“Геть Францію, хай живе Путін!”: повний розклад наслідків держперевороту в Нігері в оцінках експертів

26 липня в африканському Нігері стався державний переворот. Військові національної гвардії затримали президента країни Мохамеда Базума й оголосили про його повалення. Вони сформували Національну раду з охорони батьківщини (військову хунту), яка 28 липня проголосила командувача президентської гвардії генерала Абдурахамана Чіані главою перехідного уряду. Ситуація в країні не стабілізувалася досі.

Про роль Кремля в держперевороті та про його наслідки, як для Нігеру, так і для Африканського континенту загалом — у матеріалі FREEДOM.

Що ми знаємо про Нігер

Республіка Нігер (не плутати з Нігерією, що межує з нею) розташована в Західній Африці. Столиця — місто Ніамей. До здобуття незалежності в 1960 році була колонією Франції.

Нігер — одна з найбідніших країн світу, яка стабільно посідає останнє місце за індексом людського розвитку ООН.

За площею Нігер — одна з найбільших західноафриканських держав. Однак понад 80% його території розташовано в пустелі Сахара, інша частина зайнята напівпустелею Сахель. Лише 1/4 частина країни знаходиться в зоні савани.

Населення республіки — трохи понад 23 млн осіб. Основними галузями економіки є сільське господарство і видобуток корисних копалин. Головним багатством Нігеру є уранова руда, за запасами якої країна посідає 9-те місце у світі (6-те за видобутком). Також надра республіки містять запаси золота, нафти, олова, вугілля, залізної руди, фосфатів, молібдену.

Ба більше, через Нігер пролягає Транссахарський газопровід — потенційна система доставки газу з родовищ Нігерії до Європи через Нігер та Алжир.

Держпереворот із російськими прапорами

Події, що розпочалися 26 червня, — це вже п’ятий військовий переворот з моменту здобуття Нігером незалежності в 1960 році, і перший з 2010 року. Експерти розглядають події в Нігері як продовження військових переворотів у сусідніх Малі (2021 рік) і Буркіна-Фасо (2022 рік), у кожному з яких проглядається російський слід, у них і зараз панує російська приватна військова компанія (ПВК) “Вагнер”.

Мохамед Базум, якого наразі повалили військові, очолив Республіку Нігер 2021 року. Він є першим демократично обраним президентом країни.

Правління Базума вирізнялося демократичним курсом і прозахідною політикою. Президент налагоджував співпрацю зі США та Європейським Союзом. Найтісніші стосунки вибудувалися з Францією. Нігер отримував фінансову підтримку від Європи і був основною опорою західних країн у боротьбі з ісламістськими бойовиками на заході Африки. Фінансова підтримка Заходу дозволяла утримувати відносно стабільний рівень життя в цій одній з найбідніших країн світу.

Отже, вранці 26 липня 2023 року (за день до старту саміту Росія — Африка в Санкт-Петербурзі) солдати Національної гвардії перекрили доступ до президентської резиденції та захопили Базума з його сім’єю — з дружиною і сином (дочки на той момент перебували в Парижі).

Переворот очолив командувач Національної гвардії Нігеру генерал Абдурахаман Чіані, якого президент планував звільнити з посади. Таке рішення Базум ухвалив 24 липня. Через кілька днів після путчу Чіані оголосив себе новим лідером республіки.

Заколотники захопили держустанови, основні стратегічні об’єкти, державну телекомпанію.

Увечері 26 липня представники військової хунти виступили по телебаченню із заявою, що президента Базума відсторонено від влади “через погіршення безпекової ситуації та погане управління”, і оголосили про створення Національної ради із захисту батьківщини. У країні було закрито кордони, введено комендантську годину.

Попри затримання, президент Базум зміг зв’язатися зі світовими лідерами. Він переговорив із президентом Франції Еммануелем Макроном, держсекретарем США Ентоні Блінкеном, генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем та іншими особами.

