Сьогодні о 11:55
Найбільша техногенна катастрофа за останні десятиліття. Зруйновані будинки і зламані долі. Знищення цілого регіону і безперспективність на довгі роки.
Рік тому, 6 червня 2023 року, російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. У “Спеціальному репортажі” телеканалу FREEДОМ експерти оцінили масштабні наслідки цинічного терористичного акту Росії та нові загрози.
Авторки — Марина Нестерова, Дар’я Литовченко.
Окупація ГЕС
Російська армія, ступивши на українську землю в лютому 2022 року, зосередилася на захопленні не тільки міст і сіл, а й стратегічних і критично важливих об’єктів інфраструктури, зробивши їх елементом стримування.
На Каховську гідроелектростанцію російські окупанти зайшли 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення в Україну.
“Ми всі прокинулися від вибухів. Попри обстріли, я і частина колективу вранці поїхали на станцію для забезпечення її роботи. Десь о 10:40 велика кількість військової техніки росіян уже під’їжджала до станції. Вони були озброєні, зайшли на станцію, частково вивели наш персонал. Збройні формування зайняли всі будівлі станції, а на споруді Каховського шлюзу встановили свій прапор. Ось так почалася окупація”, — згадує директор Каховської ГЕС Олег Пащенко.
На захопленій ГЕС росіяни влаштували справжній терор. Відсторонювали українських працівників, ставили своїх керівників, викрадали важливі документи та мінували станцію.
“Люди весь час перебували під тиском, нікуди не можна було піти. Удар на себе прийняв оперативний персонал, вони 24 години були під контролем окупантів. Коли в нас відбувалися відключення в системі або щось іще, ті погрожували, залякували, говорили, що це зроблено навмисно”, — продовжує Пащенко.
Російські військові розкрадали все — від батарей і чайників до ноутбуків і спецобладнання.
“Усе обладнання було вкрадено в приміщеннях турбіногідроцеху, електроцеху, цеху комп’ютерних технологій. Забрали прилади, якими можна було налаштовувати системи регулювання швидкості, захисту ліній — це дуже цінне, спеціальне обладнання. Вони їх вантажили на танки, БТР і кудись вивозили”, — уточнює директор Каховської ГЕС.
Українське керівництво станції відсторонили від роботи.
“У нас нікуди не було доступу, ми нічого не могли бачити. Ми мали інформацію лише від співробітників станції, які перебували на підприємстві до кінця вересня, вони спостерігали за ввезенням і опусканням російськими військами вибухівки в нижні відділи станції”, — зазначає Пащенко.
Мета захоплення ГЕС — залякування українців і шантаж країн Заходу. Адже в підпорядкуванні путінських військових опинилася бомба уповільненої дії.
Під час конфліктів міжнародне право забороняє захоплення і руйнування гребель, дамб і споруд, які постачають питну воду. Усе це сталося 6 червня 2023 року, коли окупанти підірвали Каховську гідроелектростанцію, зруйнувавши її водосховище — найбільше в Україні. 80 млн кубометрів прісної води затопили понад 80 населених пунктів, заповідники та національні парки.
Наслідки підриву ГЕС
Садове
Наталя — із села Садове Херсонської області, яке розташоване на правому березі Дніпра. Тут минули її дитинство та юність. Батьки 1989 року побудували сімейний будинок.
“Ми щось добудовували, купували техніку та меблі. Жили, не знали горя. У нас у будинках було абсолютно все, скрізь нові ремонти, нова сучасна техніка”, — згадує жінка.
Село від Каховського водосховища знаходиться вниз за течією Дніпра, на березі його притоки — річки Інгулець.
Після того як російські військові підірвали ГЕС, бурхливі потоки хлинули на населені пункти.
“Цього дня десь о 06:20 в Інгульці почала підніматися вода, піднімалася дуже інтенсивно просто на очах — спочатку була на половині городу, а о 10 годині вода була вже під фундаментом будинку. Ми схопили тільки кілька речей, собаку, кота, документи і пішли. Ніхто не думав, що повінь буде в такому масштабі”, — розповідає Наталя.
