Енергетична безпека: третій пункт української формули миру обговорюємо з Володимиром Омельченком

Третій пункт формули миру президента України Володимира Зеленського — енергетична безпека. Це підвищення надійності енергопостачання шляхом інвестицій у модернізацію електростанцій, розширення відновлюваних джерел енергії та збереження стратегічних резервів, зміцнення стійкості енергетичної інфраструктури, диверсифікація торгівлі енергією та джерелами, а також глобальна співпраця з іншими країнами щодо недопущення енергетичної маніпуляції РФ.

Удари по енергетичних об’єктах — як акти тероризму

Минула зима була найскладнішою в історії сучасної України — Росія завдала 255 ударів по енергетичних об’єктах. Ударами російських ракет та іранських дронів, які використовують окупанти, було зруйновано близько 40% української енергоінфраструктури.

У своєму виступі на саміті лідерів країн G20 (“Великої двадцятки”) у листопаді 2022 року Володимир Зеленський назвав 10 пунктів української формули миру. Третій пункт — енергетична безпека. Він включає відновлення пошкоджених Росією об’єктів критичної інфраструктури, розвиток системи захисту енергосистеми, а також міжнародний моніторинг безпеки на цих об’єктах.

21 вересня 2023 року російські атаки відновилися. Під ударом опинилися об’єкти інфраструктури у Київській, Рівненській та Львівській областях. Тому захист української інфраструктури став однією з головних тем на зустрічі президента Володимира Зеленського із генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом 28 вересня у Києві.

“Необхідний відповідний рівень інтенсивного тиску на Росію та зміцнення нашої протиповітряної оборони. Окремо обговорили ситуацію із прогнозованими атаками Росії на критичну інфраструктуру України, і у зв’язку з цим обговорили можливість додаткових поставок систем ППО”, — сказав президент України.

Єнс Столтенберг зазначив, що постійно закликає членів Альянсу, щоб вони прискорили постачання ППО та іншого озброєння Україні. Також звернув увагу на те, що США спільно з Україною планують виробляти системи озброєння, зокрема у сфері ППО.

Про те, що сама енергосистема України до зими готова, розповів міністр енергетики Герман Галущенко.

“Ми закінчуємо нашу ремонтну кампанію, яка справді була найскладнішою за весь період існування нашої держави. І сьогодні я можу сказати, що до початку опалювального сезону енергосистема буде повністю готова до проходження зими — як з точки генерації, так і з точки зору передачі електроенергії та відповідних ресурсів. Вплив російських ударів на роботу енергосистеми важко зараз оцінити. Ми підготовлені для того, щоб ухвалювати відповідні рішення”, — сказав міністр.

У Міністерстві енергетики України заявляють, що план відновлення інфраструктури виконано вже на 80%. А повного блекауту, як і минулого року, Росії не вдасться досягти.

Окрім підготовки оборони об’єктів енергетичної інфраструктури, Україна нарощує можливості для відповіді Москві. Це може стати ще одним важливим фактором у стримуванні російських атак. Раніше про це заявив голова української розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю The Economist. А тепер про це сказав і міністр оборони України Рустем Умєров.

“Держава-терорист Росія взимку зосереджуватиметься на завданні ударів по енергетичній інфраструктурі України. Але ми відповідатимемо!” — наголосив Умєров в інтерв’ю CNN.

ВОЛОДИМИР ОМЕЛЬЧЕНКО: Росіянам не варто замахуватися на нашу енергетичну інфраструктуру

Про значення третього пункту формули миру в ефірі телеканалу FREEДOM розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

— Як Україна входить у новий опалювальний сезон? Якою ви бачите цю зиму за тієї ж інтенсивності обстрілів РФ енергетичної системи України?

— Зараз важко сказати, бо є різні варіанти. На мою думку, нинішня зима відрізнятиметься за характером ударів з боку Росії. Якщо минулого року вони переважно били ракетами, то цього року це будуть “Шахеди”. Росія створила величезний флот дронів і це є надзвичайно небезпечним для енергетичної інфраструктури. Але сподіватимемося, що наша протиповітряна оборона спрацює нормально.

Проте для того, щоб на 100% захистити нашу енергетичну інфраструктуру, недостатньо лише мати ППО. Яка б вона не могла бути, все одно повністю захистити об’єкти не вдасться. Єдиний метод підтримати ППО — мати можливість завдавати ударів у відповідь по російських об’єктах. Для цього треба мати відповідну кількість і дронів, і ракет.

Коли росіяни будуть розуміти, що за об’єкт, який вони пошкодили в Україні, буде пошкоджений такий же об’єкт у Росії, тільки в цьому випадку остаточно можна зупинити ці обстріли.

— А що ми зробили у плані підготовки енергетичної інфраструктури для того, щоб якомога ефективніше реагувати на можливі проблеми?

— Україна займалася двома видами захисту своєї енергетичної інфраструктури. Перший вид — це активний. Це стосується насамперед протиповітряної оборони. Другий — пасивний. Це фізичний захист. Будувалися відповідні бетонні блоки над важливими інфраструктурними об’єктами і також використовуються відповідні сітки, які повинні вловлювати ці дрони.

Також необхідно створити аварійний запас у разі пошкодження. Це також надзвичайно важливо. І необхідно також мати можливість отримувати електричну енергію у великих обсягах імпорту. Тому що у разі пошкодження якихось енергетичних об’єктів імпорт — це дуже важлива складова реалізації плану захисту енергетичної інфраструктури України.

— Якщо ми говоримо загалом про певний підхід, який також використовується і в третьому пункті формули миру, який говорить про енергетичну безпеку, представлену президентом України Володимиром Зеленським, то в чому зараз тут маємо певний поступ, і якщо є якісь затримки, то за допомогою яких інституцій, з якою допомогою від наших міжнародних партнерів можна вирішувати всі ці питання?

— Це справді дуже важливий пункт у формулі миру президента Зеленського. І природно, що Україна займається реалізацією цього пункту разом зі своїми партнерами. За цей час поставлено величезну кількість обладнання для України та фінансової допомоги близько 2,3 мільярдів євро.

Також і самі компанії займаються фінансуванням ремонтних робіт. Наприклад, на сьогодні у нас із дев’яти наявних [атомних] блоків (Запорізька атомна станція не враховується), які контролює Україна, вже працює сім блоків на повну потужність. Незабаром почне працювати ще один блок, і взимку очікується робота всіх дев’яти блоків АЕС.

З 27 теплових блоків компанії ДТЕК вже відремонтовано 19 і під час осінньо-зимового періоду працюватимуть усі блоки.

На 80% десь і більша готовність компанії “Укргідроенерго”.

Єдина проблема, звісно, це “Центренерго”, яка, на жаль, відстала у підготовці до осінньо-зимового періоду. Тут необхідно надолужити втрачене.

Щодо запасів палива на зиму, то тут ситуація теж непогано виглядає, з газом насамперед. Вже накопичено 15,2 мільярдів кубічних метрів, а за планами було 14,7 мільярдів. І закачування ще триває до наших сховищ.

Трохи гірша ситуація із вугіллям, бо тут йде відставання десь на 300-400 тис. тонн вугілля зі зберігання на складах. Але теж поступово відбувається робота, щоб ці запаси збільшувалися.

Ну і, як я вже сказав, відповідно до формули Зеленського Україна активно закуповує обладнання протиповітряної оборони та зміцнює об’єкти критичної інфраструктури.

Хотів би зазначити, що справді не варто було б росіянам робити замах на нашу енергетичну інфраструктуру, бо карма може прилетіти. І в принципі Москва теж може погаситися дуже легко.

— Ми пам’ятаємо минулого року також і на найближчій до України території Молдови, і в Румунії теж пропадало світло. Наскільки зараз Європа залежить від України? Чи впливають обстріли РФ по енергетичній системі України на енергетичну систему Європи?

— На енергетичну систему Європи обстріл Росії впливає досить мінімально. Хоча ми й пов’язані з енергетичною системою Європи, синхронізовані, але обсяги перетікання експорту та імпорту електричної енергії між Україною та Європейським Союзом для Європейського Союзу дуже несуттєві. Просто внаслідок пошкодження енергетичної системи України ми змушені імпортувати чималі обсяги електроенергії, за нашими мірками, звісно.

