Голос України за кордоном, пошук тем та інструментів залучення аудиторії: головний редактор FREEДОМ Єгор Скоріна взяв участь у роботі Donbas Media Forum

У Києві відбувся десятий Donbas Media Forum (DMF 2024), що зібрав провідних журналістів, медіаекспертів та громадських діячів України й світу для обговорення найважливіших викликів та можливостей сучасного медіапростору в умовах війни. У роботі форуму також взяли участь представники українського державного іномовлення.

Цьогорічна фокусна тема — “Кордони vs фронтири: роль регіональних медіа у захисті свободи слова в умовах довготривалої війни”. Форум зосередився на таких важливих аспектах, як інформаційна безпека та боротьба з дезінформацією, роль медіа у відновленні постраждалих регіонів, дотримання етичних стандартів у висвітленні війни та медіаосвіта, включно з фактчекінгом і протидією фейкам.

До участі у DMF-2024 долучилася й команда державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”. Головний редактор телеканалу FREEДОМ Єгор Скоріна став одним зі спікерів панельної дискусії “Іномовлення від України. Хто робить щось для закордоння? Що і де читають про нас за кордоном?”.

Єгор Скоріна поділився досвідом роботи телеканалу FREEДОМ, який зосереджується на інформуванні закордонної аудиторії про реальну ситуацію в Україні. Він наголосив, що завданням каналу є забезпечення доступу іноземних глядачів до об’єктивної та актуальної інформації, а також створення контенту, який допомагає зрозуміти контекст подій. Головний редактор FREEДОМ також звернув увагу на те, що ефективне іномовлення вимагає врахування потреб різних аудиторій і адаптації контенту відповідно до культурних та мовних особливостей аудиторії.

“За понад 2,5 роки мовлення інформаційна політика нашого каналу помітно змінилася. На початку повномасштабного вторгнення ми ще намагалися достукатись до росіян, донести правду про війну та їхню владу, щоб змусити їх вийти на вулицю, протестувати проти вторгнення. Але досить швидко стало зрозуміло, що вони не вийдуть. І зараз ми зосереджені на україноцентричному контенті, на тому, щоб доносити російськомовним аудиторіям за кордоном (не лише в Росії) позицію України з різних питань — події на фронті, міжнародна політика. І ми бачимо реальний запит на таку інформацію. Нас не цікавить внутрішньоросійський порядок денний, якщо він не стосується України чи не може бути корисним для України”, — акцентував Єгор Скоріна.

Він також представив учасникам дискусії інструменти практичного залучення російськомовної аудиторії до важливих проукраїнських ініціатив. Зокрема Єгор Скоріна розповів, що телеканал FREEДОМ входить до десяти головних комунікаційних інструментів проєкту Головного управління розвідки Міноборони України “Хочу жити”, який сприяє добровільній здачі в полон російських військовослужбовців. А також про можливість звернення глядачів FREEДОМ у чат-бот щодо інформації про незаконно депортованих РФ українських дітей в межах ініціативи “Знаєш — скажи!“.

Практичними кейсами залучення іноземної аудиторії до новин про Україну також поділилися:

• генеральна директорка англомовного українського видання The Kyiv Independent Дарина Шевченко;
• редакторка англомовного видання подій на окупованих територіях Occupied.media Юлія Абібок;
• репортерка The Associated Press Ганна Аргірова.

Модерувала обговорення Інна Варениця, журналістка міжнародних видань (Associated Press, Reuters, The Telegraph). 

Юлія Абібок презентувала новостворене Occupied.media, яке стало першим українським національним медіа, що спеціалізується на висвітленні подій на окупованих територіях України англійською мовою. Редакторка видання наголосила на складності пошуку новин та героїв з окупованих територій України, зокрема через обмежений доступ до правдивої інформації, контрольовані джерела та ризики для місцевих жителів, які можуть стати героями матеріалів. Вона також акцентувала на безпекових викликах для журналістів та інших учасників підготовки таких матеріалів, оскільки робота в зоні окупації або поблизу неї може загрожувати їхньому життю і свободі. Крім того, додатковою перешкодою є можливість стеження, переслідувань і тиску з боку окупаційної влади, що ускладнює отримання правдивої інформації та її перевірку.

Дарина Шевченко зауважила, що “клікбейтними” темами серед іноземної аудиторії все ще залишаються новини про події у Росії. Це створює виклик для українських медіа, які намагаються знайти баланс між висвітленням важливих подій в Україні та конкуренцією за увагу міжнародної аудиторії. Шевченко зазначила, що українським медіа слід більше фокусуватися на створенні змістовних історій через сторітелінг, які не лише інформують, але й викликають емоційний відгук.

Спікери також поділилися своїм досвідом роботи із закордонними редакторами та важливості дотримання жорстких стандартів навіть у найбільш чутливих матеріалах про війну в Україні. Ганна Аргірова зауважила, що іноземна аудиторія нині проявляє дедалі більший інтерес саме до внутрішньополітичних новин з України.

Учасники дискусії резюмували, що більш активне розширення іномовлення українських медіа на різні мови, зокрема іспанську та арабську, є нагальною потребою. Це дозволить Україні ефективніше комунікувати з аудиторіями в Латинській Америці та на Близькому Сході — регіонах, де наразі інформація про Україну поширюється переважно через російську пропаганду або зовсім дозовано через місцеві та міжнародні ЗМІ. Також важливо шукати нові формати й підходи, які зможуть привернути увагу іноземної аудиторії та донести правдиву інформацію про ситуацію в Україні.

Учасники обмінялись досвідом щодо нових технологій у медіа, захисту журналістів під час бойових дій та кібератак, а також викликів, пов’язаних із трансформацією медіасфери.

Загалом у DMF 2024 взяли участь 857 медійників, відбулось 47 подій, включаючи панельні дискусії, воркшопи, презентації, лекції та публічні бесіди. Крім того, форум включав показ дев’яти фільмів і три виставки. Для учасників також були організовані безплатні консультації з цифрової та юридичної безпеки. На першому ряду у головній залі під назвою “Донецьк” організатори зарезервували місця в пам’ять про загиблих колег, а також для тих медійників, які зараз перебувають у російському полоні або ризикують своїм життям, працюючи на лінії фронту.