Глобальне похолодання: про фактор впливу війни на клімат — в розборі Олексія Мацуки

Під Новий рік Сполучені Штати, Канада та частина Мексики опинилися в епіцентрі суворого зимового шторму.

Причому не просто засипало снігом — це ще можна було б пережити. Цей циклон особливий, його назвали “бомбовим”. Різко знижується температура, вітер на очах посилюється до ураганного, а якщо негода застала на вулиці, є шанс отримати обмороження за 5-10 хвилин.

В цій програмі ми з вами багато говоримо про війну, події на фронті, велику політику. А ось зараз тема клімату вийшла на перше місце в публікаціях та заголовках. Чи не відволіче вона від України? Чи, навпаки, дасть розуміння американцям, що залишилися без світла і опалення, як українські міста це переживають? Про це — в авторській рубриці шеф-редактора телеканалу FREEДОМ Олексія Мацуки.

Америка в сніговому полоні

Особисто президент Джо Байден — а глава держави далеко не щодня зі зверненнями виступає, обираючи лише найважливіші приводи — попередив американців, що все дуже серйозно. Температура може знизитися до -45 градусів за Цельсієм. Ризики для життя величезні.

І ви помітили — такі новини приходять одна за одною. То про сильні морози, то, навпаки, про небувалу спеку та масивні лісові пожежі. “Катастрофою планетарного масштабу” нещодавно стала масштабна повінь в Пакистані. За даними ООН, третину країни було затоплено. Зруйновано мости та дороги, знищено посіви та худобу, катастрофа торкнулася майже 30 мільйонів людей. І все це — наслідки розбалансованості клімату, який преса звикла називати “глобальним потеплінням”. Але це працює в дві сторони — обертається, як бачите, і глобальним похолоданням.

Глава ООН Антоніу Гутерреш під час поїздки до зони лиха заявив, що за 80% викидів в атмосферу відповідальні країни “Великої двадцятки”. І сказав — саме багаті держави несуть “моральну відповідальність” за допомогу в цій ситуації більш бідним країнам.

Що ж відбувається з кліматом на планеті? І ще важливе питання — Україна теж в зоні ризику? Невже на додаток до всіх бід ще й ця небезпека? Давайте розбиратися.

Вчені з різних країн називають глобальне потепління причинами посух, повеней, циклонів та цунамі. Щоб переконати політиків — а серед них досі є скептики — вчені постійно проводять дослідження і намагаються достукатися до політиків: планета під дуже серйозною загрозою. За останні 140 років середньорічна температура підвищилася приблизно на 1 градус за Цельсієм. За оцінками ООН, протягом найближчих пів століття вона може підвищиться ще на 2-3 градуси. А це вже призведе до того, що океан може затопити прибережні міста та острівні держави.

Причина того, що відбувається, відома — це викиди парникових газів в атмосферу. Якщо пояснити максимально спрощено, Сонце крізь атмосферу нагріває землю, планета від цього нагрівається і починає віддавати тепло. І парникові гази не дають цьому надмірному теплу піти в космос. Чим їх більше — тим більший цей “ефект термоса”. А, за словами вчених Всесвітньої метеорологічної організації, концентрація парникових газів в останні роки просто б’є рекорди.

Що робити? Було прийнято Кіотський протокол, покликаний скоротити викид парникових газів в атмосферу. В його рамках Україна своєю квотою навіть успішно торгувала, це було для країни джерелом прибутку. Але неефективність цього підходу з часом стала очевидною.

Тепер є Паризька угода, яку підписали 195 країн і яка зобов’язує всіх їх скоротити викиди. Але тут знову “відзначилася” Росія. Формально вона — частина угоди, але фактично не збирається виконувати свої зобов’язання. Формально Москва говорить про плани зі скорочення, але цифри — не буду вас ними стомлювати — свідчать, що все обертається навіть деяким збільшенням викидів.

Європа — так, намагається. Та ж Європейська комісія, наприклад, представила план “зеленої угоди” (The European Green Deal), і хоче скоротити викид парникових газів більше ніж наполовину до 2030 року. А до 2050-го так і зовсім дійти кліматичної нейтральності. Німеччина оголосила про більш амбітні плани: до 2030 року знизити викиди на 65% і стати вуглецево нейтральною вже до 2045-го.

Але все це — довоєнні цифри. А війна так, вплинула, і дуже серйозно.

Нові виклики

На конференції ООН з клімату прямо заявили, що енергетична війна Росії з Європою і реальна війна — проти України — стали зараз і для клімату найголовнішими викликами.

“Саміт збирається під завісу року, відзначеного страшними повенями, безпрецедентною спекою, сильною посухою та потужними ураганами — однозначними свідченнями надзвичайної кліматичної ситуації. Водночас мільйони людей у всьому світі страждають від енергетичної та продовольчої криз, нестачі води, падіння реальних доходів… Всі ці проблеми погіршуються важкими геополітичними конфліктами. В такій непростій ситуації деякі країни поставили на паузу або зовсім повернули назад боротьбу зі зміною клімату і з подвоєною енергією почали палити викопне паливо”, — з публікації ВВС “Русская служба”.

По суті вперше кажуть, що на зміну клімату основний вплив стала здійснювати не промисловість, а “важкі геополітичні конфлікти”. В тому числі й застосування сучасних смертоносних систем озброєнь, які нищать все живе. Та й Європа — в умовах ембарго на російські енергоносії — змушена розконсервувати теплові станції, від яких в рамках “зеленого плану” збиралися відмовитись.