Її будинок затопило, вода дійшла до горища.
“Вода була до 6-7 метрів. Ми підпливали човнами, я заглядала у вікна горища, дивилася, що там. Думала, там сухо. Але нічого подібного — там усе плавало. Коли з часом вода відійшла, на деревах висіли меблі, столи…”, — продовжує мешканка Садового.
Через тиждень вода зійшла. Від будинку залишилися руїни, вода змила город і розкішний сад Наталії.
Лише через рік жінці вдалося розібрати залишки майна, вивезти сміття і підготувати каркас до ремонту. Будинок потрібно будувати з нуля.
“Будемо відбудовувати, від будинку залишилася тільки коробка. Вікна потрібно міняти, підлогу. Спочатку було досить плачевно, зараз — дуже навіть непогано”, — з оптимізмом ділиться Наталя.
Херсон
Херсон розташований від Нової Каховки — епіцентру підриву ГЕС — за 78 км. 6 червня 2023 року ближче до полудня вода була вже в обласному центрі. Потік обрушився миттєво, затоплюючи житлові вулиці.
Того ранку родину Галини розбудив телефонний дзвінок. Сусід повідомив про підрив ГЕС і порадив негайно евакуюватися. Сім’я взяла речей на кілька днів і покинула житло. Коли повернулися — половини будинку вже не було, змило течією. Її будинок відновленню не підлягає. Сім’я перебралася в тимчасове житло.
Наталя та Віктор Ковальови теж мешкають в Херсоні. Подружжя до останнього не вірило, що стихія дійде до них. Обкладали будинок мішками з піском, сподіваючись стримати велику воду.
“До 12:00 води особливо не було. А десь після 13:00 як хлинуло…. Коли ми виходили, води було вже по пояс, двох собак на плечах ми виносили. Течія божевільна була”, — каже Наталя.
Ковальовим довелося евакуюватися за лічені хвилини. Взяли тільки документи та тварин. Наступного ранку їхній будинок пішов під воду — було видно лише дах. Коли за кілька днів вода зійшла — від житла залишилися одні руїни, вистояли лише стіни і дах.
За рік невпинної важкої роботи Ковальовим вдалося привести житло до ладу. Зробити косметичний ремонт усередині та облагородити ділянку.
“Ми весь рік працюємо у своєму будинку, весь рік. У тимчасовому житлі переночували, а о 9-й ранку вже тут приступаємо до роботи. Зараз уже є видимість будинку. А спочатку була зовсім страшна справа”, — ділиться Віктор.
Підрив Каховської ГЕС українські правоохоронці та західні партнери України назвали терористичним актом. У результаті було зруйновано сотні будинків, зламано долі тисяч мирних жителів регіону. Відомо про загибель 32 осіб, 39 вважаються зниклими безвісти. Про десятки людей, які проживали в окупації на лівому березі Дніпра Херсонської області, немає жодної інформації — їх навіть не намагалися рятувати.
Наслідки для аграріїв
Російські військові спровокували справжній екоцид. Руїни — лише видимі наслідки затоплення. Майже 70 років Каховська ГЕС не лише регулювала стік Дніпра, а й забезпечувала водою та електрикою південь України — від Херсона до Криму. Воду використовували і для побутових потреб, і для зрошення земель. Знищення гідроелектростанції та водосховища призвело до колосальних втрат в аграрній промисловості.
“Херсонщина як частина півдня України була вкрай важлива для аграрного сектору, особливо для овочівництва. Це найбільша область за врожаями овочів — понад 12%. Якщо брати середню врожайність по країні, то на Херсонщині вона на 40% вища”, — пояснює дослідник “KSE Агроцентр” Ігор Піддубний.
Водосховище було розраховане на зрошення понад мільйона гектарів землі — як звичайних домогосподарств, так і великих аграрних підприємств.
