Коментар щодо публікації “Детектор медіа” з інформацією про канали ДП “МПІУ”

24 березня 2025 року на сайті “Детектор медіа” опубліковано матеріал “Скриня Пандори: холдинг державних медіа під час війни” (авторка Наталя Данькова), в якому, на жаль, міститься низка неточностей і хибних припущень щодо державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” та наших каналів. З метою більш повного та об’єктивного інформування громадськості про роботу ДП “МПІУ”, надаємо уточнену інформацію та наші роз’яснення.

1. У матеріалі вказано, що “президентська команда запустила нові державні канали”, серед іншого названо “російськомовне іномовлення FreeДом та канал “Дім”.

Російськомовне іномовлення існувало і до 2020 року. В межах ефірного телеканалу UATV, який мовив одночасно п’ятьма мовами (українською, англійською, російською, арабською і кримськотатарською), обсяг мовлення російською щодоби становив 8 годин. Значна частина програмного продукту ДП “МПІУ” вироблялась відразу двома мовами — українською та російською. Так, “Зроблено в Україні”, “Полігон”, “Роз’єднані війною”, “Метро”, “Ті, що змінили світ”, “Міста й містечка”, Music day, “ПЕРИМЕTP Ukraine NOW”, “Бери вище!”, “Нескорені”, Future UA, “Приручаємо дива”, “Україна на смак”, “Дорога додому”, “Ніч в музеї”, “Про Art”, “Майстер справи”, “Пишемо історію”, “Точки дотику”, Generation UA, Pro et contra, “Палітурка”, “Fusion-акорд”, “Українські реформи”, “Ціна перемоги”, “Древо”, “Моя земля”, “Про АТО. Історія війни”, GLOSS, “Незвідана Україна” та інші програми вироблено двома мовами — українською і російською, в чому легко пересвідчитись, якщо переглянути звіт “Про програмну діяльність ДП “МПІУ” за 2019 рік“. На наш погляд, це було цілком виправдано, зважаючи на заяви попереднього менеджменту ДП “МПІУ” від 2019 року про необхідність запуску окремого, повністю російськомовного телеканалу українського іномовлення.

Також, згідно зі звітом ДП “МПІУ” “Про програмну діяльність” та даними YouTube Studio, YouTube-канал “UATV на русском” (нині FREEДОМ.LIVE) у 2019 році став для іномовлення каналом з найвищими показниками зростання: +45 тис. підписників та +17 300 000 переглядів за рік, щоправда 49% цих переглядів були з України (наразі для FREEДОМ.LIVE цей показник близько 10%).

Таким чином, на наш погляд, некоректно говорити, що російськомовне іномовлення було запущено новою командою.

2. У статті зазначено, що “російськомовний “FreeДом” мав би працювати на закордонну аудиторію, другий — наразі україномовний та кілька разів переформатований “Дім” — нині спрямований на українську аудиторію та позиціонується як канал для переселенців“.

FREEДОМ не “мав би працювати”, а справді працює саме на іноземну аудиторію. ДП “МПІУ” вже неодноразово надавало “Детектор медіа”, іншим медіа, народним депутатам, громадським активістам дані, які це підтверджують, зокрема: інформацію про покриття FREEДОМ через 6 супутників, про дистрибуцію ефірного каналу за кордоном через мережі національних кабельних, DTH, IPTV операторів та через міжнародні ОТТ-платформи; про локалізацію діджитал-аудиторії. ДП “МПІУ” регулярно публікує інформацію, яка показує динаміку цих даних. У діджитал, вона, зокрема стабільно засвідчує до 90% іноземної аудиторії. І ми не розуміємо, чому журналісти “Детектор медіа” фразами на кшталт “мав би працювати” продовжують висловлювати сумніви в тому, що FREEДОМ таки потрапляє в цільову аудиторію російськомовних людей за кордоном, і які ще аргументи ми маємо навести. На наш погляд, таке очевидне ігнорування об’єктивних фактів складно пояснити чимось іншим, окрім упередженості та необхідності просунути тезу про мовлення FREEДОМ, насамперед, всередині країни.

