Україну, щоб естонські військові взяли на себе тилові роботи на заході країни. Ролл також наголосив, що не виключено, що країни НАТО, які виступають проти такого кроку, з часом змінять свою думку.

Наприклад, Стокгольм поки що не планує посилати своїх військових в Україну, але може розглянути таку можливість. Швеція може надіслати Києву підкріплення, якщо це запропонують союзники НАТО. Про це заявив 14 травня міністр оборони Швеції Пол Йонсон. А Сполучені Штати досі відмовлялися від ідеї відправки військ в Україну. Але голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, генерал Чарльз Квінтон Браун-молодший 23 травня заявив, що розгортання тренерів у НАТО вже бачиться неминучим.

Тож, імовірно, це питання — лише питання часу. І від його вирішення виграють усі союзники Києва. Тому що безпека України — це гарантія безпеки в Європі.

Цілі шпигунів Путіна в Європі

Уряди по всій Європі стикаються зі зростаючою загрозою, яка, за їхніми даними, походить від Кремля. Дедалі частіше в країнах НАТО повідомляють про акції саботажу на замовлення з Росії. І, як стверджують західні ЗМІ, Москву більше не хвилює, що її спіймають за вчиненням ворожих дій, і вона перейшла від більш тонких форм таємного шпигунства до відкритої жорстокості.

У Німеччині 18 квітня поліція в Баварії затримала двох чоловіків, яких підозрюють у підготовці диверсій за завданням російських спецслужб. Про це повідомив німецький тижневик Der Spiegel із посиланням на джерела у слідчих колах, а також телеканал ARD. За наявною у них інформацією, затримані громадяни ФРН російського походження шпигували за військовими базами США і готували атаку на транспортні шляхи, що використовуються у військових цілях.

На тлі триваючої війни Росії проти України і напередодні літнього чемпіонату Європи з футболу в Німеччині все частіше обговорюють тему можливих диверсій на території країни. Де ж проходить “червона лінія” Німеччини, після якої війна між Росією і Європою перестане бути гібридною і стане війною справжньою?

“Кордон там, де можна довести, що з Кремля надійшов наказ про здійснення конкретної диверсії та плюс сталося щось страшне. Наприклад, постраждали люди або виникла матеріальна шкода. Це і є межа. Якщо це станеться і буде доведено причетність Путіна… — тоді це справді можна розцінювати вже як військові дії. Ось тут і проходить межа”, — пояснив німецькому виданню DW член комітету Бундестагу з контролю за спецслужбами Александер Мюллер.

13 травня Служба державної безпеки Латвії повідомила про затримання двох осіб за підозрою у збиранні секретної інформації з метою передачі її спецслужбам Росії. Про це йдеться на офіційному сайті відомства. І це далеко не єдиний подібний випадок у Латвії. Раніше співробітники Служби держбезпеки вже затримували низку громадян, підозрюваних у діяльності за завданням спецслужб Росії.

У Польщі 20 травня було заарештовано групу людей, яка проводила диверсійні операції на замовлення російських спецслужб.

“Їхня діяльність стосувалася побиття, підпалів і спроб підпалів. Йдеться про людей, яких найняли, деякі з них були пов’язані з кримінальним світом”, — повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск в ефірі каналу TVN24.

За інформацією міністра внутрішніх справ Польщі Томаша Семоняка, російська військова розвідка ГРУ вербує так званих одноразових агентів, які готові здійснювати злочинні дії за гроші.

“Ми зіткнулися з іноземною державою, яка веде ворожі і, висловлюючись військовою мовою, динамічні дії на території Польщі. Нічого подібного раніше не було”, — стверджує польський міністр в інтерв’ю виданню Bloomberg.

Також, повідомляє видання, у Польщі заарештували особу і звинуватили у зборі інформації про аеропорт, який є основним пунктом зупинки для чиновників, які подорожують в Україну і назад. За даними слідства, він міг сприяти російській змові з метою вбивства президента України Володимира Зеленського.

І ці приклади — лише крапля в морі російського шпигунства.

В Естонії с початку 2024 року було заарештовано приблизно десятьох осіб, підозрюваних у роботі на російську розвідку. У Великій Британії ймовірного російського агента звинувачують у підпалі пов’язаного з Україною складу. А в Норвегії повідомляють, що російські спецслужби мають намір активізувати диверсійну діяльність та інші гібридні операції проти країн-членів НАТО.

