Справжньою причиною повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну деякі експерти називають війну за Чорне море.
Бажання України мати законне право бути морською державою і відігравати важливу роль у регіоні спричинило маніакальне бажання Росії не допустити цього і домінувати на Чорному та Азовському морях. З цим пов’язані постійні виходи в акваторію Чорного моря бойових кораблів і підводних човнів РФ з гавані тимчасово окупованого Севастополя.
Битва за два моря
На сьогодні кількість суден Чорноморського флоту РФ варіюється від одного до кількох, а частина його стоїть на бойовому чергуванні у відкритому морі.
Після безславного потоплення крейсера “Москва”, який вважався флагманом бойового флоту Росії, це той максимум, який може показати ЧФ РФ у цьому регіоні.
Водночас з моменту повномасштабного вторгнення Росії потенціал Військово-морських сил України істотно зріс. Про це повідомив командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа.
За його словами, станом на 24 лютого 2022-го року Україна не мала у своєму розпорядженні достатніх засобів для протистояння супротивнику в морі, проте зараз ситуація кардинально змінилася.
“Концентрація ворожих сил і засобів на початку повномасштабної агресії була 1:12. Зараз ми розраховуємо свій потенціал як 1:4. Український флот посилився насамперед завдяки успішним діям берегових ракетних військ, які були сформовані вже під час повномасштабної війни. Свою роль зіграло і надходження берегового ракетного комплексу “Нептун”, а також надання союзниками протикорабельного комплексу “Гарпун”. Зараз 25 тисяч квадратних кілометрів є сірою зоною, куди побоюються заходити кораблі РФ. Загалом Україні належить звільнити понад 70 тисяч квадратних кілометрів загальноекономічної зони в Чорному морі”, — повідомив Олексій Неїжпапа.
Крім цього, чималий інтерес до Чорноморського регіону виявляють і США. У Білому домі сподіваються, що Румунія, Болгарія і Туреччина, які входять до НАТО, зможуть утримати баланс у протистоянні з Росією.
“НАТО збільшив свою військову присутність у регіоні Чорного моря на суходолі, в морі та в повітрі. Ми зробили це частиною значного посилення нашого Альянсу, яке відбувалося з 2014 року, і ми продовжуємо оцінювати й аналізувати заходи в рамках подальшого уточнення наших позицій у цьому регіоні, який має велике стратегічне значення для НАТО”, — заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг під час пресконференції в Ризі (Латвія).
Деякі аналітики вважають, що протистояння зацікавлених країн за Чорне море тільки загострюватиметься. І збитий російськими винищувачами біля берегів тимчасово окупованого Криму американський безпілотник — це тільки початок ймовірної ескалації.
При цьому, згідно з інформацією ВМС України, російські військові замінували підходи до гирла Дунаю і району біля острова Зміїний. Це несе загрозу насамперед не українським суднам, оскільки морського трафіку в Україні немає з 24 лютого 2022 року, а кораблям, які прямують у порти Болгарії, Румунії та Туреччини з інших країн.
Читайте також: Війна за Чорне море — що відбувається в регіоні (ВІДЕО)
Думки експертів
Як зараз складається військова ситуація на Чорному та Азовському морях, і чи зможе Україна протистояти Росії на морі, в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:
- Микола Маломуж, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України;
- Віктор Ягун, військовий і громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.);
- Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу ВМС України;
- Сергій Грабський, військовий експерт;
- Павло Нарожний, військовий експерт, волонтер.
МИКОЛА МАЛОМУЖ: Коли ЗСУ будуть наступати, Кримський міст стане моментом істини
— Що стосується ракетоносіїв Storm Shadow, то насамперед ми говоримо про літаки радянського виробництва, які у нас є, і які ми додатково зараз отримали з Польщі та інших країн. Вони якраз перероблені для використання ракет Storm Shadow. І тому наразі удари можуть завдаватися як по військових об’єктах, так і по кораблях.
І дуже важливо те, що ми зараз будемо їх діставати. Уже навіть у Севастополі або де вони будуть баражувати, — це ракетоносії, це підводні човни, це Кримський міст.
Зараз наші можливості дуже щільно піднімаються: це “Гарпуни”, це “Нептуни”, це наші ракети різних типів — ми їх зараз поки що не розшифровуємо, але вони вже б’ють до 800 кілометрів. Їх ще не так багато, але вони можуть завдавати потужних ударів. І це, звичайно, Storm Shadow, які працюватимуть спільно.
Коли флот перебуває в бойовому положенні, він готується до пусків, вони тоді всі перебувають порівняно поблизу. У цей момент ми можемо їх чітко зафіксувати, і комплексні удари “Штормами”, “Нептунами”, “Гарпунами”, безпілотниками та іншими засобами ураження можуть повністю знищувати їхній ресурс.
А паралельно ще й знищувати логістику, нафтобази. Без дизельного пального і без олії ракети “Калібр” — це посудина, яка практично не діє, тим паче ціль пряма. І паралельно Кримський міст.
Ось з цього наступу можна знищити флот. Коли ми будемо наступати, і коли противник буде відступати вже через перешийок, Кримський міст — це вже буде момент істини. Коли Крим стає пасткою, а не неприступною фортецею, як думали росіяни.
ВІКТОР ЯГУН: У нас є можливості поставити на місце російський флот
— На даному етапі у нас дійсно дуже велика проблема з кораблями. У нас немає цього потенціалу, який ми можемо виставити у відкритому морі.
І ми пішли тим шляхом, який нам дає нам змогу просто зараз розв’язати цю проблему — це дрони, це повітряні безпілотники, це морські напівзанурювальні дрони. Це можливість посилення наших берегових можливостей — ракети з боку берегової охорони. Тобто, це такі моменти, які можуть поставити на місце Чорноморський флот РФ.
Насправді Чорноморський флот Російської Федерації — це такий дивний взагалі суб’єкт. Перебувати в закритій водоймі — Босфор і Дарданелли закриваються дуже швидко Туреччиною, яка входить до НАТО, – і чимось погрожувати в Чорному морі, яке прострілюється будь-якими ракетами, навіть із Середземного моря, — це взагалі якась дуже дика позиція і тактика.
Тому росіяни зараз, зіткнувшись із тим, що в нас є можливості вже вражати об’єкти до 300 кілометрів, будуть змушені прибрати свої боєздатні кораблі ближче до російського берега, тобто до Новоросійська. І це якраз покаже, що ми не дозволимо використовувати ці кораблі для блокування нашого узбережжя і наших морських шляхів.
АНДРІЙ РИЖЕНКО: Для того, щоб перемогти російський флот, нам не потрібні великі кораблі
— Ситуація на морі зараз для України складна, тому що Україна контролює тільки 20% свого узбережжя. Це ділянка від гирла дельти Дунаю до дельти Дніпра. І особливістю є те, що порти наші на цій ділянці все одно заблоковані або частково заблоковані.
Є судноплавство в межах зернової ініціативи, але знаємо, що там теж згущуються хмари. Нам необхідно зробити так, щоб Росія не блокувала наші порти. І в перспективі, коли Україна звільнить наше Приазов’я, нам потрібно буде забезпечити й охорону, і підтримання суверенітету наших територіальних вод у морській економічній зоні.
Це ближня морська зона: 40-100 морських миль. Для цього нам потрібні невеликі кораблі різного призначення.
Зараз найбільша загроза для нашого флоту — це російські ракетні кораблі. Ті, що стріляють “Калібром”, іншими ракетами, артилерією, торпедами. І вони можуть серйозно порушити судноплавство, вірніше, навіть заблокувати, як це було в лютому березні минулого року.
Щоб цього не сталося, нам не потрібні великі кораблі: такі кораблі як корвети — це середньострокова перспектива. Тобто це може бути 5,7,9 років. Для них потрібно побудувати бази. Загалом, вони і діють у центральній частині Чорного моря. І нам потрібно прикрити цю ближню зону.
А для цього нам потрібні катери, які можуть виконувати всі ці завдання. Вони несуть ракети, торпеди, вони борються з мінами, з диверсантами, вони можуть допомагати висаджувати десант тощо.
Наскільки мені відомо, питання морської безпеки обговорювали на рівні міністрів трохи менше ніж місяць тому в Румунії, у Бухаресті, коли проходила конференція з морської безпеки. Там був і наш міністр [оборони], і високопоставлені чиновники, міністри оборони та закордонних справ із 42 країн.
І тоді, в кулуарах, серед експертів і політиків вирішувалося питання про те, що Україні потрібно нарощувати свій надводний флот. Наприклад, Німеччині, яка традиційно сильна у військово-морському аспекті, є чим нам допомогти в дуже короткій перспективі, щоб забезпечити безпеку наших портів. І наскільки мені відомо, там ідуть уже певні контакти.
Я сподіваюся, що Україна отримає посилення своїх можливостей на морі для того, щоб противник не так себе привільно почував, не блокував наші порти, не нищив судна, і ніс за це відповідальність. Зараз експерти працюють над цим питанням.
СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Блокування Босфору Туреччиною зведе нанівець усі зусилля Росії з розвитку Чорноморського флоту
— Ми неодноразово говорили, що Росія розглядає територію Криму як сухопутний авіаносець. Тобто сама територія дозволяє Росії створювати військові бази, військову інфраструктуру, яка, на її думку, мала б допомагати в домінуванні в Чорноморському басейні.
Але потрібно розуміти, що головною метою РФ після Криму була, звісно ж, Україна, і створення такої ударної сили, яка дала б змогу створити плацдарм для подальшої експансії в бік українського материка. Вона і визначає ту важливість, яку Крим становить для Російської Федерації.
А вже технічні аспекти — глибоководні порти, можливість переміщення і контролювати східну і північну частину Чорного моря — це вже ніби похідна від головної мети.
Що стосується протистояння з флотами країн НАТО, потрібно розуміти, що тільки турецький флот у Чорному морі більший за всі флоти всіх чорноморських держав разом узятих. Тому Росія була більш розгорнута для продовження саме сухопутної експансії, розуміючи, що блокування Босфору Туреччиною може фактично звести до нуля всі зусилля з розвитку флоту саме в Чорноморському басейні.
Тому утримання Криму є найважливішою метою Росії, що дозволяє їй у перспективі розглядати питання просування експансії в бік України.
ПАВЛО НАРОЖНИЙ: І флот, і морська піхота РФ — це ні про що
— Тихоокеанський флот — це не тільки флот як такий, це і морська піхота. Давайте згадаємо про 155-ту бригаду Тихоокеанського флоту морської піхоти, яка за кілька піхотних атак примудрилася втратити 130 танків. Там насправді не тільки танки, а й бронетехніка, БМП, БТРи.
Загалом стан на флоті вкрай сумний. Колишній головнокомандувач української армії з 2014 по 2019 роки [Віктор] Муженко, який є радником нашого головнокомандувача [Валерія] Залужного, нещодавно написав чудову статтю щодо поточного стану в армії. І він там сказав дуже цікаву фразу: “Ніхто не очікував, що російський флот виявиться пшиком”.
Тобто, українська армія вкрай побоювалася дій російського флоту, але як висловився один офіцер 36-ї бригади морської піхоти України, виявилося, що і флот, і морська піхота РФ — це ні про що.
І давайте згадаємо про крейсер “Москва”, який безславно затонув біля острова Зміїний 13 квітня 2022 року. Тому стане зрозуміло, чому в російському флоті відбуваються всі ці перестановки. Тому що ніяких немає успіхів, є одні проблеми, скажімо так.
Читайте також: Українські “Нептуни” і “Гарпуни” перебувають на бойових чергуваннях, — Селезньов про маневри флоту РФ