“Через підрив Каховської ГЕС, руйнування іригаційних систем та їхнє осушення регіон втратив близько 14% врожаю зерна та зернобобових, які є основною експортною культурою для України”,— констатує Піддубний.
Підрив ГЕС і знищення Каховського водосховища завдали агросектору понад 180 млрд доларів збитку, зокрема через втрату врожаю для експорту.
“Ми не можемо виростити ту кількість урожаю, яку отримували раніше як для України, так і для поставок за кордон. Тому що в нас немає чим навіть зрошувати наші поля”, — каже екоактивістка Юлія Мархель.
Без Каховського водосховища відновити зрошувальні системи неможливо. Води ледь вистачає людям для побутових потреб. Фермери змушені вирощувати культури, невибагливі до поливу. А це в перспективі негативно позначиться і на самому врожаї, і на складі ґрунту.
“Доведеться переходити на ті культури, які менше потребують води. Але при цьому у вас буде все більше виснажуватися земля. І буде довгостроковий ефект зниження врожайності”, — пояснює Ігор Піддубний.
У Дніпропетровській області рятуються водою зі свердловин. Але вона не підходить для зрошення полів.
“Восени та цієї весни ми провели експедиції Нікопольським та Марганцівським районами. Місцеві жителі, які тримають теплиці, були змушені робити неглибокі свердловини для поливу. Але це вода з високою мінералізацією, з високим вмістом хлоридів. Вміст хлоридів сягає 50-60 мг на літр. А хлориди для ґрунту — це отрути, які пригнічують надалі ріст рослин і корисні властивості ґрунту. За 5-7 років вони зменшують родючість ґрунту як мінімум на 40%. І це вже вплив екоциду як такого”, — наголошує еколог Максим Сорока.
Проблеми з водопостачанням
Підрив ГЕС поставив під загрозу і питне водопостачання більш ніж 2 млн осіб.
“Це зараз є найбільшою бідою. І ці наслідки будуть у майбутньому тільки погіршуватися. Втрата Каховського водосховища як джерела прісної води в регіоні безпосередньо впливає на населення. Це був величезний резервуар прісної води для всіх південних областей України — Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької і навіть частково Донецької області та Автономної Республіки Крим”, — ауцентує еколог Максим Сорока.
Українська влада намагається вирішити проблему, будуючи технічні водопроводи.
“Кожен такий водогін потребує величезної кількості електроенергії, якої зараз дефіцит. Це збільшує собівартість води, і вона, зрештою, стане просто золотою. Людям і промисловості потрібна саме прісна вода, а зараз у цьому регіоні немає резерву прісної води”, — зазначає Сорока.
Але вода в регіоні вже непридатна до вживання.
“Зруйновані екосистеми впливають на наше життя — на наше повітря, на нашу воду, на нашу землю. Токсичні речовини через харчовий ланцюжок потрапляють в організм людини, накопичуються і впливають на серцево-судинну систему, на печінку, на нирки, на імунну систему. Тобто негативно впливають на наше здоров’я. І виникає питання: яка тривалість життя людей буде на цих забруднених територіях?”, — каже екоактивістка Юлія Мархель.
Щоб упоратися з проблемою без наповнення Каховського водосховища, потрібні технологічні рішення або переселення жителів регіону.
“Якщо ми не відновлюємо надійний запас прісної води, у нас залишається тільки два варіанти. Або знайти рішення, як знесолювати місцеві води, а це дуже дорого. Або треба суттєво зменшувати кількість населення на цих територіях — щонайменше вдвічі”, — говорить Максим Сорока.
Небезпека для ЗАЕС
Без води залишилася і Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС).
“У Каховське водосховище відводилося тепло від конденсаторів усіх турбін енергоблоків ЗАЕС — це дуже важлива частина технологічного циклу. І без Каховської ГЕС робота блоків Запорізької атомної електростанції на потужності 6 тис. мегават неможлива”, — наголошує президент ДП НАЕК “Енергоатом” Петро Котін.
