Брав участь в атаці на Вінницю: хто стоїть за ліквідацією Ржицького — думки експертів

Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України підтвердило ліквідацію російського офіцера Станіслава Ржицького, якого застрелили в Краснодарі.

Раніше Ржицький був командиром підводного човна “Краснодар” і, за інформацією ЗМІ, міг бути причетним до обстрілу Вінниці 14 липня 2022 року, коли загинули 27 осіб, серед яких були жінки і діти.

Убивство російського офіцера

Офіцера армії РФ Станіслава Ржицького було вбито в парку під час ранкової пробіжки. Невідомий підстеріг його і вистрілив сім разів у спину і груди, після чого зник.

“Близько шостої ранку в нього було зроблено сім пострілів із пістолета Макарова. Унаслідок вогнепальних поранень Ржицький помер на місці. Через рясний дощ у парку було безлюдно, тому немає свідків, які могли б повідомити деталі або впізнати нападника”, — зазначили в українській розвідці.

Глава ГУР Кирило Буданов заявив, що українська розвідка не причетна до вбивства, а всі сліди злочину слід шукати в самій Росії.

На момент вбивства Ржицький був заступником начальника міського відділу з мобілізаційної роботи. Він із перших днів брав участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну, і його внесли до бази “Миротворець”.

Згодом російські ЗМІ заявили про затримання в Краснодарському краї підозрюваного у вбивстві командира підводного човна. Ним нібито виявився уродженець міста Суми, який очолював Федерацію карате України.

Станіслав Ржицький раніше був командиром підводного човна “Краснодар” чорноморського флоту ВМФ РФ.

Згідно з інформацією ГУР, “Краснодар” — один із шести підводних човнів проекту “Варшав’янка”, які входять до складу чорноморського флоту ВМФ РФ. Кожна з них здатна нести до чотирьох крилатих ракет типу “Калібр”.

Капітан 2-го рангу Станіслав Ржицький щонайменше з 2006 року проживав у Севастополі. Деякий час був командиром підводного човна “Алроса”. Після відправки “Алроси” на модернізацію був призначений командиром “Краснодара”.

У ніч на 6 липня російські окупанти завдали ракетного удару по Львову. По місту вдарили ракетами “Калібр”. Повітряні сили Збройних сил України (ЗСУ) знищили 7 із 10 ракет. Внаслідок ракетної атаки загинули 10 осіб, понад 40 отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Читайте також: У Росії вбили екскомандира підводного човна — деталі

Ліквідація Ржицького в огляді екпертів

Про те, хто і за що вбив Станіслава Ржицького, і що чекає на інших бойових офіцерів армії РФ, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Ігор Рейтерович, політолог;
• Ілля Пономарьов, екс-депутат Держдуми РФ (2007-2016 рр.), творець каналу “Утро Февраля”;
• Сергій Жирнов, колишній співробітник КДБ СРСР і Служби зовнішньої розвідки РФ
• Соня Гройсман, російська журналістка.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: У РФ скоро почнуть утилізувати всіх, хто натискав на кнопки і командував кораблями і великими військовими підрозділами

— Насправді Ржицький не настільки дрібний, як здається на перший погляд, з однієї простої причини, що, коли починаються внутрішні процеси бродіння і спроба перекласти з себе відповідальність за скоєний злочин, хто страждає насамперед – насамперед страждають виконавці.

Тих людей, яким віддавали накази, намагаються виставити “цапами-відбувайлами”, і звалити все на них. І варіант з їхньою ліквідацією в цьому плані дуже ідеальний для авторитарної системи диктаторських режимів, тому що завжди можна сказати, що це був ексцес виконавця, що ця людина ухвалювала якісь рішення без санкції вищого керівництва.

Тим більше, дуже часто ці санкції, дозволи на вчинення якихось дій не мають документального підтвердження. Це велика проблема саме для демократії. Чому? Коли притягують до відповідальності саме представників авторитарних або диктаторських режимів, то хочуть мати якісь документальні свідчення, тому що так працює нормальна демократична судова система.

Виявляється, що цих свідчень немає, що накази віддавалися усно або давалися через якихось третіх осіб. Якщо немає можливості залучити цих третіх осіб і тих безпосередніх виконавців, виникає дуже велика проблема.

Тому цей кейс у Росії, найімовірніше, рано чи пізно набуде глобальних масштабів, і йти з життя з різних причин — але явно не природних, скажімо так, — будуть насамперед ті, хто натискав на кнопки, хто командував кораблями, які завдавали цих ударів, хто командував якимись підрозділами, що заходили до Бучі, до Ірпеня, до Гостомеля, до Ізюма.

Тобто в масу міст України, де вони скоювали якісь військові злочини. І їм треба максимально просто зараз цих людей утилізувати.

Ми ж пам’ятаємо історію навіть із тим військовим підрозділом, який стояв у Бучі. Коли його вивели, їх потім перекидали спеціально на якісь ділянки фронту, де були найжорсткіші бої, і практично вони всі там загинули. Таким чином, командування, по суті, прикрило себе, тому що вони знищували таким чином цих виконавців.

Тому, коли ми бачимо такі історії про вбивства досить високопоставлених офіцерів, які командували не просто якоюсь ротою, а кораблем або якимось великим підрозділом, це явно наштовхує на думку, що це якісь внутрішні розбирання і бажання прибрати всіх цих виконавців, щоб вони не могли свідчити потім у майбутньому на судах, якщо їх притягнуть як підозрюваних або як свідків.

