“Коаліція охочих”: які питання можуть розглядатися на саміті в Парижі (ВІДЕО)

Скільки країн готові приєднатися до “коаліції охочих”? Чим конкретно вони можуть допомогти? І коли такий контингент з’явиться в Україні? На ці три головні запитання має дати відповідь саміт, який відбудеться в Парижі 27 березня, повідомляє FREEДОМ.

Офіційна назва західних об’єднаних військ — Багатонаціональні сили в Україні. Це в жодному разі не миротворчий контингент, оскільки мирити немає кого. Одна країна напала на іншу, є жертва і є агресор. Формат і склад цього контингенту обговорювали вже щонайменше тричі на міжнародних зустрічах.

Минулого тижня в штаб-квартирі Об’єднаного оперативного командування в Британії журналісти нарахували представників 29 країн. Серед них — Британія, Франція, Чехія, країни Балтії, Норвегія, Туреччина, Швеція. Але це не означає, що всі вони готові відправити свої війська в Україну. Хтось готовий надати техніку, хтось матеріальну допомогу, хтось допомогти логістикою.

Передбачається, що в Україну відправлять до 30 тис. військових у разі досягнення угоди про припинення вогню. Їх розмістять невеликими групами на ключових напрямках. Звичайно ж, солдатам потрібен захист і прикриття з повітря. І якраз на саміті належить вирішити, хто і скільки надасть винищувачів. Причому новітніх “Тайфун” (Typhoon) або F-35. Безпека в Чорному морі — ще один головний компонент. Це не тільки мінні тральники, але й створення військово-морської оперативної групи. Безумовні лідери коаліції — Париж і Лондон, причому британський прем’єр Кір Стармер готовий розмістити війська в Україні на багаторічний термін. З 30 тис. солдатів 10 тис. будуть якраз із Британії. Про це пише видання The Times із посиланням на джерела в уряді.

“Це буде довгострокове зобов’язання, йдеться про роки, і британські війська перебуватимуть в Україні стільки, скільки знадобиться для виконання мирної угоди та стримування Росії”, — йдеться в публікації The Times.

Тим часом президент Франції Еммануель Макрон запропонував альтернативу європейським військам в Україні. За його словами, це може бути місія під егідою ООН. Щоправда, у Києві впевнені, що від окупації або повторного вторгнення Україну це не захистить.

“В ООН не буде жодного мандата захищати Україну, якщо Путін знову прийде з війною до нас. Тут є питання, чи буде такий мандат у контингента. Поки що немає відповіді на це питання. Але, безумовно, коли є зрозумілі війська, є ППО, є кораблі, літаки та серйозна армія, є серйозна розвідка наших партнерів, тут в Україні, безумовно, піти проти такої інфраструктури дуже небезпечно для росіян”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Позиція ще одного ключового партнера України в Європі — Німеччини — залишається невизначеною. Як заявили в Бундестазі, у них поки що немає розуміння, як буде реалізовано пропозицію про 30-денне припинення вогню в Україні. І ризикувати, роблячи п’ятий крок раніше першого, вони не будуть. Та й, як кажуть німецькі політики, виряджання солдатів у Східну Європу — занадто погана асоціація для Берліна.

Але є ще, наприклад, пропозиція від концерну Rheinmetall. У корпорації заявили, що готові озброювати багатонаціональні сили в Україні та нададуть понад 2 000 найменувань своєї продукції.

За самітом у Парижі, звичайно ж, пильно стежитимуть і в Кремлі. Можливо, за підсумком знову вибухнуть черговими погрозами. До цього вже лякали зупинкою всіх домовленостей, які будуть досягнуті, та ескалацією воєнних дій. Мовляв, будь-яка присутність військ означатиме пряме залучення країн НАТО у війну проти Росії, і Москва обов’язково відповість силою. Але вже зараз можна припустити, якою буде відповідь Європи на всі ці загрози. Військову коаліцію там розглядають як одну з головних гарантій безпеки для Києва. І диктувати свої умови країна-агресор тут не буде.

“Україна — суверенна країна, і питання виряджання європейських солдатів в Україну країни ЄС обговорюватимуть безпосередньо з Києвом. Озиратися на думку Москви щодо цього питання ніхто не буде”, — наголосив президент Франції Еммануель Макрон.

У турецькому Міністерстві закордонних справ (МЗС) днями підтвердили, що також готові приєднуватися до коаліції. Безпека судноплавства в Чорному морі — те, що найбільше турбує Анкару, і де її допомога була б максимально ефективною.

Можливо, слідом за Туреччиною приєднається і Китай. Ось уже два тижні в ЗМІ курсує інформація, що чиновники з Пекіна ведуть про це закриті переговори з представниками ЄС. Офіційно китайське МЗС запевнило, що така можливість поки що не розглядається. Однак участь Китаю в місії могла б поставити Кремль у вкрай незручну позицію. Блокувати розміщення контингенту, а тим паче погрожувати особовому складу — це означає серйозно зіпсувати відносини з тим, кого ще вчора називав партнером. Пекін тим часом міг би показати себе бенефіціаром завершення війни.

Головна невизначеність — чи нададуть Сполучені Штати супутникові прикриття та засоби протиповітряної оборони для західних об’єднаних військ. Про те, що США не відправлятимуть війська в Україну, глава Пентагону Піт Гегсет категорично заявив ще в лютому. Поки що за всім процесом вони спостерігають збоку, схвалюють його, але безпосередньо не підключаються. І ще кілька запитань, на які має дати відповідь саміт: хто командуватиме багатонаціональними силами в Україні, і як здійснити повну інтеграцію з українськими силами ППО та іншими видами оборони? Від зустрічі в Парижі чекають конкретних рішень і конкретних обрисів коаліції. Адже зараз це, мабуть, один із найважливіших чинників, який реально може зупинити країну-агресора.

Читайте також: “Коаліція охочих”: кількість країн, готових надати підтримку Україні, збільшується (ВІДЕО)