Хто б не виграв, ставлення до України не зміниться: підсумки парламентських виборів у Польщі коментують експерти

У Польщі майже завершився підрахунок голосів на парламентських виборах. Явка становила 74,38%, що є рекордом в історії виборів у країні з 1989 року.

Згідно з обробленими результатами, партія “Право і справедливість” (PiS) набрала 35,4%, опозиційна “Громадянська коаліція” — 30,7%, “Третій шлях” — 14,4%, “Нові ліві” — 8,6%, “Конфедерація, свобода і незалежність” — 7,2%.

Тепер кожному з суперників-переможців доведеться шукати партнерів для створення урядової коаліції.

Драматизм виборів

У Польщі діє пропорційна парламентська система з відкритими списками, тобто люди обирають не лише партію, за яку хочуть проголосувати, а й конкретного кандидата з партійного списку. Загалом — 560 кандидатів в обидві палати парламенту — Сейм і Сенат. До Сейму обрано 460 депутатів, а до Сенату — 100.

Основна боротьба традиційно зосередилася між двома найбільшими партіями країни: провладною “Право і справедливість”, яка вже два строки поспіль з 2015 року утримує лідерство, і партією опозиції “Громадянська платформа”.

Якщо опозиційні партії об’єднаються, парламентські вибори 2023 року призведуть до зміни уряду і позбавлять партію влади “Право і справедливість” свого статусу, який вона зберігає з кінця 2015 року. Адже більшість місць у польському парламенті — понад 230 голосів — перейде до опозиціонерів.

Парламентська більшість — 231 мандат — формує уряд. Тобто справжнім переможцем парламентських перегонів стане політична сила, якій вдасться створити коаліцію.

За результатами голосування партія “Право і справедливість” отримає лише 34 місця в Сенаті (верхній палаті парламенту) порівняно з 48 чинними представниками, тобто втратить 14 місць і не зможе сформувати свою коаліцію.

“Громадянська коаліція” отримає 44 місця і, ймовірно, сформує власну правлячу коаліцію. “Новим лівим” вдалося провести в Сенат дев’ятьох кандидатів, “Третьому шляху” — вісьмох. П’ять сенаторів отримали підтримку виборців у рамках сенатського пакту “Громадянської коаліції”, “Нових лівих” і “Третього шляху”.

Приблизно 8 мільйонів виборців проголосували за “Право і справедливість” — майже стільки ж, скільки 4 роки тому, хоча на вибори прийшло набагато більше людей. При цьому за опозиційну “Громадянську коаліцію” проголосувало на 1,7 млн осіб більше, ніж 4 роки тому.

Зазначається, що ключовий внесок у цей результат мали наймолодші виборці. На вибори прийшли майже 69 відсотків виборців віком до 29 років.

Найбільше проголосували жителі міст із населенням від 200 до 500 тисяч жителів — 81,5%.

Явка становила 72,9%, це найвищий показник у країні з 1989 року, коли незалежна Польща обирала свій перший парламент — 67%. Загалом явка на вибори до Сейму Польщі понад 50% була чотири рази — у 1993, 2007, 2015 і 2019 роках. Цього року охочих проголосувати було так багато, що людям доводилося по кілька годин вистоювати в черзі, щоб увійти на виборчу дільницю.

Серед кого обирали поляки

Лідер правлячої партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський і голова опозиційної партії “Громадянська платформа” Дональд Туск панують у польській політиці вже два десятиліття.

Національно-консервативна партія “Право і справедливість” побудувала свою кампанію на двох головних тезах — безпечне майбутнє Польщі та реформа соціальної політики. Наприклад, напередодні нинішніх виборів уряд оголосив про розширення своєї флагманської програми “500+”. Вона передбачає виплати — 500 злотих на місяць — на кожну неповнолітню дитину. Ще одна ініціатива — зниження кредитної ставки на купівлю першої квартири для молодих сімей до 2% річних.

Водночас опозиційний блок “Громадянська платформа” обіцяє провести судову реформу в рамках законодавства ЄС, забезпечити незалежність ЗМІ та захист громадянських свобод. Туск заявляє, що працюватиме над відновленням міжнародної репутації Польщі як демократичної держави.

“Третій шлях” — блок, у якому об’єдналися Польська селянська партія і “Польща 2050”. “Третій шлях” орієнтується на різні категорії виборців, але насамперед на аграріїв.

Крім голосування за депутатів, полякам було запропоновано також відповісти на 4 запитання в рамках національного референдуму. Вони відповідали на чотири запитання: чи підтримують вони усунення огорожі на кордоні з Білоруссю, чи підтримують вони приватизацію держпідприємств, підвищення пенсійного віку до 60 років для жінок і до 65 років для чоловіків, а також чи згодні вони прийняти нелегальних мігрантів з Близького Сходу та Африки, відповідно до механізму примусового переселення, який діє в ЄС.

Коментарі фахівців

Яким би не був результат парламентських виборів, українським дипломатам доведеться будувати взаємини з польською стороною. Але очікувати, що вони кардинально зміняться — не варто, впевнені експерти.

Детально про українсько-польські відносини, а також зміни в Польщі після виборів в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Пьотр Кульпа, юридичний радник департаменту стратегії Вищого органу аудиту Польщі, ексміністр праці, заступник міністра економіки Польщі (2005-2006 рр.);
• Євген Добряк, експерт із міжнародних відносин, народний депутат України VI скликання;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
• Мирослав Чех, депутат Сейму Республіки Польща II, III каденції.

ПЬОТР КУЛЬПА: У правлячої партії “Право і справедливість” — нульова спроможність для створення коаліції

— Результат такий, що з імовірністю 99,9 % 1 грудня в Польщі буде новий уряд, створений “Громадянською платформою”, “Третім шляхом” і “Лівицею”. Це буде комфортна більшість.

Після підрахунку, після визнання легальності виборів президент має скликати перше нове скликання Сейму. Президент має це зробити через 30 днів. Отже, всі очікують, що президент призначить десь на половину листопада. І потім президент за традицією дає право на створення уряду представникам партії, яка отримала найбільший відсоток за кількістю голосів. І це буде “Право і справедливість”. Отже, всі очікують, що прем’єр-міністр Моравецький отримає місію створення нового уряду.

Через два тижні за Конституцією парламент отримає право щодо пропозиції кандидатури прем’єр-міністра. Очікується, що це буде кандидатура лідера “Громадянської платформи” Дональда Туска.

До цього часу все буде домовлено, і в принципі, в один день буде сформовано новий уряд, який візьме відповідальність за країну.

Треба підкреслити, що вся опозиція сформувалася саме проти правлячої партії. Це означає, що, наприклад, Туск говорив під час виборів, що якщо комусь я не подобаюся, будь ласка, голосуйте за іншу опозиційну партію. Тут немає між ними протиріч. Тому якщо оцінюємо результат виборів, треба рахувати голоси, які отримала опозиція, всі разом.

Варто теж наголосити на дуже низькому результаті “Конфедерації” — партії, яка намагалася розігрувати антиукраїнські моменти, мовляв, занадто багато привілеїв для країни і так далі.

Їх виборці дуже сильно покарали. А треба враховувати, що вони очікували у два-три рази примножувати свої результати. Тож це показує, що підтримка для України залишиться ідеєю, яка об’єднує всіх поляків. І в принципі, можемо з оптимізмом дивитися на розвиток подій.

Референдум був організований для того, щоб посилити партійну пропаганду.

Тому що питання були поставлені таким чином, що треба з ними погоджуватися. І насправді 98% учасників референдуму відповіли “так”. Запитання були побудовані за принципом: “Ви хочете бути багатими, здоровими і молодими чи старими, бідними і хворими?”. Більшість виборців, незважаючи на величезну явку, не взяла участі в референдумі.

Переміг спротив і прагнення повернутися до основ успіху Польщі за останні 30 років. А це насамперед вірність Конституції та правопорядку, процедурам, відхід від системи вождів.

Треба зважати на те, що якщо сьогодні Дональд Туск буде прем’єр-міністром, його позиція не буде жодним чином нагадувати систему, в якій один вирішує все і править усім. Такого не буде. Тут будуть потрібні консультації, тут буде повага один до одного і так далі.

Усе це дуже сильно змінить внутрішній підхід поляків один до одного. Рівень політичних розділів буде слабшим. І думаю, що ідея мобілізації заради підтримки у війні з фашизмом буде набагато сильнішою.

Треба розуміти, що це не війна серед ворожих племен, що насправді поляки, незалежно від політичної орієнтації, люблять Польщу.

У всіх партіях у мене є друзі. Просто Польщу вони люблять по-різному. Логіка політичної гри змушує бути дуже часто жорстким. На рівні простого народу ця жорсткість набуває іноді божевільних форм. Просто проявляється так, що люди в рамках сім’ї не можуть спілкуватися через політичні чвари.

Час ненависті минув. Бо ми перебуваємо в складних зовнішніх обставинах — варто об’єднуватися, думати з повагою і підтримкою про сусідів, яким загрожує сьогодні, наприклад, фашизм, який завтра може загрожувати нам.

ЄВГЕН ДОБРЯК: У майбутньої коаліції є три сценарії

— Анджей Дуда — це висуванець партії правлячої партії. І справді у них зараз складніша ситуація, ніж була раніше. Хоча за сьогоднішніх рейтингів вони можуть створити монокоаліцію всередині так званих вільних депутатів, які можуть дати так звану більшість.

Є три сценарії. Перший сценарій — монокоаліція правлячої партії. Другий сценарій — якщо “Громадянська коаліція” Дональда Туска об’єднається з “Третім шляхом”. Третій сценарій — коаліція лівих сил. Найбільш вибухонебезпечний варіант, якщо правляча партія об’єднається з ультраправою партією “Конфедерація”.

Такої ситуації не буде, як, наприклад, у Словаччині, коли отримали фактично проросійську коаліцію на чолі списку. Або, наприклад, як в Угорщині, де реально антиукраїнська риторика і проросійські наративи і проросійська політика. У Польщі цього не буде.

Основу їхньої діяльності складатиме українська позиція, тому що поляки та їхні політичні еліти прекрасно розуміють, що на сьогоднішній день усі загрози і виклики для Європи і Польщі, насамперед, походять зі Сходу, від Російської Федерації. Тому в будь-якому разі і один, і другий варіант будуть підтримувати Україну.

Я думаю, що поступово після виборів вдасться врегулювати напруженість у відносинах, яка виникла між Україною і Польщею, насамперед пов’язана з конкурентними засадами в аграрній сфері. Нам треба продовжувати вести ту саму стратегічну лінію, але без жорсткої риторики щодо поляків.

Поляки прекрасно розуміють: якщо не буде підтримки України, вони можуть отримати досить серйозну зону нестабільності і пряму загрозу для їхньої країни.

Єдина партія, яка виступала проти допомоги Україні, але не мала прямих проросійських наративів, — “Конфедерація”.

Туск досить аргументований і вмотивований до відновлення досить теплих стосунків із Брюсселем та з іншими державами-лідерами Європейського Союзу, насамперед Німеччиною і Францією. Це і слугує головним закидом з боку опонентів, нібито він хоче повернути Польщу під диктат Брюсселя і Берліна. Це одна сторона.

А “Право і справедливість” більше схильні до націоналізму, виступають за збереження більш жорсткого суверенітету і дистанціювання від “диктату” Брюсселя. Це їхня внутрішня ситуація, це їхні внутрішні позиції, які пов’язані з різним баченням захисту національних інтересів Польщі. Для України ні перший, ні другий варіант не змінить підтримку. Польща продовжить надавати підтримку Україні. Вона фактично стала головним стратегічним партнером і форпостом у Східній Європі для допомоги.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Польща стане іншою

— Найголовніша інтрига полягає в тому, якою буде Польща після виборів, яка буде коаліція і чи буде вона взагалі, який буде уряд у результаті. Ну і, звичайно ж, якими будуть внутрішньополітичний і зовнішньополітичний вектори цієї республіки. Я можу припустити, що в будь-якому разі, хто б не переміг, Польща все-таки буде вже відрізнятися від тієї, якою вона була до цього часу.

Ця держава вже увійде в інший етап свого політичного розвитку і, звісно ж, це може вплинути як на відносини з Україною, так і на відносини із західним світом, зокрема з Європейським Союзом.

МИРОСЛАВ ЧЕХ: Польща залишиться другом України

— Після парламентських виборів ви побачите, що Польща залишається не тільки другом, а й стратегічним партнером України. Колишній прем’єр-міністр Дональд Туск до виборів збирав спеціальну нараду, на якій представив свої тези майбутньої політики Польщі.

Він говорив, зокрема, про те, що підтримка України стояла завжди на першому місці: як державі Україна, її Збройним силам, так і українським біженцям, які рятуються від війни на території Польщі.

Читайте також: На парламентських виборах у Словаччині перемогла проросійська партія: наслідки для України обговорюємо з експертами