Історична резолюція ПАРЄ: можливість відновлення України коштом російських активів проаналізували експерти

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 16 квітня у Страсбурзі (Франція) ухвалила резолюцію про підтримку відновлення України коштом активів Російської Федерації. 

Парламентарії проголосували за резолюцію одноголосно: 134 голоси “за”, “проти” і “утрималися” — 0. Також 137 голосами вони рекомендували цей документ для ухвалення на рівні національних парламентів країн-членів Ради Європи, а отже — сприяти передачі Україні заморожених активів Центробанку РФ.

Готовність Європи спрямувати російські активи Україні

Резолюція ПАРЄ про підтримку відновлення України коштом російських активів викладена всього на чотирьох сторінках, але цей документ має історичне значення. 

Зокрема, у резолюції пропонується:

• закликати до створення під егідою Ради Європи міжнародного компенсаційного механізму;
• закликати держави-члени та нечлени Ради Європи, які володіють російськими державними активами, активно співпрацювати у швидкій передачі цих активів у встановлений міжнародний компенсаційний механізм;
• закликати до створення міжнародного трастового фонду, куди будуть депоновані всі російські державні активи, що належать державам-членам і нечленам Ради Європи;
• закликати до створення неупередженої та ефективної міжнародної комісії, відповідальної за ухвалення рішень за поданими запитами.

У документі зазначено, що росактиви підуть не на озброєння, а саме на відновлення України. Це дасть змогу країнам, які сумніваються, на рівні своїх національних парламентів підтримати відправлення наявних у них заморожених держактивів РФ на підтримку України.

У залі були присутні делегати 46 країн Ради Європи. Перед голосуванням до парламентаріїв звернувся голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. 

“Я дуже сподіваюся, що рішення стане відправною точкою для вже реальної передачі Україні заморожених російських активів, а також для створення компенсаційного механізму. Тому що за цю війну має заплатити Путін і російський народ. А ми, як парламентарії, маємо знайти юридичний шлях, як забезпечити сплату цієї компенсації”, — наголосив Стефанчук.

У використанні росактивів для України не сумнівається і віцеспікер парламенту Великої Британії Роджер Гейл.

“Я припускаю, що в майбутньому заморожені активи доведеться використовувати для відновлення України. Але, перш за все, необхідно виграти цю війну. Ми, демократичні країни, повинні дотримуватися міжнародного права, і я вірю, що ми це зробимо (передамо заморожені росактиви, — ред.). Росія порушила всі закони, тому я не бачу жодних причин, через які гроші, вкрадені олігархами, вкрадені Путіним, не повинні бути використані для відновлення України. Так, існують юридичні складнощі. Ми маємо бути абсолютно впевнені, що, прагнучи досягти того, чого ми хочемо, ми не порушуємо законів, яких просимо дотримуватися інші країни. Тому все має бути зроблено законно. І я думаю, що це має бути зроблено, і я вірю, що так і буде”, — сказав Гейл у коментарі FREEДOM.

З кожним днем підтримка України в ПАРЄ тільки посилюється. Парламентарії в рамках сесії щодня розробляють, обговорюють нові варіанти як допомоги Україні, так і тиску на Росію. І в кожному комітеті ПАРЄ, у кожній залі обговорень присутні члени української делегації, які доносять позицію країни з тих чи інших питань, розповідають про реалії життя у війні українців і про воєнні злочини Росії.

Думки експертів 

У чому полягає історичне значення резолюції щодо заморозки російських активів? Якими можуть бути механізми для передачі російських активів Україні та куди вони можуть бути спрямовані? Якою може бути реакція РФ та країн, які надають їй політичну підтримку? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Марія Мезенцева, голова постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ;
• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
• Олександр Савченко, економіст, ректор Міжнародного інституту бізнесу.

МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА: Цю резолюцію потрібно було ухвалити ще давно

— Наші колеги по ПАРЄ наголошували, що цю резолюцію потрібно було ухвалити ще “вчора”. Нам імпонує такий динамічний підхід і той політичний консенсус, який ми створили. Я працюю в стінах ПАРЄ 13 років і не пам’ятаю жодної сучасної резолюції, яка б мала такий самий успіх. Зрівнятися може хіба що резолюція початку березня 2022 року щодо виключення Російської Федерації зі складу ПАРЄ. 

Сьогоднішню резолюцію підтримали 134 голоси, і було 137 голосів за рекомендації. Тобто якби ми ще щось голосували, то було б уже, напевно, 150 голосів. 

Виступи членів делегацій під час дебатів щодо цієї резолюції були на високому рівні, вони були кваліфіковані. Сьогодні вже не потрібно доводити, як страждають жителі моєї рідної Харківщини, Донбасу, Одеської чи Миколаївської області — будь-якого міста в різних регіонах, яке перебуває під щоденними обстрілами. 

