Вторгнення в Україну обернулося величезними втратами для Росії. За даними українського Генерального штабу, кількість убитих і поранених російських військовослужбовців на території України наближається до 200 тис. осіб. Російська ж влада офіційно визнає загибель 5 937 осіб. Водночас як повідомляє видання “Важные истории”, 2022 року Росія витратила чверть свого річного бюджету на військові витрати — це близько 82 млрд дол. Самі росіяни живуть у постійному страху перед репресіями, оскільки щодня з’являється інформація про звільнення, побиття, погрози та нові кримінальні справи проти інакомислячих, інформує FREEДОМ.
У ніч з 31 грудня на 1 січня 2023 року по будівлі професійно-технічного училища (ПТУ) в Макіївці, що на Донеччині, було завдано ракетного удару. Там перебували мобілізовані солдати, більшість із них жителі Самарської області.
Офіційно командування Збройних сил РФ визнало загибель спочатку 63, а потім — 89 осіб. Це було четвертого січня 2023 року. Відтоді цифра ніяк не змінювалася.
Водночас журналістам видання “Idel.Реалії” вдалося встановити імена 125 загиблих уже до кінця січня, через три місяці після удару з’явилися дані про 139 загиблих у Макіївці.
“У нашому списку представлені тільки ті, чию смерть так чи інакше визнала російська сторона, родичі загиблих, навчальні заклади, де вони навчалися, або громадські організації. Офіційно Росія давно не називала кількість загиблих військових. Остання цифра була озвучена 21 вересня 2022 року – 5 937 осіб… На момент публікації цього матеріалу достовірно відомо про 4 125 загиблих із республік та областей Приволзького федерального округу: 401 із них вихідці з Самарської області, при цьому 139 осіб загинуло саме в Макіївці”, — із публікації у виданні “Idel.Реалії”.
Попри те, що внаслідок удару по Макіївці загинуло багато самарців, у регіоні так і не оголосили жалоби. Зараз у новинах Росії практично немає жодної інформації про події в Макіївці.
Тим часом родичі загиблих досі розшукують своїх близьких: пишуть у соцмережах, що всі вони були в Макіївці 1 січня в будівлі ПТУ. Однак інформації про їхню загибель або госпіталізацію немає, повідомляють журналісти-розслідувачі. У версію про те, що військові стали мішенню через увімкнені мобільні телефони, багато родичів не вірять.
“Те, що сталося, нормальний командир не допустив би такої кількості людей в одному місці. Точно справа не в мобільних телефонах! Я вважаю, є зрадники. Начебто спеціально стільки людей заселили в одному місці і вдарили по них! Зараз мій брат в іншому полку перебуває на передовій, там теж самарці. У військових квитках нічого не поставлено, числяться вони зовсім в іншому місці, там, де спокійно. Їм сказали забути про відпустки, командування в обличчя їм каже, що “нам плювати на вас, ви — гарматне м’ясо”, — на правах анонімності розповіла співрозмовниця видання “Idel.Реалії”.
Офіційні особи США та інших західних країн вважають, що кількість убитих і поранених російських військовослужбовців в Україні через рік після вторгнення наближається до 200 тис. осіб, повідомляє The New York Times. Через війну смертність молодих людей у віці від 18 до 35 років у Росії зросла на 23%, а в регіонах, де фіксують найбільшу кількість загиблих, як-от Північна Осетія і Дагестан, вона збільшилася майже вдвічі.
Осетин Давид Берієв, перебуваючи поруч із могилою свого сина, зізнався, що приходить до неї майже щодня, а синові на момент вручення повістки було 20 років.
“На цей час я думаю, що потрібні були такі жертви, якби не зараз, цілком можливо було б побільше жертв, мені так здається”, — сказав батько загиблого військовослужбовця РФ.
За різними оцінками, у 2022 році Росія могла витратити на війну приблизно чверть річного бюджету, це понад 82 млрд дол., пишуть “Важные истории”.
Хоча з листопада 2022 року Міністерство фінансів Росії перестало публікувати дані про військові витрати, і ці цифри досить умовні. Вплив західних санкцій не обрушив російську економіку, але істотно на неї вплинув. Грошей на бойові дії у Кремля поки що вистачає. В інших галузях економіки негативні наслідки вже відчуваються, що визнає навіть Путін.
“Введені проти російської економіки нелегітимні обмеження в середньостроковій перспективі справді можуть негативно на ній позначитися. У зв’язку з цим нам необхідно забезпечити стійке збільшення внутрішнього попиту. У поточній ситуації саме він стає провідним чинником економічного зростання”, — заявив президент РФ.
За рік війни 20 тис. росіян було затримано за антивоєнну позицію. Штрафи за так звану дискредитацію російської армії отримали понад 5,5 тис. осіб, а 442 особи стали фігурантами кримінальних справ, повідомляє правозахисна організація “ОВД-Инфо”.
Один з останніх прикладів, це історія сім’ї Москальових: 12-річна Маша Москальова намалювала картину, на якій російські ракети обрушуються на українців — матір і дитину. Поліція почала перевірку активності батька дівчинки в соціальних мережах, і спочатку його оштрафували на 35 тис. рублів за коментарі, що критикують російську армію. Пізніше слідчі порушили проти нього ще одну справу за підозрою в дискредитації збройних сил, цього разу на підставі повідомлення в соціальній мережі. Батька засудили до тюремного ув’язнення, а дочку помістили в дитячий будинок.
“Це жахливо, це неприпустимо. Ті люди, які зараз дивляться це і не розуміють, лежать на дивані, дивлячись як якийсь серіал. Ви знаєте, що це може скоро статися з вами, з вашими дітьми. Можливо, ваші діти десь висловлять свою думку. Можливо, ваші діти десь над чимось посміються і вони будуть точно в такій самій ситуації, в якій зараз перебуває ця сім’я. Можливо, ви десь щось лайкнете, можливо, на вас донесе сусід, якому щось здасться”, — наголосила активістка Олена Агафонова.
Російська влада намагається боротися не тільки зі свободою думки росіян, а й із незалежними від Кремля джерелами інформації. Як пишуть “Важные истории”, з 24 лютого до 11 листопада 2022 року “Роскомнадзор” видалив і заблокував 30 тис. матеріалів із закликами до мітингів, 120 тис. матеріалів із так званими “фейками” про війну. 12 тис. публікацій видалено з пошуковиків “Яндекс” і Mail.ru. Також з інформаційного поля РФ зникли понад 600 українських сайтів і десятки сайтів зарубіжних ЗМІ.
Читайте також: Чи готові росіяни й кримчани, які підтримали окупантів, воювати за Крим — думка Фесенка