Евакуювалася з Чорнобаївки та пішла в ЗСУ: історія військовослужбовиці (ВІДЕО)

Дарина жила в Чорнобаївці Херсонської області. В оточенні російських військ жінка пробула до 30 червня. Каже, бачила і постійний обстріл аеропорту, і багато п’яних росіян. Але найважче було бачити зрадників серед своїх. В окупації Дар’я передавала ЗСУ, де перебувають російські солдати. Зараз вона — сама військовослужбовиця, інформує FREEДОМ.

“Цивільних розстрілювали на вулиці, такі випадки теж були. Було небезпечно. Але хочу сказати, що до цього теж звикаєш”, — описує життя в окупації 33-річна Дарина.

У Чорнобаївці, окупованій російськими військами, вона пробула до 30 червня. Вона стала свідком і розстрілів аеропорту, і бачила багато п’яних росіян, але найскладніше було бачити зрадників серед своїх.

“Війна показала різні боки людей, і не завжди вони були позитивними, не завжди люди були такими, якими ми їх вважали, на жаль”, — каже Дарина.

Перебуваючи в окупації, жінка передавала українським військовим координати російських військ, усе сподівалася на звільнення селища. Але щодня перебування в Чорнобаївці ставало дедалі небезпечнішим. Дарина зважилася на евакуацію. Лише дивом вона змогла подолати 36 російських блокпостів і нарешті побачити український прапор.

“Ось наша батьківщина, ось наша воля, ось наша свобода. І це дуже класно, коли побачила наших хлопців, наших солдатів — вони хороші. Там російські — вони дуже специфічні. Можливо, моє ставлення таке, але вираз їхнього обличчя — злий”, — зізнається Дарина.

Коли вона дісталася Києва, знайшла роботу, але тривожні новини з фронту не давали спокою, і Дарина вирішила вступити до лав ЗСУ — побачила оголошення про набір до армії. Зараз вона — стрілець-санітарка 3-ї окремої штурмової бригади.

“Я максимально швидко намагалася вчитися, хлопці вже були підготовлені. Я виходила і самостійно тренувалася з автоматом, самостійно намагалася фізпідготовку тримати на рівні, тому що розумію: природу ти не проведеш”, — розповідає про своє навчання військовослужбовець.

Дарина пройшла відбір і потрапила в один із підрозділів “Азова”. Тут вона — єдина жінка.

“Домовилася з хлопцями, що ми — на рівних, максимально я виконую те ж саме, що виконують вони. Завжди будуть оберігати, хоча кажуть, що так, ти наш побратим, але я розумію, що в них ставлення до мене трішечки інше”, — каже Дарина.

Вона служить у штурмовій бригаді, а перше військове завдання було в її рідній Херсонській області.

“Класно було повернутися туди, але дуже важко було проїжджати тими дорогами, якими я проїжджала раніше, бачити ці необроблені поля, ці хати, ці села, яких уже не існує, бо вони розбиті”, — ділиться вона своїми емоціями.

Потім був Донбас, важкі бої під Бахмутом, тиждень в окопах. Дарина відморозила ноги — на вулиці було -11 градусів. Командир наполіг на лікуванні. Зараз вона проходить реабілітацію на Прикарпатті.

“Три-чотири дні ти навіть шолом не знімаєш, бо немає можливості й абсолютно. Бронік ти не маєш права знімати, бо це — твоя безпосередня безпека”, — описує військові будні Дарина.

За словами медиків, у клініці, де військовослужбовиця проходить реабілітацію, — майже всі “азовці”, і щойно здоров’я йде на покращення, одразу просяться назад, до побратимів.

“Тут немає таких, які імітують захворювання. Вони полікувалися — і вже готові. Мені здається, що зараз, якщо пройти нашими палатами, більша частина, якщо не всі: “Тільки випишіть мене, і я їду”, — зазначила лікарка Марта Савчук.

Повернутися до своїх незабаром планує і Дарина.

“Мотивація одна — повернути свій дім і повернути те життя, яке в нас було”, — наголосила військовослужбовиця ЗСУ.

Читайте також: Парамедики постійно чергують на передовій — як рятують поранених українських захисників (ВІДЕО)