Форсування Дніпра чи звільнення Каховської ГЕС: як ЗСУ деокупуватимуть лівобережжя Херсона — думка експертів

Деокупація Херсона стала однією із найважливіших перемог української армії з початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Це місто стало єдиним обласним центром України, який загарбникам удалося тимчасово окупувати після початку повномасштабної війни.

Херсон має ключове значення на південно-східному напрямку для обох сторін, тому повернення його під контроль Збройних сил України (ЗСУ) можна вважати відправною точкою для подальшого контрнаступу українських військ у цьому регіоні.

Так, експерти вважають, що контроль над Херсоном дозволить українській армії завдавати ударів по важливих транспортних магістралях, які використовуються Росією як сухопутний коридор з анексованого Криму для доставки зброї та техніки на цей напрямок.

Крім того, російська армія може мати справу з логістичними проблемами: з урахуванням нинішніх реалій росіянам доведеться шукати нові місця для розташування штабів і бойових складів.

Водночас, попри втрату Херсона, Росія все ще має у своєму розпорядженні достатні ресурси для продовження війни на південному фронті.

Тому після звільнення Херсона першочерговим завданням Збройних сил України на цьому напрямі є повна деокупація всієї Херсонської області.

Як відбуватиметься деокупація частини Херсонської області, що залишилася? Скільки часу це займе? Чи зможуть російські війська, що залишили Херсон, завдати удару за іншими напрямками? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• керівник Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк;
• військовий експерт Владислав Селезньов;
• полковник запасу, військовий експерт Роман Світан;
• військовий експерт Українського інституту майбутнього, консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Іван Ступак;
• військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір” Олександр Коваленко;
• капітан першого рангу (у запасі), заступник начальника штабу Військово-морських сил України (2004-2020 рр.) Андрій Риженко;
• генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України Микола Маломуж.

Звільнення Херсона та втеча армії РФ на лівий берег

Херсон було звільнено 11 листопада 2022 року. Саме цього дня українська армія увійшла до міста, яке було окуповано російськими військами понад вісім місяців.

За два дні до цього міністр оборони РФ Сергій Шойгу після доповіді командувача об’єднаного угрупування військ в Україні Сергія Суровікіна наказав почати відведення російських військ з Херсона на лівий берег Дніпра.

Під час виходу з Херсона російські військові підірвали всі мости через Дніпро, знищили котельні, вежі зв’язку та телецентру, а також повністю знеструмили місто.

Після звільнення Херсона від російських військ українська влада розпочала розмінування території та зачистку міста від колаборантів та залишків окупаційних військ. У Міністерстві оборони України вважають, що ці заходи можуть тривати до кількох тижнів.

“Звільнення українських територій — це переважно стабілізаційні заходи, і вони іноді продовжуються тижнями. Насамперед необхідно провести розмінування територій, а також “відпрацювати” по колаборантах та окупантах”, — зазначила заступник міністра оборони України Ганна Маляр.

Водночас як вважає Наталія Гуменюк, відступ російських військ із Херсона для ЗСУ не був несподіванкою.

“Це також не було і якоюсь легкою здобиччю, скажімо так. Це стало результатом великої важкої, копіткої роботи протягом кількох місяців, у тому числі й за результатами заходів контрнаступу, який ми проводили, якого всі хотіли бачити у вигляді парадної ходи війська. А насправді воно полягало в виснаженні запасів ворога і руйнації його логістики, руйнування управління військами, руйнування морально-психологічного духу… І ось такий результат маємо зараз. Але при цьому ми усвідомлюємо, що серйозна перешкода — це річка Дніпро. Серйозна перешкода — це за класикою війни, підірвані мости. І серйозна робота має бути, тому що ширина Дніпра дозволяє артилерії працювати й в одному, і в іншому напрямках, на жаль”, — розповіла Наталія Гуменюк.

На сьогоднішні російські підрозділи, що залишили Херсон, базуються переважно на лівому березі Дніпра. За даними Міністерства оборони Російської Федерації, “на лівий берег виведено весь особовий склад, озброєння та військова техніка угруповання”.

“Усього виведено понад 30 тисяч російських військовослужбовців, близько 5 тисяч одиниць озброєння та військової техніки, а також матеріальне майно”, — йдеться у повідомленні Міноборони РФ.

У відомстві додали, що виведені з правого берега російські з’єднання та військові частини зайняли укріплені з інженерного погляду оборонні рубежі та позиції.

Цю інформацію підтвердив Роман Світан. За його словами, росіяни створили там приблизно три лінії оборони.

“Там близько трьох ліній зміцнення. Перша — вздовж лінії Дніпра, друга десь за 10-15 км від Дніпра. І третя — 20-25 км, якраз по лінії затоплення, якщо буде прорив дамби Каховської ГЕС”, — уточнив експерт.

