Україна використала арештовані кошти російських банків для виплати компенсацій українцям за зруйноване через обстріли російської армії житло. Про це повідомила голова комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, інформує FREEДОМ.
За майже півроку роботи програми “Є-відновлення” уряд України видав громадянам, чиє житло було пошкоджене чи зруйноване через обстріли російської армії, понад 120 млн доларів. Для цих виплат використали тільки заарештовані кошти російських банків, які раніше працювали в Україні.
Уряд отримав понад 50 тис. заявок на відшкодування коштів за пошкоджене житло, ще майже 4,5 тис. — від власників зруйнованих будинків, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Заморожені російські активи за кордоном мають бути також спрямовані на відшкодування збитків, упевнені експерти.
“Я б орієнтувався на кошти, які перебувають зараз у замороженому вигляді з боку російського Центробанку і російської номенклатури, псевдоеліти, які опинилися розкидані у світі. Там ми можемо говорити про суми приблизно близько 350 млрд доларів — кошти, які належать російському Центробанку. І приблизно 100-150 млрд доларів — кошти, які належать російській номенклатурі”, — каже радник президента України з економічних питань Олег Устенко.
Однак і цього недостатньо, щоб компенсувати всю завдану Росією Україні шкоду, а вона вже сягнула трильйона доларів — якщо рахувати з непрямими збитками.
Утім, механізм передачі Києву заморожених російських активів усе ще в розробці.
“Перший такий досить швидкий — це безпосередня передача активів і передача тих прибутків, тих дивідендів, які були зароблені на ці активи, що перебувають під арештом. Наприклад, зовсім нещодавно Бельгія, на території якої заморожено частину російських активів Центробанку, говорила про те, що ці активи принесли прибутку близько 1,5 млрд євро”, — зазначає радник президента.
Подібні алгоритми розробляють і в інших країнах. За прогнозами експертів, цей проєкт буде запущено досить швидко — до кінця 2023 року.
Наступним кроком стане передача самих активів. Україна розраховує на затвердження відповідного механізму у 2024 році.
Не менш важливим є і контроль за використанням цих коштів, кажуть експерти. Тут важлива відкритість і якісний аудит.
“Ми самі-то зацікавлені в тому, щоб ці кошти використовувалися найефективніше і якнайшвидше відбувалося відновлення української економіки. Але також зрозуміло, що коли йдеться про управління гігантськими сумами, то чим кваліфікованішим, чим відкритішими, чим прозорішими, будуть процедури їхнього використання — тим більший виграш отримають усі: і Україна, і українська економіка, і отримає світова спільнота”, — наголошує Олег Устенко.
Рішення про міжнародний аудит, на думку радника президента, має бути ухвалено після того, як буде визначено основні напрямки відновлення та розвитку України.
Читайте також: Дев’ятий транш від Євросоюзу в розмірі 1,5 млрд євро отримала Україна