Але є й зворотний бік — зміни клімату, коли вони вже відбуваються, в свою чергу, самі можуть бути причинами конфліктів і воєн. В Міжнародному інституті прикладного системного аналізу, який знаходиться в Австрії, провели дослідження, яке показує, що зміна клімату — як одна з причин, поряд з політикою — могла спровокувати масові протести в 2010-2012 роках в Тунісі, Лівії, Ємені та інших країнах “арабської весни”.

Також Інститут вивчив причини війни в Сирії, де революція переросла в масштабну війну. Експерти дійшли висновку, що підвищення середніх температур в регіоні призвело до затяжної посухи, погіршення ґрунтів та дефіциту прісної води. Після кількох років поганих урожаїв сільські жителі почали переселятися до міст. Наприкінці 2000-х років 60% сільських господарств в Сирії занепали, півтора мільйона людей змінило місце проживання. Міста виявилися перенаселені, люди не могли знайти роботу та житло, ціни зростали через посуху та нестачу продуктів. Наслідком стали масові протести, а згодом почалася війна.

Здавалося б, ми звикли бачити причиною сирійської трагедії лише політику. Але колишній віцепрезидент США Альберт Гор, відомий захисник навколишнього середовища, теж запевняє, що сирійський конфлікт можна було б згладити, якби світ вчасно звернув увагу на природні проблеми.

Розуміння є, але домовитися щоразу не виходить, зокрема через позицію так званого “нафтового лобі”. Це неформальна коаліція країн, які виступають проти різких обмежень чи відмови від нафти та газу. Йдеться про — зверніть увагу на знайомий перелік — Саудівську Аравію, Китай, Ірак, Іран, Росію. На останню конференцію з клімату до Єгипту делегатів від цих держав приїхало більше, ніж делегатів від будь-якої іншої країни.

Основний аргумент нафтових лобістів — нинішня енергетична криза показала, що рано відмовлятися від нафти та газу. Газ не можна заборонити; навпаки, в нього потрібно інвестувати.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, а вона з “партії зелених”, навіть звинуватила в саботажі тих, хто заробляє на нафті та газі.

“Більш ніж розчаровує той факт, що альянс нафтовидобувних країн і великих забруднювачів атмосфери заблокував давно назрілі рішення про скорочення викидів і відмову від викопного палива”, — прокоментувала підсумки саміту Анналена Бербок.

Домовилися звичайно про те, що тепер багаті країни світу компенсуватимуть наслідки зміни клімату для країн, що розвиваються. Проте аналітики зазначають, що як такої дорожньої карти немає. Ще належить визначити, хто буде донорами, одержувачами, за якими критеріями присуджуватимуться компенсації.

“Кліматична криза — біда біблійного масштабу. Планета, як і раніше, в реанімації. Ми зобов’язані негайно та різко скоротити викиди, а з цього погляду саміт пройшов марно”, — резюмував Генсек ООН Антоніу Гутерреш.

І тут важливо подивитися — а як позначиться війна не лише на економіці, не лише на долі людей, а й на кліматі в Україні?

Клімат та війна

Так, бойові дії можуть призвести до серйозних наслідків у сфері клімату та прискорити глобальне потепління, з’ясували британські аналітики з Climate Action Tracker. За даними українського Мінприроди, внаслідок російського вторгнення в атмосферу вже потрапило понад 97 млн тонн парникових газів. Вони виникають через пожежі в зоні бойових дій, коли це “додало” майже 25% парникових викидів”. Зафіксували понад шість тисяч пожеж. Загальна площа займання — майже 500 тисяч гектарів.

Військова та цивільна техніка активно спалює дизпаливо та “солярку”. Експерти підрахували, що за час російського вторгнення додатково спалили щонайменше 1,5 мільйона тонн палива. І це ніхто ще не з’ясував — просто руки не дійшли — яких збитків завдають десятки тисяч генераторів для атмосфери, які зараз працюють в періоди відключень світла.

Але Україна вже зараз пропонує розробити механізм для оцінки збитків для навколишнього середовища від воєнних дій. Його висновки планує використати в міжнародних судах.

“Нам треба залучити якнайбільше країн для початку діалогу та розробки міжнародних методик, які дозволяли б оцінювати збитки навколишньому середовищу саме від війни. Ми розраховуємо їх з перших днів війни, але для того, щоб захистити і довести кожен з понад двох тисяч кейсів збитків навколишньому середовищу в міжнародних судах, нам необхідно їх так зафіксувати, щоб в них не сумнівалася жодна країна світу”, — заявив міністр Мінприроди Руслан Стрілець.

Збитки для природи самої України — і це лише за попередніми даними — вже майже 1,5 трильйона гривень! Ось і виявляється, в умовах війни тема клімату — зовсім не дозвільна.

Отже, всі ці снігові бурі в Канаді та США — ще один привід для світу звернути увагу на війну на українському фронті. Змусити світ ще активніше тиснути на Росію. Адже наслідки цієї війни вже не локалізовані лише на території України чи Європи. Вони глобальні і торкнуться або, швидше, вже зараз зачіпають всіх.

Що тепер зробить світ? І як допоможе Україні пережити цю зиму? Про це розповім в одному з нових випусків моєї авторської програми.