“Хочеться жити у себе вдома”: жителі Мирнограда зі сльозами на очах евакуюються з міста (ВІДЕО)

Кількість жителів Донецької області з початку повномасштабної війни зменшилася більш ніж у п’ять разів. Проте зараз у регіоні залишається приблизно 350 тис. осіб. Масова евакуація триває. Активно регіон залишають жителі Покровського району, де життя стає нестерпним через постійні російські обстріли. Як проходить евакуація з прифронтового Мирнограда, повідомляє FREEДОМ.

Порожні вулиці, розбиті будівлі, зачинені магазини та запах гару від будинків, що тліють після чергових обстрілів. Такий вигляд має сьогодні Мирноград, від околиць якого бої йдуть уже за 2 км. Безлюдну тишу міста переривають лише звуки війни.

Мирноград від Покровська розташований усього за пару кілометрів. Ледь не щохвилини путінські терористи знищують місто та його інфраструктуру снарядами й бомбами. Люди, які залишаються тут, буквально живуть в укриттях, а хто не витримує такого життя, наважується на евакуацію.

“Ні світла немає, ні зв’язку немає. Три тижні ми без світла. Хочеться жити вдома, у себе вдома. Ми з дев’ятиповерхівки переїхали у свій будинок, уже ж тут хотіли. Робота, дім, ну, все. Вони ще тримаються, а я постійно плачу”, — каже мешканка Мирнограда Наталя.

Людей із міста евакуюють і волонтери, і поліція. У райони, які сильно обстрілюються росіянами, заїжджають лише броньованими автомобілями.

Юлії Олексіївні — 89 років. Жінка народилася в Курській області. Із сім’єю до Мирнограда переїхали 1939 року. Пенсіонерка досі не може повірити в те, що Росія зважилася напасти на Україну.

“Я ось це одного не можу зрозуміти: як тобі не шкода людей? Як тобі не шкода дітей? Ось так усе було відновлено. Так добре в Україні було. Я хочу померти на українській землі”, — зізнається Юлія Олексіївна.

Усе своє життя люди спакували в кілька сумок — взяли все необхідне. У Лідії Федорівни — багаж невеликий. З найціннішого — український прапор, що стояв на підвіконні її квартири. Ще не покинувши Мирноград, жінка вже сумує за домівкою.

“Я не хочу нічого залишати українського. Забрала з собою. Хочеться додому. Лягти на свою подушечку, вкритися своєю ковдрочкою”, — каже Лідія Федорівна.

Евакуація з Мирнограда вже небезпечна для життя. Місто обстрілюється і вдень, і вночі. Але волонтери, навіть приїхавши сюди із сусідньої області, готові вивезти звідси всіх охочих.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на рахунку волонтера Олега Леонтьєва — близько 3 тис. евакуйованих. Людей він вивозить до рідного Кривого Рогу Дніпропетровської області, де на них чекає облаштований шелтер. Усіх Олег пам’ятає, з багатьма підтримує зв’язок. В одній із сімей з новонародженою дитиною, яку вивіз Олег, він став хрещеним батьком малюка.

Результат чергового волонтерського рейду — 12 врятованих від війни людей. На них уже чекають у Кривому Розі, а в прифронтовому Мирнограді, як і раніше, залишається трохи більше ніж півтори тисячі жителів.

Читайте також: В умовах постійних обстрілів: як поліцейський екіпаж “Білий ангел” проводить евакуацію в прифронтових містах (ВІДЕО)