З 27 липня в столиці Нігеру місті Ніамей почалися демонстрації прихильників держперевороту. Учасники розмахували російськими прапорами, висловлювали підтримку російській ПВК “Вагнер”. Мітинг переріс в агресивні дії — демонстранти закидали камінням і підпалювали автомобілі, громили штаб-квартири партії Базума.

Економічне співтовариство західноафриканських держав (ЕКОВАС) спробувало виступити посередником із заколотниками, кілька разів направляло до Нігеру делегації переговірників, але зазнало невдачі. 30 липня ЕКОВАС висунуло військовій хунті ультиматум про відновлення Базума на посаді президента протягом одного тижня — тобто до 7 серпня.

“У разі невиконання вимог влади протягом одного тижня вжити всіх необхідних заходів для відновлення конституційного порядку в Республіці Нігер. Такі заходи можуть включати застосування сили”, — заявив президент ЕКОВАС Омар Турей.

У відповідь прихильники хунти попрямували до посольств Франції та США з нігерійськими та російськими прапорами. Вони вигукували гасла “Геть Францію, хай живе Путін!”, “Нам плювати на ЕКОВАС і Європейський Союз!”. Далі заколотники підпалили будівлю французького посольства. Хунта також оголосила про розрив військової угоди Нігеру з Францією, на підставі якої в країні розміщувалися французькі війська.

Заколотники також закликали ПВК “Вагнер” надати їм збройну підтримку. А 2 серпня представники хунти виїхали в Малі та в Буркіна-Фасо безпосередньо на переговори з “вагнерівцями”.

Легітимний президент Базум закликав США та міжнародне співтовариство відновити конституційний порядок у Нігері, а також захистити африканський регіон від впливу Росії через ПВК “Вагнер”.

Водночас до кордону з Нігером були стягнуті війська сусідньої Нігерії, президент якої звернувся до Сенату своєї країни з проханням санкціонувати використання збройної сили проти путчистів у Нігері. Влада Сенегалу також заявила про свою готовність взяти участь в інтервенції, якщо цього вимагатиме. Підтримує союзників і Алжир.

Водночас влада сусідніх Малі та Буркіна-Фасо заявила про готовність підтримати заколотників Нігеру в разі іноземної інтервенції.

Термін ультиматуму ЕКОВАС закінчився 6 серпня. Хунта не пішла на виконання вимог організації.

Реакція світу

Військовий переворот у Нігері став однією з головних тем у світовому порядку денному.

Перш за все, ці події викликали негативну реакцію в Парижі. Президент Франції Еммануель Макрон попередив заколотників, що його країна готова втрутитися, якщо щось загрожуватиме її громадянам.

“Той, хто нападе на французьких громадян, армію, дипломатів або французькі бази, побачить, що Франція негайно і непохитно відповість”, — ідеться в заяві Єлисейського палацу в публікації Euronews.

В оцінці цих подій Європа, США, Африканський союз і ЕКОВАС проявили єдність. Вони не визнають заколотників і закликають звільнити чинного президента.

“Ми єдині в засудженні дій, які відбулися в Нігері, закликаємо до негайного звільнення президента Базума, закликаємо до негайного відновлення демократичного порядку в Нігері”, — заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Країни Економічного співтовариства західноафриканських держав (ЕКОВАС) уже запровадили економічні санкції проти заколотників. А країни Європейського Союзу та США попереджають про можливе припинення програм економічного співробітництва, якщо законність не буде відновлено.

Україна також рішуче засудила державний переворот у Нігері.

“Наголошуємо на необхідності дотримання національного законодавства Нігеру та норм міжнародного права, категорично відкидаємо будь-які спроби насильницької, нелегітимної зміни конституційного ладу. Політична та інституційна стабільність у Нігері має важливе значення в контексті зусиль для подолання безпекових викликів у регіоні Центральної Африки та Сахеля”, — йдеться в заяві українського МЗС.

