Гіркий досвід України. Якою тепер має бути система світової безпеки?

Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттеріш анонсував створення консультативної ради, яка скликатиме саміт у 2023 році. Таким чином ООН хоче створити новий порядок захисту та взаємодопомоги держав перед потенційною загрозою. Але як на таку ініціативу відреагує РФ?

Надзвичайний та повноважний посол, в. о. міністра закордонних справ України у 2009 році Володимир Хандогій вважає, що Росія скористається своїми можливостями, щоб “нейтралізувати або переінакшити зміст цих рекомендацій”. А ці рекомендації згодом ляжуть в основу можливих рішень, зокрема й Ради безпеки ООН, де Росія продовжує незаконно посідати місце постійного члена. Таку думку дипломат висловив у прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.

Хандогій вважає, що ООН потрібні механізми загального контролю над поведінкою країн-агресорів. Він зазначив, що зараз світовим лідерам потрібно розробити механізми, за допомогою яких можна було би перешкоджати активній антидемократичній політиці Російської Федерації. І такий механізм є, однак, як зазначає Хандогій, його сьогодні не використовують.

“Ми, звичайно, маємо справу з великою проблемою неефективності ООН, усі незадоволені. Але не слід забувати, що це все-таки організація, яка намагається узгодити позиції 193 країн-учасниць. Та навіть наявний статут, механізми, роль Генерального секретаря як одного з головних органів Організації об’єднаних націй також не до кінця використовуються. Наприклад, Генеральний секретар може, лише для цього потрібна політична воля”, — вважає Хандогій.

Експерт також розповів про нещодавнє рішення Генеральної Асамблеї ООН, яке можна вважати знаковим.

“Сьогодні держава, яка застосовує своє право ветувати те чи інше рішення Ради безпеки, має пояснити, чи має звітувати перед генеральною Асамблеєю, з яких причин вона застосувала своє право вето щодо конкретного  питання. Це такий дуже важливий крок, як на мене. Хотілося б подивитись. Ну, Росія, звісно, ​​проголосувала проти цієї резолюції. Але це резолюція Генеральної асамблеї, тож там права вето не існує. Можна подивитися при розгляді того чи іншого питання в Раді безпеки надалі, як Росія реагуватиме, чи взагалі вона підкорятиметься цьому рішенню Генеральної Асамблеї ООН. Хоча воно, звісно, є рекомендаційним, проте це політична воля більшості держав”, — міркує Хандогій.

Він вважає, що такі кроки з коригування наявних положень статуту ООН допоможуть надалі контролювати поведінку держав.

“Ще у 1992 році було розроблено дуже важливий документ. Це так званий порядок денний для миру, в якому описані елементи діяльності організації, відсутні в статуті ООН, тому що минуло багато часу. У 2023 році заплановано світовий форум, який буде, на мою думку, важливим етапом формування нової системи міжнародних відносин. До нього потрібно  дуже добре готуватися”, — сказав Хандогій.