Телеканал “Дім” орієнтується не лише на переселенців, а передовсім на українців за кордоном. Звертаємо увагу “Детектор медіа”, що мовлення для українців за кордоном є однією з задач ДП “МПІУ”, затвердженою Законом “Про систему іномовлення України” ще в 2015 році: “Редакційна політика МПІУ визначається необхідністю інформування іноземної аудиторії, в тому числі українців за кордоном…“, — зазначено в  частині 2 статті 7 закону. ДП “МПІУ” неодноразово повідомляло громадськості та медіа особливості поточного позиціонування та програмного наповнення телеканалу “Дім”. Серед іншого, про це йшлося в кількох інтерв’ю генеральної директорки ДП “МПІУ” виданню “Детектор медіа”, зокрема й Наталі Даньковій. Також ДП “МПІУ” регулярно інформує громадськість та медіа про розширення покриття каналу за кордоном. Наразі “Дім” мовить на двох супутниках, які покривають всю Європу, включно з європейською частиною РФ, Середню Азію, Близький Схід, Північну Африку. Канал присутній у мережах національних кабельних, DTH, IPTV операторів багатьох країн Європейського Союзу, а також Ізраїлю, Бангладеш, Індонезії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Молдови та на 19 міжнародних і національних ОТТ-платформах.

Ми не розуміємо, як, з огляду на ці дані, можна називати “Дім” “каналом для переселенців” і навіть не згадувати про його мовлення та аудиторію за кордоном. На жаль, така фрагментарність надає громадськості викривлену інформацію як про телеканал, так і про діяльність ДП “МПІУ”.

3. У матеріалі помилково вказано, що “державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення” з’явилося на базі ТРК “Всесвітня служба УТР” у 2017 році”. Просто нагадуємо, що закон про іномовлення було ухвалено в 2015 році, а ДП “МПІУ” створено на початку 2016 року.

4. У матеріалі сказано: “… у травні 2020 року Верховна Рада внесла зміни до закону про іномовлення та фактично узаконила мовлення російськомовного каналу всередині країни, але лиш на окупованих територіях”.

По-перше, як уже було зазначено вище, іномовлення російською мовою здійснювалось і до 2020 року.

По-друге, мовлення для “аудиторії, що перебуває на тимчасово окупованих територіях України, територіях, на яких запроваджено надзвичайний, воєнний стан, а також у районах проведення антитерористичних операцій”, було визначене ще в першій редакції закону в грудні 2015 року, так само як і право здійснювати “ефірне наземне аналогове і цифрове мовлення та мовлення в кабельних мережах” на цих територія. У змінах до закону від 19.06.2018 року було додано частину про аудиторію українців “у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях”. А змінами у травні 2020 року, до яких звертається авторка матеріалу, було наведено перелік територій, на яких є право здійснювати ефірне наземне аналогове і цифрове мовлення та мовлення в кабельних мережах в Україні: тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, райони України, що межують з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також мовлення у прикордонних районах України, що межують з територією держави-агресора чи територіями інших держав, з яких поширюються програми держави-агресора шляхом наземного ефірного та/або цифрового мовлення. Також ці зміни визначили, що “програми МПІУ виробляються українською мовою, а також іншими мовами залежно від доцільності та нагальності використання тієї чи іншої мови для досягнення мети діяльності МПІУ” (у старій редакції замість української була англійська мова).

Тож, на нашу думку, твердження авторки про узаконення мовлення російськомовного каналу всередині країни на окупованих територіях у травні 2020 року, не відповідає дійсності.

5. В частині про фінансування ДП “МПІУ” містяться хибні припущення авторки щодо розподілу коштів у ДП “МПІУ”: “На марафон “FreeДом” заплановано 162 млн грн. […] решта піде на “Дім” (не лише на виробництво, а й на оплату трансляції, закупівлю контенту, підтримку сайтів іномовлення тощо). При цьому, як передбачено в бюджетному запиті, середня вартість виробництва однієї години програм платформи іномовлення коштує 119 тис. 900 грн, година трансляції коштує 270 тис. 200 грн“. Так, неправильно вказано вартість години трансляції та вартість години виробництва контенту. Наводимо наші аргументи, орієнтуючись на дані паспорту бюджетної програми за КПКВК 3801000 “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України”:

