У Молдові 20 жовтня відбулися вибори президента та референдум. До цього ситуація залишалася напруженою: Кремль намагався розхитувати демократичні процеси в країні. Але, з усім тим, Молдова обрала шлях до ЄС офіційно на референдумі. А ось результати виборів перший тур не визначив, відбудеться другий. Про це сьогодні, 22 жовтня, у прямому включенні з Кишинева повідомила кореспондентка FREEДОМ Лариса Петрук.
Як референдум, так і перший тур виборів відбулися на тлі масштабних втручань з боку Москви. За допомогою проросійського олігарха-втікача Ілона Шора в Молдові було створено мережу агентів, яка налічувала близько 130 тисяч осіб.
“Цих людей підкуповували для того, щоб вони приходили на проросійські мітинги, для того, щоб вони голосували за того чи іншого кандидата й поширювали агітаційні матеріали. Про це заявляла поліція, про це заявляли й журналісти місцевих видань. І ось як говорили в Кишиневі, як заявляла раніше віцепрем’єр-міністр Молдови, Москва цього разу витратила раніше небачені 100 млн євро на втручання у внутрішні справи країни. Проте, навіть на тлі таких колосальних маніпуляцій, Молдова обрала шлях до Євросоюзу, Кишинів й далі рухатиметься назустріч Брюсселю”, — зазначила Петрук.
На референдумі про вступ Молдови до ЄС із невеликою перевагою превалює підтримка європейського курсу держави громадянами. “За” проголосували 50,46%.
Уже є реакція на Заході: там заявили — Молдова показала, що демократичні процеси в країні живі попри втручання з боку Кремля.
Проросійські сили залишилися незадоволені результатами референдуму. Наприклад, олігарх-утікач Ілон Шор в одному з пропагандистських російських ефірів заявив про те, що намагатиметься оскаржувати результати референдуму та пригрозив країні протестами. Наразі в Кишиневі протестів після виборів немає.
“Ми переоцінюємо, з моєї точки зору, завжди якісь інтелектуальні здібності кремлівських технологів. Зрозуміло, що ставки були дуже великі. Грошей брудних було вкинуто в кампанію абсолютно неміряно. Провал референдуму означав би, що наступного року в нас парламентські вибори, і широко відкриваються ворота для того, щоб проросійські сили отримали більшість”, —- вважає політичний оглядач Віктор Чобану.
“Добре, що переміг вибір “так”. Проєвропейці перемогли, з таким мінімальним, звичайно, розривом, відривом від вибору “ні”. Але, з усім тим, це перемога. Непоодинокі випадки, коли 1-2% зумовлювали долю інших країн. Швеція з показником 52% “за” вступила до Євросоюзу. Тож ми бачимо, що це не унікальний випадок”, — сказав політичний аналітик, колишній представник Молдови в Раді Європи і в ООН Олексій Тулбуре.
На Молдову очікує другий тур президентських виборів 3 листопада. Це буде новий виток політичних баталій.
Чинна президентка Майя Санду в першому турі набрала 42,5% голосів, слідом за нею йде голова Партії соціалістів Республіки Молдова Олександр Стояногло, який набрав близько 26% голосів. Два ці кандидати виходять у другий тур.
“Головною інтригою буде те, за кого проголосують ті громадяни Молдови, які віддавали свої голоси на першому турі за інших кандидатів. Наприклад, Ренато Усатий набрав близько 14% голосів, й далі є кандидати, які набрали близько 5-6%… Уже в країні розгортається політична дискусія. Відомо про те, що чинна президентка Майя Санду закликала свого опонента Олександра Стояногло провести дебати. Стояногло відповів їй, що дійсно настав час вести діалог, настав час знаходити якийсь консенсус”, — розповіла Петрук.
Читайте також: Молдова демонструє, що вона незалежна, сильна та хоче європейського майбутнього, — фон дер Ляєн про референдум