І вмовляння, і обман, і примус: як у Росії строковиків змушують підписувати контракти, розповів правозахисник

Для строковиків у Росії, де стартував осінній набір в армію, є ризики опинитися на війні проти України. Про це сьогодні, 1 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів керівник російської правозахисної організації “Гражданин и армия” Сергій Кривенко.

Кремль планує набрати до лав ЗС РФ ще 133 тисячі призовників.

“Поки що ця цифра залишається на рівні і минулих років, і довоєнних років, тобто призов у Росії останні 10-15 років тримається на рівні 300 тисяч на рік, трохи менше… І ми бачимо, що військовослужбовців за призовом поки що масово на фронт з Україною не посилають, на окуповані території, тобто на війну не посилають, але дійсно їх дуже активно вербують, щоб вони підписали контракт”, — сказав правозахисник.

Водночас він нагадав, що влітку війна вже прийшла на територію Росії, й строковиків уже стали використовувати для бойових дій у Курській області.

“Ось ці два великі ризики продовжують зберігатися для військовослужбовців за призовом. Поки не ухвалено рішення, так би мовити, про використання військовослужбовців за призовом у масовій війні. Поки ось ці ризики зберігаються, їх не використовують масово у війні, але, з усім тим, вони вже гинуть на території Росії, у Курській області, і їх масово вербують на контракт”, — розповів Кривенко.

Він підкреслив, що якщо громадянин РФ не бажає служити в армії, то йому ще до призову треба звертатися до юристів, до правозахисників та обирати свій шлях.

“Дійсно, російська влада намагається звузити можливість чинити опір, але залишаються такі можливості, як альтернативна служба. Будь-який призовник може заявити про свої переконання та домагатися альтернативної цивільної служби (АГС). Вона в Росії дійсно поки що цивільна. Працюють на цивільних підприємствах люди й дуже багато прикладів успіху”, — розповів керівник російської правозахисної організації “Гражданин и армия”.

Також, за його словами, поки що зберігаються всі соціальні відстрочки, зокрема, відстрочка на здобуття освіти, зберігається перелік хвороб, з яким не беруть у російську армію. Це непростий, але можливий шлях.

“Тож для призовників є можливість не піти в армію. Якщо людина вже пішла в армію, то відмовитися від участі у війні за чотири місяці після призову, а тільки це єдиний стримувальний фактор — за російськими законами до чотирьох місяців після призову не можна направляти призовника для участі в бойових діях… Після чотирьох місяців, а служать вони один рік, направляти можна в будь-яку точку Росії, у будь-яку точку світу, зокрема для участі у війні. І те, що це поки що масово не відбувається, але це така “добра воля” Міністерства оборони, тому що вони бояться ще, як не дивно, про це говорити, але тим не менш, так, обурення в російському суспільстві”, — сказав Кривенко.

Правозахисник зазначив, що в РФ ще викликає напругу той факт, що всі пам’ятають участь та масову загибель призовників у чеченських і в афганській війнах. 

“Загибель контрактників… Людина добровільно підписує контракт, це правило зберігається, і завжди можна відмовитися. І отримує ще за це гроші. У Росії це сприймається як така “робота”. Вона сама вибрала, сама пішла з такими ризиками. І загибель контрактників не викликає такого обурення, як могла б викликати саме загибель призовників. Тому влада ще боїться призовників масово використовувати, але ми бачимо, що вони гинуть”, — сказав він.

Кривенко також підкреслив, що вербування на контракт в армії РФ триває з моменту призову.

“І передбачити, чи витримає військовослужбовець за призовом цей тиск — він буває в різних формах: і вмовляння, і обмани, і примус, є випадки і прямого насильства. У 2022-2023 роках було кілька кримінальних справ, які дійшли до суду, де було використання проти військовослужбовців за призовом прямого насильства для того, щоб спонукати їх підписати контракт. Але зараз дуже мало інформації про це. Армія зараз повністю закрита. Ми отримуємо багато звернень від родичів, що їхні діти в армії, військовослужбовці за призовом, зазнають ось цього тиску. Форми різноманітні, але в основному, звичайно, це такий примус словесний. Тиск на моральне: “Ти не мужик, чи що? Уклади контракт, треба батьківщину захищати” тощо. Це все відбувається. Але треба це витримувати”, — сказав правозахисник.

Читайте також: 133 тисяч росіян поставлять під рушницю — ризики розпочатого осіннього призову (ВІДЕО)

Нагадаємо, за словами адвоката правозахисного проєкту “Перший відділ” Євгена Смирнова, всі озвучені в Росії гарантії неучасті призовників у зіткненнях на лінії фронту не мають юридичної основи.