Із батальйону 60% — “двохсоті”: курські строковики розповіли, як здалися в полон

Російських строковиків відправили в Курську область для “охорони держкордону”. Їх попередили про потенційний прорив ЗСУ 10 серпня, але потім цю інформацію спростували. Про це строковики, які зараз перебувають в українському полоні, розповіли кореспонденту телеканалу FREEДОМ.

“Нам лейтенант десь 2 серпня сказав, що 10-го буде прорив у Курській області. Але потім сказали те, що це фейкова інформація, і все”, — каже один із військовополонених.

Після початку бойових дій у Курській області російське командування не вивело строковиків в інший регіон. Як кажуть самі полонені, їх фактично кинули. Багато товаришів по службі загинули. З їхнього батальйону близько 60% строковиків — “двохсоті”.

“Наш 17-й батальйон найбільше постраждав. Тому що ми стояли попереду всіх. У нас близько 60% строковиків — “200-ті”. У [російських] новинах через день написали, що 17-й батальйон узагалі пропав безвісти. Увесь, абсолютно. Десь 6 серпня ми зловили зв’язок, і там писали, що ось, російське Міноборони відбило атаку українських військ, і всі справи. А в цей момент буквально за 100 метрів від нас катається українська “беха” (БМП, бойова машина піхоти, — ред.). І не одна “беха”, це перед нами їхала ціла колона”, — розповіли полонені солдати.

Засобів, щоб відбивати український наступ, у російських строковиків не було. Вони згадують, як 12 годин поспіль їх крила артилерія, думали, що теж усі загинуть.

“Коли вже артилерія нас почала крити, нам сказали: “Пацани, тримайтеся, до вас їде допомога”. І все. Так, до нас приїхали, тільки з іншого боку — українські війська. А потім нам кажуть: резерв під’їхати не може, тому що територія замінована. У підсумку ми почали відходити, пішли на ніби точку евакуації. Приходимо десь уже о 4 ранку, бачимо — “беха” їде з людьми, а нам кажуть: “Блін, пацани, вибачте, ми вас забрати не можемо”. І вони поїхали, все. Більше вони не приїжджали”, — поділилися строковики.

“Ми пішки йшли. По полях ішли. Чотири дні ходили без їжі, без води. Де-небудь яблуню знайдемо — яблуками закинулися, і далі пішли. Спали по кілька годин — у лісі біля річки на землі. Після болота були мокрі всі. Потім будинок знайшли — коли штурми почалися, то всі будинки покидали, поїхали. Ось ми зайшли, там була вода, трохи їжі. Поспали, поїли. А зранку нас взяли в полон”, — продовжили вони.

Солдати згадують момент здачі в полон, їх оточив взвод Сил оборони України.

“Нам безглуздо було що-небудь робити. По-перше, нас оточив взвод. 25 осіб було, коли ми вийшли з дому. Ми в шоці були від цього. Якби почали якийсь бій, то нас у будинку б просто гранатами закидали. Тому там сенсу не було воювати. Ми прийняли рішення здатися. Або ми станемо “двохсотими”, або здаємося. А пацани ж усі молоді. Так і здалися”, — розповіли вони.

Наголосили, що українські бійці до них поставилися по-людськи.

“Напоїли, нагодували, покурити дали. Ставилися нормально по-людськи. Не як до ворога саме, а просто як до людини. У них просто є розуміння того, що ми всі люди. Людяність має бути завжди. У будь-якій ситуації. Війна, не війна, але людяність завжди має бути”, — констатує один із полонених.

В офіційних російських медіа військова ситуація в Курській області не висвітлюється. Максимум розповідають, що був якийсь прорив диверсійно-розвідувальних груп, але нібито росвійська всіх зачистили. Тим більше замовчують, що тривають масштабні бойові дії, і що командування залучає до них солдатів строкової служби.

“Вони цю тему намагаються закрити, щоб не було паніки. Тому що якщо люди почнуть панікувати, це почнеться хаос. І буде просто такий глобальний переворот. Хоча, власне, це вже починається. Усі наші батьки зараз переживають, тому що вони в невідомості, де їхні сини. Деякі навіть не знали, що їхні сини стояли на кордоні. Зараз почнеться такий глобальний переворот просто. Чисто через те, що якщо всі батьки піднімуться, порушать це питання… Але ж скільки “двохсотих” строковиків!”, — продовжує хлопець.

“Мені ця війна нафіг не потрібна, як і всім пацанам, які тут сидять. Для багатьох це чисто формальність, а для нас це смерть”, — резюмував один із полонених російських строковиків.

Читайте також: Строковики, “кадирівці”, контрактники: кого з курських військовополонених РФ обмінюватиме насамперед і чому — думка оглядача