Україна продовжує свій шлях до Північноатлантичного альянсу. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба перебуває у Брюсселі, куди привіз свої ідеї щодо реформ оборонного сектору Європейського Союзу в контексті інтеграції України до НАТО, передає FREEДОМ.
Сьогодні в Брюсселі в штаб-квартирі НАТО вперше відбувається зустріч Ради Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Про порядок денний засідання напередодні розповів генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг.
“Союзники погодились, що Україна стане членом НАТО. На зустрічі ми погодимо рекомендації для пріоритетних реформ для України, оскільки ми продовжуємо підтримувати Київ на шляху до членства в НАТО”, — сказав ненеральний секретар НАТО.
Україну в штаб-квартирі НАТО представляє міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, за день до зустрічі він провів переговори з чиновниками Європейського Союзу та зустрівся з головою Європейської дипломатії Жозепом Боррелем. Процес інтеграції в НАТО нерозривно пов’язаний із процесом євроінтеграції. Україна є найважливішим елементом системи безпеки Європи і в українського міністра є пропозиції щодо реформування європейського оборонного сектора, які він представить сьогодні на зустрічі в НАТО.
“Я наголосив на необхідності створення загальноєвропейського оборонного простору, де країни будуть об’єднані, де політика оборонної промисловості буде скоординована, де всі процеси будуть синхронізовані та впорядковані, що дозволить Європі, по суті, не лише підтримувати Україну, а й підтримувати свої власні збройні сили, свій оборонний потенціал. Я вважаю, що цей загальноєвропейський простір, простір оборонної промисловості, повинен включати не лише членів ЄС, а й країни-кандидати та країни-однодумці. Я відкрито поділився цими ідеями з Жозепом Боррелем і продовжуватиму їх обговорювати завтра в НАТО”, — заявив Кулеба.
Європейські чиновники зацікавлені у тому, щоб голос Європейського Союзу звучав в унісон із голосом України на зустрічі до НАТО. Оборонні виклики спільні та вирішувати їх треба спільно.
“На нашій зустрічі ми зосередили увагу на трьох ключових питаннях. Як я вже сказав, ми розпочинаємо дискусію з Україною щодо довгострокових зобов’язань Європейського Союзу в галузі безпеки. Вона охоплюватиме питання безпеки, оборони та ширших аспектів, таких як фінанси, реконструкція, торгівля та гуманітарна підтримка, санкції та відповідальність. По-друге, ми обговорюємо шлях українців до членства в Європейському Союзі, що знову ж таки є найкращою гарантією безпеки, яку Європейський Союз може запропонувати Україні. І по-третє, ми обговорили формулу миру України”, — заявив Боррель.
У Європейському Союзі не мають ілюзій щодо Росії. Глава Європейської дипломатії згадує про Голодомор та мільйони людей, які загинули внаслідок свідомих дій Росії. Він вважає, що зараз Москва діє тими самими методами проти України.
“Коли я говорю про Україну, я завжди використовую ключові слова “більше і швидше”, тому що Путін, напевно, використовуватиме зиму, щоб продовжувати розв’язувати терор проти мирного населення в Україні та атакувати її енергетичну інфраструктуру. І сьогодні Росія продовжує використовувати голод, зиму та енергію для нападу на український народ”, — заявив Боррель.
Тим не менш, у Європейському Союзі помічають величезні успіхи України на полі бою та планують і надалі підтримувати її у боротьбі проти російської агресії.
“Ніхто більше не говорить про експорт зерна, тому що цю проблему було вирішено завдяки військовій могутності українців, які витісняють російський флот за межі своїх кордонів. Вони висадилися на другий берег Дніпра. І тому всі дивляться на іншу війну і, можливо, не розуміють, яка саме ситуація з українською спроможністю чинити опір. І я впевнений, що держави-члени продовжать підтримувати Україну, тому що в цьому для нас питання є екзистенційним”, — заявив Боррель.
Рада Україна — НАТО була заснована на останньому саміті Північноатлантичного альянсу в Вільнюсі. Це унікальна платформа, де представники України засідають нарівні із представниками країн-учасниць НАТО.
Читайте також: Україна стала ближчою до НАТО, ніж будь-коли раніше, — Столтенберг