Коаліція з перехоплення російських ракет в українському небі: експерти пояснили, за яких умов її буде створено

Якщо до захисту українського неба долучаться хоча б сусідні країни-члени НАТО, то Альянс від цього тільки виграє. У цьому Київ намагається переконати західних партнерів, наводячи актуальні для всього світу аргументи. Адже в безпеці зацікавлені всі, а російські військові об’єкти вже не раз залітали в повітряний простір країн-сусідів України.

Йдеться не лише про надання засобів протиповітряної оборони, що вже відбувається, а й про участь країн НАТО у збитті російських ракет і дронів у разі потреби. Консенсусу поки що немає —Захід побоюється, що Росія розцінить такий крок як пряму участь європейських країн і США у війні, яку та веде проти України. Проте є і країни, які згодні брати участь в ініціативі.

В очікуванні нової коаліції

Київ продовжує вести діалог із різними країнами Європи, а також США з метою створення коаліції з відбиття російських атак на території України.

Румунія і Польща, ймовірно, допомагатимуть збивати російські ракети в українському небі. Саме ці дві країни НАТО мають найбільшу мотивацію. У вересні 2023 року російський дрон упав у румунському селі Плауру. Це недалеко від українського порту Ізмаїл. Тоді румунська влада не одразу визнала падіння дрона, а НАТО, куди входить Румунія, заявив, що ознак того, що Росія спеціально била по Румунії, теж немає.

Після цього випадку осколки дронів і ракет неодноразово падали на територію Румунії. Від “русского мира” постраждала і територія Польщі. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну польська авіація вже неодноразово підіймалася в небо.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що хоче створити коаліцію протиповітряної оборони з країнами-сусідами.

“Я дав відповідне завдання нашим дипломатам працювати над тим, щоб відбулася зустріч, на якій ми б змогли обговорити саме це питання. Я думаю, такої коаліції дуже не вистачає, тому що це велика відповідальність для однієї країни-сусіда взяти на себе відповідальність і допомагати збивати ракети. Можливість створити невелику коаліцію країн-сусідів, які будуть збивати ракети ворога”, — заявив Володимир Зеленський.

У разі створення такої коаліції на території західної частини України, російські ракети збиватимуть польська та румунська ППО. На перший погляд, — небезпечна і малоймовірна ідея. Але рік тому Україна не могла мріяти про F-16, а зараз вони вже в українському небі.

Кількість ракетних і дронових атак по Україні не зменшується, і майже щоразу сусіди змушені так само на цю небезпеку реагувати. Створення протиповітряної коаліції серед іншого убезпечить їхнє небо, також це може стати неоціненим досвідом для союзників України.

Морська коаліція, коаліція Leopard, коаліція F-16 — усі ці зв’язки вже успішно працюють для перемоги України.

У Держдепартаменті США відреагували на повідомлення президента України: подібні рішення Альянс ухвалює колективно. У Вашингтоні зазначили, що постійно вивчають та оцінюють безпекову ситуацію.

“Отже, це дискусія, яка, як і всі дискусії в НАТО, обговорюється між членами Альянсу, і рішення, яке НАТО ухвалить колективно”, — сказав представник Держдепартаменту США Метью Міллер.

Польща першою серед країн-членів НАТО виступила з пропозицією захистити повітряний простір України. На початку липня Україна підписала з Польщею двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді заявив, що Варшава залучить союзників для обговорення можливості збивання російських ракет і дронів над українською територією.

“Ми довгий час розмовляємо про ідею, яка народилася у Варшаві, про ідею реагування НАТО на ракетні атаки, якщо йдеться про ракети, які летять у напрямку Польщі та ще перебувають на території України. З такою думкою, щоб пробувати їх збити, не чекаючи, коли вони залетять на територію Альянсу, а ще над українською землею. І це здається абсолютно логічним. Польща була першою країною, яка почала про це з Україною говорити. Нам потрібна для цього однозначна співпраця в рамках НАТО”, — сказав Туск.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава розглядає пропозицію Києва збивати російські ракети, що прямують до польської території.

Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг дав зрозуміти, що він проти того, щоб Польща силами своєї протиповітряної оборони збивала російські ракети в повітряному просторі України. Він підкреслив, що Альянс “не стане частиною конфлікту”. США також хочуть уникнути ескалації, повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі.

“Ми не хочемо давати російському диктатору Володимиру Путіну аргументи, що війна була спровокована НАТО. Ми хочемо шукати способи зробити Україну ефективною, але ми не хочемо ескалації”, — заявив Кірбі в коментарі Polskie Radio.

А ось представники низки німецьких політичних партій не виключили, що члени Північноатлантичного альянсу можуть допомогти захистити частину західної території України від російських дронових і ракетних атак.

Як пише DW, таку ідею висунула керівна “Вільна демократична партія” і “Союз 90/Зелені”. На думку політиків, зробити це можна за допомогою систем протиповітряної оборони, які знаходяться в Польщі та Румунії.

Думки експертів

Які переваги отримає НАТО, якщо країни Альянсу створять коаліцію зі збиття російських ракет і дронів у небі над Україною? Чому у країн Заходу, як і раніше, немає єдиної думки з цього приводу? Як розцінить таку коаліцію Москва? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт, заступник директора української компанії з виробництва систем РЕБ;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук;
• Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Сергій Джердж, голова Громадської ліги “Україна — НАТО”.

АНАТОЛІЙ ХРАПЧИНСЬКИЙ: Україна має величезний досвід боротьби з ракетами і дронами різних типів

— Ми на етапі формування досить сильної системи протиповітряної оборони, але необхідно не забувати основне — ми воюємо з країною, яка активно використовує можливості для уражень. Це поза рамками правил ведення бойових дій.

Необхідно створити дуже сильну систему, яка дала б змогу відбити будь-які атаки РФ, адже вона використовує як велику кількість ракет з одним і тим самим вектором прольоту, так і з різними висотами для того, щоб ускладнювати їхнє виявлення. Також не треба забувати про системи радіолокації, які мають бути у великій кількості.

Україна має унікальний досвід, яким може поділитися із західними партнерами. Тому необхідно говорити про створення окремої структури, аналогічної ініціативі “Небесний щит Європи”. Треба говорити про створення окремої структури, яка була б її подобою.

Думаю, Україна могла б внести свій досвід у дану систему, адже жоден з офіцерів або військовослужбовців сусідніх країн не стикався із завданням збивати ракети “Кинджал” за допомогою систем Patriot або перехоплювати ракети Х-101, Х-555 та іншу балістику.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Партнери України бачать у Росії інструмент на геополітичній карті

— Захід досі не має єдиної думки з питання, що робити з Російською Федерацією. Як далі вибудовувати з нею відносини? Чи розглядати її вже остаточно як ворога, авторитарну державу, з якою не може бути контакту? Але це не найпопулярніша думка.

США та інші країни Заходу бачать у Росії ще певний інструмент протидії гегемонії Китаю. Також вони бачать можливості певної координації з низки інших питань в інших точках світу. Виходячи з цього, ми маємо певну нерішучість і в тому, щоб дозволити Україні нести удари по території Російської Федерації, і в тому, щоб ухвалити рішення про збиття ракет, які летять у бік країн НАТО.

Інший момент це те, що дійсно НАТО позиціонує себе виключно як оборонний союз. Я згоден, що тут немає суперечності, але в НАТО дуже бояться ескалації з боку Росії саме під приводом того, що нібито Альянс почав новий виток агресії.

Ми маємо зараз ініціативу з боку Польщі, обговорюється питання з боку Румунії, оскільки на їхню територію вже падали ракети з боку Російської Федерації. Одразу ж прозвучала заява, що це рішення, яке має ухвалювати не окремі держави, а це має бути консенсусом усіх країн НАТО. Але цього консенсусу, очевидно, поки що немає.

З іншого боку, мені здається, наші партнери хочуть мати певні “тузи в рукавах” у ситуації схиляння Російської Федерації до мирних переговорів про справедливий мир.