Якби цих ударів не було, то Україна була б досить значним експортером електричної енергії до таких країн, як Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина. Зараз Україна перетворилася в основному з експортера електричної енергії на його імпортера. Особливо це стосується осінньо-зимового періоду.

На сьогодні Європейський Союз також стурбований ситуацією з енергоресурсами, і, відповідно, він добре підготувався. Сховища газу наповнені у Європейському союзі на 97% на сьогодні.

Щодо децентралізації, то, як відомо, прийнято четвертий енергетичний пакет нещодавно в Європейському Союзі, і він передбачає збільшення відновлюваних джерел енергії, виробництва електроенергії до 42,5% до 2030 року. Це є відповідь на російську агресію проти України.

Україна теж намагається займатися децентралізацією, але це важко робити в умовах війни. Але продовжуються інвестиції, ще не в таких обсягах, як хотілося, проте цього року Україна, попри все, запустила Тилігульську вітроелектростанцію. Це неподалік лінії фронту. Вона дала кілька сотень мегават додаткових в енергосистеми. Це великий плюс. І інвестиції туди ще продовжуються для того, щоб ця станція збільшила наступного року ще вдвічі свою потужність.

Найближчими роками, на мій погляд, незважаючи на такий тренд серйозної децентралізації, основним видом забезпечення енергоресурсами України залишатиметься традиційний вид. Це централізована система, насамперед об’єднана енергетична система України, а також газотранспортна система України. Вони забезпечуватимуть Україну більше, ніж на 75% у найближчі 10 років.

Тому треба справді займатися, з одного боку, децентралізацією, але й не забувати про розвиток та посилення традиційної енергетики.

— Ми говоримо про енергетичну безпеку загалом як про пункт мирного плану президента України Володимира Зеленського. Але вона не може вирішитись без виконання першого пункту — радіаційна та ядерна безпека, який передбачає деокупацію Запорізької атомної електростанції, і Росія має відмовитися від ядерного шантажу. У підтримці ядерної безпеки та впровадженні гарантії на цивільних ядерних об’єктах має грати свою роль Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Україна вже увійшла до складу Ради керуючих МАГАТЕ. Як нам використовувати майданчик цієї організації, щоб забезпечити ядерну безпеку на тій самій ЗАЕС?

— Загалом МАГАТЕ має три керуючі органи. Перший найвищий орган — це щорічні збори членів МАГАТЕ в Нью-Йорку в Організації Об’єднаних Націй. Другий рівень — це Рада керуючих. Третій рівень — це секретаріат МАГАТЕ.

Входження України до Ради керуючих має велике значення, на мій погляд. Україна через цей орган здатна більш активно впливати на позицію членів МАГАТЕ та розповідати про ті ризики, які несе перебування російських окупантів на Запорізькій атомній станції.

Після того, як Україна стала членом Ради керуючих МАГАТЕ, з’явилося більше шансів на те, що значно більше людей у всьому світі дізнаються про реальну ситуацію, яка на сьогодні існує на ЗАЕС.

На жаль, на ЗАЕС ситуація дуже складна. Росія практично перетворила станцію на концтабір для персоналу, тероризує персонал, там відбуваються тортури, побиття, там навіть були випадки вбивств. Крім того, там розташовані і зброя, військова техніка, понад 500 російських окупантів. Це практично порушує всі основні пункти безпеки МАГАТЕ та створює основну загрозу цій станції.

Єдине, що може зменшити цю загрозу, це повне виведення озброєння зі станції та її передача під контроль України. І тому, як член Ради керуючих, Україна має саме наполягати на такій опції. Лише під контролем України ця станція може гарантувати безпеку. В іншому варіанті ризики ядерної загрози, вибуху на цій станції, катастрофи збільшуватимуться з кожним місяцем.

Читайте також:

• Радіаційна та ядерна безпека: перший пункт української формули миру пояснив професор Людвиг Литвинський
• Продовольча безпека: другий пункт української формули миру обговорюємо із Павлом Мартишевим