Читайте також: Земля дрижала, окупанти тонули та розбігалися”: як війська РФ йшли з Херсона, розповів Хлань (ВІДЕО)

Варіанти визволення лівого берега від окупантів

Світан зазначив, що досвід звільнення української території від російських загарбників українські військові відпрацювали вже за деокупації Харківської області. Аналогічним способом планують вигнати окупантів із Херсонської області.

“Росіяни, коли зрозуміли, що біжать, усе кинули і на будь-яких шлюпках, човнах, будь-що встигли піти на лівий берег Дніпра. А ті частини, які залишилися на правому березі, це може бути десятки, сотні людей. Їх зараз українські спецслужби будуть виявляти. Далі за процедурою запускатимуть фільтраційні заходи, які проходитимуть десь близько двох тижнів мінімум. Тому краще не заважати нашим спецслужбам зачищати правий берег від російських військ”, — сказав Світан.

Він вважає, що війська РФ чекають на наступ ЗСУ та форсування Дніпра в районі Херсона або в районі Каховської гідроелектростанції.

“Оптимальний варіант, звичайно, це Каховська ГЕС. Швидше за все, українські війська будуть повністю брати її під контроль. Форсувати Дніпро у цьому районі на лівий берег, створювати плацдарм звільнення Каховки та брати повний контроль над Каховською ГЕС, а далі, згідно з задумом нашого головкому, розвиватимуться певні події, проведення оперативно-тактичних дій для деокупації лівого берега”, — розповів Світан.

За наявності відповідного плацдарму, як запевнив Світан, визволення лівобережжя може розпочатися з району Нової Каховки та йтиме на південь, у бік Криму. Інакше частина української армії, що звільнилася, яка переправиться на лівий берег у районі Запоріжжя, посилить угруповання Оріхів — Гуляйполе (Запорізька область).

“І від Орєхова українські війська висунуться у бік Токмака і на Мелітополь. І вже далі прийматимуть рішення щодо подальших дій щодо деокупації лівого берега. Швидше за все це буде таки з лівого берега ж, тільки з півночі, з-під Запоріжжя. Це найоптимальніший варіант. Найбільш щадний варіант для нашої армії, оскільки все-таки форсування кілометрової водної гладі Дніпра — досить складний захід”, — констатував Світан.

У свою чергу Олександр Коваленко впевнений, що на лівому березі російські війська займатимуть глуху оборону.

“Так чи інакше, вони (російські війська, — ред.) триматимуть там досить серйозне угруповання: від 10 до 20 батальйонно-тактичних груп. А це абсолютно відкрита місцевість, що прострілюється нашою високоточною далекобійною артилерією. І перебуваючи там як на долоні, вони не зможуть її уникнути. Тому що якщо вони відступлять від своєї лінії оборони, то тоді справді ЗСУ зможуть без проблем форсувати Дніпро і розширити плацдарм вже на лівому березі. Тому вони там залишатимуться і терпітимуть, поки їх обстрілюватимуть”, — вважає Коваленко.

На його думку, Збройним силам України необов’язково форсувати Дніпро для того, щоби деокупувати лівобережну частину Херсонської області. Коваленко прогнозує, що ЗСУ можуть взагалі зосередитися на інших напрямках.

“Є Запорізька область. І я не виключаю, що на початку 2023 року може початися вже сценарій з деокупації цієї локації. Хоча, знову-таки перерозподіл ресурсів, що звільнилися, дозволяє нам використовувати цей ресурс тих підрозділів, які були зосереджені на правобережжі, на деяких інших напрямках. , наприклад, на Луганському чи Донецькому”, — підкреслив експерт.

З тим, що Збройним силам України необов’язково форсувати Дніпро, погоджується також військовий експерт Владислав Селезньов.

“У Генштабі ЗСУ працюють і займаються плануванням абсолютно адекватні посадові особи, які абсолютно чітко розуміють, що форсування Дніпра в листопаді — це така собі історія. Україна пам’ятає події далекого 1943 року, коли радянська армія штурмувала, форсувала Дніпро з метою звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників. Тоді радянська армія зазнала катастрофічних втрат. Там рахунок йшов на сотні тисяч солдатів і офіцерів. Впевнений, що в цьому випадку українська армія не діятиме за тими самими кальками і лекалами. Не наш це формат, не наш алгоритм дій. Українські війська не форсуватимуть Дніпро для того, щоб рухатися далі, від Олешок на південь у бік тимчасово окупованого Криму. Є інші шляхи та напрямки, якими діятимуть українські сили оборони з метою видавлювання російських окупантів з території нашої землі”, — підкреслив Селезньов.

Такої думки дотримується й екскомандир взводу батальйона “Айдар” Євген Дикий. Разом з тим він вважає, що просування українських військ на лівобережному напрямку можуть зупинити погодні умови.