Пройшов перший Саміт миру, готуємо другий. Будемо залучати Російську Федерацію за допомогою посередників? І ось тут буде важлива точка. Чи приєднається Росія? Як вона поводитиметься — конструктивно чи деструктивно? І виходячи з позиції і поведінки Російської Федерації, вже будуть ухвалюватися рішення. І про те, щоб дозволити Україні бити по території РФ. І рішення про те, щоб збивати ті ракети, які потенційно можуть загрожувати країнам Альянсу, і санкційний тиск, і так далі. Найімовірніше, країни Альянсу зараз формують рішення, які вони зроблять залежно від того, яку позицію займе РФ.

ІГОР ПОПОВ: Країни НАТО повинні зрозуміти, що допомога в перехопленні ракет над Україною — це оборона, а не напад

— Це досить амбітне завдання, але досвід останніх двох років показує, що наша дипломатія вирішила багато подібних завдань, які спочатку здавалися доволі складними з дипломатичного, юридичного, технічного погляду. Проте потім Україна отримувала ті зразки озброєння і ту допомогу, про яку за рік до отримання не могли мріяти. Це стосується і бойових танків, і отриманої зараз першої партії бойових винищувачів. Тобто, якщо цілі поставлені, над ними працюватимуть.

У двосторонній угоді про безпеку з Польщею включено можливість спільного збивання ракет. Не як зобов’язання, а як питання для розгляду. Тепер лунають заяви політиків про те, що потрібно опрацювати деталі, і таким чином врешті немислиме може стати цілком реальним.

Для Румунії це теж проблема. Бо зараз російські удари спрямовуються в бік Дунайських портів, і були вже прецеденти падіння російських безпілотних літальних апаратів на території Румунії або в її територіальних водах.

Що стосується юридичних колізій стрільби по повітряному простору України, то це також вирішується двосторонніми договорами.

Сьогодні немає консенсусу на підтримку створення коаліції. Американський представник заявив, що це має бути консолідоване рішення мало не всіх країн НАТО. Деякі інші західні політики кажуть, що, так, це може бути коаліція можливостей, коли об’єднаються ті країни, які можуть і готові це робити. Тому завтра рішення, на жаль, не буде, але працювати над ним потрібно.

Ніхто не закликає літаки НАТО вже зараз бомбити російську територію. Це захист української цивільної інфраструктури. І це захист від можливого ураження ракет і дронів по території країн НАТО.

Коли іранські ракети летять у бік Ізраїлю, то бойова авіація Йорданії, і безпосередньо країн НАТО збивають ці ракети. Так, є різниця між Іраном і Російською Федерацією, але якщо прецеденти в контексті глобальної безпеки вже створюються, то чому б їх не поширити і на український кейс?

Уздовж українського кордону періодично літає літак дальнього радіолокаційного виявлення НАТОвських країн, які також у навчальному режимі відстежують усі цілі над усією територією України. Тобто вони, в принципі, теоретично готові до координації роботи авіації на території України з цих пересувних летаючих комплексів.

СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Спільне знищення ракет і дронів у небі над Україною — це не ескалація, а деескалація

— Річ у тім, що багато заяв було про те, що якщо країни НАТО почнуть допомагати Україні збивати дрони, російські крилаті ракети над територією України, то відбудеться якась ескалація.

Насправді це деескалація. Тому що ескалація — це коли ракети падають на цивільні, інфраструктурні об’єкти, коли вбивають мирних жителів.

А якщо в небі над Україною будуть збиті дрони чи ракети за допомогою, наприклад, наших європейських партнерів, то це, навпаки, зменшує напруженість і небезпеку для цивільних і військових. Україна — партнер НАТО, тому я думаю, що потрібно розвивати ось цю тему.

І якщо, звичайно ж, вдасться інтегрувати нашу протиповітряну систему в протиповітряну систему військ НАТО, ми зможемо успішно протидіяти російському агресору.

Читайте також: Збивати російські ракети над Україною чи не втручатися: яке рішення ухвалять Польща і НАТО — думки