Тому що бували випадки, коли виконавці уникали покарання просто через те, що вони виконували накази вищого начальства, а змушені були це робити. Тут були прецеденти, наприклад, на тому ж Нюрнберзькому процесі тощо.

Але ось коли цих виконавців немає, ситуація грає зовсім іншими фарбами. Мені здається, що найближчими місяцями ми бачитимемо досить багато таких дивних історій, які стосуватимуться людей, що безпосередньо були задіяні у скоєнні воєнних злочинів на території України.

ІЛЛЯ ПОНОМАРЬОВ: Російській владі вигідно, щоб усіх військових злочинців відстрілювали

— Це перша ластівка. Дійсно, складено цілий список людей із числа військових, які брали участь у скоєнні воєнних злочинів. Уже потихеньку це починає розкручуватися.

Цей Ржицький дійсно відповідає за один із перших гучних злочинів, який був ще навесні минулого року, якщо не брати до уваги різанину в Бучі та в Ірпені. І з точки зору цих ось ракетних нальотів, авіанальотів, він був один із перших.

Це було бомбардування Вінниці, і там загинули мирні громадяни, маленька дитина, мама загинула, і вся Україна тоді образила за загиблими. Були люди, які сказали, що вони помстяться, і вони помстилися.

У цьому списку є люди маловідомі, тому що це все результат розслідування таких заходів щодо саме воєнних злочинців, їх ніхто не знає. І в принципі, всі ці списки викладені в мережах, і проведено роботу зі з’ясування їхніх персональних даних, де вони живуть і так далі.

Відповідно, їх беруть невідомі патріоти у відпрацювання і займаються тим, що відновлюють справедливість.

Насправді, російська влада зацікавлена в тому, щоб їх усіх відстрілювали. Тому що це ж усі свідки, які потім можуть на суді щось розповісти. Тому я точно впевнений, що ніхто їх захищати не буде.

Але, звісно, з точки зору нашої боротьби і перемоги це все важливо, щоб кожна людина, яка стріляє в мирних громадян, потім йшла і озиралася.

СЕРГІЙ ЖИРНОВ: Спецслужби РФ — ніякі не “Джеймси Бонди”

— Це ефективна робота українських спецслужб або партизанів. Я не знаю, хто там його з них застрелив.

Можливо, це просто помста якогось там місцевого авторитета, у якого цей самий чоловік або його співробітники, можливо, віджали бізнес, і вони найняли якогось там кілера, і його просто ліквідували.

А насправді, просто не треба робити з цих спецслужб суперагентів, вони ніякі не “Джеймс Бонди”, вони насправді дуже мало що контролюють на території Російської Федерації. До речі, те ж саме було і за Радянського Союзу. Тобто їх було багато, але, тим не менш, Радянський Союз розпався.

І я завжди кажу, що КДБ найголовніше своє головне завдання не виконав, тому що він мав забезпечувати безпеку КПРС, свою власну безпеку і безпеку СРСР. І всі ці структури розвалилися. Тому КДБ уже показав, що він є вкрай неефективною організацією.

А у російських спецслужб, які Путін побудував за лекалами КДБ, скрізь у кабінетах висить Дзержинський, і вони всі себе вважають продовжувачами ЧК. І водночас, до речі, у них висять ікони, тоді як ЧК розстрілював попів і вірян. Тобто, вони ще й шизофреніки. Ви маєте зрозуміти, що насправді вони всі дуже неефективні.

СОНЯ ГРОЙСМАН: Найближчим часом стане відомо, хто стоїть за вбивством Ржицького

— Моїм колегам, які займалися цією темою, вдалося якраз зв’язатися з родичами, знайомими і з батьком, із матір’ю якраз убитого Ржицького. За їхніми словами, він не вилазив з угруповань, як вони говорили, у Сирії, і настільки чекав на пенсію, що щойно в нього з’явилася можливість подати рапорт і піти на пенсію, це якраз і сталося.

І це сталося наприкінці грудня 2021 року, за кілька місяців до російського вторгнення в Україну. Але офіційно рапорт було підписано тільки в серпні 2022 року.

За словами близьких, Ржицький весь цей час на війні не бував. Він нібито перебував на такій напівцивільній службі і перебував у цей момент на пенсії. Про те, що останні місяці він не мав жодного стосунку до війни, свідчить те, що він практично щоразу виходив на пробіжки і викладав маршрут своїх пробіжок у спеціальному застосунку.

Так, це не схоже на поведінку чинного кадрового військового. Так, українські розслідувачі якраз пов’язують Ржицького з командуванням підводним човном під час обстрілу Вінниці. Інша річ, що доказів того, що він справді ним у цей момент командував, немає.

Головне управління розвідки України опублікувало версію з подробицями і деталями цього вбивства, і при цьому відмовилося брати будь-яку відповідальність за це. Що саме все-таки там сталося, належить з’ясувати. Тому що російський Слідчий комітет заявив, що вбивство капітана Ржицького організував екс-глава Української федерації шотокан-карате, який проживав останнім часом у Краснодарі.

Інша річ, що ми не можемо до кінця цьому вірити, оскільки жодних переконливих доказів того, що справді саме ця людина причетна до вбивства, і що там узагалі сталося, немає. А судити на основі заяви російської влади, звісно, не є можливим.

Тому мені здається, що найближчим часом стане зрозуміло, чи це дія якоїсь людини або групи осіб усередині Росії, чи це якийсь акт помсти.

Читайте також: Вбивство командира підводного човна “Краснодар” — перша ластівка в утилізації військових злочинців РФ, — Пономарьов