Офіційно Кремль заявляє про своє занепокоєння подіями в Нігері та закликає всі сторони до стриманості, проте в соціальних мережах було опубліковано голосове повідомлення, в якому людина з голосом, схожим на ватажка бойовиків “Вагнер” Євгена Пригожина, схвалює переворот у Нігері та називає його здобуттям реальної незалежності. Проте США поки що не мають інформації про участь російських бойовиків у перевороті.

Проте в сусідніх республіках Малі і в Буркіна-Фасо вже кілька років присутні бойовики ПВК “Вагнер”. Там вони підтримують місцеві уряди.

Те, що відбувається в Нігері, цілком вкладається в традиційну для Росії політику в Африці. На словах Москва виступає з антиколоніальною риторикою, звинувачуючи Європу і США в неоімперіалізмі. Але поки Брюссель, Вашингтон і навіть Пекін воліють працювати в регіоні за допомогою економічних програм та інвестицій, Росія діє в дусі колонізаторів XIX століття.

“Ніхто не зацікавлений у збільшенні російської присутності в Африці. Історія російської присутності в Африці — це про “Вагнера”, це про таємні операції, це про чорні схеми, це про алмази, це про зброю, це про бізнес, підтримуваний спецслужбами Росії. Це не про хорошу історію”, — сказав міністр закордонних справ України (2014-2019 рр.) Павло Клімкін.

І це думки не тільки українських експертів. У січні експерти ООН закликали до незалежного розслідування можливих міжнародних злочинів, скоєних урядовими військами і “групою Вагнера” в Малі. Йдеться про страти кількох сотень людей.

Переворот у Нігері в оцінці експертів

Ситуацію в Нігері та її наслідки в ефірі телеканалу FREEДOM оцінили:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Мохаммад Фараджаллах, головний редактор інформаційного порталу “Україна по-арабськи”, аналітик з питань Близького Сходу;
• Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”;
• Андрій Каракуц, голова громадської організації “Центр прикладних досліджень”.

МИХАЇЛ ПОДОЛЯК: Це результат діяльності російських приватних військових компаній

— Переворот у Нігері — це результат діяльності російських приватних військових компаній. Та ж ПВК “Вагнер”. Вони, безсумнівно, у 2021-2022 роках провели переворот у Буркіна-Фасо, у сусідній державі Малі, вони взяли під контроль уряди в цих країнах. Зараз вони взяли під контроль уряд у Нігері.

Для них це вкрай важливо. По-перше, там уранові рудники, по-друге, через Нігер мала проходити одна з гілок газопроводу “Транс-Сахари”. Цей газопровід мав постачати газ із Нігерії на південь Європи. Тобто в рамках проєкту “Революція в Нігері” Росія вирішує дуже прагматичні завдання. Залишити без сировини європейські країни, спробувати таким чином тиснути на Європу.

Ба більше, Росія видавлює залишки європейських представництв в африканських країнах і хоче монопольно контролювати цей регіон, створюючи максимальну нестабільність. Принцип зовнішньої політики Росії — це створення максимально нестабільності в тій чи іншій країні. І при цьому, щоб країна була ще й максимально бідна, тоді Росія зможе повністю контролювати уряд за рахунок корупційної військової присутності.

Вони зараз показали Європі, показали нашим партнерам, що чим довше РФ тягне війну в Україні, тим більше вона буде провокувати такого ж типу конфлікти на інших територіях.

Тому горезвісна ескалація, про яку періодично говорять наші партнери, пов’язана не з передачею зброї Україні. Навпаки, передача зброї деескалює конфлікт, вона дасть змогу швидко завершити війну, поставити на коліна Російську Федерацію і скоротити вплив Росії в інших регіонах.

ЯРОСЛАВ БОЖКО: Росія широко присутня в таких заходах в Африці

— По-перше, не потрібно плутати Нігер із сусідньою Нігерією, яка є дуже потужною країною в африканському регіоні. Загалом африканські країни схильні до різного типу політичних протиріч, тому що їхня інституційна система недосконала. Тобто в більшості країн Африки немає стійкої демократії, також є авторитарні та диктаторські режими.

