Заявлене Олександром Лукашенком скупчення білоруських військ біля кордону з Україною навряд чи становить реальну військову небезпеку. Це, швидше, інформаційно-ритуальні дії. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив білоруський політолог Валерій Карбалевич.
Він зазначив, що збройні сили Білорусі постійно переміщалися всередині країни з початком повномасштабної війни Росії проти України.
“То створювалися якісь нові угруповання ближче до кордонів України, то їх відводили, то переміщали зі сходу на захід і так далі. Таким чином Лукашенко “допомагав” Росії відтягувати на північ України українські Сили оборони. І таким чином Лукашенко міг відхрещуватися від спроб Росії втягнути Білорусь у повноцінну війну. Мовляв, я вам і так допомагаю — демонструю українцям, що ми тут рухаємося в різні боки та одночасно захищаємо Росію від Заходу, від НАТО”, — сказав Карбалевич.
Останні заяви Лукашенка про перекидання третини білоруських військ до кордонів з Україною безпосередньо пов’язані з подіями в Курській області.
“Російські блогери стали звинувачувати Лукашенка у зраді. Мовляв, ось він відвів війська від українського кордону, і це дозволило українським військам вивільнити підрозділи для операції в Курській області. Лукашенко зреагував за три доби після початку цієї операції ЗСУ й оголосив, що третину білоруської армії висунуто до кордонів. Можливо, був якийсь сигнал із Москви, невдоволення з Москви й, звісно, уже не на рівні блогерів, а рівнем набагато вищим”, — розповів політолог.
Слідом пішли заяви про перекидання військ від Міністерства оборони. А як кульмінацію Лукашенко запросив до Мінська топпропагандиста телеканалу “Россия-1” Євгена Попова, в інтерв’ю якому доводив, як він допомагає Росії, як він лояльний до Росії. І як доказ своєї відданості він запевнив, що білоруські війська посунуті до кордону.
“Я не думаю, що це становить якусь серйозну військову, бойову небезпеку для України. Це, скоріше, інформаційно-ритуальні дії, які мають продемонструвати Росії, що Білорусь, як і раніше, є союзником… Ну, підвели якусь частину збройних сил, але, ясна річ, що навряд чи Лукашенко хотів би реально вступати в бойовий конфлікт з Україною. Ось імітувати, лякати навіть ядерною зброєю — це так, але не більше”, — вважає Карбалевич.
Лукашенко за багатьма напрямками залежить від Путіна і виконує його вказівки. Але прямий вступ або невступ у війну проти України — це винятково самостійне рішення білоруського диктатора, упевнений політолог.
“Якщо говорити про внутрішню політику, економічну політику, боротьбу з опозицією, то тут Лукашенко абсолютно вільний у своїх діях, і я не думаю, що тут Росія якось йому щось вказує. Щодо зовнішньої політики, військової політики, тут залежність Лукашенка від Путіна дуже велика. Настільки велика, що, я думаю, у лютому 2022 року, коли з території Гомельської області розпочався наступ на Київ, Росія навіть особливо не питала у Лукашенка його згоди. У цьому плані Білорусь досить сильно залежить від Росії. Але що стосується реального вступу Білорусі у війну, це рішення Лукашенка. Путін не може наказати збройним силам Білорусі через голову Лукашенка щось робити. Лукашенко контролює всі органи влади, всі силові структури. І якщо він буде упиратися і не захоче щось робити, єдиний спосіб — це його якось прибирати. Тому певна автономія у нього є, і він намагається якимось чином маневрувати, щоб утримати владу і не потрапити у якусь катастрофічну ситуацію”, — пояснив Карбалевич.
Читайте також: Лояльність перед Путіним, суб’єктність, популярність: навіщо Лукашенко імітує перекидання військ на кордон з Україною, пояснив В’ячорка
Нагадаємо, під виглядом навчань Білорусь стягує війська, озброєння та інженерну техніку в Гомельську область поблизу кордонів України. Міністерство закордонних справ України виступило із заявою, в якій закликало Білорусь відвести війська від українського кордону на відстань, що перевищує дальність ураження білоруських вогневих систем.
Моніторингова група “Беларускі Гаюн” зазначає, що білоруське угруповання, перекинуте до українського кордону, становить приблизно 1 100 осіб особового складу і не несе реальної загрози.