У резолюції вказані цифри збитків, завданих Україні — за 2023 рік це 500 млрд доларів. Але загалом ця цифра вже перевищила 1 трлн доларів. З урахуванням останніх масованих обстрілів української енергетичної системи, яка зараз не може функціонувати на 30%, ця цифра ще збільшиться. 

Уряди країн будуть самі вирішувати, який використовувати механізм. Але зобов’язання вони на себе вже взяли та, скажімо так, відмовитися від них буде майже неможливо. Це вже питання репутації. 

Також у ПАРЄ лунають заклики передавати Україні більше зброї, щоб вона могла перемогти у протистоянні російській агресії.

Ми сьогодні не дебатуємо підтримку України, ми дебатуємо способи, методи і юридичні механізми цієї підтримки. З ухваленням резолюції наступна дія передається від ПАРЄ до Кабінету міністрів закордонних справ. Це уряди 46 країн Ради Європи, але ми в резолюції розширили до запрошення до її реалізації всіх країн “Великої сімки”, ООН, ОБСЄ, партнерів Парламентської асамблеї НАТО. 

Це міжнародний механізм, до якого може долучитися на договірних засадах будь-яка країна планети. Точно так само, як ми це зробили з міжнародним Реєстром збитків, до якого заявки подали вже понад тисячу українців. Тепер завдання наших партнерів полягає в тому, щоб оцінити цей збиток. Причому йдеться не тільки про матеріальну шкоду, а й про компенсацію нематеріального характеру. 

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Ітиметься про державні активи

— На сьогодні немає проблеми використати гроші. Можливо дуже швидко домовитися — яка частина піде на військові закупівлі, за якою схемою, а яка частина грошей буде використана для підтримки України в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі. Йдеться про те, щоб зробити перший крок. А перший крок — це створення самого механізму. Тут дійсно є велика кількість проблем. 

Росія зараз веде гібридну війну проти України, зокрема і в юридичному полі. Юристи всіх країн, які допомагають Україні, намагаються знайти юридично прийнятний механізм для того, щоб ці гроші використати на користь України. РФ намагається оскаржити санкції та інші введені обмеження в міжнародних судах. 

У європейських країнах заморожено 37 млрд євро приватних активів росіян і понад 200 млрд євро державних. Перш за все, йтиметься про державні активи РФ. Тому що коли йдеться про приватні капітали, то це досить непросте юридичне і політичне питання.

Я думаю, механізм може бути такий: гроші, які заморожені в Європейському Союзі, будуть вкладатися в якісь інструменти, цінні папери, депозити. Доходи від цих депозитів будуть передаватися Україні. 

Одна позиція полягає в тому, щоб узяти доходи, які отримали російські власники, насамперед “Центробанк”, починаючи з 24 лютого 2022 року й дотепер. Інша точка — більш компромісна. Пропонується взяти доходи від розміщених грошей починаючи, наприклад, з лютого 2024 року.

Європейському Союзу, як мені здається, вигідно мобілізувати на допомогу Україні, тому що це збільшить масштаби коштів, які європейські країни можуть передати Україні. 

Щойно почнеться передача грошей Україні, я думаю, що Росії доведеться змінювати свою політичну та економічну позицію. Тому що починається нова ера відносин Європейського Союзу і РФ. Гроші у Росії забирають, не дочекавшись закінчення війни. Гроші — це прекрасне щеплення для автократичних режимів.  

ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Потрібно підкреслити, що конфіскувати активи можна тільки у держави-агресора

— Для того, щоб заспокоїти противників заморожування активів РФ, я думаю, потрібно випустити директиву, яка зробить цю процедуру виключно для однієї країни — Росії. Має бути підкреслено, що цю процедуру не буде застосовано проти будь-якої іншої країни, яка не порушує статут ООН, міжнародне право. Цей захід стримуватиме й інші країни від нових війн. Я думаю, така декларація на рівні закону, на рівні директиви ЄС може заспокоїти країни на кшталт Китаю. Але я вас смію запевнити, Китай не хвилюється, він просто підіграє Росії усними заявами. Але крім цих заяв ніщо за ними не стоїть. 

Ухвалювати будь-які рішення щодо конфіскації можуть тільки Європейський центральний банк, Федеральна резервна система, а також Центральні банки Лондона, Британії, Японії, Швейцарії, тобто ті банки, де зберігаються резерви. 

Європейський Союз може бути послідовним і обмежиться тільки доходами. Запровадять 90% податків. І ці 90% передаватимуть Україні. 

Ці заморожені активи мають бути спрямовані в Україну. Причому що більш інтенсивно й агресивно Путін веде війну, то більше грошей потрібно відправляти, щоб у нього сформувався умовний рефлекс. Має бути подразник — фінансування озброєння для України за російські гроші.