Контраст Москви та Києва: відмінність зовнішньої політики Путіна і Зеленського оцінили експерти та глядачі FREEДОМ

Володимир Зеленський і Володимир Путін. Колаж: uatv.ua

Київ провів Глобальний саміт миру, на якому провідні світові лідери, дипломати та представники міжнародних організацій шукали шляхи до справедливого миру в Україні. А Путін у цей час здійснив візит до Північної Кореї в пошуку зброї, щоб продовжувати злочинну війну. Україна збирає навколо себе десятки країн-однодумців, поки Росія зближується з державами-ізгоями.

У своєму північнокорейському турне Путін зробив кілька різких заяв, що повторюють його войовничу риторику. Зокрема він заявив, що готовий вести переговори тільки за умови, що Україна віддасть Росії Крим і чотири області: Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську. Російський диктатор запевнив, що добровільно не планує виводити окупаційні війська з території України.

Тим часом міжнародна спільнота іронічно коментує спроби Росії знайти друзів серед таких самих ізгоїв.

“Хто б міг подумати, що російському президенту доведеться їхати в іншу країну випрошувати, щоб забезпечити собі необхідний військовий потенціал? Якщо подивитися на десятиліття риторики московських лідерів, то я не можу пригадати випадку, коли російський лідер визнав би, що йому потрібна допомога від будь-кого з будь-якого приводу”, — сказав заступник державного секретаря США з політичних питань Джон Басс.

За словами Басса, це знак того, наскільки Путін і російське оборонне відомство були здивовані хоробрістю і винахідливістю народу України.

Також він наголосив на ролі в цьому “сильної та рішучої коаліції країн, які підтримують народ цієї країни у захисті своєї землі, у захисті своїх свобод, у захисті своєї здатності обирати своє власне майбутнє”.

Думки глядачів FREEДОМ

Телеканал FREEДОМ провів опитування серед своїх глядачів та експертів на тему: “Контраст Москви та Києва: яка відмінність зовнішньої політики Путіна і Зеленського?” Відповіді глядачів:

  • “Путін транслює диктатуру й агресію! Зеленський транслює мир і захист”.
  • “Хіба бандити, в особі Путіна і спільників не захопили владу і не встановили фашистський режим? Відверто плюючи на все міжнародне право. То чому тоді досі РФ вважається державою? ІДІЛ же ніхто, у здоровому глузді, не вважає державою, хоч би скільки вона про це говорила. І чи не час Україні поставити питання про вигнання РФ з ООН і з будь-якої міжнародної арени?!”
  • “У росіян закінчуються гроші на війну і вони змінюють технології на снаряди. Відсутній радіолокаційний щит країни і дрони літають, як діти до школи. Така агресивна політика, побудована на зомбі-пропаганді та корупції в усіх сферах, прирікає країну на крах”.
  • “У Росії ніхто не знає, що таке демократія і тому порівнювати хрін із цукеркою не виходить”.

Думки експертів

Чим відрізняються методи та принципи України та Росії на міжнародній арені? Які плани Путіна зараз? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

  • Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
  • Олег Лісний, президент Аналітичного центру “Політика”;
  • Ілля Пономарьов, делегат З’їзду народних депутатів, політичний представник легіону “Свобода Росії”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Росія може брати участь у другому Саміті миру за низки умов

— На другому саміті миру місце для РФ є. Питання — як вона там опиниться після таких дій? Чи зможете ви справді примусити Росію до усвідомлення певних реалій, у яких сьогодні світ перебуває? Для мене загадково, що глобальні мас-медіа і частина політичної еліти все ще перебувають в ілюзіях, що РФ готова грати за правилами, готова повернутися до якихось домовленостей, побудованих на базі міжнародного права.

Ми чуємо і заяви Росії, озвучені вустами Путіна, про те, що він не сприймає жодних формул миру, жодного миру, окрім як капітуляцію України. Нагадаю, останню заяву в азійському турне Путін зробив про те, що він готовий сьогодні сісти за стіл переговорів, але виведення російських військ з окупованих територій чужої країни категорично неприпустиме. Не можна толерантно підходити до країни, яка руйнує глобальні правила гри, і очікувати, що вона буде адекватно поводитися.

Для того, щоб був успішним наступний саміт, і для того, щоб справді можна було б вийти на якісь реальні переговори, Росію потрібно примусити до усвідомлення кількох речей. Про те, що вона не виграє цю війну. Про те, що ціна війни для неї буде надзвичайно високою. І про те, що реально об’ємних, солідних союзників у РФ не буде.

