Сьогодні о 19:55
Путін — диктатор, а Росія — диктатура. Відповідну резолюцію 13 жовтня одноголосно ухвалила Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) — “за” проголосували всі 43 євродепутати. Примітно, що документ підтримали Азербайджан і Туреччина, які донедавна прихильно ставилися до Росії та її лідера.
Про що говорить резолюція
Із 9 до 13 жовтня у французькому Страсбурзі відбулася осіння сесія ПАРЄ. На ній було ухвалено три важливі резолюції на підтримку України. Одна з них — “Про легітимність і правомірність скасування терміну повноважень чинного президента Російської Федерації“, її автор — депутат із Нідерландів Пітер Омциг.
Згідно з ухваленим документом, ПАРЄ закликає держави-члени Ради Європи:
- визнати Володимира Путіна нелегітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну (закінчується в березні 2024 року);
- припинити всі контакти з ним, за винятком гуманітарних контактів і прагнення до миру;
- Асамблея нагадує, що всі держави-учасниці Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) зобов’язані заарештувати Володимира Путіна, коли він перетне їхню територію, — на підставі ордера на арешт, виданого МКС 17 березня 2023 року;
- Асамблея рішуче підтримує створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу щодо злочину агресії проти України для притягнення до відповідальності російського керівництва, включно з Володимиром Путіним;
- спеціальний міжнародний кримінальний трибунал має розслідувати всі події на території України з лютого 2014 року, починаючи з незаконної анексії Криму, війни на Донбасі та збиття рейсу MH17.
У резолюції зазначено, що “будь-яка країна, що збільшує термін повноважень президента понад звичайні два строки на чотири або п’ять років, робить великий крок у бік від демократії та верховенства закону”. При цьому Володимир Путін перебуває при владі як президент або прем’єр-міністр із 2000 року. Поправки, внесені до конституції РФ у липні 2020 року, продовжили термін його можливого президентства до 2036 року, коли Путіну виповниться 83 роки.
Зняття обмежень президентського строку євродепутати розцінюють як нелегітимне, оскільки це порушує як російську конституцію, так і міжнародні правові принципи. Ба більше, ці конституційні зміни було ухвалено за спеціальною прискореною процедурою, не передбаченою конституцією РФ.
Крім того, за відсутності системи стримувань і в поєднанні зі зростаючими репресіями всередині РФ, а також агресією Росії проти України, дії Путіна перетворилися на “безконтрольну президентську владу”.
“Переважна влада президента, зумовлена надзвичайно тривалим терміном його перебування на посаді, у поєднанні з відсутністю будь-яких стримувань і противаг (таких, як сильний парламент, незалежна судова система, вільні ЗМІ та активне громадянське суспільство) перетворила Російську Федерацію на фактичну диктатуру“, — заявили парламентарії.
Асамблея вказала на російську агресію проти України та її наслідки як на доказ того, що диктаторські режими “становлять загрозу міжнародному миру і безпеці, територіальній цілісності та політичній незалежності своїх сусідів”.
“У нас уже було багато побоювань щодо рівня демократії в Росії. Ми бачили, як розвивалася Росія після падіння комуністичного режиму. Були і хороші, і погані ознаки… Після 2000 року ми спостерігали, що президент Росії разом із парламентом і урядом розвивали більш авторитарний спосіб правління. Але з початком агресивної війни 2022 року стало зрозуміло, що це навіть не авторитарне правління. Це дуже вузьке коло на чолі з президентом, підтримуване урядом і парламентом Росії, які вирішують усе самі. Вони роблять те, що хочуть”, — заявив телеканалу FREEДOM президент ПАРЄ Тіні Кокс.
Він наголосив, що війна РФ проти України почалася і триває саме через рішення президента Путіна, уряду і парламенту Росії.
“Але зрештою вони покажуть, що вони слабкі, вони не в змозі протистояти Україні, яка захищає не тільки свої кордони, а й свою гідність. І диктатор, підтримуваний своїм оточенням, врешті-решт, я сподіваюся і вірю в це, теж не зможе втримати свою позицію по відношенню до громадян Росії”, — резюмував глава Кокс.
“Ми не просто вперше говорили про нелегітимність Путіна, про його дивну 20-річну кар’єру, а й про те, що він потенційно не зможе балотуватися на наступний термін. І всі контакти з Путіним будуть припинені після завершення його нинішнього президентського терміну. З ним будуть комунікувати тільки в гуманітарному напрямку — це звільнення цивільних полонених, повернення депортованих українських дітей і не тільки. Важливо, що також ми говоримо не просто про ефемерний суд, а про новий конкретний формат міжнародного спеціального трибуналу, щоб покарати топ-керівництво Росії, зокрема військове”, — прокоментувала телеканалу FREEДOM голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева.