“Служба безпеки поліції Норвегії (PST) і Норвезька розвідувальна служба (NIS) попередили 22 травня про збільшену загрозу російських диверсій проти норвезьких постачальників зброї та інших норвезьких організацій, які беруть участь у постачанні військової техніки в Україну. Глава контррозвідки PST Інгер Гаугланд заявила, що PST попередила норвезьких постачальників зброї про необхідність бути в стані підвищеної готовності та раніше попереджала, що російські суб’єкти планують диверсії в західній Норвегії, де розташовані норвезькі військово-морські бази та нафтогазова інфраструктура”, — йдеться у зведенні за 22 травня американського Інституту вивчення війни.

У всіх цих подій, як зазначають офіційні особи, є спільні риси: у них фігурують місцеві жителі, яких вербували через інтернет. Часто це виявляються громадяни російського походження, які піддаються кремлівській пропаганді і поширюють антиукраїнські та антизахідні настрої.

Про те, що Росія готується до диверсій у країнах НАТО і Москва вже почала планувати вибухи, підпали та пошкодження інфраструктури пишуть західні ЗМІ.

Так, видання Bloomberg опублікувало статтю “Російські диверсії, шпигунство і залякування поширюються в Європі”, де з посиланням на неназваного високопосадовця повідомляє, що Москву більше не хвилює, що її спіймають за вчиненням ворожих дій, і вона перейшла від більш тонких форм таємного шпигунства до відкритої жорстокості.

Але попри погрози від Росії, європейці поки побоюються відкрито звинувачувати російську владу.

“Європейські уряди висунули звинувачення деяким росіянам і російським проксі в дрібніших інцидентах і дедалі голосніше звинувачують Москву в розв’язанні гібридної війни, але не поспішають звинувачувати Росію в конкретних атаках. У найзухваліших інцидентах відсутність чітких доказів змушує офіційних осіб залишати справи відкритими або оголошувати розслідування безрезультатними”, — пише The Wall Street Journal.

Деякі уряди утримуються від прямих звинувачень на адресу російського керівництва, бо побоюються ескалації напруженості і називають винуватцями абстрактно “Росію”. Але така обережність може погано закінчитися, адже тактика безкарності ще більше розв’язує агресору руки.

Є висока ймовірність того, що найближчим часом заяв про диверсії в Європі побільшає. Попереду вибори в країнах Європейського Союзу, різноманітні спортивні заходи, нові пакети допомоги для України та Глобальний саміт миру, який Київ організовує у Швейцарії. НАТО досить обмежене у своїй реакції на злочинні дії Росії, і тому Москва намагається завдати максимальної шкоди, якої можна домогтися невійськовими методами.

Сьогодні в Європі також збільшується кількість випадків політичного насильства. Наприклад, у Словаччині було скоєно замах на прем’єр-міністра Роберта Фіцо. В історії з Фіцо не можна прямо заявити про участь Росії, хоч нападник і був пов’язаний раніше з російськими організаціями. Але зате з точністю можна заявити, що в цьому інциденті не зацікавлена Україна, українське керівництво і спецслужби. Києву це не вигідно з будь-якого боку. По-перше, Україна не діє подібними методами. По-друге, було б максимально нерозумно таким чином позбутися підтримки від країн-союзників.

Чому ж така російська “агентурна лихоманка” охопила Європу? Як зазначив заступник керівника Поліції безпеки Фінляндії Теему Турунен, головна мета російських диверсій у Європі — спроба послабити підтримку України з боку країн Заходу. Тому європейські лідери мають розуміти, з чим можуть зіткнутися, і вже зараз вживати відповідних заходів, щоб не допустити диверсій з боку РФ. А також вирішити, якою має бути відповідь агресору.

Попередні випуски “Все так однозначно”:

• Реакція Британії на погрози РФ та “інавгурація” Путіна: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Знищення Трипільської ТЕС, російські міста йдуть під воду, Єреван і Астана під прицілом Москви: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Зміна стратегії НАТО, пропаганда “провини України”, загроза для мігрантів у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною