Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган уперше за чотири роки відвідав Німеччину з офіційним візитом. У Берліні лідер Туреччини зустрівся з президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром і канцлером Олафом Шольцем.
Запрошення відвідати Німеччину президент Туреччини отримав ще в травні, після перемоги на виборах, коли відносини двох країн були не такими напруженими. Нині розбіжності на тлі конфлікту на Близькому Сході ставлять під сумнів чи змогли знайти спільну мову лідери двох країн.
Непрості відносини Берліна з Анкарою
Холодна зустріч прагматиків — так можна охарактеризувати візит Ердогана до Німеччини. Глава Туреччини вперше за останні майже 4 роки відвідав Берлін для того, щоб обговорити спільні для країн проблеми.
Хоча відносини Анкари та Берліна ніколи не були легкими, у Німеччині президента Туреччини вважають складним, але все-таки партнером. Обидві країни — члени Північноатлантичного альянсу, Німеччина ще й найбільша європейська економіка, тоді як Туреччина — найбільша військова сила, представлена в Європі.
Туреччина, яка переживає економічну кризу, зацікавлена в кращому доступі на європейський ринок і активно цікавиться купівлею 40 літаків Eurofighter Typhoon, що виробляють за участю Німеччини. У той час як для Берліна питання стримування неконтрольованої міграції та участь Анкари в підтримці безпеки в її регіоні залишаються ключовим.
Наразі Берлін і Анкара розійшлися в оцінках дій Ізраїлю проти ХАМАС. Політично Німеччина, із застереженнями щодо необхідності дотримання міжнародних норм, підтримує Ізраїль, тоді як Ердоган називає ХАМАС політичною партією та звинувачує Західні країни в подвійних стандартах.
“Ви описуєте ХАМАС як терористичну організацію. ХАМАС — це політична партія, яка брала участь у виборах у Палестині і перемогла”, — заявив Ердоган.
Ця заява президента Туреччини за кілька днів до візиту до Німеччини навряд чи залишилася непоміченою в німецькому уряді.
У Берліні турецький лідер спочатку зустрівся зі Штайнмаєром, а потім поїхав на зустріч із Шольцом, який дав свою оцінку терористичній атаці ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня, внаслідок якої загинули понад тисяча людей, більшість із яких були цивільними.
“Ізраїль має право на самооборону. Це була жахлива, жорстока атака, здійснена ХАМАСом. На дітей, на літніх людей, на борців за мир. На тих, хто виступав за примирення між Ізраїлем і жителями Гази”, — заявив Шольц.
Але сторони знаходять згоду в тому, що важливо сприяти встановленню миру в регіоні. У руках Туреччини можуть бути ключі від основних викликів Європейського Союзу — безпеки, неконтрольованої міграції та підтримання світової продовольчої стабільності.
Напередодні візиту єврейські організації закликали не приймати Ердогана через його позицію, але в країні проживає понад 3 млн людей турецького походження, багато хто з них мають громадянство Туреччини і голосують на турецьких виборах і, в більшості своїй, підтримуючи Ердогана.
Попри полярні позиції з багатьох питань міжнародної політики, співпраця Туреччини та Німеччини триває в багатьох критично важливих для обох країн сферах.
“Міграція і нелегальна міграція — ще одне ключове питання. Нас об’єднує мета обмежити нелегальну міграцію. У 2016 році Туреччина та Європейський Союз досягли того, що я вважаю хорошою угодою. Я проводжу кампанію в Європейському Союзі для того, щоб продовжити цю угоду”, — наголосив Шольц.
Читайте також: Ердоган відвідав Німеччину і провів переговори зі Штайнмаєром і Шольцем — подробиці (ВІДЕО)
Зустріч Шольца й Ердогана в оцінці Ігоря Семиволоса
Про непрості та багаторівневі відносини між Туреччиною та Німеччиною в інтерв’ю телеканалу FREEДOM розповів директор Центру близькосхідних досліджень ІГОР СЕМИВОЛОС.
— Цього тижня в Берліні Олаф Шольц зустрічався з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. У грецькій пресі говорили про те, що може існувати такий собі трикутник — “Афіни-Анкара-Берлін”. Бо ці держави мають багато спільних інтересів: міграція, конфлікт на Близькому Сході. Наскільки, на вашу думку, може бути реалістичним такий трикутник, така вісь?
— Мені здається, це фантазії. Відносини Туреччини та Греції зараз переживають не найкращі часи. І я не бачу жодних сигналів, що вони можуть покращитися найближчим часом. Усе залишається досить заплутаним і складним. Залишається проблема Північного Кіпру, у цьому плані немає жодних зрушень.
Є інтереси Греції і є інтереси Німеччини. І в реалізації цих інтересів може допомогти Туреччина. Я маю на увазі прохачів притулку. З іншого боку — Туреччина дуже зацікавлена у співпраці з Німеччиною. Це стосується європейських устремлінь Анкари в плані інвестицій і збільшення економічного співробітництва.
Наскільки я знаю, Ердоган відмовився від своїх ісламістських прагнень в економіці. І зараз відкриваються можливості для більшої залученості Європи в турецьку економіку.
Саме завдяки європейським інвестиціям Туреччина здійснила той вражаючий економічний ривок на початку 2000-х років.
— Канцлер Німеччини назвав абсурдними висловлювання Реджепа Таїпа Ердогана щодо війни на Близькому Сході. Яким чином ця заочна словесна перепалка впливає на взаємини між обома державами? Емоції залишили за дверима і вели конкретні переговори?
— Я припускаю, що ця емоційна перепалка залишиться за дверима публічної сфери, а всередині перемовин вони захищатимуть свої інтереси в діловому стилі.
— Як ви вважаєте, з якою метою Ердоган поїхав до Німеччини? З урахуванням того, що зараз Туреччина переживає не найкращі економічні часи і багато в чому економіка зав’язана з ЄС. Аналітики писали, що одна з головних цілей зустрічі — 40 німецьких винищувачів Eurofighter Typhoon, якими Туреччина хоче оновити свій авіапарк. Чи домігся свого Ердоган після тієї заочної словесної перепалки?
— Поки що ми не знаємо, чи було досягнуто згоди щодо винищувачів Eurofighter Typhoon. Можливо, вже є якісь намітки. Такі питання не вирішуються швидко. Навіть якби вони вдарили по руках, це не буде моментально. Не тільки Німеччина ухвалює такі рішення.
Давайте відкладемо емоційні реакції та заяви, тому що кожен із політиків працює на своєму політичному полі. І по-своєму вибудовує діалог зі своїми виборцями. Шольц у Німеччині, а Ердоган — у Туреччині.
У турецького лідера достатньо козирів. Тому ніхто не може дозволити собі його ігнорувати. Тим більше, ніхто не хоче повторення кризи біженців 2015 року.
— Які високі позиції в Північноатлантичному альянсі пан Ердоган хоче виграти завдяки такій жорсткій риториці щодо Ізраїлю? Адже Туреччина важлива для Німеччини та ЄС у контексті Росії.
— НАТО і США не можуть ігнорувати позицію Ердогана. Американський президент Джо Байден приїжджав до Туреччини й обговорював ситуацію в Газі. Згадаймо, що був досить холодний прийом держсекретаря США Ентоні Блінкена в Анкарі.
Таким чином, Туреччина, я думаю, мало чим відрізняється від деяких європейських держав. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан точно також грає і намагається отримати максимальні дивіденди від своїх рішень.
— Ердоган під час пресконференції з Олафом Шольцом заявив про наявність в Ізраїлю ядерної зброї. Він звинуватив Ізраїль у брехні і сказав, що вона насправді є. Навіщо турецький лідер порушує це питання? Може Ердоган хоче крім нових винищувачів розміщення тактичної ядерної зброї для захисту в регіоні? Як цього домагалася Польща після того, як РФ розмістила тактичну ядерну зброю в Білорусі?
— Щодо ядерної зброї, уряду Ізраїлю, я вважаю, потрібно не робити таких гучних заяв — коли вони обіцяли скинути ядерну бомбу на Газу.
Я не думаю, що Ердоган хоче розміщення ядерної зброї на своїй території. Він просто використовує риторичний прийом, щоб довести, що не в усьому Ізраїль завжди чесний.
— Видання Bloomberg писало про те, що тема Ізраїлю і підтримки Туреччиною ХАМАС вбиває клин у турецько-німецьких відносинах. Я розумію, що емоції та реальна політика розділені. Але Німеччина відчуває історичну провину за влаштований нацистами Голокост і тому для них підтримка Ізраїлю взагалі не підлягає обговоренню. Вам не здається, що співпраця Олафа Шольца з паном Ердоганом може зіграти канцлеру не на руку? У плані позиції серед виборців.
— Негативні наслідки для Шольца можуть бути тільки, якщо Туреччина відмовиться виконувати угоду про біженців. Тоді ультраправі сили можуть почати розганяти ксенофобські смисли. І тоді це Шольцу може бути не на руку. А щодо Палестини, то тут кожен уряд має свою позицію. У Європі взагалі не всі держави висловлюють таку жорстку позицію як Німеччина. У Німеччини просто очевидні причини.
Читайте також: Співпраця України з Німеччиною: як зміцнюються зв’язки Київ — Берлін (ВІДЕО)