Також депутати ПАРЄ на осінній сесії ухвалили ще дві важливі резолюції на підтримку України:
- “Забезпечення справедливого миру в Україні та довготривалої безпеки в Європі“ — у ній, зокрема, йдеться про необхідність надання військової допомоги для справедливої перемоги України над Росією; що найкращий мирний план — це формула миру президента Володимира Зеленського; що будь-які мирні перемовини — лише на умовах України; що важливим є створення Реєстру збитків від російської агресії та встановлення компенсацій для кожного потерпілого громадянина; що РФ має звільнити всіх цивільних полонених, повернути депортованих українських дітей. Крім того, ПАРЄ визнала Голодомор злочином геноциду проти українського народу.
- “Роль Ради Європи в запобіганні конфліктам, відновленні довіри до міжнародних інституцій та сприянні глобальному миру“. Її основні положення: утриматися від офіційної взаємодії з урядами РФ та Білорусі; розпочати діалог щодо реформування ключових безпекових інституцій, зокрема Ради безпеки ООН; всебічно підтримати процес створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як рішення ПАРЄ позначиться на Путіні — думка експертів
Рішення Парламентська асамблея Ради Європи в ефірі телеканалу FREEДOM розібрали:
- Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
- Ігор Петренко, політолог;
- Тарас Загородній, політтехнолог.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Путін не є обраним лідером
— Визнання Путіна диктатором — це дуже важливо, це юридична фіксація, яка призводитиме до наростаючих наслідків для РФ. Це виглядає дуже ефектно з урахуванням ордера на арешт Путіна, виданого Міжнародним кримінальним судом.
Тепер можна робити наступні кроки. Наприклад, чітко регламентувати, що якщо демократичні країни та їхні компанії працюють із диктаторським режимом, то вони отримають певні сигнали. Це зменшило б можливість Росії заробляти гроші і використовувати міжнародні можливості, міжнародні майданчики для промоутера своїх ідей.
Путін не є обраним лідером. І я б не використовував слово “вибори” стосовно Росії. Її вже офіційне визначення як диктатури визначає відсутність будь-якої внутрішньої політичної дискусії, відсутність свободи слова, інших атрибутів демократії, зокрема виборів.
Путін є самоназваним диктатором великої території. І його термін правління залежить виключно від того, коли Росія вийде з цієї війни переможеною.
ІГОРЬ ПЕТРЕНКО: Це серйозний удар по Путіну і РФ
— Рішення ПАРЄ мають рекомендаційний характер, але вони є важливим маркером. І всі країни, які підтримали резолюцію, будуть з нею рахуватися.
У резолюції відображено заклик припинення контактів із Путіним саме з 2024 року. Тобто якщо Путін піде на новий президентський термін (а він, найімовірніше, піде), то тоді його не визнають легітимним і контакти припиняться.
Путін є диктатором, тому що, по суті, він захопив владу в РФ і порушує конституцію своєї країни. І ось це одноосібне, безальтернативне управління країною і призвело до того, що ми маємо на сьогоднішній день, — до агресії Російської Федерації проти України 2014 року і повномасштабного вторгнення 2022-го, а також до інших наслідків.
Ухвалене рішення ПАРЄ впливатиме не тільки на контакти з Путіним, а й на контакти загалом із Росією [яку визнано диктатурою].
Найімовірніше, не буде повного, стовідсоткового виконання цієї резолюції, оскільки вона є рекомендаційною. Але це все одно серйозний удар по реноме Путіна і Російської Федерації.
Оточенню Путіна і росіянам має бути зрозуміло, що комунікації Росії будуть дуже обтяжені. Це провокуватиме дуже багато проблем, і Російська Федерація отримуватиме менше, ніж би вона могла отримувати без визнання Путіна диктатором.
Тобто це все матиме наслідки. Можливо, не такі катастрофічні, як би нам хотілося, але все ж наслідки будуть.
Але ми вже бачимо зменшення контактів із Путіним. Після рішення ПАРЄ цей процес буде посилюватися.
Не можна, звісно, сказати, що з ним не зустрічатиметься той самий китайський лідер Сі Цзіньпін. Китай все-таки є партнером РФ. Можливо, не настільки активним, але все ж він надає допомогу і підтримку РФ. Тому тут будуть контакти, на відносини Китаю і Росії поки що нічого не вплине.
А ось із Туреччиною буде складніша ситуація [оскільки Туреччина підтримала резолюцію ПАРЄ]. Ми пам’ятаємо, що Путін не пішов на відновлення зернової угоди — це удар по турецькому президенту Ердогану. І, можливо, ось це голосування в ПАРЄ — це певна відповідь.