Можна, звичайно, паралельно інформаційно все це обговорювати, а можна паралельно збільшити військові постачання Україні. І, відповідно, Росія повинна зазнавати збитків на лінії фронту і взагалі мати тактичну поразку.

Друге — економіка. Санкції треба переосмислити, тому що Росія досить спокійно має можливість отримувати комплектувальних до тих самих ракет, якими атакує Україну. Третя складова — це, безумовно, дипломатична ізоляція. Негоже країні, яка є агресором, зануляє міжнародне гуманітарне право, продовжувати використовувати інструменти міжнародних інституцій для продавлювання свого бачення світу, в якому насильство є домінантною рисою.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Путін переляканий

— Різниця між позиціями України і Росії — як між чорним і білим, між позицією жертви і насильника. Ми захищаємо свою землю, вони — хочуть зробити нас рабами, ми хочемо бути вільними, вони — хочуть на нас вдягнути ланцюг і тягати нас як ведмедя, як вони люблять це робити.

Червень, мені здається, дуже показовий. Він свідчить про те, що Захід по-іншому почав дивитися на цю ситуацію. Путін перелякався. Він не зовсім упевнений у собі, і тому він увімкнув режим “мачо”. Спочатку — ультиматум перед Самітом миру: віддайте мені землі, я тоді, можливо, перестану стріляти. Тобто ми заберемо частину землі і частину території, яку ви контролюєте, а ми потім, можливо, почнемо з вами розмовляти. Захід це почув.

Це був ляпас насправді, але не нам. Ми знаємо прекрасно — з 2014 року Путін ці всі пісні співає. Але це говорить про те, що він говорив не з позиції сильного. І тому йому потрібно було зібрати максимально багато друзів навколо себе. Друзів не так багато, тому що жоден політик вищої ліги не подасть руку злочинцю. Щонайменше тому, хто краде дітей — цей факт зафіксовано міжнародним правом.

Розпочавши турне, Путін перехоплює ініціативу в плані того, що Захід розгойдується, робить хороші серйозні речі, але повільно. А тут Путін їде в КНДР і В’єтнам і формує “вісь зла”, яку ми вже бачимо давно. Я розумію, що В’єтнам не належить до неї, але Північна Корея — однозначно. І це плювок у бік Заходу. Я думаю, що мають відреагувати і в Сполучених Штатах на угоду, в якій прописано, що підсанкційна країна буде іншій підсанкційній країні допомагати у військовому конфлікті в майбутньому. Це дуже серйозний “привіт” і Південній Кореї, і США, і всім, хто перебуває в цьому регіоні.

ІЛЛЯ ПОНОМАРЬОВ: Путін готує вигідний собі ґрунт для переговорів

— У всіх у Москві розрахунок на Трампа. До того ж Росія провела атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури України. Тобто вони готують, я абсолютно впевнений, базу для переговорів і на цю тему. Дуже багато людей в Україні вважають, що Путіну не потрібні переговори. Я абсолютно не згоден.

Я вважаю, що Путін робить якраз усе можливе, щоб закласти базу для таких переговорів. Просто є, як то кажуть, нюанси — переговори кого, з ким і про що. Йому, звичайно, цікаво вести переговори з американцями. Він розраховує на те, що до влади прийде Трамп і вони у двосторонньому спілкуванні вирішуватимуть долю України, Східної Європи, всіх цих сфер впливу тощо.

Але для того, щоб подібні переговори були, потрібні кілька умов. По-перше, потрібно, щоб норовливі українці не завадили. Тому потрібно створити відповідні настрої. А це буде досягатися відсутністю якихось успіхів на полі бою. Є чітке завдання — вимотати українську армію: “мобілізаційного ресурсу бракує, зброї бракує, нічого бракує, всі втомилися. Давайте з цим щось робити”.

Друга компонента — політичний хаос про те, що Зеленський — нелегітимний. Проводьмо вибори. Йому потрібно, щоб в Україну повернулася політична боротьба. Третя компонента — це, звичайно, втома населення. Ось на цих трьох китах, я думаю, що він буде рухатися вперед. Оскільки Путін не стратег, а тактик, то він завжди заготовляє цеглини, а як там вони складуться в конкретну конструкцію — подивимося.

Читайте також: Діалог двох диктаторів: співпрацю Путіна і Кім Чен Ина проаналізували експерти

Прямий ефір