• 162 млн грн — це вартість лише створення (виробництва) аудіовізуальних творів ДП “МПІУ” для суспільно значущого інформаційного марафону із мовленням поза межами України, вона не включає вартість трансляції;
• 325 млн грн — це вартість виробництва решти програм для державних потреб ДП “МПІУ”, тобто тут йдеться не лише про аудіовізуальний контент і не лише про контент для каналу “Дім”, а й про забезпечення контентом інших медіа ДП “МПІУ” (UATV.English, The Gaze, UATV.Arabic, UATV.Español, UATV.Português), про підтримку не лише сайтів іномовлення, а й сторінок у соціальних мережах, каналів у месенджерах, адміністративний, юридичний, господарський супровід цієї діяльності;
• щодо середньої вартості виробництва однієї години програм іномовлення, то вона інша, ніж зазначено в матеріалі, а саме: 134,4 тис. грн за годину. Звертаємо увагу, що це середня вартість години оригінального контенту (без повторів), яка включає всі виробничі та сервісні процеси. Такого контенту на 2025 рік заплановано 3 625 годин. Серед медіаактивістів усталилась практика порівнювати іномовлення та Суспільного мовника, що, на нашу думку, некоректно з огляду на різні задачі та цільові аудиторії. Однак для загального розуміння наводимо дані щодо середньої вартості виробництва однієї години телерадіопрограм АТ “НСТУ”: згідно з паспортом бюджетної програми на 2025 рік за КПКВК 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України”, вона становить 5510,5 грн. Причина очевидної різниці в ціні, швидше за все, пояснюється різними методиками обчислення середньої вартості години у ДП “МПІУ” та АТ “НСТУ”. Іномовлення відштовхується від кількості годин виробництва оригінального контенту (3 625 годин у 2025 році). АТ “НСТУ” вказує загальний обсяг виробництва телерадіопрограм, у 2025 році це — 348,6 тис. год.. Ця цифра повністю збігається із загальним обсягом годин трансляції телепрограм АТ “НСТУ” у цифровому та супутниковому форматі та годин трансляції радіопрограм Суспільного (разом 348,6 тис. год.). У ДП “МПІУ” обсяг трансляції на 2025 рік — 105,1 тис. год. Якщо розділити нашу вартість на кількість годин  (487 млн грн/105,1 тис. год.), отримаємо вартість години — 4 632,8 грн.. Або, приміром, можемо помножити середню вартість години НСТУ на обсяг трансляції МПІУ (5 510,5 грн х 105,1 тис. год.). Тоді бюджет іномовлення лише на виробництво мав би становити 579 млн грн., що на понад 50 млн грн. більше за частину бюджету ДП “МПІУ” (522 млн грн.) без вартості марафону “Єдині новини” (738 млн грн.);
• вартість години трансляції — 333 грн., на рік — 35 млн, а “270 тис. 200 грн.”, вказані в публікації, мабуть, просто помилка.

Загалом щодо фінансування системи державного іномовлення хочемо нагадати, що, згідно з законом, воно має становити “не менш як 0,06 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік”. І ця норма, на жаль, роками не виконується.

6. Ґрунтуючись на наведених вище помилкових твердженнях та припущеннях, авторка зрештою робить акцент про недоцільність фінансування та існування телеканалу “Дім” у поточному форматі: “В історії з пріоритетами побудови державного медіахолдингу найбільше питань виникає саме щодо каналу “Дім”. Доцільність такого фінансування державного мовника викликає критику в медіаспільноті, адже в Україні є десятки каналів, розважальних, пізнавальних, які транслюються у всіх можливих технологіях. Окрім цього, ще є ресурс Суспільного мовника для задоволення потреб усіх українців, зокрема й тих же переселенців”.

Ми жодним чином не заперечуємо ні існування в Україні десятків різних каналів, ні наявності в Суспільного мовника ресурсу для задоволення потреб усіх українців. Просто ще раз звертаємо увагу, що у випадку з іномовленням, зокрема телеканалом “Дім”, йдеться, насамперед, про аудиторію за кордоном, про що авторка матеріалу, на жаль, послідовно не згадує.

На нашу думку, ці неточності, мовні конструкції, які піддають сумніву очевидні речі, прогалини сутнісної інформації, зрештою, формують у громадськості хибне розуміння принципів роботи ДП “МПІУ” та його каналів. Просимо звернути увагу на наш коментар і внести належні уточнення до матеріалу Наталі Данькової.