Тобто кожен буде використовувати ситуацію на свою користь. Але сказати, що прямо всі будуть від Путіна шарахатися як від прокаженого, поки що не можна. Хоча ситуація може змінитися.
Будемо дивитися, як розгортатиметься ситуація на фронті і всередині Росії. І, може, стане дійсністю, коли з Путіним уже ніхто не захоче зустрічатися. Але все одно низка держав мають певну залежність від РФ і особливо не хочуть із нею поки що прощатися, зокрема деякі європейські країни.
Тому, щоб максимально ізолювати Російську Федерацію від будь-якої взаємодії, контактів — потрібна більш жорстка позиція Заходу.
Є й інші стримувальні моменти, оскільки Росія — це країна з ядерною зброєю. І зараз Росія заграється, вступаючи в цьому питанні в протистояння із Заходом, з тим же Китаєм, Іраном. І Росія може стати об’єктом особливого інтересу, щоб провести в ній реальні зміни. Тоді ситуація з невизнанням Путіна може набути нових барв — дуже трагічних для Путіна. Але поки що ми на початку цього шляху. А коли буде остаточне розуміння і остаточне вирішення питання Путіна — складно сказати.
Що стосується створення спеціального міжнародного трибуналу і діяльності вже існуючого Міжнародного кримінального суду (МКС).
Міжнародний кримінальний суд має свою юрисдикцію. Злочин агресії він може розглядати тільки за виконання низки умов. Перша — на основі відповідної резолюції Радбезу ООН. А ми розуміємо, що поки в Росії в Радбезі є право вето — це нереально. І другий варіант — якщо Україна і Росія були б підписантами Римського статуту МКС, цього теж немає, і поки що не відбудеться.
Ось воєнні злочини — це юрисдикція Міжнародного кримінального суду. Геноцид — це теж юрисдикція МКС. А ось злочин агресії він не може розслідувати, для цього необхідні описані вище процедури.
Тому поки що єдиний варіант розслідувати злочин агресії РФ проти України — створення спеціалізованого трибуналу. І Україна вже багато над цим працює і багато чого зробила. Зараз ми вже на стадії підписання двосторонніх договорів із різними державами, які визнаватимуть юрисдикцію трибуналу, і допомагатимуть у його організації.
Цей трибунал — це аналог Нюрнберзького трибуналу, Токійського трибуналу, який розслідуватиме злочин агресії. На лаві підсудних мають сидіти, насамперед, Путін, [міністр закордонних справ РФ] Лавров, [міністр оборони РФ] Шойгу. Усі вони на сьогодні користуються так званим функціональним імунітетом. Тобто за своєю посадою вони фактично недоторканні. А спеціалізований трибунал знімає це питання.
Спецтрибунал — це також невід’ємна частина формули миру президента Зеленського, сьомий її пункт — “Відновлення справедливості”.
В іншій резолюції, ухваленій на осінній сесії ПАРЄ, йшлося про сумнівність участі Російської Федерації в Раді безпеки ООН і необхідність її реформування. Це теж важливе питання. Якщо ми ухвалюємо таку резолюцію, то треба йти далі — порушувати питання про виключення Російської Федерації з міжнародних організацій і позбавлення її преференцій. Цей процес уже триває, але в цьому напрямку потрібно рухатися активніше.
Читайте також: Відновлення справедливості: сьомий пункт української формули миру обговорюємо з адвокатом Юрієм Білоусом
ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ: Диктатура — це маркер, що Путін не є рівнею європейським лідерам
— Визнання Путіна диктатором — хороший знак. Тому що раніше європейські лідери уникали питання — чи повинен піти Путін. Вони вважають, що якщо він обраний російським народом, то він умовно демократичний лідер.
І після цього рішення ПАРЄ фактично Путін здобуває останній свій легітимний термін як президент. І це більше знак російським елітам (бо Путіну байдуже) — доки Путін перебуває при владі, про жодне поліпшення стосунків узагалі неможливо говорити. Це сигнал елітам, що, хлопці, і переобрання Путіна навесні 2024 року ні до чого хорошого для вас не призведе. Мовляв, подумайте, вам же хочеться в Європу, вам хочеться витрачати гроші, поправляти здоров’я в західних клініках?
Диктатура — це маркер, який наголошує, що Путін не є рівнею європейським лідерам, щоб із ним вести переговори.
Читайте також: Путін стоїть біля витоків страшних злочинів: чому диктатура в Росії загрожує всьому світу — розбираємо в резолюціях ПАРЄ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
