Ердоган не стоїть на боці ХАМАС, він розв’язує свої проблеми, — Семиволос про відносини Туреччини та Ізраїлю

Перше загострення відносин Туреччини та Ізраїлю відбулося ще 2005 року. Палестинська проблема не розв’язана багато в чому через дії ізраїльського прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Про це сьогодні, 7 листопада, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

“Та ж сама [“чорна кішка”], яка пробігла у 2005, 2006 і 2007 роках — Газа. Перше загострення стосунків, яке закінчилося заморожуванням будь-яких стосунків з Ізраїлем, відбулося саме в цей період, коли ізраїльтяни атакували турецький корабель, що намагався прорвати блокаду Гази, і, власне, протягом тривалого часу, по суті, стосунків ніяких не було. Потім, останнім часом, дійсно почалося якесь зближення. Принаймні, сторони почали шукати точки і зрештою навіть вийшли на якесь спільне взаєморозуміння щодо ситуації в регіоні. Але, як видно, нове загострення моментально одразу все повернуло туди, звідки воно все починалося”, — сказав він.

Коментуючи заяви Ердогана під час виступу в аеропорту Ататюрка, експерт зазначив, що не можна скидати з рахунків майбутні місцеві вибори.

“І зрозуміло, що Ердоган боротиметься за електорат великих турецьких міст, де досить давно вже перебуває при владі опозиція. Звісно, що ця тема актуальна, гаряча, вона не може не бути відтворена турецьким президентом, особливо якщо це адресується його прихильникам, особливо коли зараз навіть найліберальніші, найпрозахідніші турецькі експерти, інфлюенсери тощо дуже чутливі до цієї теми. Тобто зрозуміло, що це має і політичне значення, це має, можливо, не прямий, але опосередкований стосунок до виборів, які відбудуться найближчим часом”, — каже Семиволос.

Щодо заяв спікера ізраїльського МЗС, за словами експерта, він відпрацьовує зараз стратегію зовнішнього впливу на ситуацію в Газі.

“Тобто вони намагаються якимось чином розставити крапки, які можуть сприйматися в суспільстві і в світі. Ердоган не стоїть на боці ХАМАС. Ердоган розв’язує свої проблеми. Паралельно з цим, звичайно ж, зрозуміло, що солідарність із палестинцями існує, вона досить глибока. І говорити, і все зводити тільки ось у цей аспект, це, напевно, буде неправильно. Так само і в світі. Палестинська проблема не розв’язана. Значною мірою вона не розв’язана через політику Нетаньягу. Тому тут теж є маса питань, чому інші держави так реагують на ситуацію в Газі. Бомбардування Гази відбуваються? Відбуваються. Тобто зараз ми говоримо тільки про реакції тих чи інших політиків, які відносяться до глобального Півдня або до політиків, які претендують на регіональний вимір тощо. У будь-якому разі, мені здається, що стосунки між урядом Туреччини та урядом Ізраїлю зараз уже нульові й навряд чи за Нетаньягу вони якимось чином зміняться. І турки, за великим рахунком, не хочуть мати з ними стосунків і, якщо працюватимуть, працюватимуть через голову з американцями. Власне, те, що зараз і відбувається”, — пояснив Семиволос.

Він зазначив, що Туреччина грає у свою гру, і вона прекрасно це усвідомлює.

“Керівництво Туреччини прекрасно усвідомлює, що вони є дуже важливим елементом цієї гри, і вони можуть торгуватися, і вони торгуються з американцями. І що далі це відбуватиметься, то більше ми побачимо таких реакцій, то більше ми побачимо жорстких заяв, то більше ми побачимо відповідних голосувань у Генасамблеї ООН тощо. Тобто ситуація може повернутися до холодної війни, коли сіонізм був оголошений ідеологією расизму тощо. Це все можливо. Тому що історія говорить про те, що вона має, на жаль, можливість повторюватися”, — резюмував Ігор Семиволос.

Читайте також: “Ердоган показує справжнє обличчя”: про заяви президента Туреччини висловився депутат Кнесету

Нагадаємо, 28 жовтня президент Туреччини на масовому пропалестинському мітингу в Стамбулі заявив, що “Ізраїль є окупантом”, і повторив свою позицію про те, що “ХАМАС не є терористичною організацією”. На думку політолога, громадського діяча Михайла Пелліверта, президент Ердоган висловлює різкі заяви на адресу Ізраїлю, щоб зміцнити свій політичний авторитет і відвести увагу турецьких громадян від внутрішніх проблем країни.