Ось Нігер був гібридним режимом. Нігер входить в орбіту інтересів Франції, зокрема через те, що Франція раніше мала багато колоній у західній частині Африки. Але Франція зараз заявила, що ні про яку її військову інтервенцію в Нігер не йдеться. Тому, найімовірніше, у ситуацію в цій країні змушені будуть втрутитися сусіди. І ось це поганий сценарій, тому що ми матимемо більше можливостей для нестабільності загалом.

Що стосується самого держперевороту, джерело протиріч знаходиться, перш за все, всередині самого Нігеру.

Але тут варто зважати на те, що Росія досить широко присутня в подібних заходах в Африці.

І це ситуація, в якій заколотників могли б консультувати, допомагати їм зброєю. Тому що ми знаємо, що ПВК “Вагнер”, крім озброєних найманців, поставляє в Африку також величезну кількість політконсультантів, медіатехнологів. Ось вони цілком могли бути конструкторами акцій у Нігері, де частина африканських громадян виходить із прапорами Росії, скандують гасла на підтримку Росії.

Медіатехнологи з РФ, які працюють у командах різних африканських політиків, польових командирів, цілком можуть організовувати такі події на місцях з метою створення ореолу підтримки Росії. Я більш ніж упевнений, що Росія тут зробила ситуативно ставку. Побачили протиріччя, взяли участь і з них щось отримали. Це не частина якоїсь глобальної стратегії. Тому що стосовно Нігеру не зовсім зрозуміло, у чому зараз ключовий інтерес Росії. Швидше, це просто підтримання хаосу і нестабільності, спроба заробити на цій нестабільності. Це актуально для менеджерів ПВК “Вагнер” та їхніх медіатехнологів, радників, які намагаються консультувати різних політиків по всій Африці.

Найпоширенішим типом зміни державного режиму в Африці досі є саме військовий переворот, переворот за участі військових.

Ба більше, зброя там продається на сільських ринках.

Щодо військової участі Росії. Я б поки що не говорив про це. Ми поки що не бачили маркерів саме військової участі. Однак, крім застосування військової сили, у них є маса інших варіантів — консультування щодо криз, революцій, політтехнологій тощо. Тому, на мою думку, російський інтерес тут абсолютно реалістичний. Просто ми поки що не побачили так багато маркерів, які говорили б саме про військову форму участі Росії в цій історії.

Явно, що Російська Федерація намагається зараз розширити свій вплив на Африку. Це можливо тільки шляхом збільшення товарообігу, але це не завжди змушує країни Африки змінювати свої політичні пріоритети.

Тобто торгувати з Росією всі готові, але конфліктувати в обмін на цю торгівлю із Заходом ніхто не збирається.

Ми бачили, як країни Заходу дуже неохоче втручаються в політичні процеси навіть у країнах Європи, таких як Угорщина, Греція. А тут у Нігері, про політичні процеси в країнах Африки можна очікувати ще менше.

Але ситуація в Нігері, найімовірніше, на війну Росії проти України ніяк не вплине.

Що буде з самим Нігером? Ми бачимо реакцію країн Африки. Розбиратися з цим переворотом будуть сусіди насамперед, а не Захід. Якщо виявиться, що сусіди не визнають владу хунти, то, найімовірніше, буде введено торговельну блокаду, і буде спроба повернути до влади законний визнаний уряд.

Хунта, яка прийшла до влади в Нігері, перебуває в дуже складному становищі. Її влада ніким не визнана, крім власне силових структур. Думаю, головне питання — яким буде хід у відповідь влади, яку повалили. Тобто чи буде в них можливість зібрати війська і, заручившись підтримкою сусідів, провести звільнення захоплених держбудівель.

Тут усе базується суто на військах, які сторони можуть зібрати, і на підтримці із сусідніх країн.

