З Китаєм потрібно вести такий самий тонкий діалог, який Пекін веде із зовнішніми гравцями, — Кучухідзе

Прапори Китаю та України. Ілюстрація: gettyimages.com

З Китаєм важливо продовжувати вести переговори, оскільки це великий економічний партнер Росії, який може чинити на неї тиск. На цьому сьогодні, 25 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ акцентував політолог Антон Кучухідзе.

Він наголосив, що в основі підсумкового мирного плану щодо закінчення війни має лежати українська формула миру. Це визнали близько 100 країн світу, які підписали підсумковий документ першого Глобального саміту миру, що відбувся в червні у Швейцарії. На першій зустрічі було погоджено три з десяти пунктів формули миру. Наразі Україна працює над підготовкою другого саміту і проєкту мирного плану, який міститиме решту пунктів формули.

“До другого Саміту миру українська дипломатія і президент України працюють, з одного боку, над розширенням кількості учасників. А розширення кількості учасників — це більше легітимності тому рішенню, яке буде ухвалено. З іншого боку, українська дипломатія взяла курс на те, що країни можуть брати участь в обговоренні пунктів українського мирного плану, пропонувати свої пропозиції. Але не було заявок на те, що саміт розглядатиме будь-які альтернативні мирні плани. Тобто робота має відбуватися навколо тієї основи, яка є”, — зазначив Кучухідзе.

Політолог нагадав, що перший альтернативний “мирний план” представив Китай у лютому 2023 року.

“Перший китайський “мирний план” з’явився 24 лютого 2023 року. Згадаймо контекст, у якому китайська сторона опублікувала його, — Росія передала тактичну ядерну зброю Білорусі. А одним із головних принципів китайського документа було якраз посилення режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Тож, вважайте, росіяни вставили Пекіну ніж у спину. І фактично китайський “мирний план” був закінчений навіть без великої дискусії, тому що росіяни повелися саме таким чином”, — прокоментував він.

Після цієї ситуації Китай почав використовувати на свою користь конфлікт між Заходом і РФ — “щось гарантувати Заходу, десь тиснути на Росію”.

“Один із яскравих прикладів. Коли [у травні 2024 року] Путін поїхав до Пекіна, то китайська сторона дала чітко зрозуміти, що новий газопровід [“Сила Сибіру”] вони будувати не будуть, якщо росіяни не будуть продавати газ Китаю за внутрішніми цінами. Водночас не треба забувати, що все-таки великі вливання Китай робить у російську економіку. Наприклад, у 2023 році вони купили російських нафторесурсів на 438 млрд доларів. Це колосальні гроші в бюджет країни, яка веде війну. Звичайно ж, ці гроші пішли на російську “оборонку”, та виробила ракети та іншу зброю, яку РФ використовує проти України”, — розповів політолог.

Усі ці приклади говорять про складність китайського зовнішньополітичного позиціювання.

“Вони десь підтримують, десь залишають двері відкритими й для України, й для західних партнерів. Тому переговори вести з ними не просто. Буде складно, але це потрібно робити, тому що потрібно посилювати тиск на Російську Федерацію не тільки через західні санкції, а й через великих економічних партнерів. І, звичайно ж, Китай є великим економічним партнером Росії. Якби Китай не купував стільки енергоресурсів та інших продуктів у РФ, то, можливо, шкода від санкцій була б більшою. Але в будь-якому разі, попри складність позиції Китаю, його неоднозначність, із цією країною потрібно вести такий самий тонкий діалог, який вони ведуть із зовнішніми гравцями”, — резюмував Антон Кучухідзе.

Читайте також: У Москві доводили, що Пекін може говорити тільки з ними та з Вашингтоном: реакцію РФ на візит Кулеби до Китаю прокоментував Кучухідзе

Нагадаємо, 23-25 липня відбувся візит міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Пекіну, в межах якого він провів переговори зі своїм китайським колегою Ван Ї. Головною темою обговорень став пошук шляхів припинення російської агресії та можливої ролі Китаю в досягненні стійкого і справедливого миру.

За підсумками зустрічі в МЗС Китаю заявили, що Пекін виступає за переговори між Москвою та Києвом.

Читайте також: Китай хоче уникнути розширення війни Росії проти України — аналіз експерта

Прямий ефір