“По землі, яка розкисла від затяжних дощів, дуже погано йде бронетехніка. Тому, коли сильно заллє, доведеться пригальмувати, це в будь-якому разі. Але поки що не залило, і погода сприяє, тому найближчим часом, я думаю, ми побачимо серйозні А коли підуть дощі, війна не стане менш інтенсивною, менш інтенсивним стане просування, тобто карта на якийсь момент змінюватися не буде, і дві сторони будуть артилерією виносити один одного по максимуму для того, щоб потім, коли земля промерзне, відновити наступ. Зараз невідомо, де проходитиме лінія фронту, наприклад, у лютому. Вона може бути близькою до тієї, що зараз, а може проходити вже десь у Сімферополі. Я думаю, найближчий місяць багато покаже”, — сказав Євген Дикий.

Одним з об’єктів, який російські війська захищатимуть дуже завзято, є Перекопський перешийок, який з’єднує півострів Крим із материковою Україною, а також поділяє Азовське та Чорне моря.

Ексголова СЗР Микола Маломуж вважає, що у разі прориву лівобережного та запорізького фронтів, ЗСУ зможе безпосередньо рухатися до Криму, після чого ситуація може розвиватися у кількох сценаріях.

“З одного боку, якщо буде паніка, ворог бігтиме і через Перекопський перешийок, і далі до Криму. Ми можемо рухатися далі: зайти в Крим і рухатися вперед. Це одна стратегічна операція. Інша — ми звільняємо території, і на перешийку, звичайно, вони мають ще сили та засоби для того, що там нас зупинити, але високоточне озброєння, яке може завдавати ударів по будь-яким системам, наприклад, по “Ураганам”, “Градам”, “Смерчам”, по всіх укріпленнях, включаючи бетонні, які мають вони зараз, будуть змітати всі. Це при тому, коли все застосовуватиметься масово, коли дуже багато втрат серед противника, вони просто тікатимуть із перешийка, але найголовніше — туди потрібна концентрація потужних вогневих засобів і проведення не тільки зовнішніх наступальних операцій. Це можуть бути й удари з тилу, з води, з флангів, проведення диверсій — це комплексні операції, які дозволяють руйнувати цей вал. Це буде перспектива подальшої наступальної операції”, — поділився своєю думкою Маломуж.

Щодо Чорноморського узбережжя, то, як зазначив Андрій Риженко, його звільнення має велике стратегічне значення для України. Експерт нагадав, що значна частина Херсонської області, Миколаївської (Кітбурнська коса), а також Крим поки що окуповані російськими військами.

За словами Риженка, росіянам важче виконуватиме завдання з морського напрямку та в морі. Зокрема, висаджувати десант стає важче, оскільки для його висадки з моря потрібно забезпечити його підтримку із землі, тобто з боку Миколаєва.

“А тут противника відкинуто на 80 кілометрів з тих рубежів, на які він максимально наближався. Ну і Дніпро — це серйозна така перешкода, яку, не вдасться противнику тепер форсувати. Я думаю, що наступним етапом ми так само ріжемо лінії забезпечення противника на лівому березі Дніпра і виженемо його звідти. І тоді це дасть можливість взагалі виходу до Кримського півострова та звільнення не лише нашого захопленого Чорноморського узбережжя, а й Азовського, бо я хочу нагадати, що зараз все узбережжя українського Азовського моря перебуває під контролем супротивника. Дуже важливо для нас його звільнити й з економічного, і з військового, і соціально-психологічного погляду”, — пояснив Риженко.

Експерт зазначив, що з Криму у напрямку Херсона росіяни перекинули численні угруповання військ.

“На правому березі Криму було сконцентровано серйозні угруповання, батальйонні тактичні групи росіян складу повітряно-десантних військ. Там були угруповання 22-го армійського корпусу, які належать Чорноморському флоту. Наразі вони перекинуті на лівий берег Дніпра до Херсонської області. Але були розмови про те, що росіяни можуть їх перекинути на інші ділянки фронту, включаючи Білорусь, але річ у тому, що вони самі по собі теж серйозно вимотані цими боями, вони були кілька місяців в умовах дуже обмеженої логістики. Є чітка розгалужена ситуація, якою володіє Генеральний штаб. І я думаю, що вони вживатимуть контрзаходів для того, щоб нейтралізувати найбільш боєздатні російські частини, які можуть нам ще якимось чином загрожувати”, — наголосив Риженко.

Військовий експерт Іван Ступак переконаний, що наступною великою поразкою російської армії буде не втрата якогось населеного пункту, а провал із логістикою.

“Я гадаю, це буде логістика російських окупаційних військ, які постачаються з Криму. Ці артерії, ланцюжки, якими йде боєкомплект, техніка на материк, а потім назад на ремонт до Криму, вирушення людей на ротацію. Тобто ось це перебивання буде наступною втратою для російської армії. Серйозною втратою, після якої вона буде змушена кидати Енергодар, Запорізьку АЕС стане Бердянськ, Мелітополь. Тобто доведеться відступати, бо не буде постачання. Я думаю, що на це насамперед зараз і будуть націлені наші українські збройні сили”, — підсумував експерт.

Читайте також: Є обмінний фонд і ті, хто ховається за посадками: головну причину хаотичної втечі росіян з правобережжя назвав Коваленка (ВІДЕО)