Величезне водосховище обміліло на очах. Незважаючи на те, що ЗАЕС працює в підтримуючому режимі, вода необхідна для живлення станції, для конденсаторів турбін і систем безпеки. Поки що ще є водойма-охолоджувач, але за рік рівень у ній упав. А це — нові ризики.
“Каховське водосховище здійснювало підпір води, яка знаходиться в басейні-охолоджувачі ЗАЕС. Рівень у басейні-охолоджувачі знижується, сьогодні він становить 15,3 метра. Коли стався підрив дамби, рівень був 16,7 метрів. Тобто за рік — більше ніж на метр уже здренував. Якщо процес триватиме такими темпами, то за два роки басейн-охолоджувач вийде на критичний рівень, коли не буде води взагалі для ЗАЕС і для охолодження систем безпеки”, — акцентує Петро Котін.
У Кремлі ризики ігнорують, заявляючи про можливий перезапуск ЗАЕС.
“Якщо державна ядерна корпорація Росії “Росатом” спробує перезапустити і доб’ється успіху в перезапуску одного або декількох ядерних реакторів, це різко збільшить ризик серйозної радіаційної події, яка потенційно є набагато гіршою, ніж була на японській АЕС “Фукусіма-1” [2011 року], і потенційно навіть гіршою, ніж Чорнобильська катастрофа 1986 року. За нинішніх умов [на ЗАЕС] зросте ймовірність великої ядерної катастрофи”, — заявляє фахівець з ядерної енергетики проєкту Greenpeace Шон Берні.
Не допоможуть і свердловини, вириті росіянами для підтримки рівня води та підживлення басейну-охолоджувача.
“Росатом”, який зараз експлуатує станцію, зробив глибокі свердловини — понад 20 метрів, щоб це було додаткове підживлення ґрунтовими водами потреб охолодження. Але коли зникло водосховище, рівень ґрунтових вод падає”, — розповідає гідролог Марк Железняк.
Причетність Росії до підриву ГЕС
Своєї причетності до теракту на Каховській ГЕС Росія так і не визнала. Путін звинуватив Україну — мовляв, били по Каховській ГЕС ракетами HIMARS (“Хаймарс”). Кремлівські посіпаки відпрацювали за тією ж методичкою — підтримали диктатора.
Тільки коли розбиралися, хто ж усе-таки винен, пропагандисти мало не вийшли на самих себе.
“А підірвати цю греблю не так просто. Ніяким снарядом, ніяким. Там потрібна велика кількість вибухівки. І адже не було зовнішнього вибуху. Крім того, дамба була розрахована на прямий вплив — вона була розрахована на атомну війну. Який зовнішній вплив?”, — говорили російські пропагандисти в ток-шоу на федеральному телеканалі “НТВ”.
Супутникові знімки і розрахунки гідрологів вказують на причетність РФ.
“Греблі ГЕС побудовані із запасом міцності мінімум на 100 років. З огляду на те, що Каховська ГЕС була побудована в 1950-х роках, мінімальний термін експлуатації мав би закінчитися після 2050 року. Другий фактор — знімки із супутників вказують на те, де було закладено вибухівку і яку її кількість було закладено, в якому місці відбувався підрив і руйнівні наслідки вже як результат цього підриву. Мені здається очевидним, що це було інсценовано росіянами”, — коментує директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України Михайло Яцюк.
“Зіставляючи дані вимірювань, ми побачили, що з водосховища витікає набагато більше води. А цьому є тільки одне наукове пояснення. Це означає, що величина прориву збільшилася. Цього неможливо домогтися ніяким повітряним ударом. Розрахунок показує, що був вибух вибухівки, закладеної вздовж усього фундаменту греблі”, — наголошує гідролог Марк Железняк.
На причетність Кремля до підриву вказують і перехоплені СБУ розмови росіян.
“Там не вони (українська сторона, — ред.) довбанули. Там наша диверсійна група. Вони хотіли типу цією дамбою лякати. Пішло не за планом, а більше, ніж вони планували”, — розповідає російський військовий.
