Сьогодні о 20:44
Західні країни активно досліджують можливості конфіскації активів Центрального банку Росії з метою фінансування України.
Видання The Financial Times пише, що цей крок розглядають як відповідь на можливе перекриття потоків фінансової підтримки Києва через політичні суперечки у США та Європі, особливо після невдачі в узгодженні двох великих фінансових пакетів допомоги. Йдеться про більш, ніж 100 мільярдів доларів для України. Республіканці в Конгресі США та прем’єр Угорщини Віктор Орбан висловилися проти такого фінансування.
Конфіскація для допомоги Україні
Члени G7 обговорюють можливість конфіскації близько 300 мільярдів доларів із заморожених російських активів. Цей крок являє собою рішучий переворот у фінансовій стратегії Заходу проти Москви. Конфіскація російських активів може надати додаткові кошти для України, особливо в світлі очікуваних значних витрат на післявоєнну реконструкцію.
Хоча раніше уряди G7 вагалися щодо подібних дій через побоювання втратити довіру деяких іноземних інвесторів, США останнім часом зайняли більш рішучу позицію в комітетах G7, заявляючи, що можливий шлях до конфіскації, без порушення міжнародного права.
“Члени G7 та інші постраждалі від дій Росії держави можуть конфіскувати російські суверенні активи як контрзахід, щоб спонукати Росію припинити свою агресію”, — йдеться в поширеному в комітетах G7 документі уряду США, з яким ознайомилося видання The Financial Times.
Представники США активно обговорюють це питання і вважають, що ухвалення рішення потребує негайних кроків, можливо, на майбутній зустрічі лідерів G7, запланованій до другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2024 року.
Також єврокомісар з питань правосуддя Дідьє Рейндерс заявив, що Євросоюз вивчає шляхи використання російських активів для того, щоб компенсувати завдані Україні збитки.
“Ми обговоримо з міністром юстиції питання, перш за все, підтримки України. Звичайно, можна притягнути до відповідальності винних у міжнародних злочинах, включно зі злочином агресії. А також бути впевненим, що Росія має відшкодувати збитки”, — запевнив він.
Один із підходів уже застосовує Бельгія, яка використовуватиме податки з російських активів для допомоги Україні.
“Що стосується державних активів, на даний момент у нас є рішення однієї держави-члена, Бельгії, про надання всіх податкових надходжень від доходів від активів. Активи по суті є резервами Центробанку Росії. І ми продовжуємо розглядати, наскільки далеко можна зайти”, — сказав Рейндерс.
Прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо в жовтні під час візиту президента України Володимира Зеленського до Брюсселя розповів, що поки що йдеться про суму в 1,7 млрд євро податків. Другий підхід передбачає конфіскацію приватних активів за спробу обходу санкцій.
Думки експертів
Чому дискусії про конфіскацію заморожених російських активів для передачі їх Україні досі не перейшли в активну дію? Який юридичний механізм потрібно для цього розробити? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олег Устенко, радник президента України з економічних питань;
- Євген Добряк, експерт з міжнародних відносин, народний депутат України;
- Олег Лісний, політолог;
- Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень України.
ОЛЕГ УСТЕНКО: Агресор має відшкодувати всі збитки
— Механізм уже існує і відпрацьований. Якщо згадати 2021 рік, то тоді кошти Центробанку Афганістану було заморожено в такий самий спосіб. Потім на них було накладено арешт, а далі вирішували питання про їх передачу.
Що стосується Росії, то тут дискусія складніша. Йдеться про 300-350 млрд. доларів Центробанку, які зараз заморожені. Потрібно розуміти, що це не просто актив у вигляді готівки, а й у вигляді цінних паперів. А цінні папери мають властивість змінювати свою вартість залежно від різних факторів. Тому і загальна вартість активів може змінюватися.
У перші тижні російського вторгнення лунали заяви про необхідність арешту і заморозки активів. Це було зроблено одразу, але потім точилися дискусії з приводу того, яким чином їх треба використовувати далі.
Було однозначне розуміння того, що ці кошти мають бути використані як компенсація за ту агресію, яку Росія заподіяла і продовжує заподіювати Україні. Активи українських підприємств постраждали, частина з них просто зруйнована.
Було зруйновано українських активів на суму 750 млрд. доларів. Це прямий збиток. Якщо сюди додати непрямий збиток, то ця сума перевищує 1 трлн. доларів.
Винна в усьому Росія, яка розв’язала агресію, отже, вона має платити. Це вихідне положення приймається всіма дискурсом, зокрема й “Великою сімкою”.
У перші тижні повномасштабної війни почала працювати велика група з приводу того, яким чином розробляти механізм передачі російських активів на відновлення України. І тут, до речі, не так принципово — як цей механізм буде працювати. Принципово те, що має восторжествувати справедливість і агресор має заплатити і покрити всі збитки.
Але навіть якщо додати приватні активи російських еліт у розмірі близько 150 млрд. доларів — цього все одно буде недостатньо для того, щоб покрити всі збитки. Тому важливо далі обговорювати репарації, і наступні компенсації, які Росія зобов’язана платити як держава-агресор.
Цінні папери приносять прибуток, припустимо, 3% річних. Це 10 млрд. доларів прибутку. Україна має на цей профіт абсолютне право. Прибуток потрібно теж використовувати для компенсації, його можна швидко і легко передати Україні.
Принципове рішення про те, що ці гроші мають бути передані Україні, ухвалено. Питання в тому, чи це буде прямо зараз, чи буде потім створено фонд, який займатиметься відновленням України.
Багато що залежить від подальшого узгодження технічних деталей, але алгоритм дій уже зрозумілий.
ЄВГЕН ДОБРЯК: Передача активів РФ Україні — це непростий процес
— Ми маємо констатувати, що питання передачі російських активів у повному обсязі, в якому вони заморожені, — це юридична проблематика. Наразі поки що стоїть питання про можливість передачі коштів, які накопичуються як відсотки від цих активів.
Йде дуже інтенсивна юридична робота і в Європі, і у Великій Британії, і в США щодо можливості передання безпосередньо цих 300 млрд. доларів на відновлення України. Це тривалий і непростий процес.
Ми будемо сподіватися на позитивний результат, але це не так просто. Тому що західні демократії завжди ратують за верховенство права, захист приватної власності та захист капіталів. А це відіграє велику роль у позиціонуванні.
З огляду на агресію і погрози, які йдуть від РФ, процес з передачі активів знову відновився. І з приходом на посаду нового міністра закордонних справ Великої Британії це питання почали обговорювати в практичній площині.
ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Захід розробляє законний механізм компенсації активів РФ
— Рішення впирається в закон про повагу до приватної власності в західних країнах. Але хто цю війну почав — той за неї має заплатити. На жаль чи на щастя, весь Захід і США не можуть поводитися як Росія, тобто як терорист. Тому шукаються правильні юридичні механізми.
У США більш продуктивна позиція, там більше готові задіяти законні, як вони кажуть, механізми для того, щоб розпоряджатися російськими грошима. У Європі ж трохи зволікають.
Якщо так, умовно незаконно, як каже Росія, вчинити якісь дії щодо заморожених грошей, то виникає страх, що держави, які вкладають гроші в економіку або банківську систему зарубіжних країн, можуть зрозуміти, що вони не в безпеці, і перестануть це робити. Тому дуже багато підводних каменів.
Російські олігархи розуміють усю проблему, яка виникла через військову аферу Путіна. Але ми бачимо, що вони здебільшого борються в судах за те, щоб із них зняли санкції або розморозили гроші. У них щось виходить у цьому плані і вони не висловлюють Путіну претензії.
Розглядати конфіскацію російських активів, як спосіб тиску, не можна. Усе має бути в комплексі. РФ готувалася до війни і її економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося. Але в далекій перспективі це може спрацювати.
ІВАН УС: Росію мають визнати державою-спонсором тероризму
— 350 млрд. доларів заморожено переважно в Європі на біржах, де вони перебували. Крім того, є активи, пов’язані з людьми, які наближені до Кремля. З їх урахуванням загальна сума може доходити до 1 трлн. доларів.
Уже був прецедент — рішення прокуратури штату Нью-Йорк, коли Україні передали 5,4 млн. доларів. Це активи російського олігарха Костянтина Малофєєва, який свого часу брав активну участь в анексії Криму, а також початку бойових дій на Донбасі 2014 року.
Було питання про 24 млн. доларів російського олігарха Романа Абрамовича, які суд Канади вирішив передати Україні. Не можу сказати, чи була вже фактична передача цих грошей.
Україна повинна домогтися, щоб США визнали Росію державою-спонсором тероризму. Це потрібно для того, щоб суди в США в юридичному плані отримали можливість ухвалювати рішення щодо передачі Україні активів російських бізнесменів.
У Європі дуже болісно ставляться до можливості передачі активів Україні, оскільки, як заявляв Центральний банк Європейського Союзу, це підірве довіру до євро і, відповідно, можуть бути небажані наслідки. Як мені здається, що це трошки емоційна заява.
Правові основи для передачі російських активів Україні є — не вистачає політичної волі.
Це неписане правило світу, за яким ми живемо, про недоторканність приватної власності та невтручання держави в економіку — дещо застаріло. Це показала повномасштабна війна Росії проти України. Такі правила себе зжили, оскільки якщо держава не втручається в економіку — це означає, що не може бути, наприклад, економічних санкцій.
Треба відійти від цих принципів і сказати, що це можна робити за умови, якщо країна підриває світоустрій. А Росія, власне, цим і займається.
Мені здається, ці активи оберігають для періоду, коли Україну треба буде відбудовувати після війни. Цей процес потребуватиме більше грошей, ніж, скажімо так, латання дірок під час війни.
У Росії є лобі, яке дозволяє їй захищати свої активи і говорити про те, що їх не можна в жодному разі віддавати Україні. А потрібно, щоб Росія насамперед платила за цю війну, а не платники податків США або Європейського Союзу. Таку ідею потрібно проштовхувати.
Мені здається, що поки що не повною мірою міністри фінансів країн “Великої сімки” готові конфіскувати російські активи. Але це не означає, що вони не дійдуть цього висновку пізніше. Досвід майже двох років війни показує, що багато рішень, які заперечувалися на певних етапах, зараз приймаються легко.
Читайте також: “Одного разу Росія буде зобов’язана заплатити”: ЄС вивчає шляхи використання заморожених активів для компенсації Україні (ВІДЕО)
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