МОХАММАД ФАРАДЖАЛЛАХ: “Вагнер” продовжуватиме вербувати в Африці найманців

— Це постколоніальна історія Африки, спочатку там була біполярна система — ідеологічна, військово-політична рівновага. Розпад Радянського Союзу призвів до перерозподілу впливу. І поява Китаю як наддержави теж внесла свої корективи. Тому там багато суб’єктів міжнародної економіки, геополітики, які керують цими країнами.

Хунті було висунуто ультиматум Економічним співтовариством західноафриканських держав (ЕКОВАС), термін якого вже закінчився. І якщо там не буде відновлено справедливість, відновлено пост президента, якого повалили, то є ймовірність, що вони підуть на збройну інтервенцію.

Нігер є дуже серйозним енергетичним ресурсом у плані урану. Там є й інші мінерали, зокрема й золото.

Річ у тім, що штаб-квартира ЕКОВАС розташована в сусідній Нігерії. Сенат цієї країни поки що заблокував варіант інтервенції. Але є підкилимні домовленості між Алжиром і Нігерією. Тому що є економічні інтереси, пов’язані, зокрема, з “Транс-Сахарською” газовою магістраллю в Європу через Нігер і Алжир. Тому Алжир і Нігерія не зацікавлені у війні в Нігері. Але думаю, що Алжир не ввійде своїми військовими силами до Нігеру, тому що у нього багато проблем своїх внутрішніх проблем, і проблем з Марокко, з Тунісом, з Лівією. Але Алжир може виступити медіатором врегулювання конфлікту, і отримати від цього дивіденди.

Що стосується присутності ПВК “Вагнер”. Не думаю, що “вагнерівці” будуть використовуватися безпосередньо.

“Вагнер” буде використовуватися як концепція, як політичний бренд, фактор пропаганди в Африці.

До речі, нещодавно Алжир і Росія домовилися про відкриття авіамаршруту — три рейси на тиждень з Алжиру до Санкт-Петербурга. Думаю, що цей рейс матиме подальшу історію, щоб допомогти Росії в її світовій ізоляції і забезпечити її ресурсами, зокрема, найманцями. У цій ролі може виступити завербована африканська молодь, яку романтично притягуватимуть фахівці ПВК “Вагнер”, як політичного інституту. Тобто ПВК “Вагнер” зможе вербувати африканську молодь проти Заходу, який нібито хоче знову колонізувати Африку.

Росія може створювати франчайзинги “Вагнера” в Африці, використовуючи лояльні до неї режими. Це Буркіна-Фасо, це Малі і зараз з’явиться Нігер.

В Африці 50% населення — це люди до 25 років, це молодіжний потенціал, який не має постійної роботи, не має перспективи розвитку. Єдині перспективи — бути адаптованим у ресурс військових найманців.

Інститут “Вагнера” небезпечний у плані цеху з виробництва найманців не тільки в плані України, а й у плані Грузії, а далі Росія, напевно, зазирне в пострадянські азіатські країни.

Президент Нігеру Мохамед Базум дуже важливий. По-перше, завдяки його правлінню з Нігеру буде вибиватися російський і китайський вплив. Тому що Базум прозахідний. А уявіть собі, якщо Росія отримає понад 60% уранового ресурсу в Африці, в Нігерії. Це завадить європейцям і західним країнам отримати цей ресурс. Так що питання дуже прагматичне і дуже важливе.

АНДРІЙ КАРАКУЦ: Російський фактор — один з основних

— Безумовно, події в Нігерії дуже важливі. Поширення диктаторських режимів на континенті, повалення демократично обраного лідера в Нігері — негативна тенденція. І російський вплив на ключові країни Африки може призвести до стабільності диктаторських режимів. І ці тенденції згодом буде дуже складно викорінити.