Експерти впевнені, що підрив Каховської ГЕС був інсценований росіянами, щоб зірвати контрнаступ Збройних сил України, щоб створити додаткові водні перешкоди для цього.
Україна вже звернулася до Міжнародного кримінального суду щодо підриву ГЕС. У Європейському Союзі теракт офіційно визнали воєнним злочином Росії.
“Екологічний підрозділ ЮНЕСКО — це програма Організації Об’єднаних Націй — провів так звану швидку оцінку наслідків. Вони оцінювали як економічний збиток, так і екологічний — за грубою оцінкою, це десь 11,2 млрд доларів. З них понад 6 млрд — це екологічні збитки. У цю оцінку потрапили тільки збитки для природоохоронних територій і лісів. Є кримінальна відповідальність для тих, хто вчинив цю катастрофу, хто віддавав накази. Їх треба спіймати та судити або за міжнародним законодавством, або за нашим”, — каже еколог Олег Листопад.
Нова загроза
Наслідки підриву ГЕС і руйнування водосховища шокували весь світ. Окрім Росії. Вона продовжує створювати подібну загрозу. Путінські військові завдають ударів по об’єктах критичної інфраструктури, зокрема по Дніпровській гідроелектростанції в Запоріжжі.
“Уже понад 100 ракет випущено по гідрогенерації. Усі бачили, які наслідки були для ДніпроГЕС. Станція практично знищена. Це найбільша ГЕС у Європі, потужність — 1500 мегаватів. І ворог б’є по флотилії, б’є по станції, по морзалу”, — уточнює директор ПрАТ “Укргідроенерго” Ігор Сирота.
Після атаки наприкінці березня 2024 року ДніпроГЕС на невизначений термін вивели з ладу.
“Окупанти використовують гідротехнічну інфраструктуру у військових цілях. Підриваючи греблю, вони створюють водні перешкоди для просування наших військ і для ведення наступальних дій. Тому ми бачимо, що в активній зоні бойових дій зруйновано велику кількість гідротехнічних споруд, зокрема ставків. І ця практика триває. Росіяни цілеспрямовано знищують інфраструктуру”, — зазначає директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України Михайло Яцюк.
Гідрологи впевнені, що ДніпроГЕС технічно неможливо пошкодити авіаударами. Але прогнозують різні сценарії.
“Техніки говорять про те, що завдати масивного руйнування повітряними ударами практично неможливо, вкрай складно. Були ж удари по ДніпроГЕС. З іншого боку, потрібно готуватися до всього. Ми проводили розрахунки по ДніпроГЕС — оцінювали можливі зони затоплення, якщо раптом це трапиться. Ми робили розрахунок, повторивши сценарій 1941 року, аналізували фотографії тих років. Ми порахували, як ця хвиля від водосховища пройде зверху донизу”, — розповідає гідролог Марк Железняк.
Якщо російським військовим вдасться пошкодити ДніпроГЕС, наслідки будуть колосальні.
“Греблі є спеціально захищеними спорудами, і будь-які авіаудари їх можуть пошкодити частково. Ця система витримує такі удари. Ми бачили, як росіяни хотіли повторити акт екоциду і тероризму на ДніпроГЕС, де було пошкоджено деякі кранові балки і були спроби пошкодити шов берегів ДніпроГЕС. Але якщо буде втрата ще й Дніпровського водосховища, це створить просто колапс водопостачання для більш ніж 5 млн населення. Це буде дуже складна ситуація, величезна проблема”, — наголошує еколог Максим Сорока.
***
Для відновлення Каховського водосховища знадобиться кілька років. Реконструкція ГЕС обійдеться майже у 2 млрд євро. Але спочатку російські війська мають покинути територію України. Нехтування правилами ведення війни, вчинення теракту, наслідком якого стали гуманітарна катастрофа та екоцид, — це методи господаря Кремля та його армії. Путінські вояки свідомо позбавляють українців умов для виживання. І накликають нові загрози, роблячи жертвами війни не тільки людей, а й навколишнє середовище.
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
