Кавказ проти колонізації: як регіон рухається до незалежності від Росії (ВІДЕО)

Підсумком літньої сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ) стала Ванкуверська декларація. Цей документ, серед іншого, безпосередньо стосується представників корінних народів, національних і регіональних рухів РФ. ПА ОБСЄ визнала Росію колоніальною імперією, яка відмовляє в рівних правах і самовизначенні корінним народам та етнічним меншинам. Від початку повномасштабного вторгнення Росії до України активізувалися рухи корінних народів федерації за незалежність, повідомляє FREEДОМ.

У “Яндексі” популярні запити жителів Північного Кавказу — “коли закінчиться війна” і “коли помре Путін”. Попри те, що в РФ карають за використання слова “війна” стосовно вторгнення Росії до України, тільки за один місяць запит “війна в Україні новини” в Північно-Кавказькому федеральному окрузі використовували 16 тисяч разів.

“Кавказ був обурений вторгненням Росії до України. Це було сприйнято однозначно не на користь Росії”, — запевнив президент Асамблеї народів Кавказу Руслан Кутаєв.

Після того, як президент РФ Володимир Путін оголосив так звану часткову мобілізацію, у Чечні, Кабардино-Балкарії, Північній Осетії та Дагестані люди вийшли на масові протести.

На війну проти України Москва відправила сотні тисяч представників корінних народів.

“Завжди будь-яка імперія, а Росія — це імперія, хто б хоч би як би чого не говорив, Росія не пройшла деколонізацію, яку проходили всі імперії, вона використовує народи”, — каже юрист і автор чеченського правозахисного проєкту “Кост” Абубакар Янгулбаєв.

Північний Кавказ став частиною Російської імперії, а потім і РФ зовсім не добровільно. Кавказька війна вважається найтривалішою війною в історії Росії, вона тривала майже 50 років. 1864 року Російська імперія змогла отримати контроль над більшою частиною територій Північного Кавказу. Однак уже за пів століття імперія впала і народи Кавказу знову заявили про свою незалежність від Москви.

“Боротьба на Кавказі ні на одну мить не зупинялася проти Росії. І тоді, 1917 року, було утворено Союз гірських народів, який 1918 року було перетворено на Горську республіку”, — розповів Кутаєв.

11 травня 1918 року Північний Кавказ оголосив про свою незалежність.

“Горська республіка складалася з Дагестану, Чечні, Інгушетії, Осетії. Увага: Кабардино-Черкесії, Адигеї та Карачаєво-Балкарії. Більшовики створили Карачаєво-Черкесію і Кабардино-Балкарію, щоб етнічні конфлікти завжди були”, — пояснив президент Асамблеї народів Кавказу.

Горську республіку визнали в Європі як незалежну державу.

“Це державне утворення. Її існування тривало чотири роки — від 17 до 21-го року. І ось незалежна північнокавказька республіка була ненависна російським імперцям усіх мастей і політичного забарвлення”, — зазначив голова Кабінету міністрів Чеченської Республіки Ічкерія за кордоном Ахмед Закаєв.

У березні 1920 року більшовики окупують Владикавказ і Грозний, а до 1921-го повністю встановлюють контроль над Північним Кавказом. Ради, боячись повстань, дають Кавказу автономію, але лише номінально.

“Кавказ завжди був для імперії, що царської, що радянської, такою ахіллесовою п’ятою. І завжди вони прагнули силою придушити ці народи”, — каже Закаєв.

У Москви є для цього спосіб, який вона використовувала не один раз. 23 лютого 1944 року почалася операція під кодовою назвою “Чечевиця”.

“У межах цієї операції всі чеченці та інгуші: чоловіки, жінки, діти були насильно вигнані з їхніх земель, вивезені в степи Казахстану, Середньої Азії, де їх дорогою кидали помирати прямо в сніг. Не давали ні їжі, ні пиття, нічого. Просто заганяли у вагони для худоби. І багато хто з них загинули”, — розповів політичний блогер Іслам Бєлокієв.

Після розпаду СРСР Північний Кавказ знову спробував повернути собі незалежність. 1991 року Загальнонаціональний конгрес чеченського народу проголосив Чеченську Республіку незалежною державою. Москва відповіла на це двома війнами. 1 грудня 1994 року почалися масовані килимові бомбардування Чечні, які призвели до великих жертв серед мирного населення.

“Ці дві війни ми втратили 300 тисяч людей убито. Ця цифра завжди всіх корчить. З цих цифр — 42 тисячі вбитих дітей. Дітей”, — акцентував Кутаєв.

Путінський режим продовжує переслідувати представників корінних народів Кавказу і зараз.

“На території всього Північного Кавказу людей викрадають за релігійною ознакою. Забороняють десь молитися як вони хочуть, забороняється релігійна література, фабрикуються кримінальні справи. Сотні й тисячі людей сьогодні сидять за надуманими кримінальними справами в російських в’язницях”, — повідомив Бєлокієв.

Але навіть після століть окупації Москвою, народи Північного Кавказу продовжують прагнути до незалежності.

“Народи Північного Кавказу і будь-які інші народи сьогодні, які перебувають у колоніальній залежності і є колоніальними народами, їхнє майбутнє — це відновлення своєї власної державності”, — заявив Закаєв.

Представники корінних народів Північного Кавказу воюють проти російської армії у складі добровольчих батальйонів Збройних сил України (ЗСУ). До складу Інтернаціонального легіону територіальної оборони України входять Дагестанський добровольчий батальйон імені імама Шаміля, Мусульманський корпус “Кавказ”, чеченські батальйони імені Джохара Дудаєва, Хамзата Гелаєва і Шейха Мансура та інші.

“Усі ті батальйони, які сьогодні створюються і перебувають в Україні, відбивають російську агресію, наступним кроком вони будуть ядром визволення колонізованих народів і створення вже своєї держави, суверенітету та незалежності”, — каже Закаєв.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України у федерації активізувалися рухи корінних народів за право на самовизначення. З’явилися такі організації, як Ліга вільних націй і “Форум вільних народів пост-Росії”. Їхньою метою є деколонізація Росії та здобуття корінними народами незалежності.

Читайте також: З Дагестану почнуться найбільші події в РФ, дагестанський народ ще проявить себе, — Ахмедов

Нагадаємо, як раніше заявив представник Комітету незалежності Республіки Саха (Якутія) Микита Андрєєв, зі складу Російської Федерації мають вийти всі регіони, які не хочуть у ній перебувати. Нині у цьому напрямі проводиться велика, переважно підпільна, робота. У організації Ліга вільних націй є представники більшості як національних, так і російських регіонів РФ, які у майбутньому стануть незалежними країнами.