Чому стався переворот у Нігері, в інших країнах через збройні перевороти? Насамперед, це пов’язано з внутрішньою ситуацією. Це дуже нестабільні країни, які після здобуття незалежності не отримали швидкого зростання, вони залишалися залежними від своїх колишніх колонізаторів. І помилки таких країн, як Франція, призвели до того, що в цих конкретних державах великий вплив отримали радикальні ісламісти. Це призвело до нестабільності, а стабільність можуть тут запропонувати тільки військові.

У схожих ситуаціях військових переворотів в інших країнах ситуація кардинально не змінювалася. Можливо, у столиці ситуація трохи покращувалася, проте нікуди радикальні ісламісти не дівалися. І такі країни, як Нігер, були ключовими з точки зору якраз боротьби з ісламістами.

Також Нігер був важливою ланкою в контролі над нелегальною міграцією. Там розташований перевалочний пункт, через який багато мігрантів намагаються потрапити в країни Європи. І вважається, що один із можливих задумів Російської Федерації в тому, щоб дестабілізувати цю країну і використати мігрантів як зброю, масово спрямувавши їх у європейські країни. У Європейському Союзі прекрасно це усвідомлюють.

І третє питання, безумовно, ресурси Нігеру. Ця країна дуже важлива для поставок урану та інших ресурсів. І дуже важливо, що через територію Нігеру мав проходити газопровід із Нігерії до країн ЄС. Відповідно, його реалізацію відтерміновують, що слугує інтересам Москви, тобто дасть змогу Кремлю й надалі впливати на країни ЄС у спробах про щось домовитися.

Який подальший сценарій? Цей тест для організації ЕКОВАС. Зараз лідерство в цій організації якраз у сусідньої з Нігером Нігерії. І це шанс продемонструвати лідерські якості президенту Нігерії і загалом позицію Нігерії на Африканському континенті. Не секрет, що Нігерія заявляє про свої лідерські амбіції, як на континенті, так і загалом глобальній політиці. Тому можна очікувати, що нігерійські війська зможуть зайти до Нігеру для стабілізації ситуації. Такий прецедент уже був у 2017 році в Гамбії, там ситуація швидко регулювалася завдяки тому, що місцеві військові, які вчинили переворот, швидко зрозуміли, що не зможуть утриматися при владі. У Нігері можливий такий самий варіант.

У Нігері переворот здійснили військові президентської гвардії. Тобто це ті люди, які, по суті, мали охороняти президента, і вони користуються підтримкою серед військ. Але я не впевнений, що армія Нігеру підтримуватиме хунту в разі іноземної військової інтервенції. Навряд чи вони протистоятимуть масштабним зовнішнім силам.

Але не варто забувати російський фактор. Дестабілізація якраз Нігеру може значно вплинути на ситуацію на Африканському континенті загалом. Російський фактор — один з основних.

Якщо подивитись на карту, починаючи із заходу Африки — з Сомалі через Нігерію, через Буркіна-Фасо, через і аж до Судану — формується смуга, в якій дуже великий вплив має Російська Федерація. І це не позитивний вплив.

Росія не вкладає туди якісь гроші для розвитку економік, вона не намагається допомагати цим країнам проводити реформи. Вони не намагаються налагоджувати відносини з місцевим населенням, із суспільством

Це можна порівняти зі спецоперацією, кінцевою метою якої є отримання вигод для РФ насамперед.

Це насамперед прямі контакти з елітами, які зацікавлені в ПВК “Вагнер”, щоб використовувати їх як особисту гвардію, особисту охорону для збереження своєї влади.

Не варто забувати про медіаінструмент. У них дуже розвинені інструменти для інформаційних кампаній, для пропаганди. І тут Російська Федерація також допомагає лідерам цих хунт продемонструвати свої сильні сторони. Як ми бачимо, в Нігері була розгорнута інформаційна кампанія проти Франції, яка призвела до антифранцузьких настроїв. І ця тенденція в африканських країнах дуже сильно посилилися. Це не тільки помилка Франції, а й те, що Російська Федерація дуже сильно вклалася в дестабілізацію суспільства африканських країн.